Постанова

від 26.06.2018 по справі 229/588/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 229/588/16-ц Номер провадження 22-ц/775/858/2018

Категорія 47

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Будулуци М.С.

суддів: Космачевської Т.В., Канурної О.Д.

за участю секретаря Кіпрік Х.В.,

представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 20 лютого 2018 року у цивільній справі за позовом Селянського (фермерського) господарства Познах до ОСОБА_2 про спонукання до виконання умов договору оренди земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, постановленого суддею Гонтар А.Л. у місті Дружківка Донецької області, повний текст рішення складено 20 лютого 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

Селянське (фермерське) господарство Познах (далі - СФГ Познах , Господарство) 18 лютого 2016 року звернулося до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про спонукання до виконання умов договору оренди земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

В позовній заяві позивач посилався на те, що 26 квітня 2005 року між СФГ Познах та відповідачем укладений договір оренди землі, який зареєстрований в Ясинуватському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 26 квітня 2005 року за № 04.05.170.00016.

Відповідно до п.1, п.2 договору оренди, відповідач передала позивачу в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 5, 980 га, яка знаходиться на території Орлівської сільської ради.

Згідно п.8 договору, оренду земельної ділянки укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк.

Згідно акту прийому - передачі земельної ділянки, який відповідач підписав особисто, земельна ділянка передана позивачу в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На таких самих умовах, 26 квітня 2005 року чоловіком відповідачки, ОСОБА_3, позивачеві було передано земельну ділянку згідно договору оренди землі, зареєстрованого в Ясинуватському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 26 квітня 2005 року за № 04.05.170.00012.

Відповідно до п.1, п.2 договору оренди, ОСОБА_3 передав позивачу в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 5, 980 га - ріллі із чорноземами звичайними мало гумусними легко глинистими, шифр агрогрупи 60 л, яка знаходиться на території Орлівської сільської ради.

Згідно п. 8 договору, оренду земельної ділянки укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк.

Згідно акту прийому - передачі земельної ділянки, який ОСОБА_3 підписав особисто, земельна ділянка передана позивачу в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок, згідно яких сторони дійшли до згоди, що договори укладаються на термін 10 років, починаючи з дати реєстрації; виплата орендної плати проводиться протягом року не пізніше 31 грудня поточного року у сумі 3 % від вартості земельної ділянки, що дорівнює у грошовій вартості 2 200 грн.

Додаткові угоди було зареєстровано 25 грудня 2009 року в Ясинуватському райвідділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах за № 04.09.170.00450 та за № 04.09.170.00455.

До 2015 року відповідач виконувала умови укладеного між ними договорів та ніяких перешкод у користуванні цими земельними ділянками не вчиняла.

Однак, восени 2015 року було виявлено, що відповідач у порушення умов договорів оренди самостійно обробила вказані земельні ділянки, та засадила їх сільгоспкультурою.

СФГ Познах звернулося до відповідача з листом, в якому просило утриматися від подальшого порушення укладених між ними договорів оренди землі та підтвердити факт продовження договірних відносин.

30 жовтня 2015 року відповідач отримала цей лист, однак ніякої відповіді не надала, що свідчить про розірвання в односторонньому порядку договорів оренди.

Відповідно до п. 39 договору оренди, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Згоди на дострокове припинення дії договорів за взаємною згодою сторін Господарство не надавало і судового рішення про розірвання договору немає, у зв'язку з чим вважав, що відповідачем по справі порушив умови укладених між ними договорів.

СФГ Познах просило:

- спонукати ОСОБА_2 виконувати умови договору оренди землі від 26 квітня 2005року і Додаткової угоди до нього від 01 жовтня 2009 року та утриматися від неправомірних дій, як - то проводити культивацію, оранку, сівбу, дискування, посів та інші сільськогосподарські роботи, які перешкоджають господарству використовувати земельні ділянки у відповідності до умов договорів оренди землі від 26 квітня 2005року і додаткових угоди до них від 01 жовтня 2009 року на період його дії - до 25 грудня 2019року;

- зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками шляхом заборони проводити культивацію, оранку, сівбу, дискування , посів та інші сільськогосподарські роботи на даних земельних ділянках;

- зобов'язати відповідача повернути земельні ділянки у користування позивачу, згідно договору оренди від 26 квітня 2005 року та додаткових угод до них від 01 жовтня 2009року;

- зобов'язати відповідача не чинити перешкоди позивачу використовувати земельні ділянки у відповідності до умов договорів оренди землі від 26 квітня 2009 року та додаткових угоди до них від 01 жовтня 2009 року на період їх дії до 25 грудня 2019 року, шляхом недопуску до обробки вищевказаної земельної ділянки та самовільної обробки і посіву всупереч умовам договорів.

Стягнути з відповідача судові витрати.

18 серпня 2016 року Дружківським міським судом винесено рішення по справі, згідно якого Селянському (Фермерському) господарству Познах у задоволенні позову було відмовлено (т. 1 а.с.120-124).

05 жовтня 2016 року ухвалою Апеляційного суду Донецької області рішення Дружківського міського суду було залишено без змін (т. 1 а.с.155-159).

06 вересня 2017 року ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Дружківського міського суду та ухвала Апеляційного суду Донецької області були скасовані, а справу надіслано на новий розгляд (т. 1 а.с.200-202).

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 20 лютого 2018 року позовні вимоги СФГ Познах до ОСОБА_2 про спонукання до виконання умов договору оренди земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди СФГ Познах в користуванні земельними ділянками, площею 5,980 га кожна, які розташовані на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, кадастрові номери 1425584300:09:000:0241, 1425584300:09:000:0242, шляхом звільнення ділянок для подальшого їх використання по договорами оренди землі від 26 квітня 2005року, зареєстрованих Ясинуватським районним відділом ДРФ ЦДЗК 26 квітня 2005 року за № 04.05.170.00012, № 04.05.170.00016 та додаткових угод до них від 01 жовтня 2009року, зареєстрованих у Ясинуватському районному відділі ДРФ ЦДЗК 25 грудня 2009 року за № 04.09.170.00450, № 04.09.170.00455.

Заборонено ОСОБА_2 чинити перешкоди у будь-який спосіб при використанні СФГ Познах земельних ділянок площею 5,980 га кожна, які розташовані на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, кадастрові номери 1425584300:09:000:0241, 1425584300:09:000:0242 згідно договорів оренди землі від 26 квітня 2009 року, та додаткових угод до них від 01 жовтня 2009 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь СФГ Познах судові витрати в розмірі 1798 грн.

В решті позову відмовлено

(т. 1 а.с. 244 - 250).

Із вказаним рішенням не погодилась ОСОБА_2 і подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог СФГ Познах .

На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначила, наступне.

На думку відповідача, висновок Дружківського міського суду, щодо строку дії договору до 24 грудня 2019 року, є хибним, оскільки сторони домовились у додатковій угоді, що строк дії основного договору становить 10 років з моменту державної реєстрації права оренди, який відбувся 26 квітня 2005 року.

ОСОБА_2 зазначила, що хибним є також висновок суду, про те, що отримавши гроші від позивача у 2015 році, вона автоматично, своїми діями, пролонгувала договір оренди від 26 квітня 2005 року.

Отримання цих грошей відповідачем, не доводить факту подовження договору після 25 квітня 2015 року, так як ці гроші отримані в якості орендної плати за строк дії договору з 25 квітня 2014 року по 25 квітня 2015 року. Доказів того, що ці гроші могли йти на оплату договору оренди за 2015 - 2016 рік ,позивач до суду не надав. Тобто, отримані гроші, на думку відповідача, свідчать лише про виконання позивачем свого обов'язку за договором оренди.

Відповідач також вважала, що позивач не мав права укладати з нею додаткову угоду, оскільки основний договір був укладений між позивачем і чоловіком відповідача, а вона є лише спадкоємцем свого чоловіка. Тобто, на думку відповідача, після спливу дії договору оренди, позивач повинен був укласти з нею новий договір оренди, а не додаткову угоду.

ОСОБА_2, також не погоджується з висновком суду що відбулося поновлення договору оренди землі, оскільки в цій частині суд вийшов за межі позовних вимог позивача.

СФГ Познах надіслало до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступного.

На думку позивача, дія договору оренди продовжилась, про що свідчать, як дії позивача, так і дії відповідача.

На думку позивача, відповідач отримала гроші у 2015 році в якості оплати за договором оренди за 2015 - 2016 рік, і цю обставину позивач не оспорювала, що підтвердила це в судовому засіданні суду першої інстанції.

Також позивач зазначив, що факт того, що СФГ Познах продовжувало використовувати земельні ділянки і платити за це орендну плату, свідчить про поновлення дії договору оренди.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат ОСОБА_4 в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, але про час та місце розгляду справи повідомлені особисто (т. 2 а.с. 59)

Представник позивача - адвокат ОСОБА_1, в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, вважав їх безпідставними, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду - залишити без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити, а судове рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог СФГ Познах .

За приписами ч.ч. 1 - 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Вирішуючи справу, суд дійшов висновку, що між сторонами відбулося поновлення договорів оренди землі, а користування відповідачем ОСОБА_2 земельними ділянками, які вона надала в оренду позивачу, порушує права останнього самостійно господарювати на землі, отримувати продукцію і доходи , яке підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідачки звільнити земельні ділянки для подальшого їх використання позивачем згідно договорів оренди і додаткових угод; та шляхом заборони чинити перешкоди позивачу у користуванні земельними ділянками у будь-який спосіб.

Що стосується вимоги позивача про спонукання відповідача виконувати умови договорів, то суд вважає, що в цій частині вимоги не підлягають задоволенню, оскільки така вимога суперечить змісту ст. 16 ЦК України, її не можна визнати належним способом захисту цивільних прав та інтересів особи.

При цьому суд посилався на вимоги норм Закону України Про оренду землі та Цивільного кодексу України.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, що неоспорені сторонами.

26 квітня 2005 року між ОСОБА_3 та С(Ф)Г Познах укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 5,980 га, яка знаходиться на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, терміном на 5 років (т. 1 а.с.11-13).

Відповідно до п. 8 вказаного вище договору після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Сторонами погоджено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі у розмірі 1 100 грн на рік (п. 9). Орендна плата вноситься один раз на рік не пізніше 15 листопада поточного року. Розмір орендної плати переглядається щорічно (п. 11) (т. 1 а.с.11-13).

Також між СФГ Познах та ОСОБА_2 на тих же умовах укладений договір оренди земельної ділянки, загальною площею 5,980 га строком на 5 років (т. 1 а.с.14-15).

Зазначені договори оренди зареєстровані у Ясинуватському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 26 квітня 2005 року.

10 квітня 2005 року ОСОБА_3 помер, спадщину у вигляді земельної ділянки, площею 5,98 га, розташованої на території Орлівської сільської ради, належної спадкодавцю на підставі державного акта на права приватної власності на землю серії ІІ-ДН № 0900946, виданого Орлівською сільською радою Ясинуватського району Донецької області 05 лютого 2002 року, прийняла його дружина ОСОБА_2 (. 1 та.с.82,104)

01 жовтня 2009 року сторони уклали додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок, зареєстровані у Ясинуватському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 25 грудня 2009 року, згідно з якими визначено термін дії договорів 10 років, починаючи з дня їх реєстрації (26 квітня 2005 року) (т. 1 а.с.16,17).

ОСОБА_2, яка мала право приватної власності на землю, уклала з відповідачем договір оренди землі, відповідно до якого передала останньому у платне користування земельну ділянку.

Листом від 14 вересня 2015 року, через 5 місяців після закінчення терміну договору, відповідач повідомила позивача про необхідність повернення їй земельних ділянок у зв'язку із закінченням строку дії договорів та бажанням обробляти земельні ділянки самостійно (т. 1 а.с.79).

Позивач не направив відповідачу ОСОБА_2 пропозицію про поновлення договору оренди земельної ділянки, вважаючи, що його дія не закінчилася, а відповідач, в свою чергу, листом від 14 вересня 2015 року, тобто майже через 5 місяців після закінчення терміну його дії, заперечила проти продовження укладення договору.

Відповідно до розписки від 11 вересня 2015 року ОСОБА_2 отримала гроші за три земельні ділянки за 2015 рік (т. 1 а.с.62).

Таким чином, суд вважав, що між сторонами відбулося фактичне поновлення договорів оренди землі, отже у позивача виникло право вимагати від відповідача усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та утримуватись від чинення перешкод у користуванні земельними ділянками в майбутньому.

Однак, з висновками суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12 червня 2009 року № 2 передбачено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

За змістом статті 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір. Згідно із статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі , відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону України Про оренду землі , по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Згідно із ч.ч. 5, 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності).

Частинами восьмою та дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Відтак, законодавством чітко встановлено процедуру поновлення і договору оренди земельної ділянки.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди, згідно з частинами 2 - 5 цього Закону, необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладання договору на новий строк; до листа - повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

За змістом частини четвертої статті 33 Закону України Про оренду землі , у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

До цього ж висновку дійшла ОСОБА_5 Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц.

Отже, наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем, свідчить про недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору.

Як встановлено апеляційним судом, позивач не відправляв орендодавцю відповідних листів - повідомлень з проектом додаткової угоди, про що пояснив його представник в засіданні апеляційного суду, а тому з урахуванням вищезазначених вимог Закону, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не скористався своїм переважним правом на поновлення договорів оренди землі.

Проаналізувавши матеріали і обставини справи, апеляційний суд вважає, що орендар не поновив договори оренди землі, як це передбачено частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , а саме, не направив відповідачу лист - повідомлення з проектом додаткової угоди, тоді як відповідач повідомила позивача, про те, що вона не бажає продовжувати з ним відносини.

Виходячи з цього, апеляційний суд зазначає, що оскільки позивач не направив відповідачу лист - повідомлення з проектом додаткової угоди, поновлення договорів оренди не відбулося, то і відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог.

Суд не може прийняти твердження позивача про те, що договір оренди земельної ділянки діяв до 2019 року, а також те, що відповідач ОСОБА_2, своїми діями, підтвердила дію договорів оренди до зазначеного строку, оскільки вони протирічать ч. 6 ст. 81 ЦПК України.

Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції зробив хибний висновок про те, що між сторонами відбулось поновлення договору оренди землі, на тих самих умовах та на той самий строк, що зазначені у попередніх договорах оренди земельних ділянок.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що позивач порушив поряд поновлення договору оренди земельної ділянки, після закінчення дії попереднього договору оренди земельної ділянки, відтак між сторонами не виникло нових правовідносин, отже задоволення позовних вимог не можливе.

Оскільки, суд першої інстанції, не з'ясував всіх обставин справи та неправильно визначив правовідносини, що існують між сторонами, ухвалив помилкове рішення, яким частково задовольнив позовні вимоги СФГ Познах до ОСОБА_2, при цьому порушив норми матеріального та процесуального права, то судове рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким слід відмовити в задоволенні позовних вимог СФГ Познах , заявлених до ОСОБА_2, задовольнивши апеляційну скаргу відповідача.

Оскільки рішення суду підлягає скасуванню, то відповідно до вимог ч. 4 ст. 382 ЦПК України судові витрати між сторонами слід розподілити наступним чином.

У відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України, судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідачем, у зв'язку з переглядом справи і задоволенням її скарги, слід покласти на позивача та стягнути з СФГ Познах на користь ОСОБА_2 2 697 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 20 лютого 2018 року скасувати, ухвалити нове.

У задоволенні позовних вимог Селянського (фермерського) господарства Познах до ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Познах , код ЄДРПОУ 24641672 на користь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 697 (дві тисячі шістсот дев'яносто сім) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 26 червня 2018 року.

Судді: