Рішення

від 12.06.2018 по справі 579/604/18

КРОЛЕВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 579/604/18

2/579/303/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2018 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді Моргуна О.В.,

з участю секретаря Печенової Л.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевець справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України , філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України ОСОБА_3 комбінат хлібопродуктів , третя особа директор філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України ОСОБА_3 комбінат хлібопродуктів ОСОБА_4, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 01.09.2014 року він працював у філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України ОСОБА_3 комбінат хлібопродуктів . 01.07.2015 року з його згоди був переведений на посаду апаратника оброблення зерна 5 розряду виробничої дільниці Елеваторно-заготівельна мережа .

Наказом директора філії ПАТ ДПЗКУ ОСОБА_3 КХП № 16-п від 12.01.2018 року він був незаконно звільнений 15.01.2018 року з роботи за ініціативою власника або уповноваженого ним органу згідно п.3 ст.40 КЗпП України у період його перебування 15.01.2018 року у щорічній відпустці, наданої йому 12.01.2018 року наказом - розпорядженням № КРЛ00000042-КРЛ0000050.

20.03.2018 року його було поновлено на роботі на підставі рішення суду.

Представником відповідача в ході попереднього судового засідання про поновлення на роботі було упереджено заявлено про те, що його (позивача) після поновлення на роботі в будь-якому випадку звільнять.

Після рішення суду, у вівторок 20.03.2018 року він приступив до роботи. 23.03.2018 року, у п'ятницю, у період його тимчасової непрацездатності, що підтверджується листком непрацездатності, його знову звільнили з роботи наказом від 23.03.2018 року №64-п за п.3 ст.40 КЗпП України за ті ж самі, на думку відповідача, порушення трудової дисципліни, які він начебто скоїв до попереднього звільнення 15.01.2018 року.

Відповідач звільнив його через два дні після поновлення його на роботі, не ознайомившись з повним текстом рішення суду та знову порушуючи норму закону ч.3 ст.40 КЗпП України, у період його тимчасової непрацездатності.

Вважає, що його звільнення є незаконним, оскільки він нічого не порушував.

Відповідачі вчиняють проти нього протиправні, упереджені дії протягом тривалого часу (другий рік). Наказом №279-п від 07.12.2016 року його незаконно перевели вантажником. На підставі його заяви від 08.12.2016 року відповідач наказом від 30.12.2016 року №295-п скасував наказ про його переведення вантажником. Наказом відповідача від 12.01.2018 року №16-п він був незаконно звільнений; вищевказаним рішенням суду від 19.03.2018 року його поновлено на роботі.

20.03.2018 року о 07 год. 35 хв. його не пропускали на прохідній на роботу, пропустили після того, як прийшов начальник відділу кадрів, але на думку відповідача це вже було запізненням на роботу.

Наказ №63-п про його поновлення на роботі був виданий 20.03.2018 року, а не 19.03.2018 року відразу після рішення суду. Він був ознайомлений з наказом близько 11 години 20.03.2018 року.

22.03.2018 року (через добу) відповідач отримав згоду профспілкового комітету на його звільнення. На засіданні профспілкового комітету він не був присутнім. Він є хворою людиною, проходив лікування у лютому 2018 року після його першого звільнення з роботи. У зв'язку з діями відповідача і профспілкового комітету він отримав стрес, стан його здоров'я погіршився і 23.03.2018 року він знову потрапив до лікарні. 23.03.2018 року його викликали для отримання наказу про повторне звільнення, він прийшов з лікарні і отримав даний наказ.

З 23.03.2018 року по 30.03.2018 року він знаходився в лікарні, що вбачається з листка непрацездатності.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд:

- поновити його (ОСОБА_1В.) на посаді апаратника оброблення зерна 5 розряду виробничої дільниці Елеваторно - заготівельна мережа філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України ОСОБА_3 комбінат хлібопродуктів ;

- стягнути з відповідачів на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 02 квітня 2018 року до дня поновлення на роботі в сумі 21000 грн.

