Постанова

від 25.06.2018 по справі 910/12169/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2018 р. Справа№ 910/12169/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,

за участю представників:

від позивача - Коновал Р.О. довіреність № б/н від 30.04.2018;

від відповідача - представник не прибув;

від третьої особи - ПП "Фірма "Мега - Трейд" - Фєдосєєв Д.О., адвокат, ордер 029361 від 19.01.2018;

від третьої особи - Компанії Марфорд Фінанс Лімітед (MARFORD FINANCE LIMITED) - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі №910/12169/16 (суддя Смирнова Ю.М., м. Київ, повний текст складено - 17.10.2017) за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік-Сервіс", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного підприємства "Фірма "Мега - Трейд" та Компанії Марфорд Фінанс Лімітед (MARFORD FINANCE LIMITED), про зобов'язання включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу.

ВСТАНОВИВ наступне.

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік-Сервіс" про зобов'язання включити в проміжний ліквідаційний баланс відповідача кредиторську вимогу позивача в загальному розмірі 73717156,63 грн. як визнану.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням боржником - приватним підприємством "Фірма "Мега-Трейд" зобов'язань за кредитними договорами №11127753005 від 31.03.2009 та № 11127822002 від 31.03.2009, виконання яких було забезпечено відповідачем за договором застави майнових прав № б/н від 20.05.2013. Враховуючи, що товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпік-Сервіс" перебуває у стані припинення, позивач вказував на наявність у відповідача в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії обов'язку включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу позивача на суму 73717156,63 грн., як визнану.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі №910/12169/16 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 у справі №910/12169/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Скасовуючи наведені судові акти суд касаційної інстанції вказав, що судами попередніх інстанцій не встановлено, про включення до проміжного ліквідаційного балансу відповідача кредиторської вимоги за яким саме кредитним договором (якими саме кредитними договорами) заявлено позовні вимоги у даній справі, а отже не встановлено предмет позову у даній справі. Відповідно, судами не було визначено коло фактичних обставин справи, які підлягають встановленню при вирішенні спору, та коло належних і допустимих доказів, якими такі обставини мають підтверджуватися.

Також, у постанові Вищого господарського суду України було зазначено, що господарські суди попередніх інстанцій не зазначили, якими доказами підтверджується, що кредитний договір № 11127753002 від 14.03.2007 та кредитний договір № 11127753005 від 31.03.2009 є одним і тим самим договором.

За результатом нового розгляду Господарським судом міста Києва 03.10.2017 прийнято рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору, позивач внаслідок того, що вимога заставодержателя про виконання кредитного договору не була виконана, набув права вимоги по контракту до боржника - Марфорд Фінанс Лімітід, а не права на стягнення із заставодавця грошових коштів у сумі 73717156,63 грн, і як наслідок, - права на включення в проміжний ліквідаційний баланс зазначеної вимоги позивача.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі №910/12169/16 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до непогодження із висновками, викладеними судом в оскаржуваному рішенні та не дослідження судом першої інстанції доказів у повній мірі, що призвело до необґрунтованої відмови у задоволенні позову, оскільки, як вказує скаржник, його вимоги є підтвердженими.

Також, апелянт зазначає, що його вимоги є немайновими та відповідно висновок суду про те, що заставодержатель не набув права на стягнення із заставодавця грошових коштів є невірним

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представник третьої особи - ПП "Фірма "Мега - Трейд" в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач та третя особа - Компанії Марфорд Фінанс Лімітед правом на участь представників у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Щодо повідомлення відповідача, слід зазначити наступне.

Так, ухвала суду про відкладення розгляду справи на 25.06.2018 була надіслана за адресою, яка є його офіційним місцезнаходженням.

Вказана ухвала суду була повернута підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Згідно п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стосовно повідомлення третьої особи - Компанії Марфорд Фінанс Лімітед, слід зазначити наступне.

Так, про розгляд даної справи вказана особа повідомлялася в порядку, передбаченому Конвенцією "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 15.11.1965, із надісланням Центральному Органу запитуваної Держави прохання про вручення документів.

Крім цього, Київський апеляційний господарський суд звертався до Міністерства юстиції України, з проханням звернутися через дипломатичні канали до Центрального Органу Белізу обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав Конвенції із проханням про вручення судового документу - ухвали Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі №910/12169/16.

Також, апеляційним судом було направлено ухвалу про відкладення розгляду справи безпосередньо на адресу третьої особи, підтвердженням отримання вказаної ухвали суду є повідомлення про вручення.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми в даному судовому засіданні від відповідача та третьої особи до суду не надійшло.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи те, що відсутність в судовому засіданні представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (далі - банк, найменування змінене на публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк") та приватним підприємством "Фірма "Мега-Трейд" (далі - позичальник) 14.03.2007 було укладено кредитний договір №11127753002, за умовами якого банк зобов'язується надавати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 1643000,00 швейцарських франків 00 сантимів у порядку та на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 6814025,40 грн. 40 коп. за курсом НБУ на день укладення цього договору (п.1.1), позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не раніше 14.03.2017 (п.1.2.2), за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 8,49 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору (п.1.3.1), за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення кредиту, у разі наявності такого графіку) процентна ставка встановлюється у розмірі 12,73 % річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором (п.1.3.2).

Також, як зазначив позивач у позові, 14.03.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" та Приватним підприємством "Фірма "Мега-Трейд" було укладено кредитний договір №11127822000, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у формі траншу або декількох траншів, але в будь-якому випадку в межах загальної суми кредиту в іноземній валюті, що дорівнює 4557000,00 швейцарських франків 00 сантимів з додатковими угодами до нього.

При цьому, належним чином засвідчена копія даного договору в матеріалах справи відсутня, на вимогу суду першої інстанції позивач оригінал та належним чином засвідчену копію цього договору з усіма додатками та додатковими угодами до нього, а також документами, складеними на виконання вказаного правочину не надав.

Згодом, а саме 08.12.2011 між публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк", як продавцем, та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (договір купівлі-продажу), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрований в реєстрі за №2949.

За умовами договору продавець погодився продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець погодився придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі. При цьому, права вимоги за кредитами означає всі права вимоги продавця в якості кредитодавця по відношенню до позичальників в якості позичальників стосовно кредитів за відповідними кредитними договорами (включаючи, в залежності від випадку, усі права, повноваження та гарантії відшкодування за ними, у кожному випадку існуючі або майбутні, надані продавцеві або на користь продавця в якості кредитодавця за такими кредитними договорами) тощо.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України щодо встановлення обставин зміни номерів кредитних договорів місцевим господарським судом вірно встановлено наступне.

Відповідно до акту приймання - передачі документації від 10.07.2014 до договору купівлі-продажу продавцем було передано, а покупцем прийнято оригінал кредитного договору із первісним №11127822000 (кредитний договір №11127822002), боржник - Приватне підприємство "Фірма "Мега-Трейд" (а.с.55, т.3).

Актом приймання - передачі документації від 10.07.2014 до договору купівлі-продажу продавцем було передано, а покупцем прийнято оригінал кредитного договору із первісним №11127753002 (кредитний договір №11127753005), боржник - Приватне підприємство "Фірма "Мега-Трейд" (а.с.56, т.3).

Листом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" за вих.№23/4716 від 22.02.2016 (а.с.57, т. 3) позивача повідомлено про зміну номерів та дати укладення кредитних договорів з №11127753002 від 14.03.2007 на №11127753005 від 31.03.2009 та з №11127822000 від 14.03.2007 на №11127822002 від 31.03.2009.

Отже, враховуючи наведене позивачем доведено обставини зміни номерів та дат укладення кредитних договорів з №11127753002 від 14.03.2007 на №11127753005 від 31.03.2009 та з №11127822000 від 14.03.2007 на №11127822002 від 31.03.2009.

Таким чином, на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 та внаслідок такої передачі за правилами, передбаченими ст.ст. 512, 513, 514, 516 та 517 Цивільного кодексу України, публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" набуло статус нового кредитора до боржника за кредитними договорами №11127753002 від 14.03.2007 та №11127822000 від 14.03.2007 номер та дати укладення яких змінено на №11127753005 від 31.03.2009 та №11127822002 від 31.03.2009 відповідно.

За умовами договору застави від 20.05.2013, укладеного між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", як заставодержателем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпік-Сервіс", як заставодавцем, предметом застави виступили майнові права на отримання грошових коштів на загальну суму 12757500,00 доларів США, в тому числі які існують на дату укладання цього договору та/або виникнуть у майбутньому у заставодавця з договору купівлі-продажу №Mf23-E від 17.05.2013, укладеного між Марфорд Фінанс Лімітед (боржник) та заставодавцем та додаткових угод до нього (далі - контракт) (п.1.1).

Заставою за цим договором забезпечується виконання Приватним Підприємством "Фірма "Мега-Трейд" (далі-позичальник) або заставодержателем зобов'язань за:

- кредитним договором № 11127753005 від 31.03.2009 із всіма змінами і доповненнями до нього, який укладений між заставодержателем та позичальником, а саме: повернення суми кредиту в розмірі 1339040,92 швейцарських франків у строк до 13.10.2017, сплата процентів за користування кредитними коштами, комісій та можливих штрафних санкцій в розмірі, в порядку та в строки, передбачені кредитним договором, відшкодування витрат заставодержателя, понесених у зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, умов цього договору та звернення стягнення на предмет застави, а також відшкодування інших витрат, передбачених умовами кредитного договору та цього договору,

- кредитним договором № 11127822002 від 31.03.2009 із всіма змінами і доповненнями до нього, який укладений між заставодержателем та позичальником, а саме: повернення суми кредиту в розмірі 3713954,99 швейцарських франків в строк до 13.10.2017, сплата процентів за користування кредитними коштами, комісій та можливих штрафних санкцій в розмірі, в порядку та в строки, передбачені кредитним договором, відшкодування витрат заставодержателя, понесених у зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, умов цього договору та звернення стягнення на предмет застави, а також відшкодування інших витрат, передбачених умовами кредитного договору та цього договору (п.1.2).

За взаємною згодою сторін цього договору загальна заставна вартість предмету застави становить суму 12757500,00 доларів США (п.1.8), заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо на момент настання терміну виконання позичальником будь-якого зобов'язання, забезпеченого заставою, згідно з цим договором або, якщо на момент настання терміну виконання позичальником будь-якого зобов'язання, передбаченого цим договором, воно не буде виконано (п.2.1.4), заставодержатель має право за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги за кредитним договором в повному обсязі, що визначається на момент фактичного їх задоволення, включаючи проценти за користування кредитними коштами, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, пені та штрафів, передбачених кредитним договором тощо (п. 2.1.5), заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави достроково у випадках, передбачених цим договором, кредитним договором та усіма додатковими угодами до них (п. 2.1.7), заставодержатель має право незалежно від настання терміну виконання забезпечених заставою зобов'язань, звернути стягнення на предмет застави в разі порушення заставодавцем будь-яких зобов'язань за цим договором, порушення позичальником будь-яких зобов'язань за кредитним договором, чинним законодавством України (п. 2.1.8).

Факт існування простроченої заборгованості боржника - Приватного підприємства "Фірма "Мега-Трейд", позичальника за кредитними договорами №11127753002 від 14.03.2007 (№ змінено на №11127753005 від 31.03.2009) та №11127822000 від 14.03.2007 (№ змінено на №11127822002 від 31.03.2009) на загальну суму 103654159,70 грн. встановлено ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.12.2015 у справі №917/950/14 за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Полтавське" ПАТ "ВТБ Банк" про визнання банкрутом Приватного підприємства "Фірма "Мега-Трейд", яку залишено без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 та Вищого господарського суду України від 15.06.2016.

