Постанова

від 12.10.2010 по справі 2-а-32/10

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №2-а-32/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Рідник І. Ю.,

при секретарі Данько Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Комінтернівське в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дізнання ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території Комінтернівського району і ATI при УДАІ ГУМВС України в Одеській області Семененко Олега Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

02.02.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора дізнання Комінтернівського ВДАІ Семененко О.І. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВН №063109 від 21.01.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.І КУпАГІ та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255.00 гривень, мотивуючі свої вимоги тим, що притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.І КУпАП є незаконним та постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена без законних підстав, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом, який просить задовольнити.

В судове засідання позивач не з`явився, але направив до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи за його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, пояснень або заперечень проти позову не надав суду, однак направив письмову заяву про розгляд справи за його відсутність, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.З ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутність. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Згідно ст.2 Закону України Про дорожній рух законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Відповідно до Закону України Про дорожній рух Правила дорожнього руху України разом з цим Законом встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих правил. За порушення Правил дорожнього руху передбачена адміністративна, цивільна та кримінальна відповідальність.

Відповідно до п.п.1,3 постанови Кабінету Міністрів України №341 від 14.04.1997 року Про положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ ДАІ є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів МВС України, основними завданнями якого є ... виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також виявлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню.

Пунктами 3.1 та 3.4 наказу МВС України Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України від 13.11.2006 року №111 визначено, що завданнями ДПС є нагляд за дорожнім рухом з метою забезпечення його безпеки та попередження, та припинення злочинів і адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Судом встановлено, що 21.01.2009 року інспектором дізнання Комінтернівського ВДАІ лейте нантом міліції Семененко О.І. відносно водія ОСОБА_1 на підставі протоколу про адміністра тивне правопорушення серії АД №309651 винесена постанова по справі про адміністративне правопо- порушення серії ВН №063109 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст.122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 255.00 гривень за порушення ним п.п.12.9 Правил дорожнього руху України 21 січня 2009 року на 76 км автодороги Одеса-Южне при керуванні автомобілем марки Шкода , державний номерний знак НОМЕР_1 , в зоні обмеження швидкості 40 км/год., яка була позначена дорожнім знаком 3.29, де він рухався зі швидкістю 66 км/год., яка була зафіксована приладом №19167/а.с.6/.

Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохід них переходів, ненадання переваги у русі переходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само, порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Як убачається з постанови серії ВН №063109 від 21.01.2009 року відповідачем на місці події було складено протокол про адміністративне правопорушення, однак, в порушення ним ч.2 ст.254 КУпАП, копія цього протоколу позивачу вручена не була.

Не надані відповідачем і суду матеріали, на підставі яких ним була винесена постанова серії ВН №063109 від 21.01.2009 року відносно водія ОСОБА_1 та визнано його винним за ст.122 ч.І КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта власних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи відсутність заперечень проти позову з боку відповідача, не надання ним суду доказів, що обґрунтовують законність винесення ним постанови по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.І ст.122 КУпАП, суд, на підставі доказів, наданих позивачем, вважає його вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З постанови серії ВН №063109 від 21.01.2009 року убачається, що водієм ОСОБА_1 в зоні обмеження швидкості 40 км/год., яка була позначена дорожнім знаком 3.29, він рухався зі швидкістю 66 км/год, що є порушенням п.12.9 ПДД.

Пунктом 12.9 б) ПДД передбачено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7 Правил, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту и пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до правил застосування Знаки дорожні. Загальні технічні умови Національного стандарту України, цей стандарт поширюється на дорожні знаки, призначені для інформування учасни ків дорожнього руху щодо мов руху на дорогах та вулицях, а також правила їх застосування на усіх дорогах та вулицях, що експлуатуються та будуються. Вимоги цього стандарту є обов`язковими.

Згідно п.10.1.1 стандарту - дорожні знаки повинні розташовуватись так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатації і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення тощо). Під час розташування дорожніх знаків повинна бути забезпечена спрямованість інформації, яку вони передають, тільки до тих учасників руху, для яких її призначено.

Пунктом 10.2.4 стандарту визначено, що дорожні знаки повинні встановлюватись з правого боку дороги поза проїзною частиною та узбіччям (допускається установлювати на присипній бермі), на тротуарі, розділювальній смузі, газоні тощо та над дорогою, крім випадків, що спеціально обумовлені цим стандартом.

Пунктом 10.2.9 стандарту передбачено, що відстань від нижнього краю знака (без урахування попереджувальних знаків 1.31.1-1.31.6 і табличок до дорожніх знаків) до поверхні дорожнього покриття (висота установлення) крім випадків, спеціально обумовлених стандартом, повинна становити: від 1.5 до 2.2 м - у разі установлення збоку від дороги поза населеними пунктами, від 2.0 до 4.0 м - у населених пунктах; не менш ніж 0.6 м - у разі установлення на острівцях безпеки і на проїзний частині дороги; від 5.0 до 6.0 м - у разі розміщення над проїзною частиною.

На дорогах поза населеними пунктами тимчасові дорожні знаки допускається установлювати на опорах жовтого коліру. Висота установки дорожніх знаків визначається відстанню від нижнього краю знаку до горизонтальної площини, що проходить через найближчу точку поверхні проїзної частини стосовно якої встановлений знак і повинна становити 60 см.

Як убачається з матеріалів справи /а.с.11/, дорожній знак 3.29 було встановлено із суттєвим порушенням вимог вище приведених правил Знаки дорожні. Загальні технічні умови Національного стандарту України, що обмежувало його видимість для водіїв, а з урахуванням того, що дорожній знак у той час, як зазначає у позові позивач, коли він їхав, був закритий від учасників дорожнього руху групою осіб, яка стояла безпосередньо перед ним, взагалі не було реальної можливості його побачити.

Відповідно до п.З ст.293 КУпАП орган, при розгляді скарги на постанову по справ про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: скасовує постанову і закриває справу.

На підставі ст.2 Закону України Про дорожній рух , ст.ст.9,122,254,255,280,293 КУпАП і керуючись ст. ст.11,17,71,122,158-163 КАС України, суд-

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дізнання ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території Комінтернівського району і ATI при УДАІ ГУМВС України в Одеській області Семененко Олега Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора дізнання ВДАІ Семененко О.І. по справі про адміністративне правопорушення серії ВН №063109 від 21.01.2009 року, що винесена відносно ОСОБА_1 за скоєння ним правопорушення за ст.122 ч.І КУпАП та провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до 12.11.2009 року до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя: