Постанова

від 26.06.2018 по справі 632/752/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 червня 2018 року

м.Харків

справа № 632/752/17

провадження № 22-ц/790/3224/18

Апеляційний суд Харківської області у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Колтунової А.І., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Овена

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Овена про визнання договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20 березня 2018 року, постановлене під головуванням судді Росоха А.В., в залі суду в місті Первомайський Харківської області (повний текст судового рішення складено 29 березня 2018 року), -

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Овена про визнання договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення її позову у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що суд безпідставно застосував строк позовної давності до спірних правовідносин, оскільки про порушення свого права позивачка дізналася у лютому 2017 року, до суду звернулася у межах строків позовної давності, оскільки перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Овена подало відзив на апеляційну скаргу, просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду - залишити без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана зі спливом строків позовної давності. Доведеними є позовні вимоги про відсутність волевиявлення позивачки щодо укладення договору оренди землі від 14.08.2008 року, вказаний договір ОСОБА_1 не підписувала. Разом з тим, відповідачем подана заява про застосування строків позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 15.22 га, яка розташована на території Одрадівської сільської ради Первомайського району Харківської області, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6324586000:15:000:0021, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 111-ХР №094869, виданого 25.12.2002 року на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Харківської області від 05.12.2002 року №415, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №311 (а.с.14).

Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що в 2008 році вона передала відповідачу свою земельну ділянку в користування без укладання письмового договору, домовившись про те, що у будь-який час зможе повернути земельну ділянку. В 2017 році вирішила самостійно обробляти свою земельну ділянку, в лютому 2017 року повідомила про це відповідача і тоді їй стало відомо про наявність укладеного між нею та СТОВ Овена 14 серпня 2008 року письмового договору оренди № 89-90 належної їй земельної ділянки, який вона не підписувала. Договір було укладено без її волевиявлення, що є підставою для визнання його недійсним.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України Про оренду землі , Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14, 16 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі. Укладення договору оренди землі, зокрема укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до вимог ч.1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотні умови договору оренди визначені в ст.15 Закону України Про оренду землі і за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Підпис у договорі - це дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, що підпадає під поняття правочин (ч. ст. 202 ЦК України), і стверджує про волевиявлення сторони.

Підписуючи договір оренди, особа надає свою згоду не тільки на передачу земельної ділянки в оренду, а саме на передачу її в оренду на певних умовах (розмір орендної плати, строк договору та інше), а не підписання позивачем договору оренди свідчить про відсутність погодження істотних умов договору із власником земельної ділянки.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа (правова позиція Верховного суду України, висловлена у постанові від 18.12.2013 року у справі №6-127цс13).

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Матеріали справи свідчать про те, що згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 21488/4122 від 27.02.2018 року підписи від імені ОСОБА_1: в примірнику договору оренди земельної ділянки 89-90 від 14.08.2008 року укладеного між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Овена Первомайського району Харківської області, який зареєстрований в Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 листопада 2009 року за № 040968000052, на зворотній стороні другого аркуша документа, в графі Орендодавець в рядку /ОСОБА_1І./ , в іншому примірнику договору оренди земельної ділянки 89-90 від 14.08.2008 року укладеного між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Овена Первомайського району Харківської області, який зареєстрований в Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 листопада 2009 року за № 040968000052, на зворотній стороні другого аркуша документа, в графі Орендодавець в рядку /ОСОБА_1І./ виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с. 78-82).

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, в тому числі встановлених ч.3 ст.203 ЦК України.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що доведеним є факт того, що позивачка не підписувала договір оренди землі від 14.08.2008 року та не надавала відповідних повноважень іншій особі на їх підписання. Тому відсутнє волевиявлення ОСОБА_1 на встановлення її цивільних прав та обов'язків щодо укладання договору оренди землі, яка перебуває у її власності, на умовах, що були визначені в договорі оренди землі.

Разом з тим, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено строки позовної давності, - не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 не підписувала спірний договір оренди землі. В матеріалах справи відсутні докази, що позивач була обізнана про наявність укладеного нею належним чином договору оренди земельної ділянки від 14.08.2008 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що не підписання позивачем договору оренди земельної ділянки позбавило ОСОБА_1 можливості дізнатися про порушення свого права на земельну ділянку, оскільки перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд першої інстанції в порушення норм процесуального законодавства не встановив дійсні обставини по справі, не перевірив доводи сторін по справі на підтвердження позову та заперечень проти позову, і дійшов помилкового висновку відмовивши у задоволенню позову через сплив строків позовної давності.

При розгляді даної справи доведено, що позовні вимоги заявлені позивачем у межах строків позовної давності. Встановлено відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки, а тому відповідач не набув права оренди землі, яка є власністю позивача.Відновлення права власності позивача, яке порушено укладенням недійсного договору, можливе шляхом повернення спірної земельної ділянки власнику.

Доводи апеляційної скарги підтверджуються фактичними обставинами справи та вимогами закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Овена на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті вартості робіт по проведенню судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 9 820,80 грн. та судовий збір у розмірі 3 908,26 грн. (640 грн. + 3268,26 грн.).

Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20 березня 2018 року - скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі №89-90 від 14 серпня 2008 року, зареєстрований в Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 листопада 2009 року за №040968000052, укладений між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Овена Первомайського району Харківської області.

Зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Овена повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 15.22 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Одрадівської сільської ради Первомайського району Харківської області, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6324586000:15:000:0021, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 111-ХР №094869, виданого 25.12.2002 року на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації Харківської області від 05.12.2002 року №415, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №311.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Овена на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті вартості робіт по проведенню судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 9 820,80 грн.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Овена на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 908,26 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: А.І. Колтунова

ОСОБА_2

Повне судове рішення виготовлено 26.06.2018 року.