Ухвала

від 21.06.2018 по справі 810/3531/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/3531/17

УХВАЛА

21 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року у справі за позовом Головного управління ДФС у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю Сігма Агрокомпані , товариства з обмеженою відповідальністю ТОЛОСПЛЮС про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року закрито провадження у справі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить останній скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху.

Апелянту було надано десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду документ про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі, зазначити дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується та перелік матеріалів, що додається до скарги. А також апелянту необхідно було надати належним чином засвідчену копію довіреності на підтвердження повноважень представника Головного управління ДФС у Київській області (за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами).

19 квітня 2018 року, на виконання вимог вказаної ухвали суду від 03 квітня 2018 року, представником ГУ ДФС у Київській області на адресу апеляційного суду було надіслано заяву про відстрочення сплати судового збору разом із оригіналом платіжного доручення №148 від 19 лютого 2018 року на суму 1762 грн.

25 квітня 2018 року представником ГУ ДФС у Київській області на адресу апеляційного суду було надіслано клопотання, в якому останній просить продовжити строк для усунення недоліків у зв'язку з неможливістю надати запитувані документи у встановлений судом строк.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року клопотання ГУ ДФС у Київській області - задоволено та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Судом також зазначено, що крім інших недоліків скарги, апелянту необхідно подати вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

31 травня 2018 року представником ГУ ДФС у Київській області на адресу апеляційного суду було надіслано заяву про поновлення пропущеного строку, в якій зазначено, що апеляційна скарга на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2018 була подана в межах 15 днів з моменту отримання вказаного рішення суду, у зв'язку з чим ГУ ДФС у Київській області просить поновити пропущений строк на оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2018 по справі 810/3531/17.

Колегія суддів, з приводу вказаної заяви апелянта, зазначає, що предметом оскарження в даній справі є ухвала Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року, яка не має жодного відношення до тих обставин, що викладені заявником.

07 червня 2018 року представником ГУ ДФС у Київській області на адресу апеляційного суду було надіслано заяву про усунення недоліків, до якої долучено:клопотання, оригінал платіжного доручення №907 та довіреність.

Що стосується клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, то апелянт обґрунтовує поважність пропуску цього строку (оскаржувана ухвала від 10.01.2018 отримана апелянтом 16.01.2018, а апеляційна скарга подана - 05.03.2018) тим, що відповідач об'єктивно був позбавлений можливості сплатити судовий збір у вказаний період у зв'язку з обмеженим фінансуванням на початку 2018 року.

Наведені ГУ ДФС у Київській області у клопотанні про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

У свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ .

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Проте, на підтвердження доводів викладених у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, відповідачем не надано жодних доказів на їх підтвердження.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Також, суд зазначає, що податковий орган звернувся з апеляційною скаргою 05.03.2018 та не надав документ про сплату судового збору, а 19.04.2018 надіслав до суду апеляційної інстанції платіжне доручення №148 про сплату судового збору у сумі 1762 грн., яке датовано 19.02.2018, що свідчить про зловживання процесуальними правами представником податкового органу.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених відповідачем у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження причин пропуску такого строку поважними.

Також колегія суддів звертає увагу, що 07.06.2018 представником ГУ ДФС у Київській області було подано також платіжне доручення № 907 від 29.05.2018, що свідчить про повторну сплату судового збору у сумі 1762 грн.

Крім того, довіреності представника ГУ ДФС у Київській області, видані на ім'я ОСОБА_1, які було надіслано разом із заявою/клопотаннями 25.04.2018, 31.05.2018 та 07.06.2018 також не засвідчені у визначеному законом порядку.

З наведеного свідчить, що апелянт не усунув в повній мірі недоліки апеляційної скарги, а підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд визнає неповажними

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України , суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту.

Керуючись ст.ст. 248 , 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року у справі за позовом Головного управління ДФС у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю Сігма Агрокомпані , товариства з обмеженою відповідальністю ТОЛОСПЛЮС про визнання правочину недійсним - відмовити.

Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.