Ухвала

від 18.06.2018 по справі 629/3323/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 червня 2018 року

м. Київ

справа № 629/3323/17

провадження № 61-28384ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку 1-28 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку 1-28 в особі голови правління ОСОБА_3, Приватного підприємства Квартал-сервіс Лозова 2 в особі директора Шуригіна Миколи Вікторовича, ОСОБА_5 про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та справедливу сатисфакцію,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку 1-28 в особі голови правління ОСОБА_3, Приватного підприємства Квартал-сервіс Лозова 2 в особі директора Шуригіна М. В. , ОСОБА_5 про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та справедливу сатисфакцію.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2018 року рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 грудня 2017 року скасовано, позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов'язано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку 1-28 відновити холодне (питне) водопостачання в квартиру АДРЕСА_1 за рахунок відповідача.

У іншій частині вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У квітні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку 1-28 на зазначене судове рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема статей 368, 369, 382, 385 ЦК України, Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішення, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

За правилом пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначена справа є справою незначної складності та не підпадає під винятки із категорії малозначних справ, які передбачено пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Ураховуючи, що частина шостої статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються у тому числі і на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, кір спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Додатково Верховним Судом враховано, що судове рішення судом апеляційної інстанції постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , тобто після 15 грудня 2017 року.

Відповідно до Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключають з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих прав, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягнення таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувана заявником постанова Апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2018 року ухвалена у малозначній справі, тому вона не підлягає касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку 1-28 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2018 року.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк