Ухвала

від 26.06.2018 по справі 522/11099/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2-з/522/263/18

Справа № 522/11099/17

У Х В А Л А

26 червня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді по справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвой Алли Михайлівни, ТОВ СІТІ ПРОПЕРТІ , третя особа ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвой Алли Михайлівни, ТОВ СІТІ ПРОПЕРТІ , третя особа ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію.

Ухвалою суду від 21.06.2018 року заяву було призначено до розгляду на 26.06.2018 року.

До суду 26.06.2018 року надійшла заява від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про відвід судді, згідно якої посилався на те, що існують сумнів щодо неупередженості судді. Посилався на те, що 25.06.2018 року в неробочий час, тобто вже після 18 год., на його мобільний телефон зателефонував помічник судді і повідомив, що розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову відбудеться 26.06.2018 року, тобто на наступний день. Посилався на те, що жодного разу під час розгляду даної справи його ні разу не викликали телефонограмою; повідомлення було зроблено в неробочий час та за день до розгляду заяви; також про можливість отримання ним повного тексту судового рішення ніхто не робив, тобто строки на апеляцію є менш пріоритетними; можливість погодження дати розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову запропоновано не було, хоча він повідомив, що з'явитись у судове засідання не зможе. За вказаних обставин просив відвести головуючого суддю.

У судовому засіданні представник третьої особи заперечувала проти задоволення заяви представника ОСОБА_1 та просила відмовити, вважає її безпідставною та необґрунтованою. Також представник третьої особи посилалась на те, що заявник пропущено процесуальні строки подання такої заяви про відвід судді.

Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились.

Дослідивши подану заяву про відвід, суд приходить до НАСТУПНОГО ВИСНОВКУ.

Згідно ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За умовами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України).

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді , але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.

Між тим, викладені представником ОСОБА_1- адвокатом ОСОБА_5 доводи з приводу того, що його сповіщали про розгляд справи в неробочий час та телефонограмою за день до розгляду клопотання, не свідчить про упередженість судді у розгляді даної заяви.

Посилання представника позивача з приводу того, що йому не було повідомлено про складання повного тексту рішення суду, чим звужено його строки на подання апеляції, також не є підставою для сумніву в неупередженості судді. Вступна та резолютивна частина рішення суду була оголошена у присутності представника позивача та останній був обізнаний про процесуальні строки складання повного тексту судового рішення - 10 днів; повний текст рішення суду був складений у відповідний строк 19.06.2018р. та представник позивача не був позбавлений права з'явитись до суду з метою отримання його ( у даному йому ніхто не перешкоджав), при цьому судом всім учасникам справи було роз'яснено право на отримання повного тексту рішення після спливу 10 днів.

Заявником не надано жодного допустимого, належного, достовірного та достатнього доказу, які б підтверджували наявність підстав для відводу судді у зв'язку з неупередженістю.

Між тим, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу. Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можу бути підставою для відводу.

Суд вважає, що не згода заявника з результатом розгляду даної цивільної справи, рішенням по якій від 12.06.2018 року було відмовлено у задоволенні позову, не є обставиною сумніватись в неупередженості головуючого у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, вивчивши мотиви, наведені заявником у заяві про відвід судді, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви у силу ч.4 ст. 36 ЦПК України.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника третьої особи на положення ст. 39 ЦПК України щодо строків подання даної заяви, оскільки про обставини,якими заявник обґрунтував свою заяву, йому стало відомо лише за день до подання заяви про відвід судді.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.

У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що наявні правові підстави для зупинення провадження по справі та передачі заяви до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Домусчі Л.В..

Керуючись: ст. ст. 36, 39, 40, 258-260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження за розглядом заяви представника третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвой Алли Михайлівни, ТОВ СІТІ ПРОПЕРТІ , третя особа ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію протягом двох днів для вирішення питання відповідно до ст. 40 ЦПК України.

Заяву передати до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Домусчі Л.В.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області.

Суддя: Л.В. Домусчі