Рішення

від 15.06.2018 по справі 825/1661/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1661/18

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Лазаренко В.Г.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі- ФОП ОСОБА_4, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 03.11.2017 № 00004151302 ;

- податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 03.11.2017 № 00004161302 ;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Чернігівській області від 03.11.2017 № Ф-0004171302 ГУ ДФС у Чернігівській області про сплату недоїмки на суму 174 117,53 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 03.11.2017 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за наслідками донарахування + 174 117,53 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій в сумі 25 824,15 грн.

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 03.11.2017 № НОМЕР_2 щодо суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (за 12.2016) на суму 42 250 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем при проведенні перевірки було порушено процедуру проведення перевірки, що свідчить про порушення балансу публічних і приватних інтересів, запроваджених законодавством при встановлені умов та порядку прийняття контролюючим органом рішень про проведення перевірок, а протиправні дії посадових осіб ГУ ДФС у Чернігівській області призводять до незаконності перевірки та відсутності її правових наслідків.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження під головуванням судді Д'якова В.І. у підготовчому засіданні в приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 16 на 03 травня 2018 року о 13:30 год.

Ухвалою суду від 30.05.2018 без виходу до народної кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10:00 год. 15.06.2018.

У судовому засіданні 15.06.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити, з підстав викладених у відзиві на позов, пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та вимогу є законними та такими, що прийняті у відповідності до норм податкового законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Чернігівській області на підставі направлення на перевірку, повідомлення та наказу на проведення документальної планової виїзної перевірки (т. 1, а.с. 30, 31) фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року.

Згідно заяви ФОП ОСОБА_4 від 28.08.2017 вх. № 1288/ФОП перевірку було проведено в приміщенні ГУ ДФС в Чернігівській області (т. 1 а.с. 33).

За результатами перевірки складений акт перевірки від 22.09.2017 № 525/13/НОМЕР_3 (т. 3 а.с. 169-189).

За висновками акту документальної плановою виїзною перевірки від 22.09.2017 позивача були встановлені наступні порушення:

- п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_4 було завищено витрати за перевіряємий період на 57229767,86 грн. (23357979,53 грн. з~2015 рік та 33871788,33 грн. за 201 6 рік).

- п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_4 занижено оподатковуваний дохід за перевіряємий період на 57229767,86 грн. (23357979,53 грн. за 2015 рік та 33871788,33 грн. за 2016 рік).

Усього донараховано податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період - 10762055,81 грн., в тому числі за 2015 рік- 4665133,91 грн. та за 2016 рік- 6096921,90 грн.;

- підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-УГТІро збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , а саме: ФОП ОСОБА_4 занижено суму чистого доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини за 2015 рік на 84123,88 грн, за 201 6 рік на 89993,65 грн.;

- донараховано єдиного соціального внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період-174117,53 грн.

- п.п. 1.1 п.161 підрозділу 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ, а саме: ФОП ОСОБА_4 занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами за результатами 2015 року на 350369,69 грн. та за результатами 2016 року на 508076,82 грн.;

- донараховано військового збору з чистого доходу від здійснення підприємницької діяльності за перевіряємий період-858446,51 грн.;

- пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_4 завищено податковий кредит за перевіряємий період на 42250 грн. через віднесення до його складу податку на додану вартість з придбання вантажного автомобіля за липень 2016 року в сумі 32158 грн. та податку на додану вартість з придбання екскаватора за вересень 2016 року в сумі 10092 грн.

- пунктів 198.3 та 198.6 статті 198, пункту 200.1 та пункту 200.4 статті 200 розділу V Податкового кодексу ФОП ОСОБА_4 завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 42250 грн.

За результатами ОСОБА_3 перевірки 03.11.2017 відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення № 00004151302, № 00004161302 № НОМЕР_2 щодо суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (за 12.2016) на суму 42 250 грн., вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Чернігівській області № Ф-0004171302 ГУ ДФС у Чернігівській області про сплату недоїмки на суму 174 117,53 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, рішення ГУ ДФС у Чернігівській області № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за наслідками донарахування + 174 117,53 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафних санкцій в сумі 25 824,15 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою та рішенням про застосування штрафу ГУ ДФС у Чернігівській області, позивач звернувся до суду за захистом свої прав та інтересів з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Абзацом 2 п. 75.1 ПК України регламентовано, що документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 ст.75 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків сторін у яких виник спір) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 цієї статті документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно п.78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 проінформований письмовим повідомленням від 16.08.2017 року №127/25-01-13-08-08, яке було надіслано ФОП ОСОБА_4 разом з копією наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки від 16.08.2017 року №1223 поштою з повідомленням про вручення.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, письмове повідомлення від 16.08.2017 року №127/25-01-13-08-08 та копія наказу від 16.08.2017 року № 1223 були отримані ФОП ОСОБА_4 19.08.2017 (т.1 а.с. 30, 31, 32).

Направлення на проведення перевірки №1647 та №1648 від 28 серпня 2017 року вручено ФОП ОСОБА_4 під розписку 28.08.2017 року. Копію наказу про продовження перевірки №1333 від 08.09.2017 року вручено ФОП ОСОБА_4

У відповідності до п. 78.5 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи наказом ГУ ДФС у Чернігівській області від 16.08.2017 № 1223 було призначено проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_4 На підставі даного наказу перевіряючим були видані направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до статті 81 Податкового кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, в тому числі направлення на проведення такої перевірки та копії наказу про проведення перевірки.

Виконання умов вищезазначених статтей надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що згідно заяви ФОП ОСОБА_4 від 28.08.2017 вх.№1288/ФОП перевірку було проведено в приміщенні ГУ ДФС в Чернігівській області (т. 1 а.с. 33).

Крім того, суд звертає увагу на те, що платник не заперечував проти проведення перевірки та допустив посадових осіб контролюючого органу до перевірки, що спростовує твердження позивача про порушення процедури проведення перевірки.

Отже, якщо допуск до проведення перевірки відбувся, у подальшому предметом розгляду у суді має бути лише суть виявлених порушень. У разі невикористання суб'єктом господарювання цього права не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів.

Процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.

Натомість допущені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки вони вплинули на можливість суб'єкта господарювання захистити свої права під час проведення спірної перевірки, чи вплинули порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлення дійсних фактичних обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.01.2018 по справі К/9901/1852/18 2а/2570/6273/2011.

Щодо завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 42250 грн. та винесення податкового повідомлення-рішення від 03.11.2017 року №0004191302 згідно акту перевірки за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року встановлено завищення податкового кредиту на 42250 грн.

Перевіркою правильності визначення валових витрат, відображених в деклараціях про доходи, з даними про суми валових витрат, встановленими в ході перевірки, встановлено розбіжності.

ФОП ОСОБА_4 не надано на перевірку жодних документів, які б підтверджували донесення вищезазначених витрат.

Також ФОП ОСОБА_4 було надано на перевірку видаткові накладні від постачальника ФОП ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_4)/

ФОП ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_4) на дату виписки зазначених видаткових накладних не був зареєстрований як фізична особа-підприємець. ФОП ОСОБА_5 був зареєстрований як фізична особа-підприємець Щорською районною державною адміністрацією Чернігівської області 25.11.2016 року, дата взяття на облік в Менській ОДПІ ГУ ДФС (Сновське відділення)-25.11.2016 року. Дата проведення державної реєстрації припинення ФОП ОСОБА_5 - 27.04.2017 року, причина зняття з обліку платника податків - припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем у зв'язку зі смертю.

Відповідно до п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Таким чином, ФОП ОСОБА_4 в порушення п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, до складу валових витрат віднесено витрати в розмірі 57018517,86 грн. (23197187,86 грн. за 2015 рік та 33821330,00 грн. за 2016 рік), що не підтверджені документально.

В ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_4 було віднесено до складу задекларованих витрат суму коштів, витрачених на придбання вантажного автомобіля SCANIA R124LА4Х2NА470 шассі YS2R4Х20001270499 2001 року випуску в розмірі 160791,67 грн. та екскаватора АТЕК 4321 1190 року випуску в розмірі 50458,33 грн.

Відповідно до п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, чекі можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванні розмірах і порядку, встановлених законом;

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Таким чином, в переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, не визначено можливості віднесення фізичною особою - підприємцем до складу витрат коштів, витрачених на придбання рухомого майна.

Таким чином, ФОП ОСОБА_4 в порушення п. 177.2, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, безпідставно віднесено до складу витрат суму коштів, витрачених на придбання вантажного автомобіля в розмірі 160791,67 грн. та екскаватора в розмірі 50458,53 грн.

Крім того, перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в податкових деклараціях про майновий стан та доходи, з даними про суми оподатковуваного доходу, встановленими в ході перевірки, встановлено розбіжності.

ФОП ОСОБА_4 в порушення п.177.2 та п.177.4 статті 177 Податкового кодексу України занижено оподатковуваний дохід за 2015 рік на 23357979,53 грн. та за 2016 рік на 33871788,33 грн.

Причина виникнення розбіжностей полягає в тому, що ФОП ОСОБА_4 було завищено витрати за 2015 та 2016 роки внаслідок описаних вище порушень.

Згідно ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця. Для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Отже, перевіркою встановлено заниження ФОП ОСОБА_4 оподатковуваного доходу за 2015 рік на 23357979,53 грн. та за 2016 рік на 33871788,33 грн. Перевіркою встановлено, що чистий дохід, отриманий платником протягом 2015 року складає 23374899,53 грн., протягом 2016 року-33894276,30 грн.

Крім того, ФОП ОСОБА_4 був включений до реєстру платників податку на додану вартість 10.06.2014, Свідоцтво платника ПДВ від 10.06.2014 №200178265 видане Щорським відділенням Корюківської ОДПІ відповідно до реєстраційної заяви платника. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ-2984011037.

Також, в ході перевірки, на підставі наданих підприємцем документів, встановлено, що ФОП ОСОБА_4 до складу податкового кредиту за липень 2016 року включено податкову накладну №29 від 28.08.2015 року на загальну суму 192950,00 грн. в т.ч. ПДВ 32158,33 грн. від постачальника ТОВ Орій (код ЄДРПОУ 23385356) на придбання вантажного автомобіля SCANIA R124LА4Х2NА470 шассі YS2R4Х20001270499 2001 року випуску.

Також, що ФОП ОСОБА_4 до складу податкового кредиту за вересень 2016 року включено податкову накладну №24 від 09.09.2016 року на загальну суму 60550,00 грн. в т.ч. ПДВ 10091,67 грн. від постачальника ТОВ БАУМАШІНЕПАУЕР (код ЄДРПОУ 39211929) на придбання екскаватору АТЕК 4321 1990 року випуску.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 розділу V Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу»

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 розділу V Податкового кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно до п. 198.3 ст.198 розділу V Податкового кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, ФОП ОСОБА_4 неправомірно віднесено до складу податкового кредиту вартість придбаних транспортних засобів на загальну суму 253500,00 грн., в тому числі 42250,00 грн. ПДВ.

Відповідно до вищевикладеного, в порушення пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 V розділу Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_4 завищено податковий кредит за період, що перевірявся, на 42250 грн. через віднесення до його складу податку на додану вартість з придбання вантажного автомобіля за липень 2016 року в сумі 32158 грн. та податку на додану вартість з придбання екскаватора за вересень 2016 року в сумі 10092 грн.

На порушення пунктів 198.3 та 198.6 статті 198, пункту 200.1 та пункту 200.4 статті 200 розділу V Податкового кодексу ФОП ОСОБА_4 завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 42250 грн.

Щодо тверджень позивача, що він був позбавлений реальної можливості надати податковому органу первинні документи, які підтверджують понесені витрати, оскільки перевірка проводилась не за місцем реєстрації платника податків, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за своєю заявою виявив бажання про проведення перевірки у приміщенні податкового органу та не був позбавлений можливості бути присутнім на при перевірці та надавати будь-які документи, які підтверджують реальність здійснення ним господарських операцій, натоміть вказаних документів податковому органу надано не було.

Таким чином, під час розгляду справи суд встановив наявність належних доказів та підстав, які підтверджують наявність порушень ФОП ОСОБА_4В, вставлених актом документальної плановою виїзною перевірки від 22.09.2017, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення, податкова вимога та рішення про застосування штрафних санкцій є обґрунтованими та винесеним на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх рішень.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 слід відмовити повністю.

У відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення складене 25 червня 2018 року.

Суддя В.І. Д'яков