Ухвала

від 23.06.2018 по справі 916/2418/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/2418/17

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Міщенко І.С.

розглянувши заяву Одеської міської ради про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Краснова Є.В.

за касаційною скаргою приватного підприємства "ЕКО-НІК"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду у складі Діброви Г.І. - головуючого, Разюк Г.П., Богатиря К.В. від 27 лютого 2018 року та рішення Господарського суду Одеської області у складі Степанової Л.В. від 07 листопада 2017 року

за позовом Одеської міської ради

до приватного підприємства "ЕКО-НІК"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

про стягнення 2 027 686, 10 грн.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В. знаходиться касаційна скарга приватного підприємства "ЕКО-НІК" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2018 року та рішення Господарського суду Одеської області від 07 листопада 2017 року у даній справі.

13 червня 2018 року, Одеською міською радою подано заяву про відвід судді Краснова Є.В., яка мотивована тим, що на думку заявника, у діях судді вбачається вибірковість до застосування норм права, яка викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, а також дії судді свідчать про порушення основних принципів господарського судочинства, таких як верховенство права та змагальність сторін.

Заявник стверджує також про те, що колегією суддів Касаційного господарського суду за головуванням Краснова Є.В., обмежено його (заявника) процесуальні права, оскільки не надано можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За наслідками розгляду вказаної заяви 22 червня 2018 року Касаційним господарським судом у складі колегії суддів: Краснов Є.В. - головуючий, Мачульський Г.М., Кушнір І.В. прийнято ухвалу, якою Суд визнав викладені в заяві доводи, необґрунтованими, а тому, в силу приписів частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) заяву передано на авторозподіл для визначення судді в порядку встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23 червня 2018 року, заяву Одеської міської ради про відвід судді Краснова Є.В. передано на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Міщенку І.С.

Розглянувши вказану заяву Суд відмовляє у її задоволенні і обґрунтування цієї відмови зазначає таке.

Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Правовою підставою подання цієї заяви про відвід, заявник визначає пункт 5 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) відповідно до якого суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суд зазначає, що вичерпний перелік таких обставин чинним законодавством не визначено і тому вирішення питання про визнання тих чи інших обставин тими обставинами, мова про які йде у наведеному вище пункті 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), лежить в межах повноважень Суду.

Однак при цьому відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Подана заява про відвід по суті зводиться до висловлення саме незгоди з прийнятими судовою колегією, до складу якої входить суддя Краснов Є.В., рішеннями, що звичайно ж не може бути підставою для відводу судді.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У контексті об'єктивного критерію … окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).

За таких обставин, керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Одеської міської ради про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Краснова Є.В. у справі № 916/2418/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду Міщенко І.С.