Рішення

від 26.06.2018 по справі 909/125/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.06.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/125/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Назарчук І.П.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - головний спеціаліст відділу представництва Департаменту правової політики Івано-Франківської міської ради (довіреність №3/01-20/14в від 02.01.2018),

від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат, (посвідчення №955 від 11.09.2012, договір про надання правової допомоги №04/04-2018 від 11.04.2018),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Франківське" (вул. Чорновола, 157, м. Івано-Франківськ, 76005; вул. Рєпіна, 10, м. Івано-Франківськ, 76018)

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

до господарського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява Івано-Франківської міської ради до ТОВ "Франківське" про стягнення коштів в сумі 272 039,94грн., зокрема, збитків за користування без правоустановчих документів земельною ділянкою, що розташована за адресою: вул. Чорновола, 157 в м. Івано-Франківську (кадастровий номер 2610100000:20:007:0110) за період із 28.09.2015 по 31.08.2017.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за час користування відповідачем земельною ділянкою без правоустановчих документів завдано збитків міській раді, а сума недоодержана територіальною громадою становить 272039,94 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 21.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.03.2018. В зв'язку з неприбуттям в судове засідання представників сторін 15.03.2018 відкладено підготовче засідання на 29.03.2018, за результатами якого в зв'язку з неявкою представника відповідача відкладено підготовче засідання на 17.04.2018.

16.04.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками (вх.№6005/18 від 16.04.2018), в якому зазначено, що вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідач вказує на те, що нарахування збитків не можна вважати правомірним, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження грошової оцінки земельної ділянки, а тому розмір начебто понесених міською радою є орієнтовним. Також зазначає, що міською радою не приймалось рішення про передачу ТОВ "Франківське" в оренду земельної ділянки. Відповідач вважає, що у позивача немає підстав стверджувати про ухилення їхнього товариства від укладення договору оренди земельної ділянки, а тому просить в позові відмовити.

В підготовчому засіданні 17.04.2018 оголошувалась перерва до 24.04.2018.

Представник позивача 24.04.2018 подано до суду відповідь на відзив (вх.№6484/18 від 24.04.2018), в якій зазначено, що з доводами, вказаними у відзиві на позов, позивач не погоджується та просить позов задоволити.

Представником подано до суду заяву (вх.№6482/18 від 24.04.2018) про долучення до матеріалів справи копії листа - відповіді відділу Держгеокадастру у м. Івано-Франківську про надання інформації на адвокатський запит.

24.04.2018 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.05.2018.

Ухвалою суду від 15.05.2018 відкладено розгляд справи на 26.06.2018.

25.06.2018 від відповідача надійшла заява про стягнення (компенсацію) судових витрат.

В судовому засіданні 26.06.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задоволити.

Представник відповідача 26.06.2018 проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві, просив в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, при цьому, вважає за правильне взяти до уваги наступне:

з матеріалів справи вбачається, що земельній ділянці, що знаходиться за адресою: на вул. Чорновола,157 в м. Івано-Франківську присвоєно кадастровий номер 2610100000:20:007:0110.

Інспектором з самоврядного контролю управління земельних відносин 15.12.2016 проведено обстеження вказаної земельної ділянки на предмет дотримання вимог земельного законодавства - наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку. В результаті встановлено, що ТОВ "Франківське" на праві приватної власності склад загальною площею 3587,08 кв. м. за адресою вул. Чорновола, 157 в м. Івано-Франківську. Зазначений склад знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2610100000:20:007:0110.

Наведене вище підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (номер довідки 74643988 від 02.12.2016).

Слід зазначити, що договір оренди вказаної земельної ділянки з ЗАТ "Зірниця" завершив свою дію 05.03.2015.

Позивачем зазначено, що Департаментом комунальних ресурсів надіслано відповідачу клопотання про вимогу укласти договір оренди земельної ділянки та здійснити сплату за користування нею.

Інформація про реєстрацію за ТОВ "Франківське" речових прав - договору оренди земельної ділянки вул. Чорновола, 157 в м. Івано-Франківську в Державному реєстрі відсутня.

Отже, між Івано-Франківською міською радою, яка реалізує право власності територіальної громади на спірну земельну не підписано договір оренди такої земельної ділянки ТОВ "Франківське".

Згідно з актом про визначення збитків власнику землі від 31.08.2017 затвердженим рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської ради від 29.09.2017 №789, сума недоодержаного територіальною громадою м. Івано-Франківська доходу визначається збитками, які нанесені міській раді за час фактичного використання ТОВ "Франківське" земельної ділянки площею 0,4364 га за адресою вул. Чорновола, 157 в м. Івано-Франківську складає 272039,94 грн.

Розрахунок збитків у розмірі 272039,94 грн. зроблено за період із 28.09.2015 (Державна реєстрація права власності ТОВ "Франківське") по 31.08.2017 (дата складання Комісією з визначення збитків та відшкодування територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок комунальної власності з порушенням законодавства), з них: з 28.09.2015 по 25.10.2015 - 11005,11 грн.; з 01.01.2016 по 31.12.2016 - 166854,92 грн.; з 01.01.2017 по 31.08.2017 - 94179,90 грн.

03.10.2017 відповідачу було надіслано повідомлення-претензію з вимогою добровільного відшкодування збитків шляхом укладення договору про відшкодування територіальній громаді збитків, однак, відповідач зазначені вимоги не виконав.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Аналогічні визначення містить норма статті 373 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

В силу ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності , право користування земельною ділянкою на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину , на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені , на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок , будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Дані твердження кореспондуються із висновками постанови Верховного суду України від 12.04.2017 р. у справі №922/5468/14, в якій зокрема зазначено, що виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення ( продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З наведеного випливає, що новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна (позадоговірна) відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди необхідно встановити наявність в обставинах справи одночасно чотирьох умов, якими є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором та порушення такого правила поведінки винною особою (протиправність поведінки); наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони, вина особи, що завдала шкоду. Наявність всіх чотирьох складових правопорушення є необхідною вимогою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

Предметом позову у даній справі є збитки у вигляді упущеної вигоди внаслідок користування відповідачем земельною ділянкою без законних підстав (правовстановлюючих документів).

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Оскільки одним із обов'язків землекористувачів є своєчасне внесення плати за користування земельною ділянкою, а одним із прав власника земельної ділянки - отримання цієї плати, то невиконання цього обов'язку відповідачем спричинило порушення права Івано-Франківської міської ради щодо отримання такої плати (упущена вигода).

Згідно із ст. 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У статті 156 ЗК України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 ЗК України встановлено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, згідно п. 3 якого відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

При цьому, неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають з земельних відносин" вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Під збитками розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Щодо наявності у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), то суд зазначає наступне.

Відповідачем не надано суду доказів, що ним з поважних причин не здійснено оформлення землекористування за період з 28.09.2015 по 31.08.2017.

Протиправна поведінка відповідача виражається у користуванні земельною ділянкою без внесення плати за таке використання, збитки - це не отриманий міською радою дохід за використання відповідачем земельної ділянки. Причинний зв'язок виражається в тому, що невнесення плати за користування земельною ділянкою відповідачем, має наслідком неотримання цієї плати міською радою. Вина проявляється у ставленні відповідача до своєї бездіяльності, виражена у формі прямого умислу, оскільки відповідач усвідомлював протиправний характер своєї бездіяльності по оформленню документів на користування, та невнесення плати за користування земельною ділянкою, передбачав, що така бездіяльність призведе до неотримання міською радою доходу, та бажав спричиненню збитків міському бюджету.

Згідно статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Крім того, згідно пункту 3.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що заперечення, наведені відповідачем у відзиві на позов є безпідставними та до уваги судом не можуть бути прийняті.

Приписами статті 129 Конституції України до переліку основних засад судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу приписів статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позову Івано-Франківської міської ради до ТОВ "Франківське" про стягнення коштів, а саме, збитків за користування без правоустановчих документів земельною ділянкою в сумі 272 039,94 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 14, 129 Конституції України, статтями 74, 76, 86, 129, 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Франківське" (вул. Чорновола, 157, м. Івано-Франківськ, 76005, код 40029381) на користь Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код 33644700) збитки за користування без правоустановчих документів земельною ділянкою, що розташована за адресою: вул. Чорновола, 157 в м. Івано-Франківську (кадастровий номер 2610100000:20:007:0110) за період із 28.09.2015 по 31.08.2017 в розмірі 272039,94 грн. (двісті сімдесят дві тисячі тридцять дев'ять гривень дев'яносто чотири копійки), а також судовий збір в сумі 4080,60 грн. (чотири тисячі вісімдесят гривень шістдесят копійок).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грица Ю.І.

Повне судове рішення складено 29.06.2018.