КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" червня 2018 р. Справа№ 925/958/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Разіної Т.І.
Чорної Л.В.
при секретарі судового засідання: Пугачовій А.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 25.06.2018 у справі №925/958/16 (в матеріалах справи).
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Уманської міської ради та Відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (особи, які не брали участі у справі)
на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2018, повний текст якого складено та підписано - 17.04.2018
у справі №925/958/16 (суддя Довгань К.І.)
за позовом фізичної особи - підприємця Мартиненко Володимира Миколайовича
до відділу комунального майна Уманської міської ради
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:
1. Уманська міська рада
2. Відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець Мартиненко Володимир Миколайович (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до відділу комунального майна Уманської міської ради (надалі - відповідач) в якому просив визнати …за фізичною особою - підприємцем Мартиненко Володимиром Миколайовичем право власності на 33,2% у спільної часткової власності на нерухоме майно - "Танцювальний майданчик", яке розташоване за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Коломенська -3а .
Вказаний позов вмотивовано тим, що танцювальний майданчик перебуває у нього у оренді на підставі укладеного з відповідачем договору № 23/2011 від 29.12.2011. Під час дії договору оренди, з дозволу відповідача позивачем було здійснено капітальний ремонт орендованого майна, тобто відбулися невід'ємні поліпшення майна, що фактично призвело до створення нової речі із зміною статусу приміщення, а саме перетворення аварійного нежитлового приміщення у зареєстровану у державному реєстрі будівлю. Таким чином, враховуючи те, що вартість об'єкту оренди збільшилась в результаті зроблених поліпшень, то позивач вважає, що в нього виникло право власності на частину орендованого майна, яка відповідає його витратам на поліпшення, зокрема співвідношення вартості зроблених поліпшень до вартості об'єкта на момент укладання договору оренди складає 33,2%. В обґрунтуванні позову позивач посилався на ст.ст. 331, 773, 778 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 23 ЗУ Про оренду державного та комунального майна .
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.04.2018 позов задоволено повністю, визнано за фізичною особою - підприємцем Мартиненко Володимиром Миколайовичем право власності на 33,2% у спільної часткової власності на нерухоме майно, - Танцювальний майданчик , яке розташоване за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Коломенська -3а, стягнуто з відділу комунального майна Уманської міської ради на користь фізичної особи - підприємця Мартиненка Володимира Миколайовича 2 939,40 грн. судових витрат.
Місцевий господарський суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи ст.ст. 331, 773, 778 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 23 ЗУ Про оренду державного та комунального майна дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції від 04.04.2018, відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України Уманська міська рада та відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (особи, які не брали участі у справі) звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять зазначене рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Уманська міська рада у доводах апеляційного оскарження наголосила на тому, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, а тому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи свою позицію скаржник наголосив, що оскаржене судове рішення зачіпає його права, інтереси та обов'язки з огляду на те, що Уманська міська рада є власником нерухомого майна, а саме "Танцювальний майданчик", яке розташоване за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Коломенська - 3а, загальною площею 134 кв.м., що підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 20.10.2014 №28311224. В той же час, за оскарженим судовим рішенням визнано за фізичною особою - підприємцем Мартиненко Володимиром Миколайовичем право власності на 33,2% спільної часткової власності на спірне нерухоме майно, яке належить на праві власності Уманській міській раді. Відтак, скаржник наголосив, що місцевий господарський суд, вирішив майнові права Уманської міської ради без її залучення у відповідний судовий процес, що є підставою скасування судового рішення. Серед іншого, скаржник також звернув увагу, що враховуючи приписи ст.ст. 331, 773, 778 Цивільного кодексу України, ст. 10, ч. 4 ст. 23 ЗУ Про оренду державного та комунального майна та п.п. 5.2, 8.5, 8.6 Договору оренди, орендар має право лише на компенсацію своїх понесених витрат на ремонт об'єкта оренди, відповідно місцевий суд помилково визнав за позивачем частину спірного нежитлового приміщення у розмірі 33,2%.
Відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради у доводах апеляційного оскарження стверджував про те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, а тому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що Відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради згідно "Положення про відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради", затвердженого Рішенням Уманської міської ради 02.06.2017р. №5.2-31/7, є правонаступником прав та обов'язків відділу комунального майна Уманської міської ради та відділу з питань земельних відносин Уманської міської ради. Згідно розділу ІІІ Функції відділу зазначеного положення відділ здійснює повноваження орендодавця та згідно розділу 5 має право представляти у суді інтереси територіальної громади м. Умань від імені Уманської міської ради з питань, що відносяться до компетенції відділу. Щодо порушення норм матеріального права, відділ також звертав увагу апеляційного суду, що, враховуючи п.п. 8.5, 8.6 договору оренди орендар має право на компенсацію понесених на ремонт витрат.
Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, до яких зокрема, віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Зазначена конституційна норма конкретизована і в ст. 14 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якої, учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Колегією суддів враховано позицію Верховного Суду, у якій він наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку, рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. (дана правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду України від 02.09.2008 у справі №23/294, Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №910/20190/16, від 10.05.2018 №910/22354/15).
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов'язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Відтак, з огляду на вищевикладене, колегія суддів, за результатом дослідження матеріалів скарги та матеріалів справи, враховуючи особливості застосування ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України, з метою з'ясування чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов'язки скаржників, дійшла висновку відкрити апеляційне провадження у справі.
Так, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Уманської міської ради та відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2018 у справі №925/958/16. Об'єднано апеляційні скарги Уманської міської ради та відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2018 у справі №925/958/16 в одне апеляційне провадження. Призначено справу №925/958/16 до розгляду на 04.06.2018 року о 12 год. 40 хв.
Позивач у поданому відзиві просив колегію суддів апеляційні скарги Уманської міської ради та відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2018 залишити без змін, як таке, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема ст.ст. 331, 773, 778 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 23 ЗУ Про оренду державного та комунального майна .
В подальшому, продовжуючи з'ясування чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов'язки скаржників, враховуючи пояснення скаржників та позивача, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 про відкладення розгляду справи, серед іншого було зобов'язано відділ комунального майна Уманської міської ради (відповідач у справі) та відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради подати до суду свої письмові пояснення щодо моменту здійснення правонаступництва, з посиланням на чинне законодавство, а також надати підтверджуючі документи щодо здійсненого правонаступництва. Запропоновано Уманській міській раді та позивачу у справі також подати до суду свої письмові пояснення щодо відповідача у справі, діяльність якого не припинено, та його імовірного правонаступника.
12.06.2018 через відділ документального забезпечення суду позивачем було надано клопотання про залучення у справі співвідповідача, у якому просив на підставі ст. 48 ГПК України залучити до участі у справі в якості співвідповідача Уманську міську раду, посилаючись на те, що, оскільки предметом спору є визнання права власності на нерухоме майно, яке належить Уманській міській раді, то розгляд справи без її участі в якості співвідповідача, може спричинити позбавлення права позивача на ефективний судовий захист та реальний доступ до правосуддя.
14.06.2018 через відділ документального забезпечення суду позивачем також було надано пояснення, у яких він просив: у відповідності до ст. 52 ГПК України замінити сторону по справі, а саме відділ комунального майна Уманської міської ради на правонаступника - відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради; у відповідності до статті 48 ГПК України залучити до участі у справі, в якості співвідповідача - Уманську міську раду. При цьому, також наголосив, що суд першої інстанції вирішив майнові права без її залучення у процес. В свою чергу, позивач, при зверненні до суду вважав, що відділ комунального майна є самостійною особою, яка має право самостійно представляти інтереси Уманської міської ради.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача - Уманську міську раду, відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про заміну сторони по справі на правонаступника, а саме відділ комунального майна Уманської міської ради на правонаступника - відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради з підстав наведених в ухвалі суду. Залучено Уманську міську раду та Відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (особи, які не брали участі у справі) до участі у справі №925/958/16 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відкладено розгляд апеляційних скарг.
25.06.2018 через відділ документального забезпечення суду Уманською міською радою подано письмові додаткові пояснення, у яких рада вкотре наголосила, що оскаржене рішення зачіпає її права та обов'язки, оскільки саме Уманська міська рада є власником спірного нерухомого майна, яку не було залучено до участі під час розгляду даної справи, що є порушенням процесуального права та самостійною підставою для скасування рішення у відповідності до ст. 277 ГПК України.
До судового засідання від 25.06.2018 з'явились представники позивача та відповідача, Уманської міської ради та відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, заслухавши пояснення присутніх представників позивача, відповідача та третіх осіб - 1, -2, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційні скарги Уманської міської ради та відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2018 у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, приймаючи до уваги наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2011р. між фізичною особою-підприємцем Мартиненко В.М. та відділом комунального майна Уманської міської ради в особі начальника відділу Коломієць Ніни Василівни, яка діє на підставі Положення, затвердженого рішенням Уманської міської ради від 21.12.2006 №3-11/5 було укладено договір оренди майна № 23/2011 (надалі - договір).
На підставі даного договору позивач отримав в оренду комунальне майно (танцювальний майданчик площею 1152,91 кв.м. в тому числі: сцена з підвалом, підсобні приміщення,) знаходяться за адресою м.Умань, вул.Коломенська-3а.
В подальшому, у вказаний договір вносились зміни та доповнення: Договір № 1 від 18 квітня 2013 p., Договір № 2 від 23 грудня 2013 p., Договір № 3 від 23 січня 2015 p., Договір № 4 від 05 листопада 2015 p..
Позивач стверджує, що спірне орендоване майно, не було зареєстровано у встановленому законом порядку та було в занедбаному стані, що підтверджується Актом прийому-передачі майна від 01.02.2012р. та рішенням Уманської міської ради про надання дозволу на реконструкцію від 14.07.2012р. № 192.
На підставі вказаного рішення міської ради (п. 1) та внесенних змін до договору оренди, позивач був забов'язаний провести поліпшення об'єкту оренди та виготовити документацію на нього за власні кошти.
За ствердженням позивача, в ході проведення капітального ремонту орендованого майна позивач не тільки збільшив його вартість, але і провів такі невід'ємні поліпшення, які привели до створення нової речі та зміни статусу приміщення, а саме, перетворення аварійного нежитлового приміщення у зареєстровану у державному реєстрі будівлю.
Так, згідно затвердженому кошторису на будівельні роботи № 2-1-1 від 03 вересня 2014 р. та акту прийому-передачі виконаних робіт підрядником від 18 вересня 2014р. в орендованому приміщені встановлено: нову покрівлю, двері, вікна, грати, проведені всі електоромонтажні роботи, замінено перекриття та поли, виконані інші роботи.
Декларацією Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 11.08.2014 р. встановлено, що об'єкт готовий до експлуатації. Після проведення реконструкції, внесені поліпшення змінили технічні характеристики не житлового приміщення, що дозволило провести його державну реєстрацію, так як відповідно до ст. 5 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень " № 1952 - IV " реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію".
Факт реєстрації підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.10.2014р. серії ЕЕМ № 117764.
Обсяг виконаних будівельних робіт відповідає погодженому орендодавцем кошторису та складає 195 764,40 грн..
Рішення Уманської міської ради про надання дозволу на реконструкцію №192 від 14.07.12 р. та договору оренди, з усіма змінами, свідчать про те, що ці дозвільні документи виключають самочинність будівництва. Початкова вартість орендованого майна на момент укладення договору на 30 листопада 2011р. складала - 290 182,00 грн. без ПДВ (п 1.1 Договору). В результаті проведених поліпшень позивачем сума витрат склала - 195 764,40 грн.
Під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, у справі призначалась судова експертиза на вирішення якої були поставлені наступні питання: Які саме поліпшення орендованого майна ("Танцювальний майданчик", яке розташоване за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Коломенська -3а) були здійснені позивачем за час дії договору оренди від 29.12.2011 №23/2011? Яка вартість здійснених позивачем поліпшень орендованого майна на час проведення експертизи? Якщо такі роботи були виконані, то яким чином вони змінили орендоване майно?
За результатами висновку проведеного експертного дослідження від 06.12.2017 №78/23-17 та співставлення результатів отриманих при візуальному огляді існуючого танцювального майданчику, який розташований за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Коломенська, 3а експерт дійшов висновку про те, що наявними даними, які містяться в наданих документах (враховуючи обставини, що 07.08.2015 року відбулася пожежа на об'єкті дослідження) можна вважати про документальне підтвердження відносно того, що позивачем ФОП Мартиненко В.М. за час дії договору оренди від 29.12.2011 № 23/2011 у період липень-вересень 2014 і року було здійснено капітальний ремонт приміщень танцювального майданчику у відповідності до кошторисної документації, яка була схвалена філією ДП "Укрдербудекспертиза". Тобто позивачем здійснені невід'ємні поліпшення орендованого майна - "Танцювальний майданчик", а саме виконані основні будівельні роботи з капітального його ремонту, погоджені орендодавцем, а саме:
Покрівля: покрівля навісу з повною заміною покрівлі з листової сталі та лат; покрівля наземних приміщень при головному вході з улаштуванням цементної стяжки; покрівля навісу із заміною покрівлі з хвилястих азбоцементних листів; улаштування покрівлі навісу з прорезиненого брезенту; фарбування олійними сумішами металевих поверхонь покрівель; фарбування олійними сумішами сталевих труб навісу.
Перекриття над підвальною частиною сцени: розбирання монолітних перекриттів; розбирання лаг з дощок і брусків, дощатих покриттів підлог; влаштування дерев'яної опалубки,- виготовлення арматурних каркасів, укладення бетонної суміші; улаштування покриттів підлоги з плиток керамічних.
Двері: установлення дверних блоків та монтаж ґрат.
Підлоги: улаштування бетонної стяжки в підвалі та службових приміщеннях; забивання вибоїв у мозаїчних підлогах танцювального майданчику.
Зовнішнє оздоблення: фарбування вапняними сумішами простих фасадів по цеглі; фарбування олійними сумішами раніше пофарбованих металевих поверхонь та стійок огорожі, ґрат та огорож пропускного входу на площадку; фарбування олійними сумішами вікон.
Опорядження внутрішнє: фарбування вапняними сумішами сцени, бар'єрних перегородок біля центрального входу; ремонт штукатурки фасадів; вапняне фарбування фасадів; ремонт штукатурки внутрішніх стін та їх вапняне фарбування.
Електромонтажні роботи: монтаж увідно-розподільчих пристроїв; установка щитків освітлення; прокладання проводів при схованій проводці в борознах; установлення вимикачів, розеток, світильників. Більш повно викладено у дослідницькій частині.
Вартість здійснених позивачем поліпшень орендованого майна
танцювального майданчику, який розташований за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Коломенська, 3а, на час проведення експертизи становить з врахуванням індексу змін вартості будівельних робіт встановлених Міністерство) регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господареві України вартість без ПДВ - 352 375,92 грн. (163137 грн. х 2,16), ПДВ - 70475. грн., всього з ПДВ - 422 851,10 грн.
Експертом відзначено, що за результатами проведеного дослідження можна вважати, що виконані будівельні роботи з капітального ремонту відкритого танцювального майданчику 2014 році на суму 195 764.40 грн. суттєво змінили орендоване майно відносно його вартості на 37%, яке імовірно становило станом на вересень 2014 році у розмірі 340 093 грн. без врахування вартості здійснених поліпшень.
Суд першої інстанції, посилаючись на приписи ст.ст. 331, 773, 778 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 23 ЗУ Про оренду державного та комунального майна зауважив, що позивач був забов'язаний провести поліпшення об'єкту та виготовити документацію на нього за власні кошти. Такі поліпшення були ним здійснені, про що свідчать первинні бухгалтерські документи та висновок судової експертизи. В результаті поліпшень створена нова річ, тобто річ, яка має істотньо інші ознаки у порівняні з попереднім об'єктом найму. Доля цих поліпшень залежить від двох обставин: характеру поліпшень і наявності згоди наймодавця на проведення поліпшень. Те, що в даному випадку мають місце саме суттєві поліпшення, які створюють собою нову річ, підтверджується судовою експертизою, затвердженим кошторисом будівельно-ремонтних робіт, декларацією інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та незалежним аудитом. Наявність дозволу на будівельно - ремонтні роботи закріплена в договорі оренди та рішенні міської ради. Таким чином, місцевим господарським судом, при задоволенні позову враховано, що вартість орендованого об'єкту збільшилась саме в результаті зроблених поліпшень, у зв'язку з чим рахування розміру частки, яку складають зроблені поліпшення, має здійснюватись виходячи з первинної вартості об'єкту тобто, до проведення реконструкції, зокрема на момент укладення договору оренди. Серед іншого, судом першої інстанції також враховано та взято до уваги, що згідно висновку експертно-технічного центру Статус на дату оцінки від 31.07.016р. співвідношення вартості зроблених поліпшень до вартості об'єкта на момент укладання договору оренди складає 33.2 % на 66.8%.
Враховуючи викладене, рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.04.2018 позов задоволено повністю, визнано за фізичною особою - підприємцем Мартиненко Володимиром Миколайовичем право власності на 33,2% у спільної часткової власності на нерухоме майно, - Танцювальний майданчик , яке розташоване за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Коломенська -3а.
Колегія суддів не може погодитись з наведеним висновоком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Правом власності, згідно з вимогами частини першої статті 316 ЦК України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною першою статті 317 ЦК України унормовано, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Таким чином, право розпорядження майном є виключним правом власника.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника. (Аналогічну правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі №6-92цс13, постанові Верховного Суду від 15.02.2018 №910/5702/17)
Предметом спору у даній справі є визнання за позивачем права власності на 33,2% (спільної часткової власності) на нерухоме майно, - "Танцювальний майданчик", яке розташоване за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Коломенська -3а.
Позивач з даним позовом звернувся до відповідача - відділу комунального майна Уманської міської ради, з ким було укладено договір оренди майна. Відділ комунального майна Уманської міської ради є виконавчим органом Уманської міської ради, який утворюється міською радою. Відділ є підзвітний та підконтрольний міській раді, підпорядковується виконавчому комітету та міському голові, уповноважений представляти у суді інтереси територіальної громади міста Умань від імені Уманської міської ради з питань, з питань, що відносяться до компетенції відділу.
29 грудня 2011р. між фізичною особою-підприємцем Мартиненко В.М. та Відділом комунального майна Уманської міської ради в особі начальника відділу Коломієць Ніни Василівни, яка діє на підставі Положення, затвердженого рішенням Уманської міської ради від 21.12.2006 №3-11/5 було укладено договір оренди майна № 23/2011. На підставі даного договору позивач отримав в оренду комунальне майно (танцювальний майданчик площею 1152,91 кв.м. в тому числі: сцена з підвалом, підсобні приміщення,) що знаходяться за адресою м.Умань, вул.Коломенська-3а.
В подальшому, у вказаний договір вносились зміни та доповнення.
Разом з тим, колегією суддів встановлено та що не заперечено сторонами, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.10.2014 №28311224 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.10.2014 №28311542 Уманська міська рада є власником спірного нерухомого майна, "Танцювальний майданчик", яке розташоване за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Коломенська - 3а, загальною площею 134 кв.м. (т.1 а/с 18-20)
Відтак, з вищенаведеного вбачається, що саме Уманська міська рада є власником спірного нерухомого майна, а Відділ комунального майна Уманської міської ради є виконавчим органом Уманської міської ради. (в даному випадку уповноваженим від імені Ради орендодавцем спірного майна, балансоутримувачем).
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що у даному випадку вирішується спір про визнання права власності, разом з тим, як встановлено вище, відповідач у справі не є власником спірного майна, а тому наведені обставини виключають задоволення позову саме до - відділу комунального майна Уманської міської ради.
Уманська міська рада (яка подала апеляційну скаргу відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України), яка є власником спірного майна, не була залучена до участі у справі, однак, за оцінкою колегії суддів, з вищенаведеного вбачається, що оскарженим судовим рішенням зачіпаються її права, інтереси та обов'язки.
Статтею 48 ГПК України визначено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження , а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Таким чином наведені норми свідчать, що у разі подання позову до неналежного відповідача, суду першої інстанції необхідно було здійснити заміну первинного відповідача на належного, або, у разі заперечень позивача, залучити вказаний орган, як другого відповідача.
Разом з тим, при розгляді справи у суді першої інстанції, останній ні з власної ініціативи, а також безпосередньо і сторони не порушували питання щодо заміни неналежного відповідача у справі, чи залучення співвідповідача у справі - Уманську міську раду, як власника спірного майна.
Водночас, враховуючи, що суд апеляційної інстанції за приписами ст. 48 ГПК України не наділений повноваженнями щодо здійснення заміни неналежного відповідача під час апеляційного перегляду справи, тому, відповідно, підстави для задоволення позову до відділу комунального майна Уманської міської ради відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи, внаслідок чого судове рішення є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, яке регулює спірні правовідносини, оскільки розглянувши справу по суті заявлених вимог, суд першої інстанції не надав належну правову оцінку суб'єктному складу сторін та не з'ясував їх правовий статус.
Щодо другого скаржника, яким також подано скаргу відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України - відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради, який у доводах апеляційного оскарження стверджував про те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, а тому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає про таке.
Так, відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради посилається на те, що згідно "Положення про відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради", затвердженого Рішенням Уманської міської ради 02.06.2017р. №5.2-31/7, відділ є правонаступником прав та обов'язків відділу комунального майна Уманської міської ради та Відділу з питань земельних відносин Уманської міської ради. Згідно розділу ІІІ Функції відділу зазначеного положення відділ здійснює повноваження орендодавця та згідно розділу 5 має право представляти у суді інтереси територіальної громади м. Умань від імені Уманської міської ради з питань, що відносяться до компетенції відділу.
Колегією суддів встановлено, що договір оренди майна комунальної власності від 29.12.2011 №23/2011 (спірного майна) укладено між Відділом комунального майна Уманської міської ради (код 34772070) та фізичною особою - підприємцем Мартиненко Володимиром Миколайовичем.
Разом з тим, в дослідженні питання правонаступництва, звертає увагу на себе те, що згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається (надалі - витяг ЄДРПОУ), що відділ комунального майна Уманської міської ради (код 34772070) перебуває в стані припинення з 12.05.2016, а про відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради, який стверджує, що він є правонаступником, відомості ЄДРПОУ містять посилання на реєстрацію "дата запису з 01.06.2016", код 40526154.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Таким чином, враховуючи вищезазначені фактичні обставини, з огляду на те, що правонаступник повинен довести факт правонаступництва, подавши, зокрема, документи, які підтверджують припинення існування підприємства і створення у зв'язку з цим нового (або нових), колегія суддів зобов'язала відділ комунального майна Уманської міської ради та відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради, який стверджує, що він є правонаступником, надати письмові пояснення щодо моменту здійснення правонаступництва, з посиланням на чинне законодавство, а також надати підтверджуючі документи щодо здійсненого правонаступництва.
Проте, жодних підтверджуючих документів та пояснень ні відповідачем, ні відділом (скаржником) не надано.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 104 Цивільного кодексу України).
Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та Фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців", тобто запису про припинення юридичної особи.
Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на час розгляду даної справи в апеляційному суді відділ комунального майна Уманської міської ради (код 34772070) "перебуває в стані припинення з 12.05.2016", тобто свою господарську діяльність не припинив, а тому може виступати учасником судового процесу в загальному порядку.
Таким чином, враховуючи викладене, та те, що відповідно до цивільного законодавства правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи - попередника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, беручи до уваги, що згідно відомостей ЄДРПОУ відділ комунального майна Уманської міської ради перебуває "в стані припинення", колегія суддів не вбачала підстав для здійснення правонаступництва у справі, про що було відмовлено згідно ухвали КАГС від 18.06.2018 у даній справі.
В свою чергу, відповідач - відділ комунального майна Уманської міської ради із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2018 не звертався.
В той же час, колегія суддів, враховуючи те, що відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради згідно "Положення про відділ з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради", затвердженого рішенням Уманської міської ради 02.06.2017р. №5.2-31/7, (т. 2 а/с 31) є правонаступником прав та обов'язків відділу комунального майна Уманської міської ради та відділу з питань земельних відносин Уманської міської ради, здійснює повноваження орендодавця та має право представляти у суді інтереси територіальної громади м. Умань від імені Уманської міської ради з питань, що відносяться до компетенції відділу, з метою не допущення порушення прав, обов'язків та інтересів відділу, залучила його до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача.
Частинами 1, 2 ст. 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне зясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо (ч. 3): суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі. (п. 4)
З огляду на встановлені порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційних скарг та скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2018 у справі №925/958/16 з прийняттям по справі нового судового рішення про відмову у позові.
Згідно ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням апеляційних скарг, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги по справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 277, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційні скарги Уманської міської ради і відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2018 у справі №925/958/16 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2018 у справі №925/958/16 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
3. Стягнути фізичної особи - підприємця Мартиненка Володимира Миколайовича (АДРЕСА_1, 20300, код НОМЕР_1) на користь Уманської міської ради (пл. Соборності, 1, м.Умань, Черкаської області, 20300, код ЄДРПОУ 26535796) 4 409 (чотири тисячі чотириста дев'ять) грн 10 коп. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.
4. Стягнути фізичної особи - підприємця Мартиненка Володимира Миколайовича (АДРЕСА_1, 20300, код НОМЕР_1) на користь та відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради (пл. Соборності, 1, м.Умань, Черкаської області, 20300, код ЄДРПОУ 40526154) 4 409 (чотири тисячі чотириста дев'ять) грн 10 коп. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.
5. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Черкаської області.
6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
7. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/958/16.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 27.06.2018.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді Т.І. Разіна
Л.В. Чорна
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2018 |
Оприлюднено | 28.06.2018 |
Номер документу | 74989023 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Яковлєв М.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні