Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
22 червня 2018 р. № 820/1286/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д.,
при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4,
представника відповідача - ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Іскра" до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України про скасування вимоги, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Державне підприємство "Іскра", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України, в якому (далі Північно-східний офіс ОСОБА_6, відповідача), з урахуванням уточнень просить суд скасувати вимогу № 20-07-25/423 від 16.01.2018 року про усунення порушень, виявлених ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "ІСКРА" за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 р. та притягнення винних осіб до відповідальності як безпідставну та необґрунтовану.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування позову зазначили, що Північно-східним офісом ОСОБА_6 протиправно та без наявності підстав винесено вимогу, яка є необґрунтованою, оскільки правочини, визначені в акті ревізії як порушення, що потягли понесення державою та підприємством збитки, були здійснені правомірно, безпосередньо пов'язані з діяльністю підприємства, а отже не повинні були розцінюватися органом фінансового контролю як вчинені з порушенням законодавства. Оцінка зазначених правочинів та витрат як таких що потягли понесення збитків державою та підприємством є суб'єктивною, а єдиним способом виконання вимоги фактично є відшкодування завданих збитків, що не може бути здійснено органом фінансового контролю шляхом направлення вимоги.
Відповідач проти позову заперечував, надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що вимога Північно-східного офісу ОСОБА_6 є правомірною, винесеною на підставі діючих норм законодавства, а позивачем не наведено у позові доводів, чому саме така вимога є незаконною.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, доводи відзиву підтримали в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до п. 1.3.5.1 ОСОБА_7 проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу ОСОБА_6 на III квартал 2017 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 08.09.2017 № 914 та від 18.09.2017 № 042. виданих начальником Північно-східного офісу ОСОБА_6. головним державним аудитором Північно-східного офісу ОСОБА_6 ОСОБА_3ї. та головним державним фінансовим інспектором Північно-східного офісу ОСОБА_6 ОСОБА_8 проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства ІСКРА за період з 01.01.2015 по 30.06.2017.
Ревізію проведено з 11.09.2017 року по 01.12.2017 року. Ревізію було зупинено на період з 21.09.17 по 01.11.2017 року для проведення зустрічних звірок.
Про зупинення та поновлення ревізії позивача було повідомлено відповідно листами від 21.09.2017 № 20-07-25/6242 та від 01.11.2017 року № 20-07-25/7222.
За результатами ревізії Північно-східного офісу ОСОБА_6 складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства ІСКРА №07-10 34 від 07.12.2017 р.
Актом ревізії встановлено фінансових порушень на загальну суму 1036264.15 грн. та виявлено порушення порядку ведення бухгалтерського обліку.
З висновками акту ревізії ДП ІСКРА не погодилось та подало заперечення на акт ревізії від 19.12.2017 року.
Північно-східний офіс ОСОБА_6 розглянув надані заперечення та надав Висновки на заперечення від 12.01.2018 р., затверджені заступником начальника Північно-східного офісу ОСОБА_6Омельченко, у яких відповідач частково врахував надані заперечення позивачем.
Північно-східним офісом ОСОБА_6 було направлено на адресу позивача ОСОБА_9 №20-07-25/423 від 16.01.2018 р про усунення порушень, виявлених ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства ІСКРА за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 року у вимогах якої зазначено: Усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку. Опрацювати матеріали ревізії та розглянути питання щодо притягнення до відповідальності осіб з вини яких допущено порушення .
Надаючи правову оцінку обставинам даної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (далі Закон № 2265-19) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. (ст. 2 Закону № 2265-19).
Відповідно до ст. 4 Закону Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Суд зазначає, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб'єктів, суд у відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України встановлює, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.
Зазначена позиція зокрема узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №826/3902/15, в якій зокрема зазначено, що та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу (зокрема стягнення збитків у судовому порядку - на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону №2939, з чим кореспондується абз.4 пункту 50 Порядку) жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.
Зазначене свідчить про хибність висновку щодо відсутності підстав для вирішення питання правильності (обґрунтованості) спірних вимог контролюючих органів (в тому числі в частині розміру нарахованих сум, які підлягають поверненню) із посиланням на наявність передбаченої законом окремої, незалежної процедури реалізації органом своєї компетенції (завдань, функцій), реалізація чи нереалізація якої жодним чином не впливає на реалізацію компетенції щодо пре'дявлення обов'язкових до виконання вимог.
Судом встановлено, що відповідачем підчас ревізії виявлено збитки, завдані державі та об'єкту контролю.
Відповідач частково врахував надані заперечення позивачем щодо частини виявлених порушень.
Стосовно порушень, встановлених підчас ревізії та зазначених у вимозі, які, на думку органу фінансового контролю, потягли понесення збитків державою та підконтрольною установою, суд зазначає наступне.
В ході ревізії встановлено порушення вимог п.2 ст.75 Господарського кодексу України, п.1 постанови КМУ від 03.10.2012 №899 „Про порядок здійснення витрат суб'єктами господарювання державного сектору економіки у разі не затвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку» (далі - постанова КМУ № 899) та п.8.1 ст.8 Статуту ДП ІСКРА посадовими особами ДП ІСКРА без затвердженого фінансового плану, 09.03.2015 року, яке полягало у здійсненні підприємством видатків на оплату послуги технічного консультування ФО-П ОСОБА_10 у сумі 2850.0 грн.
Пункт 2 ст.75 Господарського кодексу України визначає адміністративну відповідальність посадових осіб державного комерційного підприємства, а не зобов'язання останнього.
Господарський кодекс України не передбачає призупинення господарської діяльності чи певну заборону на отримання доходів чи понесення витрат підприємством у разі відсутності затвердженого фінансового плану, крім заборони щодо відчуження майна, яке належить до основних засобів.
Відповідно до вимог п. 1 постанови КМУ від 03.10.2012 №899 „Про порядок здійснення витрат суб'єктами господарювання державного сектору економіки у разі не затвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку» (далі - постанова КМУ № 899) в редакції, що діяла на день укладання договору, суб'єкти господарювання державного сектора економіки (далі - суб'єкти господарювання) у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку можуть здійснювати витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідачем ані в акті ревізії, ані у відзиві на позовну заяву не доведено того факту, що зазначений правочин безпосередньо не пов'язаний з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), а також не зазначено підстав віднесення зазначеного правочину до таких, що не пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).
Інших зауважень щодо зазначеного правочину ані акт ревізії ані вимога не містять, а відтак будь-які посилання відповідача на додаткові факти неправомірності зазначеного правочину не беруться судом до уваги, оскільки зазначені факти не були покладені в основу спірного рішення.
Відповідно до п.п. б п. 3.1 укладеного договору №01/03/15 від 05.03.2015 р. ФО-П ОСОБА_11 надав ДП ІСКРА послуги технічного консультування,які здійснюються контрагентом стосовно будь-яких питань, пов'язаних з господарською діяльністю державного підприємства.
Фактичне надання послуг підтверджується Актом № 1 приймання-передачі виконаних робіт за березень 2015 р. на суму 2850.0 грн. 09.03.2015 року підприємством було здійснено видатки на оплату послуг технічного консультування ФО-П ОСОБА_10 у сумі 2850.0 грн.
Вказані послуги підприємством віднесено до складу адміністративних витрат відповідно до п. 18 П(С)БО 16 Витрати .
Відтак, у суду немає підстав вважати зазначений правочин таким, що не пов'язаний з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).
В результаті ревізії відповідачем також встановлене порушення, яке полягає в тому, що фінансовий план підприємства на 2017 рік був затверджений, начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області 27.06.2017 протокол № 4. Проте. ДП ІСКРА протягом І та II кварталів 2017 року здійснювало видатки на консультації з правових питань фінансово-господарської діяльності, загальні консультації та підготовку юридичних документів ' наступним підприємствам: Юридична фірма Глобус оплата здійснена 03.02.2017 у сумі 50000,0 грн, ТОВ Радник ПК оплата послуг здійснена 22.03.2017 у сумі' 3700,0 грн. та 26.05.2017 року у сумі 23000,0 грн.; ФОП ОСОБА_12 оплата здійснена 12.05.2017 у сумі - 6000,0 гривень.
Виходячи з вищенаведеного відповідачем встановлено, що підприємством у І півріччі 2017 року здійснено видатки на консультації з правових питань фінансово- господарської діяльності на загальну суму - 82700.0 грн, що на думку відповідача, призвело до збитків ДП ІСКРА .
З матеріалів справи вбачається, що фінансовий план підприємства на 2017 рік був направлений на затвердження до Міністерства аграрної політики та продовольства України у 1 півріччі 2016 року, однак вчасно не був розглянутий та затверджений органом управління. Листом №37-27-2-13/21309 від 21.12.2016 року Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило, що фінансовий план підприємства на 2017 рік відправлено на доопрацювання. У зв'язку з передачею ДП ІСКРА до сфери управління регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, фінансовий план на 2017 рік було подано на затвердження до регіонального відділення, але також неодноразово повертався на доопрацювання.
