ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/19170/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
представники сторін:
скаржника - адвокат Мазуркевич М. А.
Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний" - ліквідатор Терещенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп"
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 20.06.2018
у складі колегії суддів: Доманської М.Л. (головуючого), Верховця А.А., Пантелієнка В.О.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 02.04.2018
у складі судді: Чеберяка П.П.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп"
до Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний"
про визнання договору недійсним в частині
в межах справи № 910/19170/17
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Системи Комерц"
до Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
1. В провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 15/132-б за заявою ТОВ "Бізнес Системи Комерц" про банкрутство ВАТ "Домобудівний комбінат "Відрадний" на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 02.02.2015.
2. ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до банкрута про визнання недійсним п. 4.2 договору купівлі-продажу від 14.03.2017.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.04.2018 у задоволенні вказаної позовної заяви відмовлено.
4. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 вказану апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.04.2018 - без змін.
6. Судами попередніх інстанцій при розгляді справи встановлено наступне.
6.1 09.03.2017 відбувся аукціон з продажу майна банкрута - Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний", а саме: лот № 405 - кран стріловий КС-306 з підкрановою колією довжиною 50м та фундаментні блоки (ФБС-24-4-6) у кількості 252 шт., змонтовані в бетонні конструкції, про що свідчить протокол проведення аукціону від 09.03.2017 № 405/2, копія якого міститься в матеріалах справи.
6.2 Переможцем даного аукціону визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп", з яким було укладено договір купівлі-продажу від 14.03.2017 (далі - Договір).
6.3 Відповідно до умов даного договору продавець - Відкрите акціонерне товариство "Домобудівний комбінат "Відрадний" в особі ліквідатора зобов'язується передати у власність покупцю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" об'єкт аукціону - майно визначене як лот № 405 кран стріловий КС-306 з підкрановою колією довжиною 50м та фундаментні блоки (ФБС-24-4-6) у кількості 252 шт., змонтовані в бетонні конструкції, а покупець зобов'язується прийняти цей об'єкт аукціону, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови.
6.4 Згідно з п. 2.2 Договору право власності на об'єкт аукціону переходить до покупця з моменту сплати його повної вартості на поточний рахунок або в касу продавця, що зазначено в договорі, та підписання сторонами акту передання права власності на придбане майно.
6.5 15.03.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" було в повному обсязі оплачено вартість об'єкту аукціону, у зв'язку з чим сторонами підписано акт передання права власності на придбане майно, копія якого наявна в матеріалах справи.
6.6 Відповідно до п. 4.2 Договору, в разі, якщо покупець не прийняв або не вивіз об'єкт аукціону у триденний строк після повної сплати вартості об'єкта аукціону, покупець за кожен день такого прострочення сплачує продавцю штраф у розмірі 1,0 % від ціни продажу за зберігання останнім такого майна.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
7. 16.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" звернулось через Північний апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою від 16.10.2018 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2018 у справі № 910/19170/17, підтвердженням чого є відтиск вхідного штампу Північного апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/19170/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 07.11.2018.
9. Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" від 16.10.2018 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2018 у справі № 910/19170/17; призначено розгляд касаційної скарги на 12.12.2018 об 11 год. 00 хв.
10. Разом з тим, розгляд касаційної скарги призначений на 12.12.2018 об 11 год. 00 хв. не відбувся у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді - Білоуса В.В.
11. З огляду на викладене, ухвалою Верховного Суду від 17.12.2018 призначено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" на 30.01.2019 об 11 год. 00 хв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
12. Не погодившись з вказаними рішеннями ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" подано касаційну скаргу в якій останній просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
13. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
13.1 Згідно пункту 4.2 договору наявні дві альтернативні умови сплати штрафу - якщо покупець не прийняв або не вивіз об'єкт аукціону у триденний строк після повної сплати вартості об'єкта аукціону. Оскільки покупець виконав одну із умов (прийняв куплене майно та сплатив його повну вартість) то друга умова нівелюється сама собою.
13.2 Вказуючи на застосування штрафу, фактично відповідач ставить питання про стягнення пені, яка може застосовуватись тільки до грошового зобов'язання. Але таке зобов'язання позивачем було своєчасно виконано.
13.3 Суди прийняли рішення тільки по первинному рішенню, але по позовній вимозі 16.02.2018 рішення не приймалось взагалі.
13.4 Стверджуючи, що позивачу були відомі всі умови продажу майна ще до початку проведення відкритих торгів, суд прийшов до необґрунтованого висновку, що позивач погодився на такі умови.
13.5 Суд апеляційної не дав оцінку доказам наданим позивачем, яким спростовуються твердження ліквідатора, що продане майно було рухомим.
14. Представник скаржника в судовому засіданні 30.01.2019 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
15. Ліквідатором банкрута подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення а оскаржувані судові рішення без змін.
16. Ліквідатор Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний" в судовому засіданні 30.01.2019 заперечив проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.
Позиція Верховного Суду
17. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
18. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
19. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
20. Частиною 1 статті 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) встановлено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
21. Статтею 59 Закону встановлені вимоги до оголошення про проведення аукціону, яке оприлюднюється організатором аукціону на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України.Зокрема, таке оголошення повинно містити наступні відомості: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги); початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону. В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця.
22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що на виконання приписів статті 59 Закону на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України (номер публікації 40077) розміщено оголошення про продаж майна Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний", а саме: лот № 405: Кран стріловий КС - 306 з підкрановою колією, довжиною 50 м. та фундаментні блоки (ФБС - 24-4-6) у кількості 252 шт. змонтовані в бетонні конструкції. Крім того, у вищевказаному оголошенні надано характеристику майна та зазначено: "Демонтаж крану, підкранових колій та фундаментних блоків здійснюється за рахунок покупця".
23. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що в оголошенні відсутні відомості, характерні для нерухомого майна, які зазначені в статті 59 Закону, а саме: розмір земельної ділянки, цільове призначення, наявність комунікацій, план будівлі, споруди, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.
24. Судом апеляційної інстанції встановлено, що заяви про визнання аукціону недійсним, у зв'язку з наявністю у вказаному оголошенні необ'єктивної чи неповної інформації щодо вищезазначеного майна, не подавалось.
25. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункт 13.5 постанови) визнаються колегією суддів безпідставними та необґрунтованими, оскільки в даному випадку предметом спору є дійсність (недійсність) відповідної частини Договору, а вказані доводи зводяться до незгоди із правильністю проведення аукціону, результати якого не оскаржувались та є чинними.
26. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у вказаному оголошенні наведено зразок договору, п. 2.1. якого передбачено, що предметом договору є передача продавцем у власність покупцеві майна у порядку та на умовах, передбачених Договором. Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю наступне майно (далі - Об'єкт аукціону): визначене як № (весь перелік майна), а Покупець зобов'язується прийняти Об'єкт аукціону, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови.
27. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 4.2 Договору передбачено, що в разі, якщо Покупець не прийняв або не вивіз Об'єкт аукціону у триденний строк після повної сплати вартості Об'єкта аукціону, Покупець за кожен день такого прострочення сплачує Продавцю штраф у розмірі 1,0% від ціни продажу за зберігання останнім такого майна. Про те, що демонтаж крану, підкранових колій та фундаментних блоків здійснюється за рахунок покупця, було вказано в оголошенні про проведення аукціону, про що вже зазначено вище.
28. Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявний протокол № 405/2 про проведення аукціону від 09.03.2017, в якому зазначено, що демонтаж крану, підкранових колій та фундаментних блоків здійснюється за рахунок покупця, що також передбачено і п. 6.2. Договору купівлі-продажу від 14.03.2017.
29. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що позивачу були відомі всі умови продажу майна ще до початку проведення відкритих торгів та, укладаючи договір, він погодився на такі умови.
30. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
31. Згідно статті 193 Господарського кодексу України, приписи якої кореспондуються з приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
32. Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами частини 1 статті 174 Господарського кодексу України є договір.
33. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
34. Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять пункти (умови), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
35. Відповідно до положень статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
36. Положеннями статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагається (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).
37. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
38. Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що укладаючи договір купівлі-продажу від 14.03.2017 сторонами було погоджено усі істотні умови даного договору. Факт підписання позивачем даного договору підтверджує згоду останнього на придбання майна на умовах, визначених в договорі купівлі-продажу.
39. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункт 13.4 постанови) визнаються колегією суддів безпідставними та необґрунтованими.
40. Доводи скаржника (пункт 13.2 постанови) визнаються колегією суддів безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.
40.1 Так, в силу статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
40.2 Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
40.3 Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
40.4 Тобто пеня та штраф є різновидами неустойки, як юридичної відповідальності.
40.5 Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що спірним Договором чітко передбачено, що в разі, якщо покупець не прийняв або не вивіз об'єкт аукціону у триденний строк після повної сплати вартості об'єкта аукціону покупець сплачує не пеню, а саме штраф у розмірі 1,0 % від ціни продажу за зберігання останнім такого майна, за кожен день такого прострочення.
40.6 З огляду на викладене, вказаний вид неустойки (штраф), в даному конкретному випадку, передбачений сторонами в оскаржуваному пункті договору як відповідальність за порушення строків виконання зобов'язання щодо прийняття або вивезення об'єкту аукціону у встановлений строк, тобто як за кожне окремо порушення зобов'язань, а не за порушення строків виконання грошового зобов'язання за договором.
40.7 Окрім того, умова про нарахування штрафу за кожен день прострочення виконання умов договору щодо прийняття та вивезення об'єкту аукціону у встановлений строк не свідчить сама по собі про те, що фактично відповідач ставить питання про стягнення пені, оскільки сторони договору, в даному конкретному випадку, не могли передбачити сам факт порушення умов договору (на відміну від можливості такого порушення) та тривалість такого порушення.
40.8 З огляду на викладене, відсутні підстави для висновку про те, що вказуючи на застосування штрафу фактично відповідач ставить питання про стягнення пені, оскільки в даному конкретному випадку, штраф передбачений в оскаржуваному пункті договору не містить в собі такого складового елементу пені як обчислення від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання та обчислюється за порушення строків виконання зобов'язання щодо прийняття та вивезення об'єкту аукціону.
41. Доводи скаржника (пункт 13.1 постанови) визнаються колегією суддів безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що умови щодо прийняття та вивезення об'єкту аукціону є різнотипними за своєю суттю та за способом їх виконання, оскільки прийняття об'єкту аукціону відбувається шляхом складання, оформлення та підписання сторонами відповідних передавальних документів, а вивезення об'єкту аукціону, в даному конкретному випадку, є діями спрямованими на демонтаж та фактичне переміщення об'єкту аукціону з місця на якому вказаний об'єкт змонтований та встановлений.
42. Доводи скаржника (пункт 13.3 постанови) визнаються колегією суддів безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.
42.1 Як встановлено судом першої інстанції, 16.02.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" про об'єднання позовних вимог в якій заявник просив суд об'єднати в позовній заяві декілька вимог, а саме: про визнання недійсним п. 4.2 договору купівлі-продажу від 14.03.2017 та про визнання договору купівлі-продажу від 14.03.2017 дійсним в іншій частині.
42.2 Згідно частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
42.3 Позивачем при подачі позовної заяви було заявлено одну позовну вимогу про визнання недійсним п. 4.2 договору купівлі-продажу від 14.03.2017, тобто позивач при подачі даного позову не скористався своїм правом, передбаченим частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, на об'єднання декількох позовних вимог в одній позовній заяві.
43.4 Відповідно до частин 2, 3 статті 173 Господарського процесуального кодексу України Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
43.5 Із приписів вказаної норми вбачається про право суду об'єднати в одне провадження саме декілька справ, а не позовних вимог, оскільки формування змісту та пред'явлення позовних вимог є виключним правом самого позивача.
43.6 Разом з тим, судами попередніх інстанцій із матеріалів справи не встановлено про наявність у провадженні суду справи у якій порушено провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" до Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат "Відрадний" про визнання договору купівлі-продажу від 14.03.2017 дійсним в іншій частині.
43.7 Окрім того, судами попередніх інстанцій із матеріалів справи не встановлено про наявність поданих позивачем заяв про збільшення розміру позовних вимог чи про зміну предмету або підстав позову.
43.8 З огляду на викладене, у судів попередніх інстанцій були відсутні підстави для розгляду вимоги позивача про визнання договору купівлі-продажу від 14.03.2017 дійсним в іншій частині, яка була викладена в заяві останнього про об'єднання позовних вимог.
44. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
45. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".
46. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
47. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
48. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
49. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
50. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.
51. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
52. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних постанови та ухвали були дотримані.
53. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехгруп" від 16.10.2018 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2018 у справі № 910/19170/17 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2018 у справі № 910/19170/17 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді С. В. Жуков
Н. Г. Ткаченко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2019 |
Оприлюднено | 11.02.2019 |
Номер документу | 79718999 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Білоус В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні