Постанова

від 27.06.2018 по справі 591/166/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року

м.Суми

Справа №591/166/18

Номер провадження 22-ц/788/1197/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Біляєвої О. М. , Криворотенка В. І.

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Житлово-будівельний кооператив Набережний квартал Схід 13

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 01 червня 2018 року у складі судді Грищенко О.В., постановлену у м. Суми,

в с т а н о в и в :

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ЖБК Набережний квартал Схід 13 , в якому просила розірвати договори № № Б 20.08.1.070, Б 20.08.2.071 від 23 жовтня 2016 року, укладені між нею та ЖБК Набережний квартал Схід 13 , стягнути з відповідача на її користь 429013 грн. в рахунок повернення коштів за вказаними договорами, 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 01 червня 2018 року передано цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЖБК Набережний квартал Схід 13 про захист прав споживача, розірвання договорів, стягнення коштів, до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області для розгляду за підсудністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому вказує, що відповідач не виконав умови договору, чим порушив її права як споживача його робіт (послуг), оскільки не виконав робіт по організації та будівництву житлового будинку до кінця 1 кварталу 2017 року, не здав (не ввів) його в експлуатацію. Зазначає, що на спірні правовідносини поширюється Закон України Про захист прав споживачів , а тому вказаний спір повинен розглядатися за зареєстрованим місцем проживання позивача.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України так інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року, а також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 0 40 частин першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що місцезнаходженням відповідача, як юридичної особи є м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109, а тому вказана цивільна справа підлягає передачі за підсудністю до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Як убачається з укладеного між сторонами договору № Б 20.08.1.070 про сплату пайових внесків у ЖБК НК Схід 13 від 23 жовтня 2016 року, його предметом є надання позивачем грошових коштів (внесків) на будівництво секції № 8 житлового будинку за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Весела-Авіахімічна, по закінченню якого та після введення до експлуатації об'єкта, відповідач зобов'язується передати позивачу обумовлену договором квартиру та всі документи, необхідні для реєстрації права власності на об'єкт нерухомості.

Зі змісту договору вбачається, що ОСОБА_1 є асоційованим членом житлово-будівельного кооперативу Набережний квартал Схід 13 .

Отже, на спірні правовідносини поширюються норми Закону України Про кооперацію .

Відповідно до ст. 2 Закону України Про кооперацію , пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Оскільки, предметом спору між ЖБК Набережний квартал Схід 13 та асоційованим членом цього кооперативу не є надання (споживання) послуг в розумінні Закону України Про захист прав споживачів , то підсудність вказаного спору повинна визначатися, виходячи з природи правовідносин, що склалися між сторонами, на підставі ч. 2 ст. 27 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходження згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Доводи апеляційної скарги про те, що на спірні правовідносини поширюється Закон України Про захист прав споживачів не заслуговують на увагу, оскільки існуючі правовідносини між сторонами є відносинами між асоційованим членом кооперативу та самим кооперативом, такі відносини засновані на членстві ОСОБА_1 у кооперативі. Грошові кошти, сплачені позивачем, не є оплатою за товари чи послуги, що їх надає кооператив, а є паєм, що їх внесла ОСОБА_1 у зв'язку із набуттям статусу асоційованого члена житлово-будівельного кооперативу.

За змістом ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів , договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція.

Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Таким чином, за приписами вищезазначеного закону статус споживача набуває особа, яка замовляє певний товар, роботу чи послугу в його виробника чи продавця. Підставою для виникнення відносин між споживачем та продавцем є відповідний споживчий договір. Натомість у випадку, якщо певні матеріальні блага особа отримує не у зв'язку із укладеним договором, а з інших підстав, в тому числі у зв'язку із членством особи в кооперативі, а оплата, яку ця особа проводить не є платою за товари та/або послуги, а є паєм (членським внеском такої особи), який сплачується саме у зв'язку із відносинами членства, то, на думку колегії суддів, така особа не виступає в якості споживача в розумінні Закону України Про захист прав споживачів .

Посилання в апеляційній сказі на те, що зазначений спір повинен розглядатися судом за місцем реєстрації позивача є безпідставними, оскільки з урахуванням сутності предмету спору, його суб'єктного складу, непоширення на цей спір підсудності за вибором позивача як споживача послуг, робіт чи товарів, для вказаної справи слід застосовувати лише загальну територіальну підсудність, тобто позов до юридичної особи-кооперативу слід пред'являти позивачу за місцезнаходженням такої юридичної особи (ч.2 ст. 27 ЦПК України).

За встановлених обставин справи та вимог процесуального закону, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області за підсудністю.

Таким чином, оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог процесуального закону, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись п.13 ст.7, ст. ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381-384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 01 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді : О.Ю. Кононенко

ОСОБА_2

ОСОБА_3