Постанова

від 14.10.2010 по справі 2-а-32/10

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.10.2010 Провадження по справі № 2-а-32/10

Справа № 2-а-32/10

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2010 року суддя Тетіївського районного суду, Київської області ОСОБА_1, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними та зобов'язання нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії, як дитині війни з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та виплачувати її в подальшому-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернувся до суду із вищеназваним позовом, мотивуючи тим, що вона є дитиною війни, а тому, згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» їй щомісячно, починаючи з 01.01.2009 року, повинна була виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте на протязі 2009 року вказана соціальна допомога не виплачувалась, і вона, посилаючись на вказану норму Закону та рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-РП/2008, просить суд зобов'язати відповідача управління Пенсійного фонду в Тетіївському районі провести перерахунок та виплату соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2009 року і по 31 грудня 2009 в сумі 1225гр. 20 коп. і виплачувати її щомісячно довічно.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Так, із матеріалів справи встановлено, що позивачка ОСОБА_2.,ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, що підтверджується паспортними даними ( а.с.- 3 ) та відповіддю відповідача про те, що він має право користуватись пільгами відповідно до Закону Про соціальний захист дітей війни (а.с. - 5).

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвичується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що ст..71 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік лише Кабінету МІіністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру заробітної плати, в абсолютних сумах, у межах асигнувань, передбаченими за відповідними бюджетними програмами.

Тобто відповідач і керувався даним Законом і протягом 2009 року повністю нарахував і виплатив позивачці таку надбавку у розмірі 10 % встановленого на 2009 рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.01.2009 року-31.012.2009 року -по 49,80 грн.

Разом з тим відповідачем не було прийнято до уваги, що рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10- РП/2008 положення п. 41 розділу 11 Закону Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Конституційний Суд дійшов висновку, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету. Як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків на загальні суспільні потреби, зокрема видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситись зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватись інше (додаткове) правове регулювання відносин що є предметом інших законів України . Законом Про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об єктивних причин, це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок - скасування та обмеження прав, свобод людини і громадянина, у разі необхідності зупинення дії законів, внесення змін до них і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Цим рішенням Конституційного Суду України спростовується ствердження відповідача у запереченнях на позов, в яких відповідач посилається на відсутність рішення Конституційного Суду України про неконституційність Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік

Рішення Конституційного Суду є обов язковим до виконання на території України є остаточним і не може бути оскарженим, крім того дане рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Частиною 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд вважає, що при прийнятті Закону України Про Державний бюджет на відповідні роки, були значною мірою звужені, гарантовані Конституцією України та Законом України Про соціальний захист дітей війни , права позивачки на соціальний захист, зокрема на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи вищенаведене, при визначенні розміру щомісячної надбавки до пенсії позивачкі, як дитині війни, суд вважає за необхідне застосувати саме положення Конституції України та Закону України Про соціальний захист дітей війни , а не Закону України Про державний бюджет України на 2009 рік , які визнані неконституційними. А тому відповідач повинен був керуватися попередньо редакцією ст. Закону України Про соціальний захист дітей війни

Ч. З ст. 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечити рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 - ІV з 12 січня 2005 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму.

Законом України Про Про Державний бюджет на 2009 рік від 26 грудня 2008 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - 498 грн.

Законом України Про державний бюджет на 2009 рік від 26 грудня 2008 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - 498 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позички такими, що підлягають частковому задоволенню за період з 01.01.2009 року по 31.12.2008 року, з урахуванням здійснення їй часткової виплати протягом зазначеного періоду у вигляді підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Приймаючи до уваги, що позивачкі не було нараховано підвищення до пенсії, суд не може підміняти інші органи влади та самостійно здійснювати таке нарахування. За таких обстави, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині стягнення підвищення до пенсії в твердій грошовій сумі. Суд також вважає за можливе зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачкі підвищення до пенсії за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону України Про загальнообов язкове державне пенсійне страхування , на думку суду, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов 'язаних з нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 цієї статті.

Таким чином суд встановив, що мали місце обставини. Якими позивачка обґрунтувала вимоги, частково підтвердила їх доказами, а тому позов підлягає частковому задоволенню, оскільки виходячи з аналізу чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства України, а саме Законів України Про Державний бюджет на 2009 рік , ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , суд приходить до висновку, що розмір пенсії позивачки повинен бути підвищений на 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком в період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням виплачених їй надбавок за даний період.

Що стосується вимоги позивачки про виплату 30% надбавки до пенсії як дитині війни в подальшому, тобто на інші роки, то суд вважає, що дана вимога не може бути задоволена, оскільки в суду не має даних про те, що Управління Пенсійного фонду в Тетіївському районі і в майбутньому буде порушувати Конституцію та Закони України.

Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» .

Керуючисьст.ст. 6, 9, 11, 14, 17, 89, 99, 100, 158 - 163, 185, 186 КАС України ,ст.ст. 22, 46 Конституції України, ст. ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік » , Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10- рп/2008р., ст.28 Закону України «Про загальнообов 'язкове державне пенсійне страхування» , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці с. Софіполь ,Тетіївського району Київської області щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , неправомірною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України Про загальнообов язкове державне пенсійне страхування та здійснити виплати у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням проведених за цей період виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Тетіївський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1