Рішення

від 14.06.2018 по справі 816/2390/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 червня 2018 року м. ПолтаваСправа №816/2390/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пилипенко А.В.

та представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпостач і К" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпостач і К" (надалі - позивач, ТОВ "Промпостач і К") звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.09.2017 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставність висновків контролюючого органу про порушення ТОВ "Промпостач і К" вимог Податкового кодексу України у зв'язку з визнанням безтоварними господарських операцій з окремими контрагентами. Зазначив, що право позивача на податковий кредит підтверджено належним чином складеними податковими накладними та первинним документами бухгалтерського обліку, що надані відповідачу у ході проведення перевірки, а копії залучені до матеріалів справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

15.01.2018 судом одержано відзив Головного управління ДФС у Полтавській області на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю /т. 6, а.с. 1-9/. При цьому посилався на обставини, встановлені позаплановою виїзною документальною перевіркою ТОВ "Промпостач і К" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами за листопад - грудень 2015 року, січень 2016 року, відображені у акті перевірки від 01.09.2017 №1175/16-31-14-05-09/37829260.

У підготовчому засіданні 25.01.2018 оголошено перерву для написання сторонами заяв по суті спору /т. 6, а.с. 89/.

Підготовче засідання 22.02.2018 відкладено за клопотанням представника позивача для подання до суду висновку будівельно-технічної експертизи /т. 6, а.с. 96/.

У підготовчому засіданні 05.04.2018 оголошено перерву за клопотанням представника позивача для подання до суду висновку експерта /т. 6, а.с. 102/.

20.04.2018 судом одержано висновок експертного будівельно-технічного дослідження від 18.04.2018 №4224, складений Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Зал. проф. ОСОБА_4 /т. 6, а.с. 113-156/.

20.04.2018 судом одержано відповідь на відзив, у якій представник позивача посилався на безпідставність доводів контролюючого органу, покладених в основу відзиву на позов /т. 8, а.с. 5-8/.

20.04.2018 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

25.05.2018 судом одержано заперечення на відповідь, у яких представник відповідача стверджувала про безтоварність спірних господарських операцій та правомірність доводів відповідача /т. 8, а.с. 10-11/.

30.05.2018 розгляд справи по суті відкладено у зв'язку з неявкою представника позивача.

У судовому засіданні 14.06.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, наполягали на відмові у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Промпостач і К" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 37829260.

Позивач з 22.08.2011 перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість (надалі також ПДВ).

Основним видом діяльності позивача за КВЕД-2010 є будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20).

Фахівцями Головного управління ДФС у Полтавській області у період з 12.12.2016 по 13.12.2016 та 10.01.2017 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Промпостач і К" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ТПК "Укрторгімпорт" (код ЄДРПОУ 36458555) за грудень 2015 року та січень 2016 року, ТОВ "Гравекс Плюс" (код ЄДРПОУ 39942149) за листопад 2015 року, ТОВ "Рейлтек" (код ЄДРПОУ 39595099) за листопад-грудень 2015 року, ТОВ "РТП "Таргет" (код ЄДРПОУ 38633782) за грудень 2015 року та січень 2016 року, ТОВ "ТД "Балканрезинотехніка" (код ЄДРПОУ 37999099) за грудень 2015 року, ТОВ "Компанія "Пром-технологія" (код ЄДРПОУ 38748832) за січень 2016 року.

Результати перевірки оформлені актом від 17.01.2017 №28/16-31-14-05-09/37829260, у якому вказано на порушення позивачем вимог пункту 85.2 статті 85, пунктів 44.1, 44.3, 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження податку на додану вартість за листопад, грудень 2015 року загалом у розмірі 3844018,00 грн та завищення суми від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2015 року у розмірі 2263974,00 грн /т. 1, а.с. 36-81/.

ТОВ "Промпостач і К" подано заперечення на акт перевірки від 17.01.2017 №28/16-31-14-05-09/37829260, у ході розгляду яких наказом Головного управління ДФС у Полтавській області від 02.02.2017 №188 призначено проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача.

За результатами перевірки складено акт від 01.09.2017 №1175/16-31-14-05-09/37829260 (надалі - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження ТОВ "Промпостач і К" зобов'язання зі сплати ПДВ за листопад 2015 року у розмірі 193170,00 грн, за грудень 2015 року на 3561795,00 грн та завищено суму від'ємного значення за січень 2016 року у розмірі 2263974,00 грн /т. 1, а.с. 87-173/.

На підставі згаданого вище Акта перевірки відповідач 07.09.2017 сформував податкові повідомлення-рішення:

№0008911405 про зменшення ТОВ "Промпостач і К" від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2016 року у розмірі 2263974,00 грн /т. 1, а.с. 181/;

№0008921405, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом у розмірі 4693706,25 грн (в т.ч., основний платіж - 3754965,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 938741,25 грн) /т. 1, а.с. 182, 183/.

Дані податкові повідомлення-рішення позивач оскаржував до ДФС України, рішенням якої від 26.11.2017 вих. №27850/16/99-99-11-01-01-25 скаргу платника податків залишено без задоволення, а спірні рішення - без змін /т. 1, а.с. 193-202/.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС у Полтавській області, позивач оскаржив їх до суду.

В основу спірних рішень контролюючим органом покладені дані Акта перевірки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок господарських операцій з контрагентами: ТОВ "ТПК "Укрторгімпорт" (код ЄДРПОУ 36458555) за грудень 2015 року та січень 2016 року, ТОВ "Рейлтек" (код ЄДРПОУ 39595099) за листопад-грудень 2015 року, ТОВ "РТП "Таргет" (код ЄДРПОУ 38633782) за грудень 2015 року та січень 2016 року, ТОВ "ТД "Балканрезинотехніка" (код ЄДРПОУ 37999099) за грудень 2015 року, ТОВ "Компанія "Пром-технологія" (код ЄДРПОУ 38748832) за січень 2016 року.

Щодо взаємовідносин з ТОВ "Гравекс Плюс" (код ЄДРПОУ 39942149) за листопад 2015 року, перевіркою порушень не встановлено.

У Акті перевірки контролюючий орган посилається на наявну податкову інформацію щодо контрагентів позивача.

Зокрема, зазначає, що за змістом податкової інформації від 19.02.2016 №66/20-40-22-08-06, наданої Київською ОДПІ м. Харкова, ТОВ "ТД "Балканрезинотехніка" станом на лютий 2016 року відсутнє за місцезнаходженням. Аналіз податкової інформації про підприємство свідчить про відсутність у останнього необхідних виробничих потужностей, трудових ресурсів. За даними Єдиного реєстру податкових накладних підприємство не придбавало у грудні 2015 року товари у інших контрагентів.

ТОВ "Рейлтек" на запит Головного управління ДФС у Харківській області від 12.03.2016 №1424/10/20-40-14-08-18 не надано письмових пояснень та документальних підтверджень, за юридичною адресою підприємство станом на лютий 2016 року відсутнє, за даними Єдиного реєстру податкових накладних підприємство у грудні 2015 року придбало значну кількість товарів, що потребують наявності спеціально обладнаних приміщень.

Щодо правовідносин з ТОВ "Компанія "Пром-технологія" відповідач посилався на неможливість проведення зустрічної звірки даного підприємства, а також звертав увагу на рух товарів у ланцюгах постачання. Крім того, звертав увагу на невідповідності у первинних документах, зокрема, в частині зазначення адреси об'єкта будівництва.

Також відповідач звертав увагу на те, що стосовно ТОВ "РТП "Таргет" зареєстровано кримінальне провадження від 18.02.2016 №32016220000000054 за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Окрім того, зазначив, що наявна податкова інформація стосовно ТОВ "ТПК "Укрторгімпорт" свідчить про відсутність у даного підприємства виробничих можливостей виконання зобов'язань за укладеним з позивачем договором у зв'язку з відсутністю достатньої кількості транспортних засобів, персоналу, складських приміщень тощо.

Враховуючи вищевикладене, відповідач стверджував, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали фіктивний характер, оскільки товари/послуги фактично не поставлялись/надавались, а договори та інші фінансово-господарські документи учасники господарських операцій склали з метою незаконного отримання податкової вигоди.

За таких обставин, фіскальний орган дійшов висновку, що позивач неправомірно сформував податковий кредит за спірний період і це призвело до завищення від'ємного значення та заниження податкового зобов'язання зі сплати ПДВ.

Оцінюючи наведені твердження контролюючого органу та досліджуючи фактичні обставини справи в їх сукупності, суд виходить з такого.

Податковий кредит, за змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з абзацом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду /пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України/.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених положень податкового законодавства є підставою для висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Судом встановлено, що позивач упродовж листопада, грудня 2016 року, а також у січні 2016 року уклав ряд договорів:

1) договір купівлі-продажу товару від 01.11.2015 №83 /т. 2, а.с. 1-6/, за умовами якого ТОВ "ТД "Балканрезинотехніка" (продавець) зобов'язувався передати у власність покупця (ТОВ "Промпостач і К") товар в асортименті та кількості, зазначених у видаткових накладних, а покупець - прийняти та оплатити цей товар. Зі змісту наданих позивачем копій видаткових накладних від 30.12.2015 №№ 26, 27 суд встановив, що предметом купівлі-продажу були будівельні матеріали загальною вартістю 21300021,56 грн, у т.ч. ПДВ - 3550003,57 грн /т. 2, а.с. 7-8/;

2) договір поставки від 09.11.2015 №15/9, за умовами якого ТОВ "Рейлтек" зобов'язувалося в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність позивача товар, найменування, одиниці виміру та загальна кількість якого, визначаються у специфікації, яка є додатком №1 до договору /т. 2, а.с. 127-128/. Зі змісту наданих позивачем копій специфікацій суд встановив, що предметом поставки були будівельні матеріали загальною вартістю 2541096,00 грн, у т.ч. ПДВ - 423516,00 грн /т. 2, а.с. 129-130/;

3) договір купівлі-продажу товару від 01.12.2015 №165, за умовами якого ТОВ "ТПК "Укрторгімпорт" (продавець) зобов'язувалось передати у власність позивачу товар в асортименті та кількості, зазначених у видаткових накладних, а покупець - прийняти та оплатити цей товар /т. 2, а.с. 146-148/. Зі змісту наданих позивачем копій видаткових накладних від 12.01.2016 №№ 14, 15 /т. 2, а.с. 153, 186/ суд встановив, що предметом купівлі-продажу були будівельні матеріали загальною вартістю 2700000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 450000,00 грн;

4) договір підряду від 01.12.2015 №22, за умовами якого замовник (ТОВ "Промпостач і К") доручає, а підрядник (ТОВ "Компанія "Пром-технологія") забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті - Протитуберкульозний диспансер в с. Супрунівка Полтавського району Полтавської області (ІІІ черга) /т. 3, а.с. 10-14/;

5) договір підряду від 01.11.2015 №18, за умовами якого замовник (ТОВ "Промпостач і К") доручає, а підрядник (ТОВ "РТП "Таргет") забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті - Протитуберкульозний диспансер в с. Супрунівка Полтавського району Полтавської області (ІІІ черга) /т. 3, а.с. 127-131/;

6) договір підряду від 01.12.2015 №21, за умовами якого замовник (ТОВ "Промпостач і К") доручає, а підрядник (ТОВ "РТП "Таргет") забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті - Протитуберкульозний диспансер в с. Супрунівка Полтавського району Полтавської області (ІІІ черга) /т. 3, а.с. 52-56/.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На підтвердження факту придбання товарів/послуг за вищевказаними договорами позивач надав копії податкових накладних та розрахунків коригування /т. 2, а.с. 17-76, 133, 136, 184, 187-196; т. 3, а.с. 6/.

Дослідивши в судовому засіданні вказані копії податкових накладних, суд встановив, що їх оформлено у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Зазначені податкові накладні зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідачем не заперечувалось та підтверджено залученими до матеріалів справи копіями квитанції №1.

Зауваження відповідача щодо змісту та форми податкових накладних в Акті перевірки та відзиві на позов відсутні.

Також, контролюючим органом не спростовано того, що на момент складення згаданих вище податкових накладних контрагенти позивача мали статус платників податку на додану вартість та були зареєстровані як юридичні особи у встановленому законодавством порядку.

Отже, наведені податкові накладні підтверджують факт придбання позивачем товарів/послуг, є підставою для віднесення спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту та в силу положень статей 73-75 Кодексу адміністративного судочинства України приймаються судом як належні, допустимі та достовірні докази у справі.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як визначено частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

За змістом статті 1 названого Закону, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином, про реальність вчинення платником податків господарських операцій та, як наслідок, правомірність формування останнім податкового кредиту з ПДВ свідчать наявність руху активів у процесі здійснення господарської операції та зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, наведені обставини мають бути підтверджені належним чином складеними та своєчасно оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, на підставі яких платник податку формує дані податкового обліку.

На підтвердження права формування податкового кредиту позивач надав суду копії видаткових накладних /т. 2, а.с. 7-8, 132, 135, 153, 186/, товарно-транспортних накладних /т. 2, а.с. 77-126, 138-143, 162-183/, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма Кб3) /т. 3, а.с. 16, 96/, актів приймання виконаних будівельних робіт (форма Кб-2в) /т. 3, а.с. 17-22, 97-113, 133-144/, відомостей ресурсів /т. 3, а.с. 23-25, 36-38, 78-90, 114-126/, договірної ціни /т. 3, а.с. 26, 58, 145/, локальних кошторисів /т. 3, а.с. 27-35/, розрахунків загальновиробничих витрат /т. 3, а.с. 39-40, 41, 42, 59-77, 91-95/.

Щодо зауважень відповідача відносно зазначення у документах про виконання будівельно-монтажних робіт в адресі об'єкта будівництва літери "а" замість літери "в", суд, зважаючи на відповідність таких документів типовим формам та вимогам до первинного документа бухгалтерського обліку, погоджується з доводами представника позивача про те, що наведене є опискою.

Доставку товарів від постачальників до покупця здійснено автомобільним транспортом на замовлення постачальників, що узгоджується х умовами договорів поставки (купівлі-продажу) та на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії товарно-транспортних накладних /т. 2, а.с. 77-126, 138-143, 162-183/.

Між договірними сторонами проведено взаєморозрахунки, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень /т. 2, а.с. 9-16, 144-145, 154-161; т. 3, а.с. 9а, 43-51, 146-149/. Розрахунки між позивачем та ТОВ "ТПК "Укрторгімпорт" частково проведені шляхом зарахування зустрічних вимог /т. 2, а.с. 149-152/. Довідкою ТОВ "Промпостач і К" підтверджено, що станом на 19.04.2018 заборгованість перед ТОВ "ТД "Балканрезинотехніка" відсутня /т. 8, а.с. 12/.

Необхідність укладення вищезгаданих договорів зумовлена виконанням позивачем зобов'язань підрядника за договором підряду від 15.01.2014 №03-01/14 на виконання робіт по об'єкту: "Протитуберкульозний диспансер на 350 ліжок по вул. Київське Шосе, 1в у с. Супрунівка Полтавського району Полтавської області (третя черга будівництва), укладеним з управлінням капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації /т. 3, а.с. 150-157, 158-202; т. 4, а.с. 1-243; т. 5, а.с. 1-261; т. 6, а.с. 169-256; т. 7, а.с. 1-29/.

Згідно з частиною першою статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Так, позивачем до матеріалів справи надано висновок експертного будівельно-технічного дослідження від 18.04.2018 №4224, складений Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Зал. проф. ОСОБА_4 /т. 6, а.с. 113-156/.

Дослідивши в судовому засіданні даний висновок у відповідності до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про те, що він у повній мірі відповідає вимогам до висновку експерта, а тому визнається судом у якості належного доказу у справі.