Відповідачем філією публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України ОСОБА_3 комбінат хлібопродуктів подано до суду відзив на позовну заяву та додані до нього документи (а.с.39-82), у якому відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Позивача звільнено у зв'язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку (п.3 ст.40 КЗпП України). Позивачем в порушення правил внутрішнього трудового розпорядку не було повідомлено роботодавця про перебування на лікарняному. ОСОБА_1 в день звільнення 23.03.2018 року перебував на своєму робочому місці та працював повну робочу зміну. Про перебування позивача на лікарняному з 23.03.2018 року відповідачам стало відомо лише після отримання 10.05.2018 року позовної заяви з доданим листком непрацездатності. Вказаний листок непрацездатності не зданий до відділу кадрів роботодавця. Позивач 23.03.2018 року був присутнім протягом робочого дня на роботі, що підтверджує те, що він був працездатним. Згідно листа ОСОБА_3 ЦРЛ від 23.05.2018 року ОСОБА_1 був відсутній у лікарняному закладі з 13 години. Вказаний листок непрацездатності серії АДЕ №586536 від 30.03.2018 не є належним та допустимим доказом. Вважає, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з дотриманням норм чинного законодавства, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідачем публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України подано до суду відзив на позовну заяву та додані до нього документи (а.с.88-132), у якому відповідач заперечує проти позову у зв'язку із необґрунтованістю вимог позивача, просить відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивач відповіді на відзиви до суду не подав.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача за довіреністю проти позову повністю заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Підтримав позицію відповідача, зазначену у відзиві на позовну заяву.

Третя особа директор філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України ОСОБА_3 комбінат хлібопродуктів ОСОБА_4, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання не з'явився.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність третьої особи.

В судовому засіданні 01 червня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про долучення до матеріалів справи письмових доказів до позовної заяви. Зобов'язано відповідача надати належні копії правил внутрішнього трудового розпорядку.

01 червня 2018 року в судовому засіданні задоволено клопотання відповідача, яке надійшло до суду 25 травня 2018 року разом з відзивом на позов, про виклик в судове засідання свідка ОСОБА_5 (а.с.83).

01 червня 2018 року в судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання щодо зобов'язання позивача надати оригінал листка непрацездатності. Суд ухвалив оглянути оригінал листка непрацездатності при дослідженні матеріалів справи.

01 червня 2018 року в судовому засіданні до матеріалів справи приєднано довідку про середньомісячну заробітну плату (а.с.86).

В судовому засіданні 01 червня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про допит в якості свідка ОСОБА_6, яке надійшло до суду 31 травня 2018 року (а.с. 135).

В судовому засіданні 01 червня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи додаткових документів, яке надійшло до суду 31 травня 2018 року (а.с. 136-143).

В судовому засіданні 01 червня 2018 року судом ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

12 червня 2018 року в судовому засіданні відмовлено в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі, яке надійшло до суду 07 червня 2018 року (а.с.154-156).

12 червня 2018 року в судовому засіданні до матеріалів справи приєднано правила внутрішнього трудового розпорядку філії ПАТ ДПЗКУ ОСОБА_3 КХП (а.с. 157-163).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 дав показання про те, що ОСОБА_1 після поновлення на роботі працював 4 дні. В день звільнення він працював. На роботі характеризується негативно, зарекомендував себе як конфліктний працівник.

Позивач ОСОБА_1 пояснив, що 23 березня 2018 року він був на роботі, о 12 годині він ліг у лікарню. 23 березня 2018 року коли його викликали посадові особи відділу кадрів , він з лікарні прийшов на роботу, збирав речі. Після 13 години роботу не виконував. Наказу про його звільнення до 12 години не було. Його було звільнено в період перебування на лікарняному.

Суд, вивчивши відзиви відповідачів, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, показання свідка, вивчивши та дослідивши наявні в справі докази, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і не оспорюється сторонами, що позивач ОСОБА_1 працював у філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України ОСОБА_3 комбінат хлібопродуктів на посаді апаратника оброблення зерна 5 розряду виробничої дільниці Елеваторно-заготівельна мережа , що підтверджується записом в трудовій книжці (а.с.14-15).

На підставі наказу директора філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України ОСОБА_3 комбінат хлібопродуктів від 12.01.2018 р. №16 - п ОСОБА_1, апаратника оброблення зерна 5р. виробничої дільниці Елеваторно-заготівельна мережа , було звільнено 15 січня 2018 року, згідно п.3 ст.40 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці (а.с. 15).

Згідно наказу в.о. директора філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України ОСОБА_3 комбінат хлібопродуктів від 20.03.2018 року №63 - п Про поновлення на роботі ОСОБА_1В. на виконання рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 19 березня 2018 року у справі № 579/103/18 наказ філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України ОСОБА_3 комбінат хлібопродуктів від 12 січня 2018 року №16-п Про звільнення ОСОБА_1В. скасовано. Поновлено ОСОБА_1 на посаді апаратника оброблення зерна 5 р. виробничої дільниці Елеваторно - заготівельна мережа філії ПАТ ДПЗКУ ОСОБА_3 КХП з 20 березня 2018 року з годинною тарифною ставкою 23,23 грн. та з доплатою 12% до тарифної ставки за шкідливі і важкі умови праці. Виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за один місяць (з урахуванням податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають утриманню з останнього роботодавцем відповідно до вимог чинного законодавства). Залишок суми за рішенням суду виплатити працівнику ОСОБА_1 у встановлений чинним законодавством термін (а.с. 11).

У період з 23 березня 2018 року по 30 березня 2018 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні у ОСОБА_3 центральній районній лікарні у стаціонарному режимі, що підтверджується листком непрацездатності серії АДЕ №586536 від 30 березня 2018 року, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні 12 червня 2018 року (а.с.12).

На підставі наказу директора філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України ОСОБА_3 комбінат хлібопродуктів від 23.03.2018 року №64 - п Про звільнення ОСОБА_1В. ОСОБА_1, апаратника оброблення зерна 5р. виробничої дільниці Елеваторно-заготівельна мережа , було звільнено 23 березня 2018 року, згідно п.3 ст.40 КЗпП України, що підтверджується копією наказу, записом в трудовій книжці (а.с. 13, 15).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 18 грудня 2017 року та 12 січня 2018 року був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а саме, згідно з наказами директора філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України ОСОБА_3 комбінат хлібопродуктів від 18.12.2017 р. № 305-д та від 12.01.2018 р. №13-д «Про застосування дисциплінарного стягнення» ОСОБА_1 оголошено догани за невиконання та неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків, доручень та розпоряджень керівництва (безпосереднього керівника) (а.с. 46, 47).

За змістом наказу від 23.03.2018 р. №64 - п «Про звільнення ОСОБА_1В.» позивача звільнено у зв'язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, оскільки раніше неодноразово застосовувались заходи дисциплінарного стягнення (а.с. 13).

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч.3 ст.40 КЗпП) стосуються як передбачених статтями 40, 41 КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обгрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Таким чином, судом встановлено, що причиною звільнення є порушення працівником трудової дисципліни, а звільнення позивача ОСОБА_1 відбулось в період його тимчасової непрацездатності, що суперечить вимогам ч.3 ст.40 КЗпП України, порушує гарантовані ст.5-1 КЗпП України права працівника та є недопустимим.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед інших і припинення дії, яка порушує право, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Суд вважає , що визначальним є гарантоване Конституцією України право на працю та захист від незаконного звільнення, що зазначено у статті 5-1 КЗпП України .

За таких обставин, звільнення ОСОБА_1 є незаконним, виходячи з вимог ст. 43 Конституції України, ст. 5 ЦПК України, принципу справедливості, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення позивача на посаді апаратника оброблення зерна 5 р. виробничої дільниці Елеваторно - заготівельна мережа філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України ОСОБА_3 комбінат хлібопродуктів з 2 квітня 2018 року.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно п. 8 Постанови КМУ від 8 лютого 1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього денного заробітку на число робочих днів.

Згідно довідки філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України ОСОБА_3 комбінат хлібопродуктів від 24.05.2018 року №292, ОСОБА_1 працював у філії ПАТ ДПЗКУ ОСОБА_3 КХП на посаді апаратника оброблення зерна 5 р., середньоденна заробітна плата становить 233 грн. 45 коп., середньомісячна заробітна плата становить 4902 грн. 45 коп. (а.с.86).

Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 10972 грн. 15 коп.:

- за квітень 2018 року - 19 робочих днів х 233 грн. 45 коп. = 4435 грн. 55 коп.;

- за травень 2018 року - 20 робочих днів х 233 грн. 45 коп. = 4669 грн.;

- за червень 2018 року - 8 робочих днів х 233 грн. 45 коп. = 1867 грн. 60 коп.

Суд вважає, що вимоги позивача про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до ст. 235 КЗпП України та з урахуванням п. 8 Постанови КМУ від 8 лютого 1995 року № 100, довідки про середньоденну заробітну плату є обгрунтованими.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України слід стягнути на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 2 квітня 2018 року по 12 червня 2018 року в сумі 10972 грн. 15 коп. (з урахуванням податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають утриманню з останнього роботодавцем відповідно до вимог чинного законодавства).

Враховуючи положення ч. 2 ст. 27 ЦПК України, за змістом якої позови подаються до юридичних осіб, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України ОСОБА_3 комбінат хлібопродуктів .

Доводи позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 21000 грн. є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження в суді.

Таким чином, в іншій частині позову слід відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.

Сторонам, зокрема надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.

На відповідача покладений обов'язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень. Тобто, відповідно до вимог ст.ст.12, 13 ЦПК України - відповідач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 78-80 ЦПК України, зазначені ним обставини.

Відповідач та його представник не надав доказів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позову.

Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_5 про те, що працівник 23.03.2018 року в день звільнення працював , з тих підстав, що проаналізованими матеріалами справи, а саме, змістом наданих до відзиву на позов документів, доповідних записок ОСОБА_5, які носять систематичний характер (а.с.49, 50, 51, 53, 56, 57) в суду виникають сумніви щодо його неупередженості.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача як на підставу своїх заперечень проти позову на лист ОСОБА_3 ЦРЛ на те, що 23.03.2018 року позивач був працездатний, був на роботі , з тих підстав, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обгрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

ОСОБА_3 ЦРЛ від 23.05.2018 року не спростовує факт тимчасової непрацездатності позивача, а навпаки в ньому зазначено , що 23 березня 2018 року ОСОБА_1 був госпіталізований до ОСОБА_3 ЦРЛ о 12 годині 30 хвилин, стан хворого був середньої тяжкості, хворому були виконані всі маніпуляції згідно листка лікарських призначень (а.с.82).

ОСОБА_3 ЦРЛ від 23.05.2018 року не спростовує та не відміняє листка непрацездатності серії АДЕ №586536 від 30 березня 2018 року.

Листок непрацездатності серії АДЕ №586536 від 30 березня 2018 року є чинним , не визнаний у встановленому порядку незаконним, не скасований.

Судом встановлено, що в період з 23 березня 2018 року по 30 березня 2018 року ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатним внаслідок захворювання, в зв'язку з цим суд не приймає до уваги посилання представника відповідача як на підставу своїх заперечень проти позову на записи з камер відеоспостереження філії ПАТ ДПЗКУ ОСОБА_3 КХП , про що ним зазначено у відзиві на позовну заяву.

Представником відповідача не надано суду доказів, які спростовують доводи позивача про те, що він покинув лікувальний заклад та прибув на роботу 23 березня 2018 року за вказівкою представника відділу кадрів чи іншої уповноваженої адміністрацією посадової особи підприємства.

Аргументи, наведені відповідачем та його представником щодо підстав відмови в задоволенні позову, є явно необґрунтовані та не заслуговують на увагу суду.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України необхідно стягнути в дохід держави судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1409 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст.232, 233, 235 Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 259, 265, 268, 430 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позовну заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: 41300, Сумська область, м.Кролевець, вул. Зарічна, 6, РНОКПП НОМЕР_1, задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді апаратника оброблення зерна 5 р. виробничої дільниці Елеваторно - заготівельна мережа філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України ОСОБА_3 комбінат хлібопродуктів , 41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Андріївська, 10, код ЄДРПОУ 37506122, з 2 квітня 2018 року.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України , 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279, на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 2 квітня 2018 року по 12 червня 2018 року в сумі 10972 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 15 коп. (з урахуванням податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають утриманню з останнього роботодавцем відповідно до вимог чинного законодавства).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України , 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279, в дохід держави судовий збір в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді апаратника оброблення зерна 5 р. виробничої дільниці Елеваторно - заготівельна мережа філії публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України ОСОБА_3 комбінат хлібопродуктів з 2 квітня 2018 року і стягнення заробітної плати за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Кролевецький районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 22 червня 2018 року.

Суддя ОСОБА_7