Ухвала

від 21.06.2018 по справі 811/1507/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

21 червня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1507/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,

розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження

адміністративну справу

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут "Міськбудпроект" (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 4 код ЄДРПОУ 02498116)

відповідач: Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856)

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут "Міськбудпроект" (надалі - ТОВ "Інститут "Міськбудпроект") звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Національного банку України (надалі - НБУ) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення майнової шкоди.

Позов мотивовано тим, що впродовж 2012 - 2015 рр. позивач здійснював комплексне банківське обслуговування в АТ "Банк "Фінанси та Кредит", розраховуючи, що діяльність останнього контролюється НБУ. Однак з лютого 2015 року всупереч вимогам ЦК України, Законів України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про банки і банківську діяльність" та умов договорів, АТ "Банк "Фінанси та Кредит" почав грубо та систематично порушувати свої зобов'язання, фактично припинивши банківське обслуговування позивача. З огляду на це позивач неодноразово звертався до НБУ із заявами про виконання банком зобов'язань та порушення ним законодавства у сфері банківської діяльності, проте ці звернення були залишені відповідачем без уваги і відповіді. Лише 17.09.2015 року постановою Правління НБУ №612 АТ "Банк "Фінанси та Кредит" було віднесено до категорії неплатоспроможних, а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №171 від 17.09.2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". 17.12.2015 року відповідач прийняв постанову №898 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит", а згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №230 від 18.12.2015 року розпочату процедуру ліквідації банку на 2 роки до 17.12.2017 року. У зв'язку з цим 29.12.2015 року позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про задоволення вимог кредиторів. Позивач, посилаючись на обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній справі №826/7697/16, стверджує, що відповідач всупереч вимогам Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затвердженого постановою НБУ від 17.07.2001 року №276, Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою НБУ від 28.08.2001 року №369, не вживав адекватних заходів впливу до АТ "Банк "Фінанси та Кредит" з 06.04.2012 року аж до 17.09.2015 року, коли офіційно визнав банк неплатоспроможним з відповідним запровадженням тимчасової адміністрації. Між тим, припинення з лютого 2015 року банком виконання доручень позивача щодо розпорядження коштами та бездіяльність відповідача призвели до повного блокування роботи позивача, що мало наслідком завдання йому прямих збитків, які позивач оцінив у розмірі 75135, 60 грн. З цих підстав позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність НБУ у період з 06.04.2012 року по 17.09.2015 року щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів, безпеки збереження коштів на банківських рахунках АТ "Банк "Фінанси та Кредит", яка виразилася у невжитті адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасних рішень про застосування адекватних заходів впливу до АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на підставі проведених перевірок та складених звітів про інспектування АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за періоди з 01.01.2008 року по 01.01.2012 року та з 01.02.2012 року по 01.12.2014 року та встановленої рейтингової оцінки Camels;

- стягнути з НБУ на користь позивача майнову шкоду у розмірі 75135,60 грн.

До позовної заяви позивач додав заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом. Заява мотивована тим, що про характер оскаржуваної бездіяльності відповідача позивач дізнався з остаточних рішень в адміністративній справі №826/7697/16 (ухвала Верховного Суду від 12.02.2018 року). Наразі процедура ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит", розпочата згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №230 від 18.12.2015 року, не завершена, а рішенням №5175 від 27.11.2017 року строк ліквідаційної процедури продовжений на 2 роки до 17.12.2019 року. Позивач стверджує, що кошти на рахунках у банку йому не повернуті навіть частково, а його вимоги по вкладам сьомої черги погашені не будуть. Відтак, наполягає на тому, що про порушення своїх прав та інтересів згідно предмету спору він фактично дізнався за наслідком сукупності вказаних обставин, що настали 27.11.2017 року та 12.02.2018 року. При цьому позивач не є спеціалізованим суб'єктом сфери банківської діяльності, тому можливість дізнатися про характер та обставини здійснення банківського контролю і нагляду за діяльністю АТ "Банк "Фінанси та Кредит" раніше була для нього істотно утрудненою. У зв'язку з чим просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити цей строк.

Ухвалою судді від 23.05.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі за вказаним позовом, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - АТ "Банк "Фінанси та Кредит", та призначено підготовче засідання на 21.06.2018 року.

До суду 20.06.2016 року надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви ТОВ "Інститут "Міськбудпроект" без розгляду, мотивоване тим, що позивач пропустив установлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк для звернення до суду з цим позовом, перебіг якого розпочався з дня розміщення 18.09.2015 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит".

У підготовчому засіданні 21.06.2018 року представник позивача підтримала заяву про поновлення строку звернення до суду, заперечила проти клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Представник третьої особи подав до суду клопотання, в якому просив застосувати до позивача наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду та залишити позовну заяву ТОВ "Інститут "Міськбудпроект" без розгляду.

Вирішуючи у підготовчому засіданні подані заяви та клопотання, суд дійшов до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2012 року між позивачем та АТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладено договір банківського вкладу №56, за умовами якого позивач як клієнт надає банку суму грошових коштів (вклад) у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї. Згідно з додатком №56-1 від 30.10.2012 року до цього договору позивачем розміщено на вкладному рахунку кошти в розмірі 2000000 грн. Відповідно до додатку №56-1/13 від 02.03.2015 року до цього договору строк розміщення вказаної суми на вкладному рахунку позивача продовжений до 16.03.2015 року.

Також 02.11.2012 року між позивачем та АТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладено договір на розрахунково-касове обслуговування №1872, за умовами якого банк відкрив позивачу поточний рахунок у національній валюті та зобов'язувався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування. Вказаний договір укладений на невизначений строк.

Між тим, постановою Правління Національного банку України від 17.09.2015 року №612 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015 року №171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким з 18.09.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Предметом даного спору є бездіяльність відповідача щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів, безпеки збереження коштів на банківських рахунках АТ "Банк "Фінанси та Кредит", яка виразилася у невжитті адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасних рішень про застосування адекватних заходів впливу до АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Тобто, позивач фактично оскаржує бездіяльність відповідача щодо неналежного здійснення банківського нагляду.

За загальним правилом, днем бездіяльності суб'єкта владних повноважень є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.

Відповідно до статті 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність" метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону щодо здійснення банківської діяльності.

Водночас, згідно з частинною 3 статті 76 цього Закону Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, крім отримання звітності в установленому Національним банком України порядку.

За визначеннями, наведеними у пунктах 8, 16 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність"; тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Частинами 1, 2 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Судом установлено, що інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" 18.09.2015 року розміщено на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/145-at-bank-finansy-ta-kredyt/2367-zaprovadzheno-tymchasovu-administratsiiu-ta-delehovano-povnovazhe nnia -tymchasovoho-administratora-v-at-bank-finansy-ta-kredyt).

Отже, з моменту запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит", тобто з 18.09.2015 року, НБУ не здійснює банківський нагляд за зазначеним банком, крім отримання звітності в установленому порядку, а бездіяльність відповідача, яка оскаржується, мала місце до запровадження тимчасової адміністрації, тобто до 18.09.2015 року.

Суд вважає, що оскільки інформація про віднесення АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможного та запровадження в ньому тимчасової адміністрації є публічною, була розміщена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 18.09.2015 року, відтак саме з цього моменту позивач міг та повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів у зв'язку з бездіяльністю відповідача щодо нездійснення належного банківського нагляду щодо третьої особи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 45 рішення від 28.10.1998 року у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 року у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За правилами частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

На момент виникнення у позивача права на позов діяли норми статті 99 КАС України (у чинній на той час редакції), які визначали тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду так само як і правила частин 1, 2 статті 122 КАС України, чинного на даний час.

За таких обставин суд вважає, що право оскаржити до суду бездіяльність відповідача щодо нездійснення належного банківського нагляду виникло у позивача саме з 18.09.2015 року та з цього моменту розпочався перебіг строку звернення позивача до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Відтак, установлений законом шестимісячний строк для подання позову щодо оскарження бездіяльності закінчився 18.03.2016 року. Подавши цей позов 18.05.2018 року, позивач пропустив цей строк звернення до адміністративного суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Так, згідно з частинами 3, 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

В ухвалі про відкриття провадження у даній справі питання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не вирішувалося.

Розглянувши у підготовчому засіданні заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд прийшов до висновку, що наведені у заяві підстави пропущення цього строку є неповажними, оскільки вони не свідчать про наявність об'єктивно непереборних обставин, що не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до адміністративного суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку. Відтак, у задоволенні цієї заяви слід відмовити.

Інших підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності відповідача позивачем не наведено, а судом не знайдено.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Суд прийшов до висновку, що оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача, а наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави визнані судом неповажними, тому позов слід залишити без розгляду згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України.

Позовна вимога про стягнення з відповідача майнової шкоди, заподіяної його бездіяльністю, є похідною від основної позовної вимоги про визнання такої бездіяльності протиправною. Позаяк ця вимога заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір (ч.5 ст.21 КАС України), вона теж має бути залишена без розгляду.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 1762 грн.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Тож для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 122, 123, 181, 183, 240, 248, 256, 295 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут "Міськбудпроект" залишити без розгляду .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш

Повний текст ухвали складено 26.06.2018 року.