АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/109/18 Справа № 201/3853/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пищида М.М.
Категорія 81
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Каратаєвої Л.О., Ткаченко І.Ю.,
за участі секретаря - Гречишникової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2017 року по справі за скаргою ОСОБА_3 (заінтересовані особи - ОСОБА_2, Індустріальний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області) на дії державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2017 року скаргу ОСОБА_3 (заінтересовані особи - ОСОБА_2, Індустріальний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області) на дії державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Не погодившись із вказаною ухвалою, Індустріальний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_2, подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення норм процесуального права ставлять питання про скасування ували судді та передачу справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).
Згідно п.9 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Перевiривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегiя суддiв вважає, що скарги підлягають задоволенню, з наступних пiдстав.
Відповідно до п.9 ч.3 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (стаття 14 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, в порядку, передбаченому законом (статті383,384 ЦПК України).
Згідно ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги
Судом першої інстанції встановлено, що 21.02.2014р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська був виданий виконавчий лист № 201/3853/13-ц на підставі рішень Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та Апеляційного суду Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошових коштів на загальну суму 708 261грн. 50коп. ( а.с. № 42).
Постановою державного виконавця Січкар Т.М. в березні 2014р. було відкрито виконавче провадження (а.с.№22)
Постановою від 18.03.2014р. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 в межах суми стягнення 708 261грн. 50коп. та оголошена заборона на відчуження майна (а.с. № 30).
В подальшому, постановою від 23.06.2014р. було оголошено розшук рухомого майна боржника, а саме, автомобіля FORD SCORPIO, державний номер М8209ЯА (а.с. № 37).
29.09.2015р. державним виконавцем Індустріального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_4 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (а.с. № 5, 41).
22.11.2016р. представник ОСОБА_3 звернувся до Начальника Індустріального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області із заявою про зняття арешту з майна боржника (а.с. № 6).
Листом ДВС від 02.12.2016р. № В-4/15157/05-40 ОСОБА_3 було роз'яснено, що арешт з майна не знімався та відповідно до вимог чинного законодавства відсутні підстави для зняття арешту (а.с. № 7).
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка була чинна на день повернення виконавчого листа) виконавчий документ,
на підставі якого відкрите виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося, або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. При цьому стягувач не позбавлений права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Як роз'яснено у п.22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах , ураховуючи положення пункту 1 частини першої та частини п'ятої статті 47 у взаємозв'язку з вимогами пункту 7 частини першої статті 26 Закону про виконавче провадження, повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків.
Суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний був відповідно до ч.1 ст.50 Закону зняти арешт з майна боржника, оскільки виконавче провадження є закінченим, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим, воно є завершеним і ці поняття, не є тотожними.
Статтею 50 Закону передбачено зняття арешту з майна боржника у випадку закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, а не у випадку повернення виконавчого документа стягувачу.
Статтею 60 Закону України Про виконавче провадження (у попередній редакції), якою врегульовані питання зняття державним виконавцем арешту з майна, а також ст.54 чинного Закону Про виконавче провадження не передбачено право державного виконавця зняти арешт у разі повернення виконавчого документа стягувачу.
Згідно статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що за таких обставин ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2017 року підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367,368,374,376,381 - 384ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2017 року - скасувати.
В задоволенні скарги ОСОБА_3 (заінтересовані особи - ОСОБА_2, Індустріальний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області) на дії державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає касаційному оскарженню в порядку та строки, що визначені чинним законодавством.
Головуючий:
Судді:
Суд | Апеляційний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2018 |
Оприлюднено | 23.06.2018 |
Номер документу | 74847930 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Дніпропетровської області
Пищида М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні