Ухвала

від 26.06.2018 по справі 911/3823/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" червня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3823/17

За заявою б/н від 15.06.2018 року Фермерського господарства Полісся про роз'яснення рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року

у справі № 911/3823/17 за позовом Фермерського господарства Полісся

до 1. Фастівської районної державної адміністрації Київської області

2. Головного управління Держгеокадастру у Київській області

про визнання права власності

Суддя А.Ю.Кошик

За участю представників:

Позивача (заявника) - Перегон Ю.О.

Відповідача1 - не з'явився

Відповідача2 - не з'явився

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року у справі № 911/3823/17 задоволено позовні вимоги Фермерського господарства Полісся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області. Визнано за Фермерським господарством Полісся право власності на земельну ділянку № 13, площею 26,80 га (згідно Державною акту на право колективної власності на землю серії КВ від 28.12.1995 року), що знаходиться за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Ставки, вул. Шевченка, 1 та відноситься до категорії земель - землі під господарськими дворами, будівлями, на якій розміщені належні Фермерському господарству Полісся на праві власності об'єкти нерухомості. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь Фермерського господарства Полісся 2716,52 грн. судових витрат. В задоволенні позову Фермерського господарства Полісся до Фастівської районної державної адміністрації Київської області відмовлено.

Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 21.05.2018 року у справі № 911/3823/17 рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Матеріали справи № 911/3823/17 повернулись до Господарського суду Київської області 11.06.2018 року.

Таким чином, рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року у справі № 911/3823/17 набрало законної сили з моменту прийняття постанови Київського апеляційного Господарського суду від 21.05.2018 року у справі № 911/3823/17.

До канцелярії Господарського суду Київської області 19.06.2018 року надійшла заява Фермерського господарства Полісся про роз'яснення рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року у справі № 911/3823/17.

Згідно зі ст. 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.

Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Враховуючи, що судове рішення ухвалено в судовому засіданні з повідомленням сторін, заява про його роз'яснення також має розглядатись в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У зв'язку з чим, ухвалою суду від 19.06.2018 року заяву б/н від 15.06.2018 року Фермерського господарства Полісся про роз'яснення рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року призначено до розгляду в судовому засіданні 26.06.2018 року, про що повідомлено сторони у справі.

В судовому засіданні 26.06.2018 року позивачем (заявником) підтримано вимоги заяви б/н від 15.06.2018 року про роз'яснення рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року.

Представники відповідачів, належним чином повідомлені про розгляд заяви, в судове засідання 26.06.2018 року не з'явились, заперечень не подали, що згідно з ч. 3 ст. 245 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.

Розглянувши в судовому засіданні 26.06.2018 року заяву б/н від 15.06.2018 року Фермерського господарства Полісся про роз'яснення рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року, судом встановлено наступне.

Заявнику - Фермерському господарству Полісся , чиї позовні вимоги задоволено рішенням Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року у справі № 911/3823/17, не зрозумілий порядок виконання відповідного судового рішення.

В зв'язку з тим, що у вказаному рішенні не було роз'яснено порядку його виконання, у позивача виникли труднощі з виконанням даного рішення, а саме неможливість реєстрації свого права власності, підтвердженого судовим рішенням, на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зокрема, після набрання рішенням Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року у справі № 911/3823/17 законної сили за наслідками апеляційного перегляду, 02.06.2018 року позивач звернувся із заявою про державну реєстрацію постановленого в судовому рішенні права власності на земельну ділянку до Державного реєстратора прав на нерухоме майно. Однак, згідно рішення реєстратора №41533251 від 11.06.2018 року позивачу відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв'язку з тим, що земельна ділянка не має кадастрового номеру, що не дає змоги ідентифікувати дану земельну ділянку та не дає змоги здійснити відповідні перевірки у Державному земельному кадастрі про таку земельну ділянку.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до п.1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Для внесення відповідних відомостей про земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державний реєстратор повинен здійснити ряд дій, а саме, відповідно до пункту 10-1 Постанови Кабінету Міністрів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 року №1127 державний реєстратор під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку, у тому числі з метою перевірки її кадастрового номера щодо його наявності та автентичності, а також з метою встановлення наявності відомостей про власників, користувачів такої земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, що містяться в Державному земельному кадастрі, та відповідності таким відомостям про власників, користувачів відомостей, зазначених заявником у заяві.

Відповідно до пункту 18 Постанови Кабінету Міністрів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 року №1127 у разі надходження відповідно до цього Порядку відомостей з Державного земельного кадастру про відсутність в останньому відомостей про земельну ділянку державний реєстратор приймає рішення щодо відмови в державній реєстрації прав.

Таким чином, для належної реєстрації права власності позивача, необхідно здійснити дії щодо присвоєння належній позивачу земельній ділянці кадастрового номеру.

Присвоєння кадастрового номеру здійснюється на підставі Закону України Про Державний земельний кадастр та Постанови Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру .

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України Про Державний земельний кадастр внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч.4 ст. 9 Закону України Про Державний земельний кадастр державний кадастровий реєстратор вчиняє такі дії, зокрема, здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Внесення відомостей про земельну ділянку, в тому числі і щодо кадастрових номерів, відповідно до статті 21 Закону України Про Державний земельний кадастр здійснюється на підставі відповідної документації із землеустрою.

Відповідно до статті 1 Закону України Про землеустрій документація із землеустрою (землевпорядна документація) - це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Відповідно до статті 25 Закону України Про землеустрій документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Таким чином, для забезпечення позивачу можливості зареєструвати своє право власності на земельну ділянку, необхідно присвоїти земельній ділянці кадастровий номер, чому передує виготовлення документації із землеустрою.

Статтею 26 Закону України Про землеустрій визначено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

У зв'язку з чим, позивач зазначає, що йому є незрозумілим порядок реалізації постановленого в рішенні суду результату - права власності на земельну ділянку, оскільки для реєстрації відповідного права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивачу необхідно виготовити документацію із землеустрою, для чого позивач повинен надати розробнику відповідний підтверджуючий документ власника земельної ділянки, яким з огляду на ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто виникає взаємовиключна ситуація, яка унеможливлює виконання судового рішення, оскільки відповідні особи, а саме Державний реєстратор, Державний кадастровий реєстратор та розробники документації із землеустрою не визнають рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року у справі №911/3823/17 в якості достатнього доказу набуття позивачем права власності на земельну ділянку.

У зв'язку з чим, позивач просить роз'яснити, що рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року у справі №911/3823/17є достатньою підставою:

- для виготовлення документації із землеустрою, а саме проекту землеустрою щодо відведення Фермерському господарству Полісся земельної ділянки №13, площею 26,80 га (згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ від 28.12.1995 року), що знаходиться за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Ставки, вул.Шевченка, 1, для ведення фермерського господарства.

- для реєстрації в Національній кадастровій системі земельної ділянки №13, площею 26,80 га (згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ від 28.12.1995 року), що належить Фермерському господарству Полісся на праві приватної власності та знаходиться за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Ставки, вул. Шевченка, 1, для ведення фермерського господарства, з присвоєнням кадастрового номеру.

- для реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності Фермерського господарства Полісся на земельну ділянку №13, площею 26,80 га (згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ від 28.12.1995 року), що знаходиться за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Ставки, вул. Шевченка, 1, для ведення фермерського господарства.

Як вбачається зі встановлених в ході розгляду спору у справі № 911/3823/17 обставин, судом встановлено факт набуття позивачем прав на земельну ділянку №13, площею 26,80 га під господарськими дворами та будівлями, набутими позивачем внаслідок викупу у 2008 році паїв КСП Україна , якому земля належала на праві колективної власності згідно з Державним актом, виданим у 1995 році.

Таким чином, судом встановлено, що до позивача з 2008 року перейшло в порядку ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України право власності на наведену земельну ділянку, яка належала попередньому власнику з 1995 року.

Спір виник саме у зв'язку з невизначеністю порядку оформлення права власності за позивачем на земельну ділянку у відповідності до вимог чинного законодавства. У зв'язку з чим, судом досліджено та встановлено, що відповідно до абз.2 п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України спірна земельна ділянка колективної власності підлягає приватизації в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивач викупив майнові сертифікати членів Колективного сільськогосподарського підприємства Україна , в той час, як розподіл і приватизація несільськогосподарських угідь, що перебували у власності КСП, не відбувались, позивач, як правонаступник відповідного колективного сільськогосподарського підприємства з огляду на абз.2 п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України та ст. 25 Земельного кодексу України, має право на отримання земельної ділянки у власність, для чого необхідне відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Тобто, для оформлення позивачем права на належну йому земельну ділянку № 13, позивачу необхідно пройти процедуру виділення відповідної земельної ділянки у приватну власність.

До того ж, ч. 5 ст. 25 Земельного кодексу України гарантує право на одержання своєї земельної частки (паю), виділеної в натурі (на місцевості).

Згідно з ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно зі ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Частиною 3 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Згідно з ч. 4 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 79 1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Таким чином, право колективної власності на земельну ділянку, до складу якої входить спірна земельна ділянка, набута позивачем у власність, оформлено у відповідності до законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права, зокрема, засвідчено Державним актом, виданим у 1995 році у відповідності до вимог чинного на той час законодавства.

Відповідне право колективної власності на землю є підставою для приватизації відповідної земельної ділянки (її частини) позивачем, у зв'язку з переходом до нього відповідного права власності на землю, що і встановлено рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/3823/17.

Таким чином, рішенням Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року у справі №911/3823/17 встановлено, що позивач є особою, до якої на підставі закону (ст. 120) перейшло відповідне речове право - право власника земельної ділянки.

Відповідне судове рішення є достатнім і належним доказом наявності у позивача прав власника земельної ділянки в розумінні, зокрема, Законів України Про Державний земельний кадастр , Про землеустрій , Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Постанови Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру , які регулюють процедуру, що передує виникненню права власності на земельну ділянку в розумінні ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав.

Частиною 2 ст. 158 Земельного кодексу України визначено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року у справі №911/3823/17 засвідчує наявність у Фермерського господарства Полісся прав власника на земельну ділянку № 13, площею 26,80 га (згідно Державною акту на право колективної власності на землю серії КВ від 28.12.1995 року), що знаходиться за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Ставки, вул. Шевченка, 1 та відноситься до категорії земель - землі під господарськими дворами, будівлями, на якій розміщені належні Фермерському господарству Полісся на праві власності об'єкти нерухомості.

Відповідне рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року у справі №911/3823/17 є обов'язковим для виконання з врахуванням даної ухвали про роз'яснення, будь-ким (всіма органами державної влади, підприємствами, установами, громадянами, тощо) на всій території України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.234, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Фермерського господарства Полісся про роз'яснення рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року у справі № 911/3823/17.

2. Роз'яснити, що рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року у справі №911/3823/17 засвідчує наявність у наявність у Фермерського господарства Полісся прав власника на земельну ділянку № 13, площею 26,80 га (згідно Державною акту на право колективної власності на землю серії КВ від 28.12.1995 року), що знаходиться за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Ставки, вул. Шевченка, 1 та відноситься до категорії земель - землі під господарськими дворами, будівлями, на якій розміщені належні Фермерському господарству Полісся на праві власності об'єкти нерухомості

3. Рішення Господарського суду Київської області від 13.02.2018 року у справі №911/3823/17 є достатньою правовою підставою:

- для виготовлення документації із землеустрою, а саме проекту землеустрою щодо відведення Фермерському господарству Полісся (08503, Київська область, Фастівський р-н. с.Ставки, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 24217905) земельної ділянки №13, площею 26,80 га (згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ від 28.12.1995 року), що знаходиться за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Ставки, вул.Шевченка, 1, для ведення фермерського господарства;

- для реєстрації в Національній кадастровій системі земельної ділянки №13, площею 26,80 га (згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ від 28.12.1995 року), що належить Фермерському господарству Полісся (08503, Київська область, Фастівський р-н. с. Ставки, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 24217905) на праві приватної власності та знаходиться за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Ставки, вул. Шевченка, 1, для ведення фермерського господарства, з присвоєнням кадастрового номеру;

- для реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності Фермерського господарства Полісся (08503, Київська область, Фастівський р-н. с. Ставки, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 24217905) на земельну ділянку №13, площею 26,80 га (згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ від 28.12.1995 року), що знаходиться за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Ставки, вул. Шевченка, 1, для ведення фермерського господарства.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки та в порядку, визначеному § 1 глави 1 розділу згідно IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик