Ухвала

від 21.06.2018 по справі 914/293/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.06.2018 р. Справа № 914/293/17

За заявою:Карчевського Дмитра Олександровича, м. Львів, про:перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2017 у даній справі, за позовом: фізичної особи-підприємця Рудика Ярослава Богдановича, м. Львів, до відповідача:фізичної особи-підприємця Карчевського Дмитра Олександровича, м. Львів, про: розірвання договору оренди нежитлових приміщень для розміщення автосервісу №1 від 01.09.2012 та виселення з орендованого приміщення. Суддя Березяк Н.Є. Секретар судового засідання Кравець О.І. За участю представників: заявника:ОСОБА_3 - адвокат, Карчевський Д.О., позивача:Рудик Я.Б.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області Карчевським Дмитром Олександровичем подано заяву про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2017 у справі 914/293/17 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 31.05.2018 відкрито провадження за поданою заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 21.06.2018.

В судове засідання заявник з'явився, вимоги за поданою заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підтримав з наступних підстав. 16 травня 2018 року під час судового засідання у справі №462/206/18 за позовом Рудика Я.Б. до Карчевського Д.О. про стягнення боргу, позивач надав копії правовстановлюючих документів на майно, яке було предметом оренди за Договором №1 від 01.09.2012. Згідно з поданими документами ФОП Рудик Я.Б. має в користуванні земельну ділянку на вул. Шевченка, 186 у м. Львові загальною площею 0,0838 га, на підставі Договору оренди землі з Львівською міською радою від 24.11.2004 строком на 10 років.

Відповідно до Договору оренди землі від 24.11.2004 та ст. 774 Цивільного кодексу України позивач не мав правових підстав передавати земельну ділянку у користування іншій особі без згоди наймодавця та на строк, що перевищує строк договору найму.

Крім того, заявник вказує, що Договір №1 від 01.09.2012 не був зареєстрований належним чином, а відтак є нікчемним, таким що не створює юридичних наслідків.

Так, заявник вказує, що це істотна для справи обставина, яка не досліджувалась та не була встановлена судом при прийнятті рішення, а тому є вагомою для заявлених вимог за поданою заявою.

В судове засідання позивач з'явився, проти поданої заяви заперечив з підстав наведених у поданому запереченні. Свої заперечення обґрунтовує тим, що обставини про які вказує заявник не є новоявленими, а відтак, не можуть слугувати підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Крім того, зазначає, що земельна ділянка, яка була надана для обслуговування не була предметом позову. Додатково,зазначає, що відповідно до статті 796 ЦК України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

При цьому ФОП Рудик Я.Б. зазначає, що неможуть вважатись ново виявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без змін. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК.

Суд, заслухавши представників заявника та позивача, зазначає таке.

Відповідно до ч. 1-2 статті 325 ГПК України, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Враховуючи те, що провадження у справі за заявою Карчевського Д.О. було відкрите 31.05.2018, беручи до уваги те, що суд обмежений строком розгляду заяви, вважає за необхідне розглядати подану заяву в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні 21.06.2018 оголошену вступну та резолютивну частини ухвали.

Суд заслухавши пояснення заявника та позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.04.2017 позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано договір оренди нежитлових приміщень для розміщення автосервісу №1 від 01.09.2012р., виселено ФОП Карчевського Д.О. з нежитлових приміщень, загальною площею 640 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 186. Стягнуто з ФОП Карчевського Д.О. 3200,00 грн. судового збору.

Як встановлено судом при прийнятті рішення, 01 вересня 2012 року між позивачем у справі (Орендодавцем) та відповідачем у справі (Орендарем) укладено Договір оренди нежитлових приміщень для розміщення автосервісу №1. За умовами якого, п. 1.1. орендодавець зобов'язується надати у строкове володіння і користування орендаря нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 186, загальною площею 640 кв.м., а також прилеглу до нежитлових приміщень територію двору для зберігання автомобілів, які знаходяться на ремонті, загальною площею 0,083 га для використання під розміщення станції технічного обслуговування автомобілів.

Згідно п. 1.2. Договору, приміщення передані в оренду на 5 років - з 1 вересня 2012 року по 1 вересня 2017 року.

Так, пп. 1.1.2. п. 1.1. Договору визначено, що приміщення передаються згідно акта прийому-передачі, який являється невід'ємною частиною даного договору.

Як встановлено з рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2017 у даній справі, акт прийому-передачі об'єкта оренди суду не надано, оскільки такий відсутній. Попри це, перерахування відповідачем орендної плати за Договором (про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки) підтверджує на думку суду, факт користування об'єктом оренди відповідачем. Крім цього, факт використання об'єкта оренди відповідачем, станом на момент розгляду справи, підтверджується долученими позивачем актами огляду, складеними комісією у складі працівників ЛКП Янів-405 від 03.04.2017, від 06.04.2017.

01 березня 2016 року між сторонами було укладено Додаткові зміни до Договору в частині зміни орендної плати.

Як на ново виявлену обставину заявник посилається на ту обставину, що 24 листопада 2004 року між позивачем у справі (ПП Рудиком Я.Б.) та Львівською міською радою укладено Договір оренди землі. За умовами цього Договору Орендодавець (ЛМР) надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Шевченка, 186 для обслуговування приміщення. В оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер №4610137500:10:001:0005, загальною площею 0,0838 га, в тому числі під забудовою 0,0307 га, під твердим покриттям 0,0531 га. строк дії Договору 10 років до 14.10.2014.

Відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 29.06.2016 за позивачем у справі зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер №4610137500:10:001:0005, загальною площею 0,0838 га, згідно з Договором оренди землі від 23.05.2016 строком на 10 років до 21.04.2026.

Заявник, подаючи до суду заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, просить скасувати рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Як підстави своїх вимог зазначає, що позивач не мав правових підстав передавати земельну ділянку у користування іншій особі без згоди наймодавця та на строк, що перевищує строк договору найму. Крім того, зазначає про нікчемність Договору оренди нежитлових приміщень для розміщення автосервісу №1 з підстав його нотаріального посвідчення.

Позивач проти поданої заяви заперечив, з підстав наведених у поданих письмових запереченнях.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вимоги за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

При прийнятті ухвали, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Господарський суд зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Обґрунтовуючи подану заяву Карчевський Д.О. посилається такі нововиявлені обставини як, те що станом на момент укладення Договору оренди нежитлових приміщень для розміщення автосервісу №1, позивач у справі не мав правових підстав для передання земельної ділянки у користування іншій особі без згоди наймодавця та на строк, що перевищує строк договору найму. Крім того, заявник вказує, що Договір №1 оренди нежитлових приміщень для розміщення автосервісу не був належним чином зареєстрованим, а тому по своїй суті є нікчемним. Приховування ФОП Рудиком Я.Б. даної обставини під час укладення Договору №1, а в подальшому і при вирішенні справи в господарському суду Львівської області свідчить про недобросовісне виконання своїх зобов'язань Рудиком Я.Б.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Так, суд про розгляді поданої заяви зазначає, що не погоджується із доводами заявника, що останній не знав про те, що Договір №1 оренди нежитлових приміщень для розміщення автосервісу був належним чином не зареєстрованим, тому є нікчемним, адже відповідач у справі, а заявник за поданою заявою особисто підписував даний Договір №1, вчиняв кореспондуючі дії на виконання вказаного Договору (щодо сплати орендних платежів, внесення змін у Договір, тощо). Крім того, жодним чином не обґрунтував та не надав суду доказів на підтвердження вказаних нововиявлених обставин, та того, яким чином дані факти вплинули б на прийняття рішення у справі.

Щодо інших тверджень, як на підставу скасування рішення у справі за нововиявленими обставинами, про які заявник дізнався 16.05.2018, суд не бере їх до уваги, адже Карчевським Д.О. жодним чином не підтверджено та не доведено, яким чином дані факти могли б вплинути на прийняття рішення у справі. Крім того, інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру підтверджено лише те, що Рудик Я.Б. зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер №4610137500:10:001:0005, загальною площею 0,0838 га, згідно з Договором оренди землі від 23.05.2016 строком на 10 років до 21.04.2026. З поданої інформації суд не вбачає підстав для встановлення таких фактів, що могли б вплинути на прийняття рішення, якщо такі були б відомі станом на дату прийняття рішення у даній справі.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

З огляду на викладене, аналізуючи норми чинного законодавства, суд зазначає, що для задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та скасування рішення, зазначені обставини повинні містять наявність всіх складових для надання їм статусу нововиявлених: по-перше, існування їх на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду цієї справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Так суд розглянувши вимоги за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, зазначає про відсутність у наведених заявником обставинах існуваннях усіх складових, для визнання їх нововиявленими, а відтак, вимоги за заявою є безпідставними та не можуть свідчити про існування нововиявлених обставин.

Крім того, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18 листопада 2004 року у справі Правєдная проти Росії N69529/01 та п. 46 рішення від 6 грудня 2005 року у справі Попов проти Молдови N 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (див. рішення Суду у справі Брумареску проти Румунії від 28 жовтня 1999 року). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі Рябих проти Росії від 24 червня 2003 року; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 Агротехсервіс проти України ; п.п. 42-44 рішення Суду у справі Желтяков проти України від 9 червня 2011 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі Праведная проти Росії від 18 листопада 2004 року).

Згідно ч. 3 ст. 325 ГПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Так, ч. 4 ст. 325 ГПК України встановлено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Щодо розподілу судових витрат суд вказує про таке.

За подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. За подання позовної заяви позивачем сплачувалось 3200,00 грн. судового збору. Відтак, за подання відповідної заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами підлягало до сплати 4800,00 грн. судового збору. Однак, заявником сплачено лише 2404,50 грн. Тому, враховуючи результати розгляду заяви, з заявника підлягає до стягнення в Державний Бюджет України 2395,50 грн. судового збору, які останнім було не доплачено.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 234, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Карчевського Дмитра Олександровича про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2017 у справі №914/293/17 за нововиявленими обставинами - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2017 у справі №914/293/17 за нововиявленими обставинами залишити без змін.

3. Стягнути з Карчевського Дмитра Олександровича (79013, АДРЕСА_1; індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) в дохід Державного Бюджету України 2395,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 25.06.2018.

Суддя Березяк Н.Є.