Постанова

від 03.04.2020 по справі 229/588/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 229/588/16-ц

провадження № 61-41725св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - Селянське (фермерське) господарство Познах ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Познах на постанову Апеляційного суду Донецької області від 25 червня 2018 року в складі колегії суддів: Будулуци М. С., Космачевської Т. В., Канурної О. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року Селянське (фермерське) господарство Познах (далі -СФГ Познах ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про спонукання до виконання умов договору оренди земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що 26 квітня 2005 року між СФГ Познах та ОСОБА_1 строком на 5 років укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,98 га, яка знаходиться на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області. Державна реєстрація цього договору відбулася 26 квітня 2005 року.

Крім того, 26 квітня 2005 року між СФГ Познах та ОСОБА_2 строком на 5 років укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,98 га, яка знаходиться на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області. Державна реєстрація цього договору відбулася 26 квітня 2005 року.

Пунктом 8 договорів оренди визначено, що після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після нього прийняла ОСОБА_1 (дружина спадкодавця).

Між сторонами 01 жовтня 2009 року укладено додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок, згідно яких сторони дійшли до згоди, що договори оренди укладаються на 10 років, починаючи з дати реєстрації. Виплата орендної плати проводиться протягом року не пізніше 31 грудня поточного року у сумі 3 % від вартості земельної ділянки, що дорівнює у грошовій вартості 2 200 грн. Додаткові угоди було зареєстровано 25 грудня 2009 року.

До 2015 року відповідач виконувала умови укладеного між ними договорів та ніяких перешкод у користуванні цими земельними ділянками не вчиняла. Однак, восени 2015 року ОСОБА_1 у порушення умов договорів оренди самостійно обробила вказані земельні ділянки та засадила їх сільгоспкультурою.

СФГ Познах звернулося до відповідача з листом, який остання отримала

30 жовтня 2015 року, в якому просило утриматися від подальшого порушення укладених між ними договорів оренди землі та підтвердити факт продовження договірних відносин, проте такі вимоги залишилися без належного реагування.

Вказувало, що умовами вказаних вище договорів передбачено, що розірвання цих правочинів в односторонньому порядку не допускається, а сторони не погоджували їх розірвання.

На підставі викладеного СФГ Познах просило: спонукати ОСОБА_1 виконувати умови договорів оренди землі від 26 квітня 2005 року і додаткової угоди до нього від 01 жовтня 2009 року та утриматися від неправомірних дій, не проводити культивацію, оранку, сівбу, дискування, посів та інші сільськогосподарські роботи, які перешкоджають господарству використовувати земельні ділянки у відповідності до умов договорів оренди землі і додаткових угоди до них від 01 жовтня 2009 року, на період їх дії -

до 25 грудня 2019 року; зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками шляхом заборони проводити культивацію, оранку, сівбу, дискування, посів та інші сільськогосподарські роботи на даних земельних ділянках; зобов`язати відповідача повернути земельні ділянки у користування позивачу, згідно договорами оренди

від 26 квітня 2005 року та додаткових угод до них від 01 жовтня 2009 року; зобов`язати відповідача не чинити перешкоди позивачу використовувати земельні ділянки у відповідності до умов договорів оренди землі

від 26 квітня 2009 року та додаткових угоди до них від 01 жовтня 2009 року на період їх дії до 25 грудня 2019 року шляхом недопуску до обробки вищевказаних земельних ділянок та самовільної обробки і посіву всупереч умовам договорів.

Короткий зміст судових рішень

Заочним рішенням Дружківського міського суду Донецької області

від 28 квітня 2016 року (в складі судді Панової Т. Л.) позов задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди СФГ Познах у користуванні земельними ділянками, площею 5,98 га кожна, які розташовані на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, шляхом звільнення ділянок для подальшого їх використання за договорами оренди землі від 26 квітня 2005 року, зареєстрованими Донецькою регіональною філією Державного підприємства Центр державного земельного кадастру Державного комітету України по земельних ресурсах (далі - Донецька РФ

ДП ЦДЗК ) 26 квітня 2005 року, та додаткових угод до них від 01 жовтня

2009 року, зареєстрованих у Ясинуватському районному відділі Донецької РФ

ДП ЦДЗК 25 грудня 2009 року.

Заборонено ОСОБА_1 чинити перешкоди у будь-який спосіб при використанні СФГ Познах земельних ділянок площею 5,98 га кожна, які розташовані на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, згідно з договорами оренди землі від 26 квітня 2009 року, та додаткових угод до них від 01 жовтня 2009 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СФГ Познах судові витрати у розмірі 1 798 грн.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що користування відповідачем земельними ділянками, які вона надала в оренду позивачу, порушує права останнього самостійно господарювати на землі, отримувати продукцію і доходи, які підлягають захисту шляхом зобов`язання орендодавця звільнити земельні ділянки для подальшого їх використання орендарем згідно з договорами оренди і додатковими угодами, а також шляхом заборони чинити перешкоди позивачу у користуванні цими земельними ділянками у будь-який спосіб.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 24 червня

2016 року (в складі судді Панової Т. Л.) заочне рішення Дружківського міського суду Донецької області від 28 квітня 2016 року скасовано та призначено справу до розгляду.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не з`явилася в судове засідання 28 квітня 2016 року з поважних причин, оскільки не отримала повідомлення про виклик до суду, а докази, на які посилається її представник, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 18 серпня

2016 року (в складі судді Панової Т. Л.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сторони, укладаючи додаткові угоди, домовились про те, що договори оренди укладено

на 10 років з дня їх реєстрації, тобто з 26 квітня 2005 року до 26 квітня

2015 року. Додаткова угода містить посилання на день реєстрації договорів, яким є 26 квітня 2005 року, а не день реєстрації додаткових угод.

Отже 26 квітня 2015 року строк дії договорів оренди закінчився. Позивач не направляв листа-повідомлення про поновлення договорів оренди землі, оскільки вважав, що дія договору не закінчилася.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 05 жовтня 2016 року

(в складі колегії суддів: Новікової Г. В., Гапонова А. В., Папоян В. В.) рішення Дружківського міського суду Донецької області від 18 серпня 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що після збору врожаю восени 2015 року позивач припинив користуватися земельними ділянками відповідачки і не обробив їх разом з іншими ділянками. Між сторонами не відбулося поновлення договорів оренди землі, тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в вигляді спонукання до виконання умов договорів оренди землі, укладених

26 квітня 2005 року і строк дії яких закінчився, не ґрунтується на вимогах закону. Інші вимоги позивачем не заявлялися.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2017 року (в складі колегії суддів Луспеника Д. Д., Гулька Б. І., Журавель В. І., Хопти С. Ф., Штелик С. П.) рішення Дружківського міського суду Донецької області від 18 серпня

2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 05 жовтня

2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала касаційного суду мотивована тим, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності).

Позивач не направляв відповідачу пропозицію про поновлення договору оренди земельної ділянки, вважаючи, що його дія не закінчилася, а відповідач, в свою чергу, листом від 14 вересня 2015 року, тобто майже через 5 місяців після закінчення терміну його дії, заперечила проти продовження укладення договору.

Проте суди не встановив фактичних обставин справи, від яких залежить правильне вирішення справи, не перевірили усіх доводів та наданих сторонами доказів у їх сукупності, тому дійшли помилкового висновку, що між сторонами не відбулося поновлення договорів оренди землі.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області (в складі судді Гонтар А. Л.) від 20 лютого 2018 року позов задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди СФГ Познах у користуванні земельними ділянками, площею 5,98 га кожна, які розташовані на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, шляхом звільнення ділянок для подальшого їх використання за договорами оренди землі від 26 квітня 2005 року, зареєстрованих Ясинуватським районним відділом Донецької РФ ДП ЦДЗК 26 квітня 2005 року, та додаткових угод до них від 01 жовтня 2009 року, зареєстрованих у Ясинуватському районному відділі Донецької РФ ДП ЦДЗК 25 грудня 2009 року.

Заборонено ОСОБА_1 чинити перешкоди у будь-який спосіб при використанні СФГ Познах земельних ділянок площею 5,98 га кожна, які розташовані на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, згідно з договорами оренди землі від 26 квітня 2009 року, та додаткових угод до них від 01 жовтня 2009 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СФГ Познах судові витрати у розмірі 1 798 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між сторонами відбулося поновлення договорів оренди землі. Користування відповідачем земельними ділянками, які вона надала в оренду позивачу, порушує права останнього самостійно господарювати на землі, отримувати продукцію і доходи, які підлягають захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_1 звільнити земельні ділянки для подальшого їх використання СФГ Познах згідно з договорами оренди і додаткових угод, а також шляхом заборони чинити перешкоди позивачу у користуванні земельними ділянками у будь-який спосіб.

Постановою Апеляційний суд Донецької області від 25 червня 2018 року рішенням Дружківського міського суду Донецької області скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Стягнуто з СФГ Познах на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 697 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем, свідчить про недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору.

Позивач не направляв орендодавцю відповідних листів-повідомлень з проектом додаткової угоди, про що пояснив його представник у засіданні апеляційного суду, тому позивач не скористався своїм переважним правом на поновлення договорів оренди землі. Разом з тим, відповідач повідомила позивача про те, що вона не бажає продовжувати з ним відносини.

