Рішення

від 21.06.2018 по справі 908/526/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/23/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2018 Справа № 908/526/18

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/526/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК ГРЕЙН"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД-АГРО-ЮГ»

про стягнення 289355,20 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 8 від 24.04.2018 року

від відповідача: не з'явився

Згідно зі ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу Оберіг .

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК ГРЕЙН" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД-АГРО-ЮГ» про стягнення заборгованості в сумі 171501,84 грн., пені в сумі 32134,20 грн., відсотків за неправомірне користування чужими коштами в сумі 33270,33 грн., скоригованої вартості товару в сумі 48973,46 грн. та трьох процентів річних в сумі 3475,51 грн. за договором поставки № 06.12.16-15 від 06.12.2016 року, що разом складає 289355,34 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2018 року наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.03.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/526/18, присвоєно справі номер провадження 12/23/18, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.04.2018 року о 10:00.

24.04.2018 року на адресу суду від відповідача надійшла заява, в якій останній зазначає, що випадково дізнався за допомогою веб-сайту судової влади, щодо поданого до нього позову. Також повідомляє, що йому потрібен час для надання відзиву на позовну заяву, та у зв'язку не отриманням ухвали суду від 28.03.2018 року, просить видати відповідну ухвалу та відкласти судове засідання, призначене на 26.04.2018 року о 10:00.

Листом від 25.04.2018 року судом надано відповідь на вказану заяву відповідача.

Ухвалою суду від 26.04.2018 року відкладено підготовче засідання на 10.05.2018 року о 10:30.

Відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД-АГРО-ЮГ» , 02.05.2018 року надав суду в порядку ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- з посилання на ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України вказує, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, оскільки відповідач не отримав вчасно копії ухвали від 28.03.2018 року це є поважною причиною поновлення процесуального строку на подачу відзиву;

- як вбачається із позовної заяви позивач нарахував заборгованість за пенею починаючи 01.08.2017 року по 18.03.2018 року, що складає 7 місяців та 18 днів, зазначене не відповідає вимогам закону, зокрема ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому розмір пені має бути зменшений до 6-ти місяців, як це визначено в ч. 6 ст. 232 ГК України;

- законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір штрафних санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання, у разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України;

- оскільки укладеним між сторонами договором не вказано про нарахування пені за весь період прострочення, то нарахування пені повинно бути обмежене 6-ма місяцями;

- відповідно до п. 4.2. договору ОСОБА_2 повинен бути поставлений Покупцем в термін до 18.07.2017 року, але в будь-якому випадку не раніше належного виконання Покупцем абзацу а) п. 3.4. цього договору, Покупцем була здійснена вчасна оплата в розмірі 10% вартості до 26.12.2016 року та другий транш оплата до 18.07.2017 року в розмірі 20% товару, втім позивач неналежним чином виконав умови договору прострочивши поставку на 2 дні;

- відповідно до п. 3.6. укладеного між сторонами договору у разі збільшення курсу ОСОБА_2 на Міжбанківському валютному ринку України, Покупець, у день здійснення платежу за ОСОБА_2, зобов'язаний самостійно визначити суму в гривнях, яку він повинен сплатити Постачальнику як скориговану вартість ОСОБА_2, однак що саме мається на увазі під терміном збільшення, відносно якого курсу іноземної валюти потрібно рахувати таке збільшення курсу, на яку дату, що взагалі мається на увазі під терміном збільшення , збільшення курсу іноземної валюти по відношенню до гривні на 1, 2 чи 10 відсотків;

- вважає, що при такому формулюванні п. 3.6. договору застосувати положення щодо скоригованої вартості товару взагалі неможливо;

- позивач нарахував скориговану вартість товару у розмірі 48973,46 грн., при цьому ним не було доведено дати надходження грошових коштів по кожному платежу, позивач не додав до позову банківські виписки по рахунку, внаслідок чого неможливо встановити ані дати надходження грошових коштів, ані суми заборгованості, тому вважає, що позивач не має права на стягнення 48973,46 грн. скоригованої вартості товару.

- позивачем не було надано відповідачу ОСОБА_3 коригування вартості товару, тому він не має право стягувати скориговану вартість товару, тим більше, що така сума повинна відповідним чином підтверджуватись документами бухгалтерського обліку (актами або накладними). Просить поновити строк на подачу цього відзиву та в задоволенні позовної заяви відмовити.

02.05.2018 року на адресу суду від ТОВ «ВОСХОД-АГРО-ЮГ» надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ "ОРГАНІК ГРЕЙН", в якій ТОВ «ВОСХОД-АГРО-ЮГ» просить:

1) поновити процесуальний строк на подачу цього зустрічного позову;

2) об'єднати в одне провадження даний зустрічний позов з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК ГРЕЙН" до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД-АГРО-ЮГ» про стягнення 289352,34 грн., суддя Смірнов О.Г., справа № 908/526/18;

3) визнати недійсним договір поставки № 06.12.16-15 від 06.12.2016 року, укладений між ТОВ "ОРГАНІК ГРЕЙН" до ТОВ «ВОСХОД-АГРО-ЮГ» .

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.05.2018 року, зазначену вище зустрічну позовну заяву ТОВ «ВОСХОД-АГРО-ЮГ» передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою господарського суду від 07.05.2018 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД-АГРО-ЮГ» залишено без руху в порядку приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України та надано час для усунення недоліків.

10.05.2018 року на адресу суду від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД-АГРО-ЮГ» надійшла заява, в якій останній просить вирішити питання щодо зустрічної позовної заяви та відкласти судове засідання у справі, призначене на 10.05.2018 року о 10:30.

Ухвалою суду від 10.05.2018 року відкладено підготовче засідання на 29.05.2018 року о 10:00.

10.05.2018 року на адресу суду від позивача - ТОВ "ОРГАНІК ГРЕЙН" надійшла заява, в якій останній просить долучити до матеріалів справи докази, а саме: довідку № Д1В37/62-233 від 07.05.2017 року, видану ПАТ ОСОБА_4 ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 25.05.2018 року зустрічну позовну заяву ТОВ «ВОСХОД-АГРО-ЮГ» повернуто в порядку ч. 4 ст. 174, ч. 5 ст. 180 ГПК України, у зв'язку із не усуненням недоліків, викладених в ухвалі суду від 07.05.2018 року.

25.05.2018 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в порядку ст. 166 ГПК України, в якій останній зазначає наступне:

- із аргументами, викладеними відповідачем у відзиві, позивач не погоджується;

- позивачем та відповідачем у договорі № 06.12.16-15 від 06.12.2016 року встановлено інший строк нарахування пені, зокрема у п. 10.5. договору нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань здійснюється до повного розрахунку, також пунктом 13.4. договору передбачено, що сторони дійшли взаємної згоди на підставі ст. 259 ЦК України при нарахуванні штрафних санкцій відповідно до умов цього договору не застосовувати п. 6 ст. 232 ГК України, а здійснювати нарахування штрафних санкцій за весь період виконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором;

- вказує, що відповідно до п. п. 10.5. та 13.4. договору сторони домовились збільшити позовну давність про стягнення неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором до 3-х років;

- щодо прострочення поставки товару на 2 дні позивач вказує, що дана товар - сівалка SP 8 рядкова 75 5800 була отримана позивачем лише 19 липня 2017 року, про що свідчить видаткова накладна № 1327 від 19.07.2017 року, наступного ж дня вона була передана відповідачу на підставі видаткової накладної № ОГ-20/07 від 20.07.2017 року;

- вказує, що під збільшенням курсу мається на увазі підвищення ціни, збільшення кількості гривень, необхідних для придбання валюти ОСОБА_2 на дату, що передує дню здійснення оплати відносно дати, що передувала даті підписання Специфікації;

- оскільки ні законом, ні сторонами в договорі не встановлено точну суму або відсоток збільшення курсу, необхідні для здійснення коригування вартості товару, то будь-яке збільшення курсу ОСОБА_2 до гривні незалежно від його розміру, є підставою для здійснення такого коригування згідно з п. 3.6. договору;

- сторони погодили, що при підписанні договору та специфікацій до нього, а також при здійсненні коригування вартості товару, для визначення еквіваленту ціни в іноземній валюті використовуватиметься середнє значення курсу продажу ОСОБА_2, що склався на Міжбанківському валютному ринку України, згідно інформації, опублікованої за посиланням http://charts.finance.ua/currency/interbank ;

- Специфікація № 1 до договору була підписана 06.12.2016 року, курс, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті, укладання даної специфікації складає 28,0348 грн. за 1 ОСОБА_2;

- оскільки відповідачем не було здійснено розрахунок та оплату у відповідності до п. 3.6. договору оплаті підлягає наступна частина скоригованої вартості товару в загальній сумі 48973,32 грн.;

- позивач не мав можливості надіслати відповідачу для підписання ОСОБА_1 коригування вартості товару з огляду на те, що відповідач здійснював оплати без врахування проіндексованої/скоригованої вартості товару, всупереч порядку, узгодженому сторонами в п. 3.6. договору;

- оскільки відповідачем не було сплачено в повному обсязі не лише скориговану вартість товару, а й вартість товару, визначену у Специфікації № 1, позивач, в свою чергу, не надсилав ОСОБА_1 коригування вартості товару для підписання в порядку, передбаченому п. 3.8. договору. Просить позов задовольнити, та стягнути з відповідача 289352,20 грн., що складається з: суми заборгованості в розмірі 171501,84 грн., пені у розмірі 32134,20 грн., відсотків за неправомірне користування чужими коштами в розмірі 33270,33 грн., скоригованої вартості товару у розмірі 48973,32 грн., трьох відсотків річних в розмірі 3475,51 грн. До вказаної відповіді позивач долучив роздруківки з сайту http://charts.finance.ua/currency/interbank з інформацією про курс продажу ОСОБА_2 на Міжбанківському валютному ринку України за 2016, 2017 та 2018 роки.

Ухвалою суду від 29.05.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/526/18 до 02.07.2018 року, та відкладено підготовче засідання на 14.06.2018 року об 11:00.

14.06.2018 року на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог вих. № ОЛ12.06.18/104 від 12.06.2018 року, в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму позову 289355,20 грн., що складається з: заборгованості в сумі 171501,84 грн., пені в сумі 32134,20 грн., відсотків за неправомірне користування чужими коштами в сумі 33270,33 грн., скоригованої вартості товару в сумі 48973,32 грн. та трьох відсотків річних в сумі 3475,51 грн. При цьому у вказаній заяві позивач зазначив, що при здійсненні повторного розрахунку скоригованої вартості товару було виявлено помилку, а саме невірно вказано курс, що склався на Міжбанківському валютному ринку України станом на 20.12.2017 року - дату, що передувала оплаті відповідачем 20000,00 грн. Вказує, що за даними, опублікованими на сайті http://charts.finance.ua/currency/interbank курс, що склався станом на 20.12.2017 року становив 33,0478 грн. за 1 ОСОБА_2. Таким чином загальна скоригована вартість товару становить 48973,32 грн.

14.06.2018 року на адресу суду від позивача надійшла заява, за змістом якої останній просить приєднати до матеріалів справи рахунок на оплату по замовленню № 483 від 06.12.2016 року.

Ухвалою господарського суду від 14.06.2018 року в порядку приписів п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження у справі № 908/526/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.06.2018 року об 11:00.

19.06.2016 року поштою на адресу суду від позивача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи наступного документу: рахунка на оплату по замовленню № 483 від 06.12.2016 року.

19.06.2018 року на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог вих. № ОЛ12.06.18/104 від 12.06.2018 року такого ж змісту, як і заява, що надійшла 14.06.2018 року. У вказаній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму позову 289355,20 грн., що складається з: заборгованості в сумі 171501,84 грн., пені в сумі 32134,20 грн., відсотків за неправомірне користування чужими коштами в сумі 33270,33 грн., скоригованої вартості товару в сумі 48973,32 грн. та трьох відсотків річних в сумі 3475,51 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Статтею 46, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом.

Частиною 5 ст. 46 ГПК України визначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Оскільки заява позивача про уточнення позовних вимог вих. № ОЛ12.06.18/104 від 12.06.2018 року подана позивачем до закінчення підготовчого засідання з наданням доказів її направлення з додатками на адресу відповідача, відтак суд приймає її до розгляду.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту раніше поданої позовної заяви, фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог та формування нової ціни позову. Таким чином, має місце нова ціна позову, заявлена позивачем в заяві про зменшення позовних вимог, з якої спір вирішується судом по суті, а саме вимоги про стягнення з відповідача 289355,20 грн., а саме:

- заборгованості в сумі 171501,84 грн.,

- пені в сумі 32134,20 грн.,

- відсотків за неправомірне користування чужими коштами в сумі 33270,33 грн.,

- скоригованої вартості товару в сумі 48973,32 грн.,

- трьох відсотків річних в сумі 3475,51 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 21.06.2018 року підтримав позовні вимоги з урахуванням поданої раніше заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 21.06.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 18.06.2018 року ухвали суду від 14.06.2018 року.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 06.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК ГРЕЙН", далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД-АГРО-ЮГ» , далі Покупець, був укладений договір поставки № 06.12.16-15, далі Договір.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передати (поставити) Покупцеві у його власність сільськогосподарську техніку та/або обладнання до неї (надалі - Товар ), а Покупець зобов'язується прийняти ОСОБА_2 і у визначений строк, сплатити його вартість. Ціна, кількість, асортимент ОСОБА_2, зазначаються у специфікаціях (Додатках), що є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з пунктами 3.1.- 3.4. Договору ціна за одиницю та загальна вартість ОСОБА_2, зазначаються Сторонами у специфікаціях (Додатках), що є невід'ємною частиною цього Договору. Протягом строку дії цього Договору, грошові зобов'язання Покупця існують та підлягають сплаті у гривні. Враховуючи те, що ОСОБА_2 є імпортованим, сторони, у специфікаціях, визначають еквівалент ціни ОСОБА_2 у відповідності до курсу ОСОБА_2 відносно гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті підписання специфікації. Покупець здійснює оплату вартості ОСОБА_2 шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на рахунок Постачальника. Розрахунки між сторонами можуть проводитись в інших формах, окрім грошової, які не заборонені діючим законодавством України, в т.ч. з використанням вексельної форми розрахунків або припинення грошових зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог сторін. Покупець оплачує товар наступним чином :

а) оплата ОСОБА_2 в розмірі 10% загальної вартості ОСОБА_2, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 26.12.2016 року;

б) оплата ОСОБА_2 в розмірі 20% загальної вартості ОСОБА_2, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 18.07.2017 року;

в) оплата решти 70 % вартості ОСОБА_2, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 31.07.2017 року.

Умовами п. 3.6. Договору сторони визначили, що у разі збільшення курсу ОСОБА_2 на Міжбанківському валютному ринку України, Покупець, у день здійснення оплати за ОСОБА_2, зобов'язаний самостійно визначити суму в гривнях, яку він повинен сплатити Постачальнику, як скориговану вартість ОСОБА_2, за наступною формулою:

Х2=Х1*Y2/Y1, де

XI - вартість/частина вартості ОСОБА_2 у гривнях, зазначена у відповідній Специфікації,

YI - курс ОСОБА_2 до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті підписання Специфікації,

Y2 - курс ОСОБА_2 до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті оплати,

Х2 - кінцева вартість неоплаченої частини ОСОБА_2, у гривнях.

Сторони домовились, що в якості курсу ОСОБА_2 до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України, використовується середнє значення курсу продажу ОСОБА_2, що склався на Міжбанківському валютному ринку України. Сторони домовилися, що курс ОСОБА_2 до гривні визначається згідно інформації, опублікованої ЗАТ Інфінсервіс на сайті: http://charts.finance.ua/ua/currency/interbank . У разі виникнення між Сторонами суперечок щодо курсу валюти, достатнім доказом існування курсу на Міжбанку на визначену дату, є роздруківка відповідної сторінки з сайту, що зроблена Постачальником та засвідчена підписом його уповноваженої особи та печаткою. Для індексації (коригування) вартості ОСОБА_2, відповідно до умов п. 3.6. Договору, датою або днем оплати вважається дата надходження грошових коштів на рахунок Постачальника або дата проведення розрахунків в іншій формі, окрім грошової. У випадку, якщо Покупцем не виконані грошові зобов'язання за цим Договором у повному обсязі або частково, сторони узгодили, що для індексації (коригування) вартості ОСОБА_2, відповідно до у Договору, датою або днем оплати, буде вважатися дата складання та підписання Постачальником позовної заяви до суду, відповідної юрисдикції, у якій Покупець буде виступати відповідачем.

Відповідно до пунктів 4.1. - 4.4. Договору поставка ОСОБА_2 здійснюється Постачальником, за умови виконання Покупцем абзацу а) п. 3.4. цього Договору. Місце призначення (передачі) ОСОБА_2 - склад Постачальника, що знаходиться за адресою: Україна, м. Київ, вул. Поліська, 15. ОСОБА_2 повинен бути поставлений Покупцю в термін до 18.07.2017 року, але в будь-якому випадку не раніше належного виконання Покупцем абзацу а) п. 3.4. цього Договору. У разі порушення строків оплати ОСОБА_2 Постачальник вправі перенести строки поставки ОСОБА_2 на кількість днів, рівну кількості днів прострочення і до нього не можуть застосовуватись санкції за прострочення поставки ОСОБА_2, передбачені цим Договором та чинним законодавством України. На кожну поставку оформляється накладна. Датою поставки ОСОБА_2 є дата прийняття ОСОБА_2 Покупцем за видатковою накладною. ОСОБА_2 передається Покупцю у присутності представника Постачальника із відповідними повноваженнями. Поставка ОСОБА_2 здійснюється тільки за наявності в уповноваженої особи Покупця оригіналу довіреності на отримання ОСОБА_2 від Постачальника. ОСОБА_2 вважається переданим Покупцеві з моменту фактичного підписання товаросупровідних документів (накладних).

Пунктом 7.1. Договору передбачений обов'язок Покупця, а саме: провести оплату за товар, в строки та на умовах, вказаних у розділі 3 цього Договору.

Згідно з п. 14.1. Договору договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріпленням відтисками печаток (за наявності) та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивач в позові вказує, що відповідачем неналежним чином виконані зобов'язання за Договором в частині оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим у останнього утворився борг в сумі 171501,84 грн., який і намагається стягнути позивач.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем до Договору була підписана Специфікація № 1 від 06.12.2016 року, за умовами якої сторони узгодили поставку наступного товару: сівалка SP 8 рядкова 75 5800 на загальну суму 485002,04 грн. (еквівалент загальної вартості з ПДВ (ОСОБА_2) - 17300,00 ОСОБА_2.

У вказаній Специфікації зазначено, що курс, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті укладання даної специфікації складає 28,0348 грн. за 1 ОСОБА_2.

На оплату ОСОБА_2, передбаченого умовами Специфікації № 1 від 06.12.2016 року, позивачем був виписаний рахунок № 483 від 06.12.2016 року на суму 485002,04 грн.

Докази у справі свідчать, що відповідач частково виконав свої зобов'язання щодо здійснення оплати в порядку та на умовах, передбачених п. 3.4. Договору, сплативши на користь відповідача за ОСОБА_2 в загальній сумі 313500,20 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 61 -62), з якої вбачається, що:

- 26.12.2016 року відповідач сплатив 48500,20 грн.;

- 18.07.2017 року відповідач сплатив 95000,00 грн.;

- 31.07.2017 року відповідач сплатив 150000,00 грн.;

- 21.12.2017 року відповідач сплатив 20000,00 грн.

Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар, передбачений умовами Договору та Специфікацією № 1 від 06.12.2016 року на загальну суму 485002,04 грн., що підтверджується підписаною сторонами у справі видатковою накладною № ОГ-20/07 від 20.07.2017 року (а.с. 15).

Оскільки відповідач свої зобов'язання з оплати за поставлений товар у визначений умовами договору строк виконав не в повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом і намагається стягнути з відповідача залишок заборгованості за поставлений товар в розмірі 171501,84 грн.

Оскільки мало місце прострочення оплати поставленого товару, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 01.08.2017 року по 18.03.2018 року в сумі 32134,20 грн. на підставі п. 10.2. Договору. Так, вказаним пунктом Договору передбачено, що у випадку порушення термінів або умов оплати ОСОБА_2, Покупець сплачує Постачальнику пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Разом з тим на підставі п. 10.4. Договору позивач намагається стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 01.08.2017 року по 18.03.2018 року в сумі 33270,33 грн. Так вказаним пунктом Договору передбачено, що за порушення грошових зобов'язань по оплаті ОСОБА_2, Покупець сплачує на користь Постачальника проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3% за кожен місяць від простроченої суми, за весь період прострочення.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за період з 01.08.2017 року по 18.03.2018 року в сумі 3475,51 грн.

Поряд з цим на підставі п. 3.6. Договору позивач намагається стягнути з відповідача скориговану вартість товару в сумі 48973,32 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Відповідач товар прийняв (про що свідчить наявна в матеріалах справи підписана з боку відповідача видаткова накладна № № ОГ-20/07 від 20.07.2017 року), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Порядок здійснення розрахунків між сторонами узгоджено в розділі 3 Договору, а саме в п. 3.4., яким передбачено, що Покупець оплачує товар наступним чином :

а) оплата ОСОБА_2 в розмірі 10% загальної вартості ОСОБА_2, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 26.12.2016 року;

б) оплата ОСОБА_2 в розмірі 20% загальної вартості ОСОБА_2, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 18.07.2017 року;

в) оплата решти 70 % вартості ОСОБА_2, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 31.07.2017 року.

Матеріали справи свідчать, що позивач виконав свій обов'язок, поставивши відповідачу ОСОБА_2 на загальну суму 485002,04 грн., що підтверджується підписаною сторонами у справі видатковою накладною № ОГ-20/07 від 20.07.2017 року (а.с. 15).

Докази у справі свідчать, що поставка ОСОБА_2 за Договором на суму 485002,04 грн. відбулась, відповідач вказаний ОСОБА_2 прийняв, претензій в порядку п. 6.3. Договору не заявляв, а тому повинен оплатити його вартість у строки, встановлені договором.

Зі змісту п. 3.4. Договору та вартості поставленого товару за видатковою накладною вбачається, що відповідач повинен був розрахуватись наступним чином:

- до 26.12.2016 року сплатити позивачу 48500,20 грн. (10% загальної вартості ОСОБА_2);

- до 18.07.2017 року сплатити позивачу 97000,41 грн. (20% загальної вартості ОСОБА_2);

- до 31.07.2017 року сплатити позивачу 339501,43 грн. (70% загальної вартості ОСОБА_2).

Докази у справі свідчать, що відповідач частково виконав свої зобов'язання щодо здійснення оплати в порядку та на умовах, передбачених п. 3.4. Договору, сплативши на користь відповідача за ОСОБА_2 в загальній сумі 313500,20 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 61 -62), з якою вбачається, що:

- 26.12.2016 року відповідач сплатив 48500,20 грн.;

- 18.07.2017 року відповідач сплатив 95000,00 грн.;

- 31.07.2017 року відповідач сплатив 150000,00 грн.;

- 21.12.2017 року відповідач сплатив 20000,00 грн.

З урахуванням здійсненої часткової оплати вартості товару заборгованість відповідача за Договором складає 171501,84 грн.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі у встановлений договором строк за поставлений згідно умов договору товар.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо не здійснення оплати за поставлений товар в повному обсязі, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами договору, а наявність заборгованості в розмірі 171501,84 грн. підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № ОГ-20/07 від 20.07.2017 року, яка є первинним документом, згідно якої проводяться розрахунки між сторонами у справі з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК ГРЕЙН" до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД-АГРО-ЮГ» про стягнення заборгованості в сумі 171501,84 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати вартості поставленого товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за прострочення виконання зобов'язань за Договором в частині оплати поставленого товару нарахував відповідачу пеню за загальний період з 01.08.2017 року по 18.03.2018 року в сумі 32134,20 грн. на підставі п. 10.2. Договору. Так, вказаним пунктом Договору передбачено, що у випадку порушення термінів або умов оплати ОСОБА_2, Покупець сплачує Постачальнику пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Умовами п. 10.5. Договору сторони погодили, що нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань здійснюється до повного розрахунку .

Разом з тим згідно з п. 13.4. Договору сторони дійшли взаємної згоди, на підставі ст. 259 ЦК України при нарахуванні штрафних санкцій відповідно до умов цього Договору не застосовувати п. 6 ст. 232 ГК України, а здійснювати нарахування штрафних санкцій за весь період неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором, а також збільшити позовну давність про стягнення неустойки за цим Договором до 3-х років.

Таким чином, з урахуванням умов пунктів 10.5. та 13.4. Договору сторони за взаємною згодою встановили можливість нарахування штрафних санкцій (в тому числі пені) до повного розрахунку, тобто за період, що перевищує 6 місяців, які передбачені приписами ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відтак посилання відповідача на неправомірне нарахування позивачем пені за період з 01.08.2017 року по 18.03.2018 року (7 місяців та 18 днів) є безпідставним та необґрунтованим.

Прострочення виконання грошових зобов'язань з боку відповідача підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 01.08.2017 року по 18.03.2018 року відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам п. 10.2, 10.5., 13.4. Договору, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 32134,20 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Матеріали справи свідчать, що позивач за прострочення виконання зобов'язань за Договором в частині оплати поставленого товару нарахував відповідачу відсотки за неправомірне користування чужими коштами в розмірі 33270,33 грн. за період з 01.08.2017 року по 18.03.2018 року на підставі п. 10.4. Договору.

Згідно з п. 10.4. Договору за порушення грошових зобов'язань по оплаті ОСОБА_2, Покупець сплачує на користь Постачальника проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3% за кожен місяць від простроченої суми, за весь період прострочення.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами.

Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.

Дослідивши зміст пункту 10.4. Договору суд дійшов висновку, що ним передбачено нарахування саме процентів, передбачених ст. 536 ЦК України.

Оскільки відповідач не виконав в повному обсязі грошове зобов'язання з оплати вартості поставленого товару в сумі 171501,84 грн., відтак він неправомірно користувався вказаними коштами, які належали до сплати позивачу, а тому відповідно до умов п. 10.4. Договору зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3% за кожен місяць від простроченої суми, за весь період прострочення.

Безпосередньо в судовому засіданні 14.06.2018 року представник позивача пояснив, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами розмірі 33270,33 грн. були нараховані на суму боргу 191501,84 грн. за серпень, вересень, жовтень та листопад 2017 року (4 місяці), а на суму боргу 171501,84 грн. за січень та лютий 2018 року (2 місяці).

Прострочення виконання грошових зобов'язань з боку відповідача підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок відсотків за неправомірне користування чужими коштами за загальний період з 01.08.2017 року по 18.03.2018 року відповідає умовам п. 10.4. Договору, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків за неправомірне користування чужими коштами в сумі 33270,33 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за загальний період з 01.08.2017 року по 18.03.2018 року в сумі 3475,51 грн.

Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем за поставлений товар, а наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних за загальний період з 01.08.2017 року по 18.03.2018 року відповідає приписам вказаної статті, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 3475,51 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Поряд з цим на підставі п. 3.6. Договору позивач намагається стягнути з відповідача скориговану вартість товару в сумі 48973,32 грн.

Так, за умовами п. 3.6. Договору сторони узгодили, що у разі збільшення курсу ОСОБА_2 на Міжбанківському валютному ринку України, Покупець, у день здійснення оплати за ОСОБА_2, зобов'язаний самостійно визначити суму в гривнях, яку він повинен сплатити Постачальнику, як скориговану вартість ОСОБА_2, за наступною формулою:

Х2=Х1*Y2/Y1, де

XI - вартість/частина вартості ОСОБА_2 у гривнях, зазначена у відповідній Специфікації,

YI - курс ОСОБА_2 до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті підписання Специфікації,

Y2 - курс ОСОБА_2 до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті оплати,

Х2 - кінцева вартість неоплаченої частини ОСОБА_2, у гривнях.

Сторони домовились, що в якості курсу ОСОБА_2 до гривні, що склався на Міжбанківському валютному ринку України, використовується середнє значення курсу продажу ОСОБА_2 , що склався на Міжбанківському валютному ринку України. Сторони домовилися, що курс ОСОБА_2 до гривні визначається згідно інформації, опублікованої ЗАТ Інфінсервіс на сайті: http://charts.finance.ua/ua/currency/interbank . У разі виникнення між Сторонами суперечок щодо курсу валюти, достатнім доказом існування курсу на Міжбанку на визначену дату, є роздруківка відповідної сторінки з сайту, що зроблена Постачальником та засвідчена підписом його уповноваженої особи та печаткою. Для індексації (коригування) вартості ОСОБА_2, відповідно до умов п. 3.6. Договору, датою або днем оплати вважається дата надходження грошових коштів на рахунок Постачальника або дата проведення розрахунків в іншій формі, окрім грошової. У випадку, якщо Покупцем не виконані грошові зобов'язання за цим Договором у повному обсязі або частково, сторони узгодили, що для індексації (коригування) вартості ОСОБА_2, відповідно до у Договору, датою або днем оплати, буде вважатися дата складання та підписання Постачальником позовної заяви до суду, відповідної юрисдикції, у якій Покупець буде виступати відповідачем.

Таким чином, окрім оплати вартості поставленого ОСОБА_2 відповідач зобов'язаний за умовами п. 3.6. Договору у разі збільшення курсу ОСОБА_2 на Міжбанківському валютному ринку України до гривні у день здійснення оплати за ОСОБА_2, самостійно визначити суму в гривнях, яку він повинен сплатити Постачальнику, як скориговану вартість ОСОБА_2.

Так, на підтвердження курсу продажу ОСОБА_2 на Міжбанківському валютному ринку України до гривні позивачем у відповідності до умов п. 3.6. Договору надано до матеріалів справи роздруківки з сайту http://charts.finance.ua/ua/currency/interbank , що зроблена Постачальником та засвідчена підписом його уповноваженої особи та печаткою щодо курсу ОСОБА_2 на Міжбанку України за 2016, 2017 та 2018 роки (а.с. 75-80).

Разом з тим позивачем надано до матеріалів справи довідку ПАТ ОСОБА_4 ОСОБА_1 № Д1-В37/62-233 від 07.05.2018 року про зарахування на його рахунок коштів, сплачених відповідачем за поставлений товар, яка підтверджує дату оплати відповідачем боргу в розумінні п.п. 3.6.1. Договору.

Безпосередньо в судовому засіданні 14.06.2018 року представник позивача пояснив, що для розрахунку скоригованої вартості товару бере курс продажу ОСОБА_2 до гривні із сайту http://charts.finance.ua/ua/currency/interbank станом на дату, що передує даті оплати.

Враховуючи наявність вказаної довідки в матеріалах справи твердження відповідача у відзиві про не доведення позивачем дати надходження грошових коштів по кожному платежу та не надання банківських виписок по рахунку не ґрунтуються на матеріалах справи та є безпідставними і необґрунтованими.

Судом перевірено вказані в розрахунку скоригованої вартості товару, наданого позивачем, курси продажу ОСОБА_2 на Міжбанківському валютному ринку України до гривні у відкритому доступі на сайті http://charts.finance.ua/ua/currency/interbank .

Оскільки станом на дати здійснення оплати за поставлений ОСОБА_2 курс продажу ОСОБА_2 на Міжбанківському валютному ринку України збільшився, а відповідач не здійснював оплату скоригованої вартості товару в порядку, передбаченому умовами п. 3.6. Договору (самостійно визначивши суму в гривнях, яку він повинен сплатити Постачальнику, як скориговану вартість ОСОБА_2), відтак позивач правомірно нарахував відповідачу скориговану вартість ОСОБА_2.

Таким чином, внаслідок того, що відповідач не виконав обов'язок, передбачений пунктом 3.6. Договору щодо здійснення оплати скоригованої вартості ОСОБА_2, а наданий позивачем розрахунок скоригованої вартості ОСОБА_2 здійснений у відповідності до умов п. 3.6. Договору, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача скоригованої вартості товару в сумі 48973,32 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно тверджень відповідача про те, що позивач не має право стягувати скориговану вартість товару, оскільки ним не було надано відповідачу ОСОБА_3 коригування вартості товару слід зазначити наступне.

Пунктом 3.8. Договору сторони визначили, що по факту здійснення оплати, з урахуванням проіндексованої/скоригованої вартості ОСОБА_2, сторонами підписується відповідний ОСОБА_1 коригування вартості ОСОБА_2 у 2-х примірниках. Тобто відповідно до вказаного пункту ОСОБА_1 коригування вартості ОСОБА_2 підписується сторонами саме по факту здійснення оплати. Однак, відповідач не сплачував скориговану вартість товару, в тому числі не в повному обсязі розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим позивач зазначає, що не надсилав ОСОБА_1 коригування вартості товару для підписання в порядку, передбаченому п. 3.8. договору.

З приводу тверджень відповідача про неналежне виконання позивачем умов договору, а саме прострочення останнім поставки товару на 2 дні позивач надав пояснення, в яких зазначив, що товар - сівалка SP 8 рядкова 75 5800 була отримана позивачем лише 19 липня 2017 року, про що свідчить видаткова накладна № 1327 від 19.07.2017 року (а.с. 74), наступного ж дня вона була передана відповідачу на підставі видаткової накладної № ОГ-20/07 від 20.07.2017 року.

Крім того матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем строків оплати товару, встановлених п. 3.4. Договору, а згідно з п. 4.2. Договору у разі порушення строків оплати ОСОБА_2 Постачальник вправі перенести строки поставки ОСОБА_2 на кількість днів, рівну кількості днів прострочення і до нього не можуть застосовуватись санкції за прострочення поставки ОСОБА_2, передбачені цим Договором та чинним законодавством України.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 4340,33 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД-АГРО-ЮГ» , відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.06.2018 року, згідно частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 530, 536, 599, 611, 625, 712 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 230, 231, 265, 266 ГК України, ст. ст. 7, 8, 13, 46, 74, 86, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК ГРЕЙН" до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД-АГРО-ЮГ» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД-АГРО-ЮГ» , юридична адреса: 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. 40 Років Жовтня, буд. 11, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40, оф. 122, код ЄДРПОУ 23022228, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК ГРЕЙН", 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 20, літера А, офіс 411, код ЄДРПОУ 39282278, заборгованість в сумі 171501 (сто сімдесят одна тисяча п'ятсот одна) грн. 84 коп., пеню в сумі 32134 (тридцять дві тисячі сто тридцять чотири) грн. 20 коп., три проценти річних в сумі 3475 (три тисячі чотириста сімдесят п'ять) грн. 51 коп., відсотки за неправомірне користування чужими коштами в сумі 33270 (тридцять три тисячі двісті сімдесят) грн. 33 коп., скориговану вартість товару в сумі 48973 (сорок вісім тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. 32 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 4340 (чотири тисячі триста сорок) грн. 33 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 27.06.2018 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.