Рішення

від 13.06.2018 по справі 825/1948/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 року Чернігів Справа № 825/1948/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайця О.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного виробничо-комерційного підприємства "Імпульс" до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування рішення ,

У С Т А Н О В И В:

Приватне виробничо-комерційне підприємство "Імпульс" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій ГУ ДФС у Чернігівській області шодо проведення розрахунку пені ПВКП «Імпульс» у розмірі 90464,27 грн. та винесення вимоти форми «Ю» № 18-7917 від 12 березня 2018 року; визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Чернігівській області № 70 від 13 березня 2018 року про опис майна ПВКП «Імпульс» у податкову заставу.

Свої вимоги мотивує тим, що дії відповідача щодо проведення розрахунку пені ПВКП «Імпульс» у розмірі 90464, 27 грн. та винесення вимоги форми «Ю» № 18-7917 від 12 березня 2018 року є неправомірними і такими, що були вчинені із порушенням приписів чинного законодавства України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити, оскільки документальною плановою виїзною перевіркою встановлено заниження по платежу 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» , в зв'язку з чим відповідачем у день настання строку погашення податкового зобов'язання правомірно нараховано пеню на суму такого заниження та за весь період заниження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне виробничо-комерційне підприємство "Імпульс" (код ЄДРПОУ 24841336) зареєстроване в якості юридичної особи 10.06.1998 та перебуває на обліку в податковому органі, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 19-24).

За результатами документальної планової виїзної перевірки ПКВП Імпульс складено акт від 19.09.2017 №515/14/24841336 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.10.2017 №000003291400 по ПнП у розмірі 220083,00 грн. (в т.ч. основного платежу - 218 123,00 грн., штрафи (фінансові санкції) 1960.00 грн.)

Контролюючим органом за період заниження сум грошових зобов'язань нараховано пеню за узгодженим грошовим зобов'язанням з податку на прибуток, визначеним податковим повідомленням-рішенням від 05.10.2017 № 000003291400 на суму 218123,00 грн., в тому числі фінансові санкції 1960,00 грн.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України закріплено поняття пені як суми коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Отже, пеня нараховується на суму коштів, яку платник податків своєчасно не сплатив до відповідного бюджету як податок чи збір, та/або на суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства.

Стаття 129 Податкового кодексу України передбачає порядок нарахування пені, де абзацом «б» підпункту 129.1.1 пункту 129.1 передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

З аналізу викладеної норми Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин слідує, що згідно абзацу «б» підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 цього Кодексу нарахування пені проводиться у разі закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання, а згідно підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 цього Кодексу нарахування пені проводиться у разі настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

В силу пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження (абзац другий пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України).

Таким чином, нарахування пені за правилами підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України здійснюється не з моменту узгодження податкового зобов'язання або винесення податкової вимоги, а саме з дня настання граничного строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Даний правовий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою в постанові від 06.03.2018 у справі 825/1558/17 (К/9901/7049/18).

Правомірність нарахування податковим органом пені саме за вказаним підпунктом слідує з дефініції податкового зобов'язання, встановленої підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, яке визначено як сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету, зокрема, як податок, що в даному випадку є податок на прибуток приватних підприємств.

Таким, чином сума заниження по ПнП становить 218 123.00 грн. (що відповідає сумі основного платежу по ППР від 05.10.2017 №000003291400), та відповідно нараховано пені на загальну суму 90461,52 грн, також позивачу донараховано пені у сумі 0,42 грн. по податку на нерехоче майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, оскільки ним не своєчасно сплачено суму 2,33 грн. самостійно визначеного у податковій декларації грошового зобов'язання.

Отже, загальна сума нарахованої пені складає 90461,94 грн., оскільки 2,33 грн., це сума самостійно визначеного у податковій декларації №9023215475 від 16.02.2018 позивачем грошового зобов'язання з податку на нерехоче майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.

Відповідач мав всі правові підстави для нарахування пені за узгодженими сумами грошового зобов'язання, визначеними на підставі податкового повідомлення-рішення від 05.10.2017 № 000003291400 та самостійно поданої декларації.

Згідно з п.88.1. 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пп. 89.1.2 п. 89.1, п.89.3 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Таким чином, позивач має податковий борг, що складається із пені, визначеної у податковій вимозі, а тому відповідач правомірно прийняв рішення про опис майна у податкову заставу.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову приватного виробничо-комерційного підприємства "Імпульс" необхідно відмовити.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22 червня 2018 року.

Суддя О.В. Заяць