У вказаних судових актах зазначено про те, що перехід права вимоги за кредитними договорами від №11127822000 та №11127753002 від 14.03.2007 (номери та дати договорів змінені) до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" підтверджується договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011, додатковою угодою №1 від 19.12.2011 до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011, копіями акту прийому - передачі документації за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011, а також копіями меморіальних ордерів та виписками (по періодах) про рух грошових коштів за кредитними договорами, якими підтверджується факт надання Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" позичальнику - Приватному підприємству "Фірма "Мега-Трейд" кредитних коштів, а саме: меморіальними ордерами від 15.03.2007 №0601718415 на суму 4557000,00 швейцарських франків, від 16.03.2007 №0601728648 на суму 800000,00 швейцарських франків, від 04.04.2007 №06023554412 на суму 255000,00 швейцарських франків, від 10.04.2007 №0602434398 на суму 155000,00 швейцарських франків, від 24.04.2007 №0602598740 на суму 339000,00 швейцарських франків та встановлено, що заборгованість боржника станом на 12.06.2014 за кредитними договорами №11127822000 та №11127753002 від 14.03.2007 згідно розрахунку Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" складала 7998006,15 швейцарських франків, що станом на 12.06.2014 за офіційним курсом НБУ становить 103654159,70 грн., з яких: за кредитним договором №11127822000 - 75351500,64 грн., у тому числі, 48132856,67 грн. - заборгованість за кредитом, 1137436,34 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 24271904,66 грн. - заборгованість за відсотками, 1809302,96 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків, за кредитним договором №11127753002 - 28302659,06 грн., у тому числі 17353970,32 грн. - заборгованість за кредитом, 846151,79 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 9409997,32 грн. - заборгованість за відсотками, 692539,63 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків, тобто заборгованість на загальну суму 103654159,70 грн. є обґрунтованою, підтвердженою належними документами, простроченою, і враховуючи те, що строк позовної давності за вимогами, заявленими Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" є пропущеним, а боржником заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, суди дійшли висновку про відхилення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Приватного підприємства "Фірма "Мега-Трейд".

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач з 16.01.2016 знаходиться в стані припинення, строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог - 22.03.2016, голова комісії з припинення або ліквідатор - Ніколенко Петро Олексійович.

Рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації було опубліковано 04.04.2016, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" 12.04.2016 було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік-Сервіс" в особі голови ліквідаційної комісії заяву за вих. № 18.5/100 від 12.04.2016, в якій позивач, зокрема, просив визнати кредиторські вимоги на підставі кредитних договорів № 11127753002 від 14.03.2007 та № 11127753002 від 14.03.2007, включивши їх до реєстру вимог кредиторів ліквідаційного балансу відповідача.

Надсилання вказаного листа на адресу відповідача підтверджується копією фіскального чеку відділення зв'язку № 0225 від 12.04.2016 (штрихкодовий ідентифікатор 0101412309058) та описом вкладення у цінний лист від 12.04.2016.

Відповідно до відстеження пересилання поштових відправлень вищевказане поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0101412309058 повернуто на поштове відділення відправника 20.05.2016 у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідач відповіді на зазначений лист не надав, дій щодо включення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік-Сервіс" не здійснив.

У позовній заяві публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" зазначено, що третя особа №1 належним чином не виконала грошові зобов'язання за кредитними договорами, станом на 12.06.2014 у неї існує заборгованість за кредитним договором № 11127822002 від 31.03.2009 (первісний №11127822000 від 14.03.2007), яка становить 73717156,63 грн., у тому числі: сума заборгованості (строкова по кредиту) - 18077221,18 грн., сума простроченої заборгованості (прострочена по кредиту) - 30069625,96 грн., нараховані відсотки - 331778,32 грн., сума процентів, віднесених на прострочку - 25238531,17 грн., тобто позивач наводить розрахунок розміру заборгованості тільки за одним кредитним договором.

