Ухвала

від 19.06.2018 по справі 702/40/17

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/40/17

Провадження № 2-а/702/11/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

19 червня 2018 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді: Мазай Н.В.

з секретарем: Ясінською О.А.

з участю представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1: ОСОБА_2

позивач ОСОБА_3, представник позивача ОСОБА_4: не з"явилися,

представники відповідачів ОСОБА_5 міської ради, виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, представники третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_6 підприємство Автотрейд-Сервіс : не з явилися

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 В ячеслава Володимировича до ОСОБА_5 міської ради, Виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради, треті особи які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_6 підприємство Автотрейд-Сервіс про скасування рішень органу місцевого самоврядування,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, треті особи які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_6 підприємство Автотрейд-Сервіс про скасування рішень органу місцевого самоврядування, в ході розгляду доповнивши позовні вимоги посилаючись на те, що він, 16.01.2017 року, після спілкування з ОСОБА_7 А,П., яка є його сусідкою та займає активну громадську позицію, щодо розвитку м.Монастирище, дізнався, що Рішенням за №110 виконкому ОСОБА_5 міської ради від 30.09. 2015 року було затверджено детальний план території обмеженої вулицями Шевченка та ОСОБА_8 з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище. З зазначеним рішенням виконкому ОСОБА_5 міської ради не погоджується та вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено порядок розробки, оприлюднення та прийняття детального плану території; належним чином не дотримано вимог щодо проведення громадських слухань з метою врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації; відповідачем не виконано вимоги пунктів 4 та 10 Порядку розроблення містобудівної документації щодо інформування громадян про розроблення проектів містобудівної документації та не надано доказів наявності передбачених цим Порядком підстав для внесення змін у містобудівну документацію, а необхідність внесення змін до містобудівної документації нічим не обґрунтована. В обґрунтування позову посилається на ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 59 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 19 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , ЗУ Про доступ до публічної інформації , розділ V Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.11.2011 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за № 1468/20206, Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 р. № 555, ст. 15 ЗУ Про доступ до публічної інформації , ст. 20 ЗК України, ст. ст. 2, 71, 72 КАС України. Відповідачем не було враховано усі обставини, що мали значення для прийняття рішень, не дотримано принципу пропорційності між інтересами ОСОБА_1 та інтересами громади, адже мешканці вулиць Шевченка та ОСОБА_8 м. Монастирище, неодноразово зверталися до ОСОБА_5 міської ради, до ОСОБА_5 районної ради, до ОСОБА_5 районної державної адміністрації, до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, до державної архітектурно-будівельної інспекції України з приводу самовільного будівництва станції технічного обслуговування на земельній ділянці за адресою ОСОБА_8,35 в м. Монастирище громадянином ОСОБА_1, за що останній неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, окрім того громада зазначених вулиць заперечувала проти зміни цільового призначення земельних ділянок, внесення змін до детального плану забудови території обмеженої вулицями Шевченка та ОСОБА_8. Також, після розмови з ОСОБА_7 він дізнався про те, що на підставі рішення за №110 виконкому ОСОБА_5 міської ради від 30.09. 2015 року, яким затверджено детальний план території обмеженої вулицями Шевченка та ОСОБА_8 з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище, ОСОБА_5 міською радою на сьомій сесії 30 червня 2016 року за №7-4 прийнято рішення, яким затверджено проект зміни цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 7123410100:01:001:1954 площею 0,1439 га, яка знаходиться у власності ОСОБА_1, з цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на цільове призначення, для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій. З огляду на неправомірну зміну містобудівної документації є неправомірною і зміна цільового призначення земельної ділянки, оскільки за приписами ЗУ Про державний земельний кадастр та Про регулювання містобудівної діяльності така повинна відповідати детальному плану території та/або плану зонування території. Просить скасувати рішення виконкому ОСОБА_5 міської ради від 30.09.2015 року за №110 Про затвердження детального плану території обмеженої вулицями Шевченка та ОСОБА_8 з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище, рішення сьомої сесії ОСОБА_5 міської ради від 30.06.2016 року за №7-4 Про затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки по вул. Івана Франка, 35 в м. Монастирище, рішення тридцять другої сесії ОСОБА_5 міської ради за №32-27 Про продаж гр. ОСОБА_1 земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Івана Франка, 35 .Оскаржувані рішення безпосередньо порушують права та законні інтереси позивача є незаконними, тому, що не відповідають нормам законодавства, стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою суду від 22.03.2018 року справу прийнято до провадження суддею Мазай Н.В. та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 16.05.2018 року до участі у справі залучено в якості співвідповідача виконавчий комітет ОСОБА_5 міської ради, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_6 підприємство Автотрейд-Сервіс та продовжено строк підготовчого судового засідання до 14.06.2018 року.

12.06.2018 року ухвалою суду закрито провадження в частині позовних вимог про скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради від 30.09.2015 № 110 Про затвердження детального плану території обмеженої вулицями Шевченка та ОСОБА_8 з розміщенням пунктом технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_3 не з"явився, подав заяву про представництво його інтересів під час розгляду справи ОСОБА_4

В підготовче судове засідання представник позивача ОСОБА_4 не з явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав клопотання про проведення підготовчого судового засідання у його відсутність та відсутність позивача.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в підготовчому судовому засідання заявила клопотання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 посилаючись на те, що адміністративна справа підлягає закриттю, оскільки предметом спору є ненормативні акти, які вичерпали свою дію після їх реалізації, а тому подальше оспорювання правомірності набуття ОСОБА_1 спірної земельної ділянки у власність має вирішуватись в порядку цивільної юрисдикції, оскільки виник спір про право цивільне. В обґрунтування клопотання посилається на ст. ст. 2, 4, 19 КАС України, ст. ст. 11, 16, 21 ЦК України. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно- правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно- правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справи адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати у зв'язку з чим виник спір та на захист яких прав особа звернулася до суду. Визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу. Отже, на підставі інтерпретації правової природи правовідносин, що виникли між сторонами у справі, характеру заяв про порушення прав позивача, вважає, що оскаржувані рішення міської ради від 30 червня 2016 року №7-4 Про затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки по вул. Івана Франка, 35 в м. Монастирище та від 16 вересня 2015 року №32-27 Про продаж ОСОБА_1 земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вулиці Івана Франка, 35 є рішеннями ненормативного характеру, які вичерпали свою дію після їх реалізації, а тому подальше оспорювання правомірності набуття ОСОБА_1 у власність земельної ділянки по вулиці І.Франка, 35 в м. Монастирище має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, як спір про право цивільне. Наведене узгоджується з правовим висновком, який висловлено Верховним Судом України на спільному засіданні Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах у постанові від 11.11.2014 у справі №21-493а14 та постанові у справі №6-2510цс15, а також висновками ОСОБА_9 Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №368/1158/16-ц. Зважаючи на об'єктивно існуючі фактичні обставини справи, нормативно - правове обгрунтування та вимоги пункту 1 ч. 1 ст. 238 КАС України просить провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 закрити.

В підготовче судове засідання представники відповідачів ОСОБА_5 міської ради, виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради не з"явилися. Надали на адресу суду клопотання про проведення судового засідання у відсутності представників ОСОБА_5 міської ради, виконавчого комітету Монстирищенської міської ради. При розгляді заяв та клопотань покладаються на думку суду.

В підготовче судове засідання третя особа яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1 не з"явився. Про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву відповідно до якої просить розгляд справи проводити у його відсутність. У всіх питаннях, які будуть виникати в ході розгляду справи покладається на думку суду. Представництво своїх інтересів доручив представнику ОСОБА_2

В підготовче судове засідання представники третьої особи яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_10 підприємства Автотрейд-Сервіс повторно не з"явилися. Про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення підготовчого судового засідання до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника третьої особи яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1 - ОСОБА_2М, дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та об єктивно, оцінивши надані сторонами та витребувані судом докази, суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення, провадження у справі підлягає до закриття та виходить з наступного.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом суд поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно Рішення тридцять другої сесії ОСОБА_5 міської ради від 16 вересня 2015 року № 32-27 Про продаж гр. ОСОБА_1 земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Івана Франка, 35 м. Монастирища вирішено продати ОСОБА_1 земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 439,0 кв. м для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової забудови ОСОБА_5 міської ради ( том. 2 а.с. 80 ).

Згідно Рішення сьомої сесії ОСОБА_5 міської ради від 30 червня 2016 року № 7-4 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Івана Франка, 35 м. Монастирище затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,1439 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій в м. Монастирище по вул. Івана Франка, 35 за рахунок приватизованої земельної ділянки. Змінено категорію землі із землі житлової та громадської забудови на землі промисловості, транспорту, зв язку, енергетики, оборони та іншого призначення та цільове призначення із для будівництва ті обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) на для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій земельної ділянки площею 0,1439 га по вул. Івана Франка, 35 м. Монастирища ( кадастровий номер - 7123410100:01:001:1954), яка перебуває у власності гр. ОСОБА_1. (том 2 а.с. 81).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАСУкраїни).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Визначальним критерієм здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, а визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.

Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватно правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватно правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно правових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії органу влади чи місцевого самоврядування.

Аналіз змісту статті 19 ЦПК України та статті 19 КАС України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року справи № 7-рп/2009 (про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово та після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Отже у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

ОСОБА_9 Верховного Суду у постанові від 29 травня 2018 року у справі №802/950/17-а підтвердила такий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 06 жовтня 2015 року у справі №21-1306а15, і не вбачає підстав для відходу від вказаної правової позиції.

Враховуючи вищевикладене, на день звернення ОСОБА_3 до суду з адміністративним позовом оскаржувані рішення органів місцевого самоврядування ( № 7-4 від 30 червня 2016 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведеня земельної ділянки по вул. Івана Франка, 35 м. Монастирище , № 32-27 від 16 вересня 2015 року Про продаж гр. ОСОБА_1 земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Івана Франка, 35 м. Монастирище ) реалізовані і на їх підставі земельну ділянку по вулиці І.Франка, 35 в м. Монастирище площею 0,1439 га, сформовано як об'єкт цивільного права, змінено її категорію, укладено 07 жовтня 2015 року договір купівлі - продажу земельної ділянки по вулиці Франка, 35 в м. Монастирище Черкаської області площею 0,0439 га та за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на неї. Тобто, на підставі оскаржуваних рішень виникло речове право - право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1439 га по вул. І. Франка в м. Монастирище Черкаської області (реєстраційний номер 748480671234) та пункт технічного обслуговування автомобілів (номер запису про право власності 10168052) за тією ж адресою. Таким чином, оскаржувані рішення міської ради вичерпали свою дію.

У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушенного цивільного права за статтею 19 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частини другої, третьої статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 80 ЗК України встановлено, що самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Згідно зі статтями 83, 84 ЗК України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 122 ЗК України передбачено, що вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Завданням підготовчого провадження зокрема є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу ( п. 1 ч. 2 ст. 173 КАС України).

Враховуючи встановлені судом обставини справи, а саме те, що оспорювані позивачем рішення суб єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, які мають ознаки ненормативних актів вичерпали свою дію після їх реалізації, за результатами їх реалізації у фізичної особи виникло право цивільне, спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер, а тому такі вимоги про визнання рішень незаконним можуть розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 19 ЦК України та пред являтися до суду для розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки фактично підґрунттям і метою пред явлення позовних вимог про скасування рішень є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю, зміни її цільового призначення тощо), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб єкта владних повноважень, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, відповідно до якого суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, клопотання представника третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про закриття провадження у справі підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Крім цього, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 239 КАС України, роз яснити позивачу його право на звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства та на підставі ч. 3 ст. 239 КАС України те, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Крім цього, суд, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір роз яснює позивачу право на звернення до суду з клопотанням про повернення судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 19, 183, 238, 239, 294 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволити.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 В ячеслава Володимировича до ОСОБА_5 міської ради, Виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради, треті особи які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_6 підприємство Автотрейд-Сервіс про скасування рішень органу місцевого самоврядування, закрити.

Роз"яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства та те, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Роз яснити право позивача на звернення до суду з клопотанням про повернення сплаченого судового збору.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення ( отримання повного тексту) до Київського апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя : Н.В. Мазай

Повний текст ухвали складено 25.06.2018 року.