Постанова

від 20.06.2018 по справі 804/3091/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2018 рокусправа № 804/3091/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дадим Ю.М.

судді: Божко Л.А. Уханенко С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2018 року (суддя Ільков В.В.) ухвалену в місті Дніпро у справі за адміністративним позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солостар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фірма "Мрія", Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування реєстрацій декларацій про початок виконання будівельних робіт від 25.08.2016 № ДП 083162380103 та про готовність об'єкта до експлуатації від 13.09.2016 року № ДП 14316257141, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солостар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фірма "Мрія", Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в якому просило:

- скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 25.08.2016 року № ДП 083162380103;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 13.09.2016 року №ДП 143162571411.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2018 року у відкритті провадження було відмовлено.

Дніпровська міська рада, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2018 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що виходячи з позовної заяви, Позивач просить скасувати реєстрацію декларацій з тих підстав, що фактично реконструкція об'єкту не була проведена, приміщення у гуртожитку не відповідають вимогам, які пред'являються для багатоквартирного будинку, а зазначені в декларації відомості містять недостовірні відомості.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що спір не є публічно-правовим, а випливає з приватноправових відносин і має вирішуватись судами за правилами Господарського процесуального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписами ст.4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Також, згідно п.7 ч.1 ст.4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги зокрема посиланням на те, що дії ТОВ Солостар та ТОВ Дніпропетровська фірма Мрія мають на меті ухилення від повернення приміщення гуртожитку до власності територіальної громади відповідно до норм п.4 ч.1 ст.3 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків . Вказаними діями, на переконання Позивача, Відповідачами порушено права не тільки мешканців гуртожитку, а і територіальної громади міста через ухилення від передачі гуртожитку до комунальної власності міста і порушення вимог мораторію.

Отже, позовні вимоги в даному випадку безпосередньо пов'язані з захистом права власності на будівлю гуртожитку, що в свою чергу свідчить про цивільно-правову природу спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

При цьому, поняття житлові відносини , в контексті змісту наведеної норми, включає також право на забезпечення житлом мешканців гуртожитків та належного користування ним, оскільки ця норма не містить винятку із встановленого нею загального правила.

Тобто, з аналізу вказаних обставин вбачається, що спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер та мають розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи та приписів КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість відмови у відкритті провадження.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2018 року була прийнята з дотриманням норм процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ст. 243, ч.3 ст.243, ст.308, ст. 310, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: С.А. Уханенко