Також, на вимогу суду першої інстанції, позивачем 03.10.2017 долучено до матеріалів справи розрахунок заборгованості станом на 12.06.2014 за кредитним договором №11127822000 (11127822002) від 14.03.2007 (31.03.2009) на загальну суму - 74202861,89 грн., що складається з: 48014596,92 грн. - заборгованість за кредитом, 342305,86 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 25500072,72 грн. - заборгованість за відсотками, 340886,39 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків, 5000,00 грн. - штраф.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №11127753002 (№11127753005) від 14.03.2007 (31.03.2009) станом на 12.06.2014 сума заборгованості за кредитом в тому числі за строковим кредитом за простроченим кредитом та сума заборгованості по процентам становить 26 578 201,80 грн.

При цьому, у позовній заяві, детальному розрахунку, наданому суду по кредитному договору № 11127822002 від 31.03.2009 (первісний №11127822000 від 14.03.2007), а також у справі про банкрутство Приватного підприємства "Фірма "Мега-Трейд" позивачем наведені різні суми заборгованості за кредитним договором № 11127822002 від 31.03.2009 (первісний №11127822000 від 14.03.2007), у зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що заборгованість третьої особи №1 є простроченою у розмірі, встановленому судом в ході розгляду справи про банкрутство третьої особи-1 (ухвала Господарського суду Полтавської області від 01.12.2015 у справі №917/950/14 за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Полтавське" ПАТ "ВТБ Банк" про визнання банкрутом Приватного підприємства "Фірма "Мега-Трейд", яку залишено без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 та Вищого господарського суду України від 15.06.2016, наявна в матеріалах справи).

Однак, враховуючи, що в позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу позивача на суму 73717156,63 грн., яка є меншою ніж встановлена у вищеназваній ухвалі Господарського суду Полтавської області від 01.12.2015 у справі №917/950/14 заборгованість за кредитним договором № 11127822002 від 31.03.2009 (первісний №11127822000 від 14.03.2007), суд першої інстанції обґрунтовано розглянув вимоги позивача саме на визначену у позовній заяві суму.

Отже, як зазначив позивач в обґрунтування позовних вимог, оскільки приватне підприємство "Фірма "Мега-Трейд" належним чином не виконало грошові зобов'язання за вказаними вище кредитними договорами, виконання яких було забезпечено відповідачем за договором застави майнових прав № б/н від 20.05.2013, а відповідач перебуває у стані припинення, позивач просить суд зобов'язати відповідача в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу позивача на суму 73717156,63 грн., як визнану.

За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України "Про заставу" (тут і далі - в редакції, чинній станом на дату укладення договору застави) застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Статтею 49 Закону України "Про заставу" визначено, що заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. У договорі застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця. Заставодавець зобов'язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав. Строкове право вимоги, яке належить заставодавцю-кредитору може бути предметом застави тільки до закінчення строку його дії. У договорі застави прав, які не мають грошової оцінки, вартість предмета застави визначається угодою сторін.

Згідно ст. 576 Цивільного кодексу України, предметом застави може бути будь - яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

У відповідності до ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

За приписами ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Наведені правові акти застосовують поняття "майнові права" які відмінні від поняття "майно". Майнові права (як і майно) є відчужуваними.

Відповідно до ст.51 Закону України "Про заставу" при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодержатель має право: незалежно від настання терміну виконання забезпеченого заставою зобов'язання вимагати в судовому порядку переводу на себе заставленого права, якщо заставодавець порушив обов'язки, передбачені статтею 50 цього Закону; вступати у справу як третя особа в судовому спорі, в якому розглядається позов про заставлене право; в разі порушення заставодавцем обов'язків, передбачених статтею 50 цього Закону, самостійно вживати всіх заходів, необхідних для захисту заставленого права проти порушень з боку третіх осіб.

За приписами ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі ліквідації юридичної особи-заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Як вже було зазначено, відповідно до п. 1.1. Договору застави майнових прав предметом застави є майнові права на отримання грошових коштів на загальну суму 12 757 500,00 дол.США, в тому числі, які існують на дату укладення цього Договору або/та виникнуть у майбутньому у Заставодавця з Договору купівлі-продажу №Mf23-E від 17.05.2013 , укладеного між Марфорд Фінанс Лімітід (надалі - Боржник) та Заставодавцем та додаткових договорів до нього (надалі - контракт).

Відповідно до п. 4.4. Договору застави майнових прав, згідно ст. 212 Цивільного Кодексу України та домовленості сторін, якої досягнуто при укладанні цього Договору, в момент настання хоча б одного з випадків, передбачених п. 4.1 та п. 2.1.4 цього Договору, предмет застави вважається реалізованим шляхом відступлення Заставодавцем Заставадержателю вимоги, що випливає із заставленого права без укладання будь-якого окремого договору, крім цього Договору, в наступному порядку:

п.4.4.1 Заставодавець вважається таким, що відступив, а Заставодержатель - таким, що прийняв право вимоги грошових коштів за Контрактом ;

п. 4.4.2. Відповідно до п.4.4.1 та п. 4.4. цього Договору Заставодержатель набуває право вимагати від Боржника за Контрактом належного виконання своїх зобов'язань, а саме сплати грошових коштів за Контрактом .

п.4.4.3. Грошові кошти, отримані Заставодержателем, спрямовуються на задоволення вимог Заставодержателя, що випливає із Кредитного договору.

З наведеного вбачається, що предметом Договору застави майнових прав № б/н від 20.05.2013 року є майнові права на отримання грошових коштів за Контрактом (Договором купівлі-продажу № Mf23-E від 17.05.2013, укладеного між Марфорд Фінанс Лімітід та Заставодавцем та додаткових договорів до нього).

Отже, відповідно у випадку порушення зобов'язань за вказаними кредитними договорами позивач, як Заставодержатель набуває право вимагати від Боржника за Контрактом (Марфорд Фінанс Лімітід) належного виконання своїх зобов'язань, а саме сплати грошових коштів за Контрактом , а не права на стягнення із заставодавця грошових коштів у сумі 73717156,63 грн. і як наслідок права на включення в проміжний ліквідаційний баланс зазначеної вимоги позивача.

З огляду на викладене, позовні вимоги до відповідача - заставодержателя за договором не підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на все вищевикладене, доводи апелянта про не дослідження судом першої інстанції доказів у повній мірі, що призвело до необґрунтованої відмови у задоволенні позову, оскільки, як вказує скаржник, його вимоги є підтвердженими, відхиляються колегією суддів.

Так, апеляційний суд зазначає, що місцевим господарським судом було вірно встановлено всі обставини справи, виконано всі вказівки суду касаційної інстанції, а також повністю досліджено всі докази у сукупності.

Крім цього, доводи апелянта про те, що вимоги позивача є немайновими та відповідно висновок суду про те, що заставодержатель не набув права на стягнення із заставодавця грошових коштів є невірним, відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю як по суті, так і з огляду на відсутність впливу вказаної обставини на зазначений висновок місцевого господарського суду.

Так, апелянтом не доведено того, як саме немайновий характер позовних вимог може спростувати обґрунтований висновок суду про не набуття заставодержателем права на стягнення із заставодавця грошових коштів у сумі 73717156,63 грн. і як наслідок права на включення в проміжний ліквідаційний баланс зазначеної вимоги позивача.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі №910/12169/16 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 02.07.2018 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко