Ухвала

від 03.06.2019 по справі 826/13659/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 червня 2019 року

Київ

справа №826/13659/17

адміністративне провадження №К/9901/14713/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бившевої Л.І. (суддя-доповідач), Хохуляка В.В., Шипуліної Т.М., розглянув матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі № 826/13659/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд" до Державної фіскальної служби України, третя особа - Приватне акціонерне товариство Трест Київміськбуд-2 про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 27.06.2018, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019, позов задовольнив: визнав протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 02.08.2017 № 1 та від 26.09.2017 № 1 до податкової накладної від 31.07.2014 № 26; зобов`язав Державну фіскальну службу України здійснити дії по реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 02.08.2017 № 1 та від 26.09.2017 № 1 до податкової накладної від 31.07.2014 № 26, складених Товариством з обмеженою відповідальністю Євротрансбуд .

Державна фіскальна служба України подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 826/13659/17 є вимоги про: визнання протиправними дії ДФС України щодо відмови у реєстрації розрахунків коригування від 02.08.2017 та 26.09.2017 до податкової накладної № 26 від 31.07.2014; зобов`язання ДФС України здійснити дії по реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 02.08.2017 та № 1 від 26.09.2017 до податкової накладної № 26 від 31.07.2014.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що податкова накладна від 31.07.2014 № 26, до якої складені розрахунки коригування, відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 01.08.2014, у зв`язку з чим відмова в прийнятті до реєстрації коригування кількісних і вартісних показників з посиланням на пункту 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, яким визначається процедура реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних, є протиправною.

Випадки, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційні скарзі таких застережень не міститься.

Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2018, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна