Постанова

від 20.06.2018 по справі 910/19170/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2018 р. Справа№ 910/19170/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Верховця А.А.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.

та представників учасників провадження у даній справі у відповідності до протоколу судового засідання від 20.06.2018

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.04.2018

у справі № 910/19170/17 (суддя Чеберяк П.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп"

до Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний"

про визнання договору недійсним в частині

в межах справи № 15/132-б

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Системи Комерц"

до Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2018 у справі № 910/19170/17 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" до Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний" про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині .

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 02.04.2018 у справі № 910/19170/17 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" задовольнити в повному обсязі, стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний" судовий збір в сумі 3 860 грн. 00 коп. на користь ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп".

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.04.2018 у справі № 910/19170/17; призначено розгляд апеляційної скарги на 20.06.2018.

15.06.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

15.06.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: висновку експерта від 04.05.2018 №12-5/31.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 20.06.2018 не заперечив проти вказаного клопотання. Судовою колегією було долучено до матеріалів справи висновок експерта від 04.05.2018 №12-5/31.

У судовому засіданні 20.06.2018 представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити. Представник Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний" заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 8 статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду м. Києва перебуває справа № 15/132-б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Системи Комерц" про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний" на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 02.02.2015.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний" про визнання недійсним п. 4.2 договору купівлі-продажу від 14.03.2017, укладеного між ВАТ "Домобудівний комбінат "Відрадний" та ТОВ Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп", як такого, що суперечить законодавству.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19170/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" до Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний" про визнання недійсним п. 4.2 договору купівлі-продажу від 14.03.2017, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Домобудівний комбінат "Відрадний" та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп", як такого, що суперечить законодавству.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.11.2017 справу № 910/19170/17 передано для розгляду в межах провадження у справі № 15/132-б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Системи Комерц" про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.12.2017 справу № 910/19170/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" до Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний" про визнання договору недійсним в частині прийнято до розгляду в межах справи № 15/132-б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний".

Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції, залишив без задоволення позовну заяву.

З даним судовим рішенням апелянт не погодився.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції винесене з повним дослідженням матеріалів справи та є таким, що відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.03.2017 відбувся аукціон з продажу майна банкрута - Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний", а саме: лот № 405 - кран стріловий КС-306 з підкрановою колією довжиною 50м та фундаментні блоки (ФБС-24-4-6) у кількості 252 шт., змонтовані в бетонні конструкції, про що свідчить протокол проведення аукціону від 09.03.2017 № 405/2, копія якого міститься в матеріалах справи.

Переможцем даного аукціону визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп", з яким було укладено договір купівлі-продажу від 14.03.2017 (далі - Договір).

Відповідно до умов даного договору продавець - Відкрите акціонерне товариство "Домобудівний комбінат "Відрадний" в особі ліквідатора зобов'язується передати у власність покупцю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" об'єкт аукціону - майно визначене як лот № 405 кран стріловий КС-306 з підкрановою колією довжиною 50м та фундаментні блоки (ФБС-24-4-6) у кількості 252 шт., змонтовані в бетонні конструкції, а покупець зобов'язується прийняти цей об'єкт аукціону, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови.

Згідно з п. 2.2 Договору право власності на об'єкт аукціону переходить до покупця з моменту сплати його повної вартості на поточний рахунок або в касу продавця, що зазначено в договорі, та підписання сторонами акту передання права власності на придбане майно.

15.03.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" було в повному обсязі оплачено вартість об'єкту аукціону, у зв'язку з чим сторонами підписано акт передання права власності на придбане майно, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.2 Договору, в разі, якщо покупець не прийняв або не вивіз об'єкт аукціону у триденний строк після повної сплати вартості об'єкта аукціону, покупець за кожен день такого прострочення сплачує продавцю штраф у розмірі 1,0 % від ціни продажу за зберігання останнім такого майна.

У поданій позовній заяві позивач просив суд визнати недійсним пункт 4.2 Договору, оскільки його положення не випливають з умов договору та не відповідають нормам чинного законодавства.

Так, зокрема, ч. 1 ст. 49 Закону встановлено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Статтею 59 Закону встановлені вимоги до оголошення про проведення аукціону, яке оприлюднюється організатором аукціону на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України.

Зокрема, таке оголошення повинно містити наступні відомості: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги); початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону.

В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, на виконання приписів ст. ст. 59 Закону на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України (номер публікації 40077) розміщено оголошення про продаж майна Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний", а саме: лот № 405: Кран стріловий КС - 306 з підкрановою колією, довжиною 50 м. та фундаментні блоки (ФБС - 24-4-6) у кількості 252 шт. змонтовані в бетонні конструкції. Крім того, у вищевказаному оголошенні надано характеристику майна та зазначено: "Демонтаж крану, підкранових колій та фундаментних блоків здійснюється за рахунок покупця".

В оголошенні відсутні відомості, характерні для нерухомого майна, які зазначені в ст. 59 Закону, а саме: розмір земельної ділянки, цільове призначення, наявність комунікацій, план будівлі, споруди, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.

Твердження апелянта стосовно того, що в оголошенні про проведення аукціону не зазначено, що підкранові колії є об'єктом нерухомого майна, у зв'язку з чим не підлягають демонтажу (у тому числі із посиланням на відповідний експертний висновок, поданий апелянтом до суду апеляційної інстанціїї ) відхилено судовою колегією, оскільки в даному випадку предметом спору є дійсність (недійсність) відповідної частини Договору, а результати вищевказаного аукціону є чинними, ніким не оскаржувались.

Так, представник апелянта зазначив, що заяви про визнання аукціону недійсним, у зв'язку з наявністю у вказаному оголошенні необ"єктивної чи неповної інформації щодо вищезазначеного майна, не подавалось.

У вказаному оголошенні наведено зразок договору, п. 2.1. якого передбачено, що предметом договору є передача продавцем у власність покупцеві майна у порядку та на умовах, передбачених Договором. Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю наступне майно (далі - Об'єкт аукціону): визначене як № (весь перелік майна), а Покупець зобов'язується прийняти Об'єкт аукціону, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що в разі, якщо Покупець не прийняв або не вивіз Об'єкт аукціону у триденний строк після повної сплати вартості Об'єкта аукціону, Покупець за кожен день такого прострочення сплачує Продавцю штраф у розмірі 1,0% від ціни продажу за зберігання останнім такого майна.

Про те, що демонтаж крану, підкранових колій та фундаментних блоків здійснюється за рахунок покупця, було вказано в оголошенні про проведення аукціону, про що вже зазначено вище.

Крім того, в матеріалах справи наявний протокол № 405/2 про проведення аукціону від 09.03.2017, в якому зазначено, що демонтаж крану, підкранових колій та фундаментних блоків здійснюється за рахунок покупця, що також передбачено і п. 6.2. Договору купівлі-продажу від 14.03.2017.

Таким чином, позивачу були відомі всі умови продажу майна ще до початку проведення відкритих торгів та, укладаючи договір, він погодився на такі умови.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України є договір.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять пункти (умови), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 6 та ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагається (ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, яка зазначила, що укладаючи договір купівлі-продажу від 14.03.2017 сторонами було погоджено усі істотні умови даного договору. Факт підписання позивачем даного договору підтверджує згоду останнього на придбання майна на умовах, визначених в договорі купівлі-продажу.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Посилання апелянта на те, що виходячи зі змісту ст. 549 Цивільного кодексу України, у пункті 4.2. Договору фактично передбачено застосування пені, а не штрафу, відхиляються судовою колегією, з огляду на наступне.

Так, силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня та штраф є різновидами неустойки, як юридичної відповідальності.

Спірним Договором чітко передбачено, що покупець сплачує не пеню, а саме штраф у розмірі 1,0% від ціни продажу у разі неприйняття або невивезення об"єкту аукціону у встановлений Договором строк.

В даному випадку посилання апелянта на постанову Вищого господарського суду України від 23.02.2010 у справі № 29/196-09 є безпідставним, оскільки в цій постанові йдеться про безпідставне намагання продавця застосувати до покупця подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне і те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення його виконання), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та приписам ч.3 ст.509 ЦК України, що в даному випадку не мало місця.

Позивачем не додано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження своїх тверджень щодо невідповідності пункту 4.2 спірного договору нормам чинного законодавства

У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи, наведені апелянтом в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп", зміни чи скасування ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2018 у справі № 910/19170/17. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у даній справі, судовою колегією не встановлено.

В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 255, 269, 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 02.04.2018 у справі № 910/19170/17 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/19170/17 направити до господарського суду м. Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 23.06.2018.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді А.А. Верховець

В.О. Пантелієнко