Ухвала

від 20.06.2018 по справі 219/1228/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 червня 2018 року

м. Київ

справа № 219/1228/16-ц

провадження № 61-9990св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Комунальний лікувально-профілактичний заклад Центральна міська лікарня м. Жданівка Донецької області,

треті особи: Міністерство охорони здоров'я України, Департамент охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 24 червня 2016 року у складі судді Харченко О. П. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 серпня 2016 року у складі колегії суддів: Курило В. П., Будулуци М. С., Космачевської Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Комунального лікувально-профілактичного закладу Центральна міська лікарня м. Жданівка Донецької області (далі - КЛПЗ Центральна міська лікарня м. Жданівка Донецької області), треті особи: Міністерство охорони здоров'я України, Департамент охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації, про встановлення факту звільнення з посади, стягнення компенсації за невикористану відпустку, заборгованості по заробітній платі та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 працював в лікарем-психіатром по основному місцю роботи в Кіровській центральній лікарні та за сумісництвом в КЛПЗ Центральна міська лікарня м. Жданівка Донецької області. З основного місця роботи - Кіровської центральної лікарні він був звільнений 08 вересня 2014 року і знову прийнятий з печаткою ДНР 01 жовтня 2014 року, а також звільнений за угодою сторін 20 січні 2015 року, що підтверджує копією трудової книжки з печаткою ДНР. Робота за сумісництвом в КЛПЗ Центральна міська лікарня м. Жданівка не фіксується в трудовій книжці позивача, але зафіксована в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-7. Оскільки, натепер, м. Жданівка знаходиться під контролем незаконних військових формувань невизнаної ДНР, ОСОБА_4 має статус переміщеної особи з 11 червня 2015 року. Позивач вказував, що згідно листа Міністерства соціальної політики України від 14 жовтня 2014 року № 349/06/186/14 він мав право бути відсутнім на роботі у зв'язку з загрозою його життю та здоров'ю, але він був присутнім на роботі по сумісництву КЛПЗ Центральна міська лікарня м. Жданівка до 05 березня 2015 року, де йому при звільненні 05 березня 2015 року було надано відпускну записку табельний номер 207, дільниця 16 зовнішні сумісники. На момент звільнення позивачу не було виплачено заборгованість з заробітної плати та компенсацію за невикористану щорічну відпустку.

У зв'язку з вищенаведеним, ОСОБА_4 просив встановити факт його звільнення з посади лікаря-психіатра психіатричного кабінету поліклініки КЛПЗ Центральна міська лікарня м. Жданівка 05 березня 2015 року; встановити факт невиплати йому відповідачем заробітної плати та компенсації за 51 день невикористаної відпустки в сумі 11 398, 23 грн, стягнути з КЛПЗ Центральна міська лікарня м. Жданівка Донецької області на свою користь нараховану, але не виплачену заробітну плату з урахуванням індексу інфляції у сумі 31 252, 73 грн, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 47 586, 40 грн та судовий збір.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 24 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16 серпня 2016 року, у задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги ОСОБА_4 не доведені та не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню.

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 24 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 серпня 2016 року, в якій просить скасувати указані судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що на час звільнення позивача з роботи відповідач не провів з ним розрахунків, не сплативши компенсацію за дні невикористаної відпустки, тому мав відшкодувати йому середній заробіток за час затримки розрахунку; заявник надав суду письмові докази: довідки, відпускну записку, завірені новою владою міста Жданівка і печаткою ДНР , але суд безпідставно їх не прийняв до уваги, чим порушив його конституційні права, безпідставно зайняв позицію відповідача і незаконно відмовив у задоволені його позовних вимог.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказану цивільну справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_4 до Комунального лікувально-профілактичного закладу Центральна міська лікарня м. Жданівка Донецької області, треті особи: Міністерство охорони здоров'я України, Департамент охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації про встановлення факту звільнення з посади, стягнення компенсації за невикористану відпустку, заборгованості по заробітній платі та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 24 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 серпня 2016 року, призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик