Рішення

від 15.06.2018 по справі 816/1054/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1054/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ ТД" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ ТД" /надалі -позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області /надалі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області/ про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення за формою "ПС" від 31 жовтня 2017 року №0003894003, яким визначено штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 217674,01 грн.

В обґрунтування заявленої вимоги позивачем зазначено, що прийняте контролюючим органом за наслідками проведення камеральної перевірки оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку є неправомірним, оскільки позивач здійснював операції з реалізації скретч-карток , а не пального, а відтак не є платником акцизного податку та не має податкового обов'язку щодо реєстрації таким платником /а.с. 4-7/.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що, позивач, будучи не зареєстрованим платником акцизного податку, здійснював реалізацію пального, чим порушив вимогу підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України, за що до нього застосовано штрафну (фінансову) санкцію на підставі пункту 117.3 статті 117 вказаного Кодексу /а.с. 38-39/.

У судовому засіданні представник позивача позовну вимогу підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

З'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників справи, оцінивши докази у їх сукупності, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ ТД" зареєстровано юридичною особою в установленому законом порядку /номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №15851020000009606/, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом 40475283 та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області /а.с. 9-16/.

Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку даних ТОВ "ГРАНТ ТД" щодо порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах (здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального).

За результатами перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки даних від 12 вересня 2017 року № 4599/16-31-40-03-08/40475283, в якому зафіксовано здійснення ТОВ "Грант-ТД" операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку /а.с. 42-46/.

31 жовтня 2017 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення №0003894003 про застосування до ТОВ "ГРАНТ ТД" штрафних (фінансових) санкцій за платежем: пальне /код платежу 14021900/ у сумі 217674,01 грн у зв'язку з порушенням платником податку вимог підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України /а.с. 19/.

Позивач не погодився з цим податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначеним критеріям, суд відзначає, що правовідносини з притягнення платників податків до відповідальності за вчинення ними порушень, визначених законами з питань оподаткування, унормовані Податковим кодексом України та деталізовані його окремими положеннями.

Так, згідно із пунктом 117.3 статті 117 вказаного Кодексу /у редакції, чинній на дату винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення/ здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Як вбачається зі змісту наведеної норми, визначальними кваліфікуючими ознаками для накладення на суб'єктів господарювання штрафу на підставі вказаної норми, є: 1) здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального; 2) не реєстрація суб'єктів господарювання платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

При цьому за визначенням підпункту 14.1.141 пункту 14.1 статті 14 ПК України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Під реалізацію пального для цілей розділу VI цього Кодексу розуміються будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками /абзац другий підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України /.

Об'єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що: отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних /підпункт 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 ПК України/.

Платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне /підпункт 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПК України/.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики / підпункт 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України у редакції, чинній на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій/.

Суд акцентує увагу, що під визначення об'єкта оподаткування підпадають операції з реалізації пального, намір здійснювати які обтяжує суб'єкта господарювання обов'язком зареєструватися платником акцизного податку.

В той же час суд не знаходить правових та фактичних підстав для кваліфікації господарських операцій з реалізації скретч-карток за договором купівлі - продажу №03/04-2017 від 03 квітня 2017 року, укладеним між ТОВ "Грант ТД" /продавець/ та ТОВ Фірмою "Вітеко" /покупець/, як господарських операцій з реалізації пального, виходячи з наступного.

Досліджений судом зміст договору №03/04-2017 від 03 квітня 2017 року дозволяє встановити, що предметом купівлі-продажу за цим договором є скретч-картки, так як відповідно до умов договору:

-продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити визначену цим договором та додатками до нього кількість скретч-карток /пункт 2.1. договору/;

-найменування товару: скретч-картки згідно накладних /пункт 2.2 договору/;

-на умовах цього договору покупцю за Актом (та/або специфікацією) надається передається) визначена Актом (та/або рахунком, видатковою накладною) кількість скретч-карток /пункт 2.4 договору/;

- ціна договору визначається сукупністю усіх продаж скретч-карток за цим договором /пункт 4.1 договору/;

-загальна сумадоговору складається з загальної вартості скретч-карток за цим договором /пункт 4.2. договору /.

- продавець має право блокувати скретч-картки /підпункт 6.1.1 пункту 6.1 договору/;

- продавець зобов'язаний видати Покупцю скретч-картки в належному і робочому стані у відповідності до умов цього Договору /підпункт 6.2.1 пункту 6.2 договору/;

- скретч-картка - є довірчим документом і підставою для видачі (заправлення) на АЗС зазначеного обсягу та марки палива /пункт 1.2 договору/ /а.с. 66-69/.

Факт передачі скретч-карток ТОВ Фірмі "Вітеко" підтверджується видатковими накладними №РН-17/07 від 17 липня 2017 року, №РН-18/08 від 18 серпня 2017 року та актами приймання-передачі №ПП-17/07, №ПП-18/08, а факт придбання ТОВ "Гранд ТД" (покупець) скретч-карток у ТОВ "ТД"Дніпробетон" (продавець) за договором купівлі-продажу скретч-карток №27/03/1-К від 27 березня 2017 року - видатковими накладними №РН-0604/4 від 06 квітня 2017 року, №РН-2704/4 від 27 квітня 2017 року та актами приймання-передачі №ПП-06/04/1, №ПП-27/04/2 /а.с.25-28, 70-71, 73-74/.

Таким чином, позивач господарських операцій з реалізації пального у липні та серпні 2017 року не здійснював.

Беручи до уваги, що за своєю суттю скретч-картка є технічним засобом фіксування права на отримання пального її власником, то реалізація пального буде мати місце лише у разі пред'явлення скретч-карток на АЗС. При цьому підтвердженням фізичного відпуску пального будуть видаткові накладні або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального на АЗС. Отже, сама по собі реалізація скретч-карток юридичним особам та фізичним особам-підприємцям не відноситься до реалізації суб'єктами господарювання пального.

Довід відповідача про реалізацію позивачем пального, що ґрунтується на змісті податкових накладних № 1 від 17 липня 2017 року та № 6 від 18 серпня 2017 року, судом не сприймається як підстава для висновку про реалізацію позивачем пального, адже статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням наданим їм юридичної форми.

Враховуючи те, що позивачем здійснювалися лише операції з реалізації скретч-карток, за якими пальне отримувалось в пунктах реалізації, що належать іншим суб'єктам господарювання, у нього не виникло обов'язку щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального.

Тож відсутність у позивача обов'язку реєструватися платником акцизного податку свідчить про відсутність вчинення позивачем порушення вимоги підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України.

При вирішенні цього спору суд також врахував позицію ДФС України щодо відсутності у суб'єкта гоподарювання обов'язку реєструватися платником акцизного податку у разі продажу скретч-карток, яка викладена у листі від 10.02.2017 № 2739/6/99-99-15-03-02-15, та експертний висновок №В-78 від 15 травня 2018 року, що складений Кременчуцьким відділенням Полтавської Торгово-Промислової палати на запит позивача/а.с. 81-82/.

Підсумовуючи викладене, застосування до ТОВ "ГРАНТ ТД" штрафних санкцій на підставі пункту 117.3 статті 117 Податкового кодексу України є безпідставним, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 31 жовтня 2017 року №0003894003 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, понесені ним витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 3265,12 грн підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ ТД" (місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, 39600, вул. Велика набережна, 29, ідентифікаційний код 40475283) до Головного управління ДФС у Полтавській області (місцезнаходження: Полтавська область, м. Полтава, 36000, вул. Європейська, 8, ідентифікаційний код 39461639) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2017 № НОМЕР_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (місцезнаходження: Полтавська область, м. Полтава, 36000, вул. Європейська, 8, ідентифікаційний код 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ ТД" (місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, 39600, вул. Велика набережна, 29, ідентифікаційний код 40475283) витрати зі сплати судового збору у сумі 3265,11 грн (три тисячі двісті шістдесят п'ять гривень одинадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне судове рішення складено 26 червня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4