Постанова

від 26.06.2018 по справі 19/176

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2018р. справа № 19/176

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі судового засідання ОСОБА_4 за участю представників: від прокуратури: не з явився від позивача: не з явився від відповідача : не з явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.03.2018р. (складено та підписано 12.03.2018р. у м.Харкові) по справі№19/176 (суддя Величко Н.В.) за позовом до відповідача про Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України, м. Київ Першого воєнізованого гірничорятувального загону, м.Дзержинськ, Донецька область стягнення 143 813,21 грн. В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.03.2018р. по справі №19/176 заяву Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №17-ВИХ/15-18 від 23.01.2018р. задоволено частково. Змінено позивача у справі №19/176 (стягувача) - Міністерство вугільної промисловості України на його правонаступника - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. В іншій частині вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ звернулось до суду з апеляційною скаргою разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.03.2018 року по справі №19/176, в якій просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, ухвалу господарського суду Донецької області від 12.03.2018р. скасувати в частині відмови у поновленні строку пред'явлення наказу до виконання та в частині відмови у видачі дублікату наказу та винести нову ухвалу, якою заяву №17-вих/15-18 від 23.01.2018р. задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що є правонаступником Міністерства вугільної промисловості України, м. Київ.

Під час примусового стягнення, коштів з Першого воєнізованого гірничорятувального загону стягнуто не було та Міністерство енергетики та вугільної промисловості листом від 28.08.2009рр. №301/01-04/16-09 направило до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області наказ №19/176 від 03.08.2009р.

На лист Міністерства від 29.11.2017р. №05/17-10883 про стан виконання судового наказу №19/176 від 03.08.2009р. Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області листом від 15.12.2017р. №2-20-181 повідомило, що матеріали виконавчих проваджень залишені на території зони проведення активної фази АТО, за місцем попередньої діяльності відділу, передача виконавчих проваджень у встановленому законодавством порядку з об єктивних причин на даний час не може бути здійснена та надати будь-яку іншу інформацію, чи виготовити копії матеріалів виконавчих проваджень неможливо.

Апелянт зазначає, що висновки суду в частині відмови щодо поновлення строку пред явлення наказу №19/176 до виконання та відмови у видачі дублікату наказу №19/176 є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та ухвала суду від 12.03.2018р. по даній справі винесена з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв язку з чим підлягає скасуванню у наведеній частині.

Апелянт посилається на поважність вказаних ним причин для поновлення строку для пред явлення наказу до виконання, проте судом першої інстанції у поновленні строку пред'явлення наказу до виконання та видачі дублікату наказу по справі №19/176 було безпідставно відмовлено.

Також, апелянт посилається на аналогічну заяву Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про поновлення пред явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу, яка розглядалась судом першої інстанції по справі №1/156 та означена заява була задоволена.

За таких обставин, апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови у її задоволенні та прийняти в цій частині нове рішення, яким заяву про поновлення строку для пред явлення наказу до виконання та видачі дублікату наказу задовольнити.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.05.2018р. по справі №19/176 відкрито апеляційне провадження (головуючий суддя Радіонова О.О., судді Попков Д.О., Стойка О.В.) за апеляційною скаргою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.03.2018р. та зобов язано заступника прокурора м.Києва та відповідача до 22.05.2018р. включно надати відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі (а.с.69).

За результатами протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 29.05.2018р., у зв язку з перебуванням у відпустці судді Попкова Д.О. змінено склад колегії суддів та сформовано наступний: Головуючий суддя - Радіонова О.О., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2018р. по справі №19/176 призначено апеляційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.03.2018р. до розгляду на 26.06.2018р. о 10-15год. ( а.с.97).

За результатами протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 25.06.2018р., у зв язку з перебуванням у відпустці судді Стойка О.В. змінено склад колегії суддів та сформовано наступний: Головуючий суддя - Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.

З 15.12.2017р. набув чинності Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) у новій редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017р., що зумовлює розгляд апеляційної скарги за правилами ГПК України в новій редакції.

Апеляційна скарга у межах даної справи розглянута судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147-VIII, що набрав чинності 15.12.2017р.

Заступник прокурора міста Києва у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Позивач у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

Відповідач у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Керуючись вказаною нормою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов"язковою.

У зв язку з відсутністю сторін під час розгляду справи фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося відповідно до вимог ст. 222 ГПК України, був складений протокол судового засідання згідно приписів ст.223 ГПК України.

Відповідно до статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про заміну сторони чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво, про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред явлення наказу до виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали господарської справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.07.2009р. по справі №19/176 позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави, Міністерства вугільної промисловості України до Першого воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення заборгованості за безвідсотковою бюджетною позикою у сумі 136 149,00 грн., а також нарахованої пені в сумі 7 664,21грн. до Державного бюджету України на рахунки Міністерства вугільної промисловості України, відкриті в Державному казначействі України, задоволені частково.

Стягнуто з Першого воєнізованого гірничорятувального загону у дохід Державного бюджету України на рахунки Міністерства вугільної промисловості України, відкриті в Державному казначействі України 136149,00грн. заборгованість за безвідсотковою бюджетною позикою, пеню у сумі 363,51грн.

Стягнуто з Першого воєнізованого гірничорятувального загону у дохід Державного бюджету України 1365,12грн. державне мито та 118,00грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.26-31).

03.08.2009р. господарським судом Донецької області видано відповідні накази про примусове виконання судового рішення (а.с.32-34).

З матеріалів справи вбачається, 30.01.2018р. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України звернулось до господарського суду Донецької області з заявою про поновлення строку пред явлення наказу до виконання, про видачу дублікату наказу та про заміну сторони у справі, в якій просить поновити пропущений строк для пред явлення наказу №19/176, виданого 03.08.2009р. господарським судом Донецької області, замінити позивача у справі №19/176 з Міністерства вугільної промисловості України на Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, надіслати накази на адресу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (а.с.5-7).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.03.2018р. відновлено справу №19/176 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави, Міністерства вугільної промисловості України до відповідача - Першого воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення 143 813,21грн., на підставі даних, вміщених в автоматизованій системі документообігу господарського суду Донецької області, в частині, достатній для розгляду заяви Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 02.03.2018р. заяву Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про поновлення строку пред явлення наказу до виконання, про видачу дублікату наказу та про заміну сторони у справі призначено до розгляду на 12.03.2018р. об 11-00год. (а.с.35-36).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.03.2018р. по справі №19/176 заяву Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 17-ВИХ/15-18 від 23.01.2018р. задоволено частково. Змінено позивача у справі №19/176 (стягувача) - Міністерство вугільної промисловості України на його правонаступника - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. В іншій частині вимог відмовлено.

Ухвала господарського суду Донецької області від 12.03.2018р. у даній справі в частині відмови у задоволені заяви мотивована тим, що заявником не наведено поважних причин та об єктивних обставин, які перешкоджали пред явити судові накази від 03.08.2009р. по справі №19/176 на примусове виконання у строк, встановлений Законом України від 21.04.1999р. №606-ХІV Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент видачі судового наказу) та у строк, встановлений самими судовими наказами, а відтак у задоволенні заяви в частині поновлення строку пред явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу було відмовлено.

В частині задоволення заяви про заміну позивача у справі №19/176 ухвала мотивована тим, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України є правонаступником прав та обов язків Міністерства вугільної промисловості України.

Перевіривши правильність відмови господарським судом у задоволенні заяви щодо поновлення пропущеного строку для пред явлення наказу до виконання та видачі дублікатів наказів, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та відповідність оскаржуваної ухвали вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Спірні правовідносини регулюються нормами Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147-VIII, що набрав чинності 15.12.2017р.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник у заяві просив замінити позивача у справі №19/176 з Міністерства вугільної промисловості України на Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Указом Президента України від 9 грудня 2010 року N 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення скорочення чисельності управлінського апарату та витрат на його утримання, підвищення ефективності державного управління постановлено утворити Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, реорганізувавши Міністерство палива та енергетики України, Міністерство вугільної промисловості України.

Пунктом 5 цього Указу встановлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Центральні органи виконавчої влади, на які цим Указом покладені функції з реалізації державної політики у відповідній сфері, виконують повноваження у визначених сферах компетенції відповідних органів, що ліквідуються згідно з цим Указом.

Відповідно до частини 4 статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Ідентифікаційний код 37471933) зареєстровано як юридична особа 08.02.2011 на підставі Указу Президента України від 9 грудня 2010 року N 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", в процесі припинення не перебуває (а.с.37-39).

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Міністерство вугільної промисловості України (Ідентифікаційний код 33833561) є припиненим, державна реєстрація припинення юридичної особи відбулась 01.02.2013, номер запису 10741120008010899 (а.с.40-42).

Враховуючи приписи Указу Президента України від 9 грудня 2010 року N 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" та частини 4 статті 91 ЦК України, а також відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є офіційними, достовірними та загальнодоступними, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України є правонаступником прав та обов"язків Міністерства вугільної промисловості України.

Отже, в частині вимог про заміну позивача у справі № 19/176 з Міністерства вугільної промисловості України на Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Ідентифікаційний код 37471933) заява підлягає задоволенню, про що суд першої інстанції дійшов вірного висновку.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності заявником причини пропуску строку для пред явлення наказів до виконання, та, відповідно, відсутності підстав для видачі дублікату з наступних підстав.

Відповідно до п.п.19.4 п.19 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст.329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до положень Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент видачі судових наказів), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Державною виконавчою службою підлягають виконанню у тому числі й накази господарських судів (ст.3 цього Закону).

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник (ст. 11 цього Закону).

Статтею 18 цього Закону було встановлено, що Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) в інших передбачених законом випадках.

У частині першій статті 21 названого Закону встановлювались строки пред'явлення виконавчих документів до виконання - протягом трьох років.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються: 1) для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) для виконання рішень господарських судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили (ч.2 ст.21 Закону).

Так, на виконання рішення суду від 21.07.2009р. господарським судом Донецької області 03.08.2009р. були видані відповідні накази на примусове виконання судового рішення.

Як зазначено на самих наказах (а.с.32-34) наказ суду є виконавчим документом і може бути пред явлений до виконання протягом трьох років в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент видачі судового наказу).

Отже, стягувач мав пред явити накази господарського суду Донецької області протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили, тобто - до 03.08.2012 року.

З тексту заяви вбачається, що станом на сьогоднішній день, накази господарського суду Донецької області від 03.08.2009р. по справі №19/176 залишаються не виконаними.

Однак, заявник, звертаючись з відповідною заявою до суду, не навів поважних причин та об"єктивних обставин, які б перешкоджали пред"явити судові накази від 03.08.2009р. №19/176 на примусове виконання у строк, встановлений Законом України від 21.04.1999р. № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент видачі судового наказу) та у строк, встановлений самими судовими наказами.

Згідно з приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 Пономарьов проти України суд зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти чи є підстави для поновлення строків.

Відповідно до ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому пропуск процесуального строку в процесуальному праві - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки. Відновлення процесуального строку являє собою визнання судовим органом (суддею) дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Питання про відновлення пропущеного процесуального строку розглядається судом за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи. У заяві повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає поважними ті причини пропуску строку, про які вказала сторона, а відновлення процесуального строку означає лише, що суд надає дозвіл особі за наведених нею обставин вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущено.

Відтак можливість відновлення судом пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання безпосередньо пов'язана із наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним пропущено строк з поважних причин.

З відповідною заявою Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, яке є правонаступником стягувача - Міністерства вугільної промисловості України, звернулось до господарського суду Донецької області 23.01.2018 року, тобто, більше ніж через п"ять років після закінчення строку для пред"явлення таких наказів до виконання, при цьому не надавши документального підтвердження пред"явлення судових наказів від 03.08.2009р. № 19/176 на примусове виконання у строк, встановлений Законом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наданий заявником до заяви лист Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 15.12.2017р. №2-20-181 не свідчить про пред"явлення наказів господарського суду Донецької області від 03.08.2009р. № 19/176 до примусового виконання.

Зі змісту вказаного листа Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вбачається, що на примусовому виконанні у Центрально-Міському відділі державної виконавчої служби міста Горлівка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебувало виконавче провадження №37609907 з примусового виконання наказу №19/176, виданого 27.07.2009р. господарським судом Донецької області, про стягнення з ВАТ "ДХК Трест "Горлівськвуглебуд", код ЄДРПОУ 00180077, на користь Міністерства вугільної промисловості України, заборгованості у сумі 98 519,62грн. (а.с.17-18).

Тобто, виконавче провадження №37609907 не має жодного відношення до наказів господарського суду Донецької області від 03.08.2009р. № 19/176 про стягнення з Першого воєнізованого гірничорятувального загону до Державного бюджету України на рахунки Міністерства вугільної промисловості України, відкриті в Державному казначействі України 136 149,00 грн. заборгованості за безвідсотковою бюджетною позикою, пені у сумі 363,51 грн. та про стягнення з Першого воєнізованого гірничорятувального загону до Державного бюджету України 1365,12 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Документального підтвердження протилежного заявником надано не було.

Дублікат наказу господарського суду може бути виданий лише у разі, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред"явлення наказу до виконання.

Оскільки правові підстави для поновлення пропущеного процесуального строку відсутні, то відсутні і підстави для видачі дублікатів наказів по справі №19/176.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції правомірно відмовив заявнику в поновлені строку на пред явлення наказу та в видачі дублікатів наказів, що відповідає приписам ст.329 ГПК України та п.19.4 Перехідних положень ГПК України, тому підстав для скасування ухвали господарського суду Донецької області від 12.03.2018р.у справі №19/176 не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, оскаржувана ухвала прийнята у відповідності до норм процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Донецької області від 12.03.2018р. у справі №19/176 повинна бути залишена без змін.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.03.2018р. у справі №19/176 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 12.03.2018р. у справі №19/176 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Донецький апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 26.06.2018р.

Головуючий О.О. Радіонова

Судді: І.В.Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано 6 прим.: 1. Позивачу;2. Відповідачам;. 1 у справу; 1. ДАГС; 1. ГСДО