Позивач порушив поряд поновлення договорів оренди земельних ділянок, після закінчення дії попередніх договорів оренди земельних ділянок, відтак між сторонами не виникло нових правовідносин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі СФГ Познах просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що СФГ Познах продовжувало користуватися спірними земельними ділянками і після закінчення строку дії договорів оренди, тому вони продовжили дію на новий строк. Крім того, відповідач отримала орендну плату за 2015-2016 роки, що також свідчить про продовження дії договорів оренди.

Відповідач після 26 квітня 2015 року не вчиняла дій щодо повернення собі спірних земельних ділянок. Крім того, орендодавець не повідомляла орендаря про припинення договору оренди. Позивачем надано суду належні та допустимі докази, що дія договорів оренди землі не припинялася.

Апеляційний суд не зазначив: фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Постанова Апеляційного суду Донецької області від 26 червня 2018 року є незаконною та необґрунтованою, тому підлягає скасуванню.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу .

24 вересня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 26 квітня 2005 року між ОСОБА_2 та СФГ Познах укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 5,980 га, яка знаходиться на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, строком на 5 років.

Відповідно до пункту 8 вказаного вище договору після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строк дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Сторонами погоджено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі у розмірі 1 100 грн на рік (пункт 9). Орендна плата вноситься один раз на рік не пізніше 15 листопада поточного року. Розмір орендної плати переглядається щорічно (пункт 11).

Також між СФГ Познах та ОСОБА_3 на вказаних вище умовах укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 5,980 га, яка знаходиться на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, строком на 5 років.

Зазначені договори оренди зареєстровані у Донецькій РФ ДП ЦДЗК

26 квітня 2005 року.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину у вигляді земельної ділянки, загальною площею 5,98 га, розташованої на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, належної спадкодавцю на підставі державного акта на права приватної власності на землю серії 11-ДН № 0900947 , виданого Орлівською сільською радою Ясинуватського району Донецької області 05 лютого 2002 року, прийняла його дружина ОСОБА_4 .

Суди також встановили, що 01 жовтня 2009 року сторони уклали додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок, зареєстровані у Ясинуватському районному відділі Донецької РФ ДП ЦДЗК 25 грудня

2009 року, згідно з якими визначено термін дії договорів 10 років, починаючи з дня їх реєстрації (26 квітня 2005 року).

Листом від 14 вересня 2015 року відповідач повідомила позивача про повернення їй земельних ділянок у зв`язку із закінченням строку договорів та бажанням обробляти земельні ділянки самостійно.

Суди також встановили, що позивач не направляв відповідачу пропозиції про поновлення договорів оренди земельних ділянок.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX)підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами другою - п`ятою цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Відмовляючи в задоволенні повних вимог апеляційний суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів відправлення орендодавцю відповідних листів-повідомлень з проектом додаткової угоди та з урахуванням вищезазначених вимог закону дійшли правильного висновку, що позивач не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що СФГ Познах продовжувало користуватися спірними земельними ділянками і після закінчення строку дії договорів оренди, оскільки такі доводи не підтверджені зібраними у справі доказами. Крім того, позивач у позовній заяві зазначив, що восени 2015 року СФГ Познах , маючи намір обробити ці земельні ділянки, виявило, що відповідачка самостійно обробила земельні ділянки та засадила їх сільськогосподарською культурою. Вказані обставини також підтверджені актом від 30 жовтня 2015 року, який підписаний СФГ Познах , депутатом сільської ради та суміжними землекористувачами.

Доводи касаційної скарги, що перерахування відповідачу орендну плати за 2015-2016 роки свідчить про продовження дії договорів оренди, не заслуговують на увагу, оскільки сплата коштів на виконання договору, який припинив свою дію, не може бути підставою для його відновлення.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що відповідач після

26 квітня 2015 року не вчиняла дій щодо повернення собі спірних земельних ділянок, оскільки такі доводи спростовані зібраними у справі доказами, зокрема зверненням до голови Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області від 30 травня 2016 року та листом вказаного органу місцевого самоврядування від 30 травня 2016 року.

Безпідставними є доводи касаційної скарги, що орендодавець не повідомляла орендаря про припинення договору оренди після закінчення його дії, оскільки наявні в матеріалах справи докази свідчать про повідомлення орендодавцем про небажання продовжувати договір з позивачем. Крім того, Законом України Про оренду землі саме на останнього покладено обов`язок вчинення певних юридичних дій з метою продовження договору оренди.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в апеляційному суді з наданням відповідної правової оцінки всім обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

На підставі викладеного Верховний Суд не вбачає достатніх правових підстав для скасування постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом розгляду спору у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Познах залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Донецької області від 25 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

В. В. Сердюк