За результатами експертного дослідження підтверджено фактичне виконання будівельно-монтажних робіт та не встановлено завищення їх вартості.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє як необґрунтовані твердження відповідача про неможливість виконання будівельно-монтажних робіт субпідрядниками.

Стверджуючи про відсутність у контрагентів позивача необхідних виробничих потужностей та трудових ресурсів для ведення господарської діяльності відповідач не спростував твердження представника позивача про те, що залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), а основні засоби можуть перебувати в постачальника/субпідрядника на праві оренди чи лізингу.

Стосовно доводів контролюючого органу про обрив ланцюга постачання товарів до контрагентів позивача, суд зауважує, що відповідні відомості самі по собі не є достатнім та належним доказом для твердження про безтоварність спірних господарських операції. При цьому суд виходить з того, що під час надання правової оцінки правомірності формування платником податку даних податкового обліку у зв'язку з придбанням товарів мають враховуватись відомості про безпосереднє здійснення господарської операції між постачальником та покупцем.

Право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів/послуг, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару /послуги.

Податковий кодекс України не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуги) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків - покупець товарів (послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Не виконання податкових обов'язків контрагентом платника податків не може бути безумовним свідченням недостовірності даних податкового обліку платника податків, якщо не встановлені обставини, які свідчать про сприяння останнім у такому невиконанні.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №817/1422/13-а, що враховується судом згідно з вимогами частини пятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на наявність у позивача усіх підтверджуючих документів, що надають право для віднесення спірної суми податку до складу податкового кредиту, суд вважає доведеним факт придбання позивачем товару саме у його контрагентів.

Водночас обставини придбання такого товару постачальниками не входять до предмету доказування у даній справі з огляду на індивідуальний характер відповідальності платника податку, що прямо закріплено у частині другій статті 61 Конституції України.

До того ж, в силу положень частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Суд враховує, що відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту угоди дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору поставки або приховування дійсного об'єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним тощо.

У зв'язку з цим, суд зазначає, що підставою для донарахування платнику податку грошових зобов'язань може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань. Однак, матеріали справи таких доказів не містять.

Посилання відповідача на порушення кримінального провадження стосовно ТОВ "РТП "Таргет" не приймаються судом у якості належного доказу безтоварності господарських операцій, оскільки в силу вимог частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язковим для врахування судом є виключно вирок суду в кримінальному провадженні чи ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Стосовно посилань відповідача на неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача та неподання ними податкової звітності, суд звертає увагу на те, що процес співставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства, аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Водночас, висновок щодо правильності відображення платником податків в податковому обліку господарських операцій є результатом податкової перевірки платника податків з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків.

А відтак, наявна у контролюючого органу податкова інформація про контрагентів позивача не є належним доказом безтоварності спірних господарських операцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та надання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведено у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №814/937/15, що враховується судом згідно з вимогами частини пятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки відповідачем у ході проведення перевірки позивача не встановлено фактів вчинення ТОВ "Промпостач і К" навмисних кримінально караних дій з метою штучного формування даних податкового обліку задля отримання податкових вигод, зважаючи на доведеність факту здійснення спірних господарських операцій, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок фіскального органу про порушення позивачем вимог статей 44, 198, 200, 201 Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства України та фактичних обставин справи.

В силу положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на контролюючий орган.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано. Разом з тим, матеріалами справи в повному обсязі підтверджено реальність спірних господарських операцій, а відтак, право позивача на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні придбаних товарів/послуг.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "Промпостач і К" повністю.

У відповідності до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-78, 90, 139, 241-246, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпостач і К" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 07.09.2017 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпостач і К" (код ЄДРПОУ 37829260; вул. Визволення, 22, м. Полтава, Полтавська область, 36009) судові витрати у розмірі 104365,22 грн (сто чотири тисячі триста шістдесят п'ять гривень двадцять дві копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25 червня 2018 року.

Суддя О.О. Кукоба