Постанова

від 19.06.2018 по справі 823/1338/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/1338/18 Головуючий у 1 інстанції - Кульчицький С.О. Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 у справі за адміністративним позовом заступника прокурора Черкаської області до Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Черкаської області звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Черкаської міської ради щодо нерозподілу залишку коштів за освітньою субвенцією, виділених на фінансування закладів професійно-технічної освіти м. Черкаси, на кінець бюджетного періоду у розмірі 7 822 344, 10 грн.

- зобов'язати Черкаську міську раду розглянути на черговому пленарному засіданні питання щодо розподілу залишку коштів за освітньою субвенцією, виділених на фінансування закладів професійно-технічної освіти м. Черкаси, на кінець бюджетного періоду у розмірі 7 822 344, 10 грн. та внести відповідні зміни до місцевого бюджету на 2018 рік, затвердженого рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.01.2018 № 2-2886.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 позовну заяву заступника прокурора Черкаської області до Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернуто позивачу разом із усіма доданими до неї матеріалами; роз'яснено позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Не погоджуючись із ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 позивач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що оскільки у встановлений судом строк недоліки позовної заяви, в частині доплати судового збору усунуті не були, то позовна заява підлягає поверненню відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вже було зазначено вище, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Підставою для залишення позовної заяви без руху суд першої інстанції зазначив те, що у позовній заяві не визначено та не обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та не зазначено органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від імені і в інтересах якого пред'явлено позов. А також, позивач заявив дві позовні вимоги немайнового характеру, однак судовий збір сплатив лише за одну позовну вимогу, що підтверджується платіжним дорученням від 21.03.2018 № 430.

На виконання ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 позивачем було подано заяву, в якій було обґрунтовано підстави звернення з даним позовом саме заступником прокурора Черкаської області та надано пояснення щодо сплати судового збору, а саме зазначено, що вимога про визнання незаконною бездіяльності Черкаської міської ради заявлена як передумова для застосування способу захисту порушеного права, а саме зобов'язання вчинити дії, внаслідок протиправності бездіяльності, а тому є однією вимогою немайнового характеру, у зв'язку із чим судовий збір підлягає сплаті у розмірі 1 762, 00 грн. При цьому, стосовно того, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідності їх захисту та органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від імені і в інтересах якого пред'явлено позов, заступник прокурора Черкаської області зазначив, що підставою для представництва є порушення інтересів держави у економічній та освітніх галузях, оскільки нерозподіл залишку коштів, виділених в якості освітньої субвенції з державного бюджету на функціонування закладів професійно-технічної освіти порушує вимоги чинного законодавства України та призводить до недофінансування останніх. У подальшому вказане зумовить невиплату заробітної плати в гарантованих державою обсягах, стипендій та інших відрахувань, не забезпечення належної матеріально-технічної бази, що фактично порушить гарантії держави щодо рівня умов праці та навчання, призведе до зростання соціальної напруги. Разом із цим, відсутність уповноваженого органу та порушення інтересів держави в сфері наданих нею гарантій для здобуття освіти та дотримання встановленого нею порядку використання коштів, є підставою для представництва прокуратурою області в суді інтересів держави відповідно до ст.23 Закону України Про прокуратуру самостійно.

Суд першої інстанції погодився з обґрунтуваннями заступника прокурора Черкаської області в частині підстав його звернення з даним адміністративним позовом.

Отже, колегія суддів звертає увагу, що підставою повернення судом першої інстанції позовної заяви заступника прокурора Черкаської області до Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії було те, що позивачем не було доплачено судовий збір.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017).

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік становив 1 762 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

При цьому, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи предметом даного спору є визнання протиправною бездіяльність Черкаської міської ради щодо нерозподілу залишку коштів за освітньою субвенцією, виділених на фінансування закладів професійно-технічної освіти м. Черкаси, на кінець бюджетного періоду у розмірі 7 822 344, 10 грн. та зобов'язання Черкаської міської ради розглянути на черговому пленарному засіданні питання щодо розподілу залишку коштів за освітньою субвенцією, виділених на фінансування закладів професійно-технічної освіти м. Черкаси, на кінець бюджетного періоду у розмірі 7 822 344, 10 грн. та внести відповідні зміни до місцевого бюджету на 2018 рік, затвердженого рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.01.2018 № 2-2886.

Системний аналіз ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивач заявив одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку і був сплачений судовий збір в розмірі 1 762, 00 грн., а не дві, як зазначив суд першої інстанцій, оскільки вимога про визнання протиправною бездіяльність Черкаської міської ради є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права.

Однак, неправильно визначивши кількість позовних вимог, розмір судового збору, який підлягає сплаті, та не надавши у зв'язку з цим позивачу можливості усунути в повній мірі недоліки позовної заяви, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 826/10288/17.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 21.06.2018.