Постанова

від 23.05.2019 по справі 816/2390/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2019 року

Київ

справа №816/2390/17

адміністративне провадження №К/9901/4508/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Пасічник С.С.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Полтавській області

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 (суддя - Кукоба О.О.)

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 (колегія суддів: головуючий суддя - Бенедик А.П., судді - Гуцал М.І., Донець Л.О.)

у справі №816/2390/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промпостач і К

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Промпостач і К (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС у Полтавській області (далі- ДФС) від 07.09.2017 №0008911405 та №0008921405.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про помилковість висновків контролюючого органу, що господарські операції, укладені між позивачем та його контрагентами реально не виконувались і мали безтоварний характер, тому у відповідача не було підстав для зменшення Товариству від`ємного значення суми податку на додану вартість, донарахування грошових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування до нього штрафних санкцій.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДФС від 07.09.2017 №0008911405 та № 0008921405.

Не погодившись із судовими рішеннями, ДФС звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, невірно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи.

Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ТПК "Укрторгімпорт", ТОВ "Гравекс Плюс", ТОВ "Рейлтек", ТОВ "РТП "Таргет", ТОВ "ТД "Балканрезинотехніка" та ТОВ "Компанія "Пром-технологія" контролюючим органом складено акт від 01.09.2017 №28/16-31-14-05-09/37829260.

В акті первірки викладено висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов`язання зі сплати ПДВ за листопад 2015 року у розмірі 193 170 грн., за грудень 2015 року на 3 561 795 грн. та завищення суми від`ємного значення за січень 2016 року у розмірі 2 263 974 грн.

На підставі акту та за результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.09.2017:

- №0008911405 про зменшення Товариству від`ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2016 року у розмірі 2 263 974 грн.;

- №0008921405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 4 693 706,25 грн., з яких основний платіж - 3 754 965 грн., штрафні (фінансові) санкції - 938 741, 25 грн.

Свої дії щодо прийняття податкового повідомлення-рішення ДФС обґрунтовує тим, що укладені між позивачем та його контрагентами договори купівлі-продажу, поставки та субпідряду на проведення будівельних робіт фактично не виконувались та не могли виконуватися через відсутність в остатнніх матеріально-технічної та кадрової бази, а їх документальне оформлення здійснювалось з метою формування податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та його контрагентами укладено наступні господарські договори:

- купівлі-продажу товару від 01.11.2015, за умовами якого ТОВ "ТД "Балканрезинотехніка" (Продавець) зобов`язувався передати у власність позивача (Покупця) будівельні матеріали;

- поставки від 09.11.2015, за умовами якого ТОВ "Рейлтек" зобов`язувалося передати у власність позивача будівельні матеріали;

- купівлі-продажу товару від 01.12.2015, за умовами якого ТОВ "ТПК "Укрторгімпорт" (Продавець) зобов`язувалось передати у власність Позивачу (Покупець) будівельні матеріали;

- підряду від 01.12.2015, за умовами якого ТОВ "Компанія "Пром-технологія" (Підрядник) зобов`язалось виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті - Протитуберкульозний диспансер в с. Супрунівка Полтавського району Полтавської області (ІІІ черга);

- підряду від 01.11.2015 та від 01.12.2015, за умовами яких ТОВ "РТП "Таргет" (Підрядник) зобов`язалось виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті - Протитуберкульозний диспансер в с. Супрунівка Полтавського району Полтавської області (ІІІ черга).

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України (далі- ПК України), Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.

З огляду на приписи статей 14, 44, 198, 200, 201 Податкового кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов`язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень, водночас суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ДФС про порушення Товариством вимог податкового законодавства та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні при формуванні податкових зобов`язань з податку на додану вартість та безтоварність і фіктивність господарських договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, спростовано під час розгляду справи.

Так, залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладених між позивачем і ТОВ "ТПК "Укрторгімпорт", ТОВ "Рейлтек", ТОВ "РТП "Таргет", ТОВ "ТД "Балканрезинотехніка" та ТОВ "Компанія "Пром-технологія" договорів поставки, купівлі-продажу та підряду, фактичне отримання позивачем обумовлених вказаними договорами робіт та товарів, використання отриманих товарів Товариством у його господарській діяльності - виконанні укладеного з управлінням капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації договору підряду від 15.01.2014 на виконання робіт по об`єкту: "Протитуберкульозний диспансер на 350 ліжок по вул. Київське Шосе, 1в у с. Супрунівка Полтавського району Полтавської області (третя черга будівництва).

Судами першої та апеляційної інстанцій надано належну оцінку доводам ДФС щодо безтоварності та нереальності вищевказаних договорів.

При цьому судами попередніх інстанцій обґрунтовано прийнято до уваги висновки експертного будівельно-технічного дослідження від 18.04.2018, складеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Зал. проф. М.С. Бокаріуса, яким підтверджено фактичне виконання будівельно-монтажних робіт та не встановлено завищення їх вартості.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В порушення вищевказаних вимог законодавства, ДФС не надала жодних належних, достатніх та беззаперечних доказів безтоварності та фіктивності господарських договорів, укладених між Товариством та його контрагентами, не навела переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, не надала доказів наявності зговору між посадовими особами позивача та ТОВ "ТПК "Укрторгімпорт", ТОВ "Рейлтек", ТОВ "РТП "Таргет", ТОВ "ТД "Балканрезинотехніка", ТОВ "Компанія "Пром-технологія" щодо вчинення дій з метою порушення вимог податкового законодавства чи обізнаності позивача про протиправний характер діяльності його контрагентів.

Всі висновки ДФС з цього приводу ґрунтуються на припущеннях, не підтверджених належними та допустимими доказами та зводяться по суті до того, що у контролюючих органів виникли зауваження щодо господарської діяльності ТОВ "ТПК "Укрторгімпорт", ТОВ "Рейлтек", ТОВ "РТП "Таргет", ТОВ "ТД "Балканрезинотехніка", ТОВ "Компанія "Пром-технологія" та їх податкової звітності.

Таким чином, касаційна скарга ДФС не спростовує правильність доводів, якими мотивовано судові рішення, зводиться по суті до переоцінки належним чином проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

С.С. Пасічник