Рішення

від 27.06.2018 по справі 826/13659/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року м. Київ № 826/13659/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів: Катющенка В.П. та Скочок Т.О розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Євротрансбуд до третя особаДержавної фіскальної служби України, Приватне акціонерне товариство Трест Київміськбуд-2 , провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Євротрансбуд (далі - позивач, ТОВ Євротрансбуд ) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України), в якому просило:

1) визнати протиправними дії ДФС України щодо відмови у реєстрації розрахунків коригування від 02.08.2017 та 26.09.2017 до податкової накладної № 26 від 31.07.2014;

2) зобов'язати ДФС України здійснити дії по реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 02.08.2017 та № 1 від 26.09.2017 до податкової накладної № 26 від 31.07.2014.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що відмова у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 26 від 31.07.2014 є безпідставною, оскільки ст. 192 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не встановлює строк давності для подачі розрахунків коригування до податкових накладних, у зв'язку з чим, на думку представника позивача, дії відповідача є протиправним, а розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 26 від 31.07.2014 підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав суду відзив на позову заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, наголосивши, що ст. 102 ПК України визначений строк давності для складання розрахунку коригування до податкової накладної, який складає 1095 днів з дати складання такої податкової накладної, оскільки податкова накладна від 31.07.2014 № 26 зареєстрована позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 01.08.2014, то розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до такої податкової накладної повинні бути подані у строк, передбачений ст. 102 ПК України. Таким чином, представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник Приватного акціонерного товариства Трест Київміськбуд-2 (далі - третя особа, ПАТ Трест Київміськбуд-2 ) надіслав до суду пояснення щодо заявлених позовних вимог, в яких наголосив, що ст. 192 ПК України не передбачено обмежень у строках проведення відповідних коригувань податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі збільшення (зменшення) суми компенсації на користь платника податків - постачальника, у зв'язку з чим, застосування відповідачем строків, передбачених ст. 102 ПК України, є помилковим.

Більш того, представник третьої особи вважає, що ст. 102 ПК України не встановлює строк давності для подання розрахунку коригування до податкових накладних у випадках зміни умов договору, з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті колегією у складі трьох суддів під головуванням судді Кармазіна О.А.

Разом з тим, враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - КАС України), слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У судовому засідання 17.01.2018 на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, 31.07.2014 між ТОВ Євротрансбуд (продавець) та ПАТ Трест Київміськбуд-2 (покупець) укладено попередній договір щодо продажу останньому нежитлових приміщень, загальною площею 851,9 кв.м.

На виконання умов вказаного договору, 31.08.2014 ПАТ Трест Київміськбуд-2 перерахував ТОВ Євротрансбуд кошти у розмірі 9500000,00 грн., у тому числі ПДВ 1583333,33 грн.

У зв'язку з перерахуванням вказаних коштів 31.07.2014 сформовано податкову накладну № 26, яку зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 01.08.2014 на суму 9500000,00 грн., у тому числі ПДВ 1583333,33 грн.

Разом з тим, 25.05.2015 між ТОВ Євротрансбуд та ПАТ Трест Київміськбуд-2 укладено договір про розірвання попереднього договору від 31.07.2014.

Більш того, п. 2 вказаного договору передбачено повернення позивачем третій особі грошових коштів у розмірі 9500000,00 грн.

02.08.2017, у зв'язку з поверненням третій особі коштів у розмірі 500 000,00 грн. у тому числі ПДВ у розмірі 83 333,33 грн. позивачем сформовано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 до податкової накладної від 31.07.2014 № 26 та 15.08.2017 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, 26.09.2017, у зв'язку з поверненням третій особі коштів у розмірі 310000,00 грн. у тому числі ПДВ у розмірі 51666,67 грн. позивачем сформовано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 до податкової накладної від 31.07.2014 № 26 та того ж дня направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, при реєстрації вказаних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 02.08.2017 № 1 та від 26.09.2017 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем направлено квитанції, в яких зазначено, що: документ не може бути прийнятий порушено вимоги статті 102 Податкового кодексу України та пункту 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017 № 341), а сама дата складання податкової накладної не може бути меншою ніж 1095 календарних днів від дати складання самого розрахунку коригування .

В подальшому, позивачем 28.08.2017 та 26.09.2017 подано відповідачу скарги за вх. 26508/16 та вх. 36758/6 на рішення про відмову у реєстрації вказаних розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, в яких позивач просив скасувати рішення про відмову у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 02.08.2017 № 1 та від 26.09.2017 № 1 до податкової накладної від 31.07.2014 № 26 та просив зареєструвати вказані розрахунки в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте такі скарги залишені відповідачем без задоволення.

Разом з тим, позивач, вважаючи дії відповідача щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 02.08.2017 № 1 та від 26.09.2017 № 1 до податкової накладної від 31.07.2014 № 26 протиправними та такими, що порушують його права, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції з 15.12.2017) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Так, відповідно до ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

В той же час, судом встановлено, що формування розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 02.08.2017 № 1 та від 26.09.2017 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулось у зв'язку із укладенням між ТОВ Євротрансбуд та ПАТ Трест Київміськбуд-2 договору від 25.05.2015 про розірвання попереднього договору від 31.07.2014, тобто фактично відбулось зменшення суми компенсації вартості товарів/ послуг, у зв'язку із поверненням позивачем третій особою суми попередньої оплати товарів/послуг.

Разом з тим, відмовляючи у реєстрації вказаних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.07.2014 № 26 відповідач посилається на порушення термінів реєстрації таких розрахунків, передбачених ст. 102 ПК України та п. 6 Порядку № 1246.

Водночас, п. 102.1. ст. 102 ПК України станом на дату направлення квитанції № 1 має наступний зміст: Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, проаналізувавши зміст зазначених норм ст. 102 ПК України, суд наголошує, що п. 102.1 вказаної статті регламентує строки реалізації податковим органом свого права на самостійне визначення суми грошових зобов'язань платнику податків та не встановлює жодних прямих обмежень для платника податку щодо здійснення коригування розрахунків до податкової накладної.

Разом з тим, п. 102.4 ст. 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Тобто даний пункт ПК України регламентує лише діяльність податкового органу, з огляду на що такий пункт не може бути застосований для регулювання спірних правовідносин.

При цьому, п. 102.5 ст. 102 ПК України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування."

Тобто, дана норма ПК України регулює питання повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань, проте не регулює порядок та строки здійснення реєстрації розрахунків корегування зобов'язань з ПДВ.

В той же час, п. 102.5 ст. 102 ПК України передбачає, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Однак, суд звертає увагу на те, що дана норма ПК України не визначає та не регулює порядок та строки здійснення реєстрації розрахунків коригування податкових зобов'язань з ПДВ, з огляду на те, що п. 102.5 ст. 102 ПК України регулює тільки питання повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань.

Разом з тим, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної не є заявою про повернення надмірно сплачених грошових коштів.

При цьому ні позивач, ні третя особа не подавали заяви про повернення з бюджету надміру сплачених грошових коштів, у зв'язку з чим, суд зазначає, що п. 102.5 ст. 102 ПК України не може бути застосований до правовідносин реєстрації вказаних розрахунків коригування.

Водночас, відповідно до п 6. Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.

В той же час, пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, складена при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

До платників податку, для яких на дату складання накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Отже, враховуючи викладене, суд зазначає, що Порядком № 1246 визначається процедура реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних, які взагалі не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, та відомості яких не підлягали внесенню до Реєстру.

В той же час, податкова накладна від 31.07.2014 № 26, до якої складені розрахунки коригування, відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 01.08.2014, у зв'язку з чим відмова в прийнятті до реєстрації коригування кількісних і вартісних показників з посиланням на п. 6 Порядку № 1246 є також протиправною.

Більш того, суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 192 ПК України не передбачено будь-яких строків чи обмежень на здійснення реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, адже зазначена стаття визначає випадки, за яких необхідно здійснити коригування та особу, яка зобов'язана провести реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Сама сутність складання розрахунку коригування полягає у реалізації зміни обставин виконання господарського договору, наприклад, при відмові сторін від виконання раніше обумовлених операцій, що може відбутися у період взаємовідносин сторін за угодою.

Отже, аналізуючи вказані обставини у сукупності, в контексті викладених норм, суд дійшов висновку, що дії Державної фіскальної служби України щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю Євротрансбуд у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 02.08.2017 № 1 та від 26.09.2017 № 1 до податкової накладної від 31.07.2014 № 26 в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу відповідачем не надано суду належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів на спростування доводів позивача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Євротрансбуд (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 5-А, код ЄДРПОУ: 32386812) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 02.08.2017 № 1 та від 26.09.2017 № 1 до податкової накладної від 31.07.2014 № 26.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (46555, м. Київ, пл. Львівська, код ЄДРПОУ: 39292197) здійснити дії по реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 02.08.2017 № 1 та від 26.09.2017 № 1 до податкової накладної від 31.07.2014 № 26, складених Товариством з обмеженою відповідальністю Євротрансбуд (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 5-А, код ЄДРПОУ: 32386812).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євротрансбуд (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 5-А, код ЄДРПОУ: 32386812) сплачений судовий збір у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (46555, м. Київ, пл. Львівська, код ЄДРПОУ: 39292197).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя О.А. Кармазін

Судді В.П. Катющенко

Т.О. Скочок