Як вбачається з матеріалів справи (договір про надання юридичних послуг від 02.02.2017 р.) юридична фірма Глобус проводила юридичний супровід державного підприємства при підготовці його до приватизації.
Відповідно до договорів № 9 від 20.03.2017 року, договору № 15 від 03.05.2017 року, № 19 від 18.05.2017 року, № 20 від 22.05.2017 року, № 21 від 24.05.2017 року, № 27 від 26.05.2017 року, № 28 від 24.05.2017 року ТОВ Радник ПК надавало консультаційні послуги та підготовку юридичних документів при проведенні процедури державних закупівель.
ФО-П ОСОБА_12 відповідно до договору від 03.05.2017 року надала консультаційні послуги стосовно проведення інвентаризації, що проводилась станом на 03.05.2017р. та станом на 31.05.2017 року згідно Наказу №41-2470 від 28.04.2017 р.. регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, який міститься в матеріалах справи.
Виробнича необхідність у вище перелічених послугах виникла зв'язку з проведенням приватизації ДП ІСКРА .
Вказані витрати підтверджуються актами здачі- прийняття наданих послуг (виконаних робіт) та документами про оплату зазначених послуг, які надані до матеріалів справи. Зазначені витрати віднесені підприємством до складу адміністративних витрат відповідно до п. 18 П(С)БО 16 Витрати .
Як вже було зазначено судом, Господарський кодекс України не передбачає призупинення господарської діяльності чи певну заборону на отримання доходів чи понесення витрат підприємством у разі відсутності затвердженого фінансового плану, окрім заборони щодо відчуження майна, яке належить до основних засобів.
Відповідно до вимог п. 1 постанови КМУ від 03.10.2012 №899 „Про порядок здійснення витрат суб'єктами господарювання державного сектору економіки у разі не затвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку» (далі - постанова КМУ № 899) в редакції, що діяла на день укладання договору, суб'єкти господарювання державного сектора економіки (далі - суб'єкти господарювання) у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку можуть здійснювати витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідачем ані в акті ревізії, ані у відзиві на позовну заяву не доведено того факту, що зазначений правочин безпосередньо не пов'язаний з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), а також не зазначено підстав віднесення зазначеного правочину до таких, що не пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).
Інших зауважень щодо зазначеного правочину ані акт ревізії ані вимога не містять, а відтак будь-які посилання відповідача на додаткові факти неправомірності зазначеного правочину не беруться судом до уваги, оскільки зазначені факти не були покладені в основу спірного рішення.
Відтак, в суду немає підстав вважати зазначений правочин таким, що не пов'язаний з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).
Ревізією законності здійснення та достовірності відображення в обліку витрат щодо правильності списання дизельного палива у періоді використання ДП ІСКРА орендованих транспортних засобів встановлено, що у грудні місяці 2016 року згідно даних бухгалтерського обліку підприємства проведено списання дизельного палива в кількості 10157 л на суму 165051.25 грн без будь-яких первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт використання дизельного палива на роботу орендованих транспортних засобів, а саме: відсутні подорожні листи вантажних автомобілів, дорожні листи на трактори, товарно- транспортні накладні, лімітно- забірні картки на одержання матеріальних цінностей, звіти по пальному, тощо.
Таким чином, як зазначає відповідач, внаслідок порушення вимог ч.1 ст. З, ст. 9 ЗУ № 996-ХІV та п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 Витрати за грудень 2016 року було безпідставно, тобто без наявності первинних документів, які б підтверджували факт використання дизельного палива на господарські потреби ДП ІСКРА , списано дизельне паливо на загальну суму 1658051,25 грн., що призвело до завищення витрат підприємства.
Внаслідок допущеного порушення підприємству, на думку відповідача, завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 1658051,25 грн.
Проте підчас судового розгляду судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що для вирощування сільськогосподарської продукції у 2016 році підприємством було використано орендовану техніку та вантажні автомобілі, що підтверджується договором оренди транспортних засобів № 01/04 та актами надання послуг, а також актами приймання-передачі, відповідно до якого позивачу було надано в оренду транспортні засоби: 31.05.2016 року- Сівалка Метро - терміном на 4 дні; Автомобіль КАМАЗ 5320 АХ58-98КХ терміном на 5 днів; Трактор Джон-Дір 16292 АХ терміном на 6 днів; ОСОБА_13 -Дір 64233 АА терміном на 1 день; Сівалка Джон-Дір терміном на 2 дні у робочому стані та придатний до експлуатації; 30.06.2017 року - Трактор Білорус 1021 МТЗ 12807 АХ терміном на 11 днів в робочому стані та придатний до експлуатації, 29.07.2016 року - Автомобіль КАМАЗ 5511 АХ58-97АІ терміном на 17 днів; Автомобіль КАМАЗ 5320 АХ58-98КХ - терміном на 17 днів; Трактор Т-150К 15917 АХ терміном на 7 днів, плуг оборотний терміном на 7 днів; причепи автомобільні НОМЕР_1 та АХ1256ХР терміном на 17 днів у робочому стані та придатний до експлуатації; 31.08.2016 - Трактор ХТЗ 15938 ТН терміном на 8 днів, Трактор Джон-Дір 16292 АХ терміном на 11 днів; Дискова оборона Рубін 91600 терміном на 6 днів, ОСОБА_7 оборотний терміном на 8 днів, Культиватор Agrolend К7 терміном на 2 дні, Глибокорозпушувач ДНІ Tiger2 терміном на 3 дні; 30.09.2016 року - Трактор ХТЗ 15938 ТН терміном на 12 днів, Трактор Джон-Дір 16292 АХ терміном на 6 днів, Автомобіль КАМАЗ 5320 АХ58-98КХ терміном на 2 дні, ОСОБА_7 оборотний терміном на 12 днів, Трактор Білорус 1021 МТЗ 12807 АХ терміном на 5 днів, Глибокорозпушувач ДНІ Tiger2 терміном на 4 дні, Сівалка Джон-Дір терміном на 6 днів, ОСОБА_13 -Дір терміном на 10 днів у робочому стані та придатний до експлуатації; 30.11.2016 року - Трактор Джон-Дір 16292 АХ терміном на 12 днів, ОСОБА_7 - терміном на 7 днів; Глибокорозпушувач ДНІ Tiger2 терміном на 5 днів у робочому стані та придатний до експлуатації у робочому стані та придатний до експлуатації; 31.12.2016 року - Трактор Джон-Дір 16292 АХ терміном на 11 днів, ОСОБА_7 оборотний терміном на 1 день, Глибокорозпушувач ДНІ Tiger2 терміном на 10 днів у робочому стані та придатний до експлуатації.
Відповідно до п. 6.1.5 Договору про оренду транспортних засобів, заправлення транспортних засобів паливно-мастильними матеріалами здійснюється за рахунок позивача.
У періоді використання ДП ІСКРА орендованих транспортних засобів у 2016 році за даними бухгалтерського обліку підприємства проведено списання дизельного палива в кількості 10157 л на суму 165051,25 грн. Вказана сума витрат була віднесена підприємством на незавершене виробництво (що підтверджується копією картки рахунку 203 - Кт 203 Дт 2311), тому не змінила загальну суму витрат 2016 року та не вплинула на результати фінансово- господарської діяльності за 2016 рік.
Крім того, позивачем до матеріалів справи додано копії первинних документів, зокрема актів списання ГСМ за грудень місяць 2016 року та відомість на заправку/на відпуск дизельного палива з 01.12.2016 року, а також лімітно-заборна картка за грудень 2016 року, а також копії дорожніх листів за вказаний період.
Отже, висновки акту перевірки стосовно списання дизельного палива на загальну суму 165051,25 грн., що призвело до збитків підприємства, є необґрунтованими.
Щодо відсутності будь-яких первинних документів суд зазначає наступне.
Відповідно до матеріалів справи додано Протокол обшуку від 31.07.2017 р., проведеного старшим слідчим в ОВС СУ ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_12 поліції ОСОБА_14 в ДП ІСКРА , підчас якого було виявлено та вилучено бухгалтерські документи, серед яких, зокрема, були:
-за №41 протоколу : паперова папка швидкозшивач з надписом рукописного тексту ПОСЛУГИ , в якій містилися документи ДП ІСКРА на 36-ти аркушах;
-за №101 протоколу: Фінансово-господарська документація ДП ІСКРА за 2016-2017 р. на 143 арк.: -за №102 протоколу : Товарно-транспортні накладні, звітність . копії договорів, актів приймання-передачі ДП ІСКРА за 2016р. на 126-ти арк.;
-за №103 протоколу : акти надання, приймання-здачі послуг ДП ІСКРА за жовтень-грудень 2016 р. на 41-му арк.;
-за №112 протоколу : подорожні листи, звіти ДП ІСКРА за 2016 р. на 62-х аркушах.
Крім того, в акті ОСОБА_6 зазначено, що в ході ревізії кожного питання програми перевірялись документи, які вилучені старшим слідчим в ОВС СУ ГУ Національної поліції в Харківській області майором поліції ОСОБА_14 згідно протоколу обшуку від 31.07.2017 року та документи, надані працівниками ДП ІСКРА для проведення ревізії.
Під час проведення ревізії підприємством надавались акти приймання-передачі транспортних засобів, однак ревізорами не прийнято до уваги.
Враховуючи вищевикладене, висновки акту ревізії стосовно відсутності первинних документів за 2016 р., що підтверджують використання дизельного палива в господарській діяльності, є безпідставними.
Ревізією встановлено, що в порушення п. 7.39. 7.47 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 підприємством виплачено грошові кошти, використані на господарські потреби попередніми директорами ОСОБА_15, ОСОБА_16 та директору ОСОБА_17, тобто виплачена кредиторська заборгованість, яка рахувалась станом на 01.01.2015 в загальній сумі 182 834.73 грн. без наявності на те підтверджуючих документів.
За даними бухгалтерського обліку станом на 01.01.2015 року кредиторська заборгованість по рахунку 372 складала 182834.73 грн.
Підприємством було сплачено грошові кошти, використані на господарські потреби попередніми керівниками ОСОБА_15, ОСОБА_16 та директору ОСОБА_17. Зазначені витрати підтверджуються відповідними квитанціями та звітами про використання коштів, наданими до матеріалів справи.
Відповідно до положень П(С)БО Витрати кредиторська заборгованість не відноситься на витрати підприємства поточного періоду та її погашення не відображається у Звіті про фінансові результати .
В ході ревізії стану збереження державного майна (за наявності), використання оборотних та необоротних активів встановлено, що у серпні місяці 2016 року згідно даних бухгалтерського обліку підприємства, а саме картки обліку по рахунку 2711. 2712. 2713, 2714 було проведено списання зерна без підтверджуючих первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт списання, а саме: відсутні акти на списання та будь-які інші документи.
Таким чином, як зазначено в акті ревізії та вимозі в порушення вимог ст. 3, ст. 9 ЗУ № 996-ХІУ (зі змінами) за серпень 2016 року було підприємством безпідставно проведено списання зерна озимої пшениці в кількості 14250 кг, зерна овса - 1400 кг. зерна ячменю - 20080 кг. озимого жита - 48820 кг на загальну суму 209095,95 грн, що призвело до збитків підприємства на зазначену суму.
Відповідно до Актів приймання- передачі сільськогосподарської продукції на відповідальне зберігання ДП ІСКРА передало, а ФГ Альянс прийняло на зберігання сільськогосподарську продукцію, яка належить державному підприємству.
Під час зберігання сільськогосподарської продукції ДП ІСКРА на складах ФГ Альянс у 2016 року було проведено доробку зерна, відповідно до договору надання послуг 01/08П-2016 від 01.08.2016 року, за результатами якої були списані мертві відходи зерна озимої пшениці, вівса, ячменю та озимого жита.
Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору, виконавець зобов'язується надати послуги з сортування та сушки ранньозернових культур які належать Замовнику на праві власності, а Замовник прийняти та оплатити послуги. Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору, при надходженні ранньозернових культур, згідно технологічного процесу, зерно проходить первинне очищення. В результаті післяжнивного дозрівання і фізіологічних процесів, що проходять в зерні (підвищується температура до +35-40 градусів С) для забезпечення якості зерна при збереженні, необхідно проводити оздоровчі роботи, в результаті чого зменшується смітна домішка від 0,1 % до 0,2%.
Акти на сортування та сушку продукції рослинництва за формою №82 надавались під час проведення ревізії. Мертві відходи були списані наступним бухгалтерським записом : Дт 949, Кт 271 по субрахункам. Зазначені відомості містяться у відповідних картках рахунку 2711 за 2016 рік.
Тому при списанні зерна відсутня матеріальна шкода (збитки), що зазначені в акті ревізії.
Вищезазначені акти ревізією не було прийнято відповідачем до уваги.
Відповідач у спірній вимозі також зазначив, що фінансовим планом на 2016 рік не передбачено витрати на послуги стосовно участі (в якості спостерігача) в проведенні інвентаризації відповідно до застосування вимог законодавства України, наданих ТОВ Віда-аудит відповідно до договору від 01.11.2016 № 15/01-11 (акт здачі-прийняття наданих послуг від 15.12.2016 № б/н на загальну суму - 8300.0грн).
Стосовно даного порушення судом встановлено, що ДП ІСКРА на виконання Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 429 від 31 жовтня 2016 р. було укладено договір на супутні аудиту послуги, відповідно до умов якого предмет договору складають виключно супутні аудиту послуги. Надання послуг аудиту договором не передбачене.
Відповідно до Наказу ДП Іскра № 1-ІНВ від 03.11.2016 року позивачем проведено інвентаризацію майна ДП ІСКРА станом на 03.11.2016 р.
На підставі договору №15/01-11.2016 від 01 листопада 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма ВІДА-АУДИТ (код ЄДРПОУ: 23463381). були надані супутні аудиту послуги по проведенню інвентаризації (у якості спостерігача) станом на 03.11.2016 р.
За результатами надання зазначених послуг було складено звіт про надання послуг стосовно участі (у якості спостерігача) в проведенні інвентаризації ДП Іскра та акт здачі-прийняття наданих послуг від 15.12.2016 № б/н на загальну суму - 8300.0 грн
Вказані послуги підприємством віднесено до складу адміністративних витрат відповідно до п. 18 П(С)БО 16 Витрати .
Суд зазначає, що з матеріалів справи не вбачається надання Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма ВІДА-АУДИТ аудиторських послуг, а відтак відповідачем помилково віднесено супутні послуги аудиту до аудиторських послуг.
Ревізією встановлено, що ДП „Іскра' ' було укладено договір від 26.08.2016 №26/08 з ПП Оптімал ВТС на виготовлення проектної документації на загальну суму 85000,0 грн. згідно банківських виписок сума сплачена на рахунок ПП Оптімал ВТС ' в повному обсязі. Підтвердженням факту виконаних робіт є акт виконаних проектних робіт технічного переоснащення існуючих 8-ми корпусів пташника за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Пасіки, вул. Синявіна. 6-а на загальну суму 85000.0 гривень. Зазначена сума проектних робіт не передбачена фінансовим планом на 2016 рік., що призвело до порушення п. 1 ст. 75 Господарського кодексу України з виконання фінансового плану в частині визнання економічних санкцій, не передбачених планом сумм на виготовлення проектів, робіт та послуг наданих аудиторською організацією на загальну суму 94924,25 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у зв'язку з проведенням приватизації у 2016 р. виникла виробнича необхідність у виготовленні проектної документації технічного переоснащення існуючих 8-ми корпусів пташника за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Пасіки, вул. Синявіна. 6а, який належить державному підприємству.
ПП Оптімал ВГС у 2016 р. було виготовлено проектну документацію, що підтверджується актом виконаних проектних робіт на загальну суму 85000.00 грн.
Витрати на виготовлення проектної документації підприємством було віднесено на рахунок 154 Придбання (створення) нематеріальних активів , що не вплинуло на результати фінансово- господарської діяльності за 2016 рік.
Суд зазначає, що оскільки фінансовий план на 2016 р. складався у 2015 р. та виконувався у 2016р., державні замовлення не доводились, а витрати на виготовлення проектної документації у 2016 р. підприємством правомірно було віднесено на рахунок 154 Придбання (створення) нематеріальних активів , що не вплинуло на результати фінансово- господарської діяльності за 2016 рік.
Також безпідставним є посилання відповідача на порушення виконання фінансового плану в частині визнаних економічних санкцій, оскільки в даному випадку відсутні будь-які економічні санкції між ДПІ ІСКРА та ПП Оптімал ВТС .
Крім того, стосовно складання та виконання фінансових планів на відповідний рік, суд також зазначає, що відповідно до Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 02.03.2015 № 205 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 березня 2015 р. за № 300/26745 фінансовий план підприємства складається за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку на кожний наступний рік з поквартальною розбивкою і відображає очікувані фінансові результати в запланованому році. Фінансовий план підприємства містить довідкову інформацію щодо фактичних показників минулого року, планових і прогнозних показників поточного року, а також інформацію згідно із стратегічним планом розвитку підприємства.
Відтак, суд зауважує, що фінансовий план не є суворим кошторисом, додержання якого повинно здійснюватися підконтрольною особою чітко та без будь-яких відхилень. З аналізу вищезазначеної норми вбачається що правова природа фінансового звіту носить довідково-інформативний характер, та покликана відобразити не чіткі, а лише очікувані фінансові результати діяльності в запланованому році.
Суд також зазначає, що в повному обсязі передбачити усі доходи та витрати, а також обставини, джерела та підстави їх виникнення є неможливим, з урахуванням що зазначений фінансовий звіт подається на розгляд у першому півріччі року, що передує року, на який затверджується та складається відповідний план.
Пункт 3 зазначеного Порядку визначає, що фінансовий план повинен забезпечувати збільшення показників рентабельності діяльності підприємства, активів та власного капіталу порівняно з плановими та прогнозними показниками на поточний рік. У разі зменшення зазначених показників, а також обсягу сплати поточних податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного бюджету підприємство обов'язково подає обґрунтування причин такого зменшення з відповідними розрахунками.
З огляду на положення зазначеної норми, до функцій фінансових планів також можна віднести функцію забезпечення можливості компаративного аналізу результатів та очікувань попередніх років та років, з метою оптимізації виробничої діяльності та забезпечення збільшення показників рентабельності діяльності підприємства, активів та власного капіталу, а також окреслення прогнозуємих меж бюджетного фінансування у відповідному році.
Відповідно до п. 4 Порядку проект фінансового плану підприємства з пронумерованими, прошнурованими та скріпленими печаткою сторінками у двох примірниках у паперовому та електронному вигляді подається органу, уповноваженому управляти державним майном або корпоративними правами держави (далі - орган управління), до 01 червня року, що передує плановому.
Органи управління/відповідальні органи управління затверджують/ погоджують фінансовий план підприємства до 01 вересня (підприємства електроенергетики, ліцензована діяльність яких регулюється шляхом затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, складають фінансові плани з урахуванням затвердженої цією комісією структури тарифів на електричну та теплову енергію - до 31 грудня) року, що передує плановому, та в паперовому вигляді подають до Мінекономрозвитку, Мінфіну і ДФС завізовані та завірені печаткою лише зведені основні фінансові показники, зазначені в додатку 1 до цього Порядку, а в електронному вигляді - фінансові плани щодо кожного підприємства в повному обсязі. (п. 5 Порядку).
Стосовно правомірності винесення вимоги, суд зазначає наступне.
Правові засади діяльності Управління Східного офісу ОСОБА_6 в Харківській області визначаються Положенням про Державну аудиторську службу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, а також положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ, згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями п.п.7, 10, 13 ст.10 Закону України №2939-ХІІ Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (далі - Закон), згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються (ч.2 ст.15 Закону).
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Положенням про Державну аудиторську службу встановлено, що ОСОБА_6 відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підп. 9 п. 4).
ОСОБА_9 органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що орган державного фінансового контролю вправі заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред'явлення обов'язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.
У даній справі, зміст спірної вимоги, яка, як встановлено вище, є індивідуально-правовим актом, і відтак породжує права і обов'язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, полягає в тому, щоб Усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку. Опрацювати матеріали ревізії та розглянути питання щодо притягнення до відповідальності осіб з вини яких допущено порушення .
Додатково про обов'язковий характер даної вимоги свідчить застереження в ній про те, що її невиконання є підставою для звернення до суду в інтересах держави.
Водночас, спірна вимога, як індивідуально-правовий акт, в силу закону обов'язковий до виконання підконтрольною установою, винесена з порушенням вимог закону щодо її змісту, оскільки є неконкретизованою.
Судом в судовому засіданні було з'ясовано причини відсутності конкретизації способів усунення порушень. На вказане запитання суду представником відповідача було повідомлено, що зазначення у вимозі які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень є втручанням у господарську діяльність підприємства.
Проте, суд критично ставиться до такої позиції відповідача, оскільки за таких умов, спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене в світлі обов'язкового характеру спірної вимоги в частині корегування роботи підконтрольної установи є порушенням вимог закону в частині змісту вимоги як акту індивідуальної дії.
Крім того, в судовому засіданні судом було з'ясовано у відповідача, які саме способи усунення порушень відповідач вважає за доцільні для повноцінного виконання вимоги позивачем.
З наданого судом пояснення представника відповідача в судовому засіданні, судом встановлено, що запропоновані представником Північно-східний офіс ОСОБА_6 способи усунення недоліків тим або іншим чином зводяться до відшкодування завданих збитків, яке по суті є єдиним способом виконання спірної вимоги.
Що стосується вимоги про розгляд питання щодо притягнення до відповідальності осіб з вини яких допущено порушення, суд зазначає, що відповідно до Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою КМУ від 20.04.2006 № 550 (далі Порядок №550) у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. За результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю (п. 50).
Проте, відповідачем у зазначеній вимозі вказані повноваження не реалізовано станом на дату направлення вимоги .
Закон України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26 січня 1993 року №2939-12, визначаючи правові та організаційні засади здійснення такого контролю, встановлює, серед іншого, завдання, функції та права органу державного фінансового контролю.
При цьому власне фінансовий контроль цим Законом визначений і як головне завдання (стаття 1), і як основна функція (стаття 2) органу державного фінансового контролю.
Відповідне завдання реалізується компетентним органом через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування (частина друга статті 2 Закону), а відповідна функція полягає у здійсненні фінансового контролю, зокрема, за усуненням виявлених недоліків і порушень (абз.7 пункту 1 частини першої статті 8 Закону).
Аналіз норм пункту 1 частини першої статті 8 Закону свідчить про те, що суб'єктами виконання положень цього пункту є суб'єкти, визначені у статті 2 Закону, зокрема підконтрольні установи.
Водночас, суб'єктом вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, що пунктом 3 частини першої статті 8 Закону віднесено до основних функцій контролюючого органу, є власне контролюючий орган.
З метою виконання окреслених Законом завдань і функцій контролюючий орган в силу положень статті 10 Закону наділений правами, зокрема пред'являти підконтрольним суб'єктам обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (пункт 7 частини першої статті 10), порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (пункт 8 частини першої статті 10), звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10 частини першої статті 10), при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13 частини першої статті 10).
З огляду на предмет і метод правового регулювання адміністративного права зазначені права контролюючого органу є одночасно і його обов'язками (правообов'язками), які не лише можуть бути, а і повинні бути реалізованими за наявності визначених законом підстав, у визначений законом спосіб та у визначеній законом формі. Так, непред'явлення контролюючим органом законної вимоги у разі дійсного встановлення ним порушень законодавства підконтрольним суб'єктом, зокрема визначення у встановленому порядку розміру заподіяних збитків, може мати наслідком юридичну відповідальність посадових осіб самого контролюючого органу.
Така правова позиція викладена у висновках Постанови Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №826/3902/15.
Щодо посилання відповідача на додані до матеріалів справи докази існування кримінального провадження стосовно посадових осіб ДП Іскра , суд не бере їх до уваги, оскільки відповідно до ч.2 ст. 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як вбачається з матеріалів справи, ані в спірній вимозі, а ні в акті ревізії відсутні посилання на той факт, що зазначену ревізію було проведено у зв'язку, або в межах існуючого кримінального провадження.
Саме існування такого кримінального провадження не може братися судом до уваги, оскільки відповідачем до матеріалів справи не надано вироку, що набрав законної сили стосовно осіб, щодо яких таке провадження відкрито.
Сама по собі наявність кримінального провадження, що перебуває у стадії досудового слідства не свідчить про дійсне існування будь-яких порушень, або вину відповідних посадових осіб підприємства.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням позиції Верховного Суду, суд вважає вимогу Північно-східного офісу ОСОБА_6 №20-07-25/423 від 16.01.2018 р про усунення порушень, виявлених ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства ІСКРА за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 р. необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам ч.2 ст. 2 КАС України, а вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 139, 241- 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Державного підприємства "Іскра" (с. Велика Гомільша, Зміївський район, Харківська область, 63451, код ЄДРПОУ: 00852909) до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України (майдан ОСОБА_10, буд. 5, Держпром, 4-й під. 10 пов, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ:40478572 ) про скасування вимоги - задовольнити.
Скасувати вимогу № 20-07-25/423 від 16.01.2018 року про усунення порушень, виявлених ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "ІСКРА" за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 р. та притягнення винних осіб до відповідальності.
Стягнути з Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України (майдан ОСОБА_10, буд. 5, Держпром, 4-й під. 10 пов, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ: 40478572) на користь Державного підприємства "Іскра" (с. Велика Гомільша, Зміївський район, Харківська область, 63451, код ЄДРПОУ: 00852909) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору у загальному розмірі 1762 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.00 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 27.06.2018 року.
Суддя Кухар М.Д.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2018 |
Оприлюднено | 28.06.2018 |
Номер документу | 75006883 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мельник-Томенко Ж.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні