Постанова

від 25.06.2018 по справі 910/348/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2018 р. Справа№ 910/348/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Альмондо Фешн

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018

у справі № 910/348/18 (суддя Смирнова Ю.М.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Максима Буд

до Товариства з обмеженою відповідальністю Альмондо Фешн

про стягнення 135 000,00 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альмондо Фешн

до Товариства з обмеженою відповідальністю Максима Буд

про стягнення 33 750,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Максима Буд (надалі - ТОВ Максима Буд , позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Альмондо Фешн (надалі - ТОВ Альмондо Фешн , відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) про стягнення 135 000,00 грн заборгованості, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду на виконання проектних робіт №ПП-06/16 від 06.12.2016 щодо здійснення розрахунків за виконані позивачем роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2018 у справі №910/348/18 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ТОВ Альмондо Фешн до ТОВ Максима Буд про стягнення 33 750,00 грн штрафу, нарахованого згідно з п. 10.3. договору підряду на виконання проектних робіт №ПП-06/16 від 06.12.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №910/348/18 первісний позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ Альмондо Фешн на користь ТОВ Максима Буд заборгованість у розмірі 135 000,00 грн, витрати на сплату судового збору в розмірі 2 025,00 грн, у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги ТОВ Максима Буд , суд першої інстанції виходив з доведеності останнім наявності у нього порушених прав зі сторони відповідача за первісним позовом, з огляду на невиконання ТОВ Альмондо Фешн зобов'язання з оплати у повному обсязі вартості робіт за укладеним сторонами договором.

При цьому, відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у п. 10.3. договору сторони визначили базою для нарахування неустойки (штрафу) суму простроченого генеральним проектувальником платежу, водночас, положення укладеного сторонами договору не передбачають обов'язку генерального проектувальника сплатити замовникові грошові кошти; суть зобов'язання генерального проектувальника за договором полягає у виконанні ним проектних робіт; оскільки зі змісту п.10.3 договору вбачається, що платником договірної санкції може виступати лише особа, що несе грошові зобов'язання перед своїм контрагентом, суд дійшов висновку про безпідставність застосування такої санкції позивачем за зустрічним позовом до відповідача за зустрічним позовом.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, ТОВ Альмондо Фешн звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення у вказаній частині та постановити в цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування скарги відповідач за первісним позовом зазначав, що суд дійшов неправильного висновку щодо належного виконання позивачем за первісним позовом робіт за договором, оскільки такі були виконані з простроченням на 9 місяців; судом не враховано, що умови договору підряду передбачають виконання робіт та здійснення їх оплати в межах ціни вартості робіт, а тому базою нарахування штрафу за п. 10.3 договору є ціна вартості робіт; суд повинен був застосувати правові наслідки по відношенню до ТОВ Максима Буд за неналежне виконання умов договору у відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Альмондо Фешн на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №910/348/18 та встановлено, що розгляд апеляційної скарги буде здійснюватися у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено ТОВ Максима Буд строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та для висловлення власної позиції щодо вимоги скаржника про стягнення 10 000,00 грн витрат, понесених останнім на професійну правничу допомогу.

ТОВ Максима Буд скористалося правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач за первісним позовом наголошував на тому, що розмір договірної штрафної санкції обраховано сторонами у відсотковому розмірі за кожну добу прострочення, що, за змістом ст. 549 Цивільного кодексу України, не є штрафом, а є пенею, яка, в свою чергу, може бути стягнута лише за невиконання грошових зобов'язань, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для стягнення розрахованого позивачем за зустрічним позовом штрафу за неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов'язання зі своєчасного виконання робіт.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 розгляд апеляційної скарги ТОВ Альмондо Фешн на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №910/348/18 призначено на 25.06.2018 без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що предметом апеляційного перегляду у даній справі є рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ Альмондо Фешн .

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 06.12.2016 між ТОВ Максима Буд (у тексті договору - генеральний проектувальник) та ТОВ Альмондо Фешн (у тексті договору - замовник) було укладено договір підряду на виконання проектних робіт №ПП-06/16 (надалі - договір), відповідно до умов якого генеральний проектувальник повинен виконати комплекс проектних робіт (передпроектні роботи) зі створення проектної документації по об'єкту Almondo city holiday , згідно договірної ціни, яка є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити виконані проектувальником роботи.

Відповідно до п. 3.1. договору договірна ціна виконання робіт, що є предметом договору, згідно з протоколом договірної ціни (додатком №1 до договору) складає 337 500,00 грн, у тому числі ПДВ.

Розділом 4 договору сторонами визначено наступний порядок оплати робіт за договірною ціною:

- за передпроектні проробки протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору замовник сплачує аванс у розмірі 30 % від вартості передпроектних проробок, що складає 101 250,00 грн (п. 4.1.1. договору);

- 30 % від вартості передпроектних проробок замовник сплачує протягом 5-ти банківських днів після передачі замовнику передпроектних проробок для розгляду та погодження основних техніко-економічних показників, що складає 101 250,00 грн (п. 4.1.2. договору);

- 30 % від вартості передпроектних проробок замовник сплачує протягом 5-ти банківських днів після передачі замовнику всього обсягу робіт за укладеним договором, а саме, всієї візуалізації та відеопрезентації, що складає 101 250,00 грн (п. 4.1.3. договору);

- 10 % від вартості передпроектних проробок замовник сплачує протягом 5-ти банківських днів після підписання сторонами двостороннього акту приймання-передачі виконаних передпроектних проробок, що складає 33 750,00 грн (п. 4.1.4. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору початком виконання робіт за цим договором є дата перерахування замовником авансу згідно з п. 4.1.1. договору.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що датою завершення робіт по договору є дата передачі замовнику готової проектної документації та підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт за договором в строк не пізніше 60-ти календарних днів з дати перерахування замовником першого авансу.

Посилаючись на неналежне виконання ТОВ Максима Буд зобов'язань за договором щодо строків виконання проектних робіт, позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом штраф на підставі п. 10.3. договору у розмірі 10% від вартості робіт, що становить 33 750,00 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ Альмондо Фешн , а доводи скаржника вважає безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даного договору, місцевий господарський суд правильно зазначив, що такий за своєю правовою природою є договором підряду, за яким, відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина 2 статті 837 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було зазначено вище, пунктом 5.2. договору сторони погодили, що датою завершення робіт по договору є дата передачі замовнику готової проектної документації та підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт за договором, в строк не пізніше 60-ти календарних днів з дати перерахування замовником першого авансу.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Альмондо Фешн перерахувало ТОВ Максима Буд оплату за виконані роботи частково (60% договірної ціни) в розмірі 202 500,00 грн, а саме:

- 16.12.2016 авансовий платіж у сумі 101 250,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №99 від 09.02.2017 (а.с. 20);

- 09.02.2017 платіж у сумі 101 250,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №625 від 16.12.2016 (а.с. 21).

Враховуючи вказані умови договору та обставини справи, відповідач за зустрічним позовом повинен був завершити виконання робіт в строк до 16.02.2017 (60 календарних днів з дати перерахування замовником авансу).

Стаття 853 ЦК України встановлює, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів зазначає, що факт здійснення господарської операції з виконання робіт підтверджується, зокрема, первинними бухгалтерськими документами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції Закону України № 1724-VIII від

03.11.2016) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.5 пункту 2 згаданого Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Відповідно до п. 9.2 договору сторони погодили, що після завершення виконання робіт генеральний проектувальник передає замовнику за накладною проектну документацію та підписаний генеральним проектувальником акт здачі-приймання виконаних робіт у двох примірниках.

Згідно з п. 9.3. договору замовник повинен протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання акту здачі-приймання виконаних робіт підписати такий акт і передати один його примірник генеральному проектувальнику або надати останньому письмову вмотивовану відмову від приймання робіт/етапу робіт за цим договором.

За умовами п. 9.5. договору, у випадку непідписання замовником акту здачі-приймання виконаних робіт, за відсутності мотивованої відмови замовника від підписання зазначеного акту в терміни відповідно до п. 9.3. договору, роботи вважаються прийнятими замовником і зданими генеральним проектувальником на момент складання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами у справі, після повного виконання робіт за договором 16.11.2017 ТОВ Максима Буд надіслало ТОВ Альмондо Фешн для підписання два комплекти документів, зокрема: супровідний лист №032 від 14.11.2017 про передачу комплексу робіт із створення проектної документації по об'єкту Almondo City Holiday , а саме: виконані проектні роботи (передпроектні проробки) згідно договору підряду №ПП-06/16 від 06.12.2016; акт приймання-передачі виконаних робіт до договору підряду на виконання проектних робіт №ПП-06/16 від 06.12.2016 у двох оригінальних примірниках про те, що генеральний проектувальник ТОВ Максима Буд виконав і здав, а замовник ТОВ Альмондо Фешн прийняв виконаний комплекс робіт із створення проектної документації по об'єкту: Almondo Сіті Holiday , а саме, генеральний план комплексу, що проектується з розміщенням основних споруд; зонування території об'єкту проектування; схема організації руху транспорту та пішоходів; схема організації ландшафту та озеленення; основні техніко-економічні показники; візуалізація (статичні картинки в Lumion) 20 шт.; візуалізація комплексу (відео презентація в Lumion) 7 хвилин; оригінал рахунку-фактури №СФ-0000003 від 15.11.2017 про оплату остаточного розрахунку за передпроектні проробки до договору підряду на виконання проектних робіт №ПП-06/16 від 06.12.2016 на загальну суму 135000,00 грн з ПДВ; накладна №11 від 14.11.2017 у двох оригінальних примірниках про передачу ТОВ Альмондо Фешн наступної проектної документації виконаної на стадії передпроектні пропозиції, по об'єкту: Almondo Сіті Holiday згідно договору підряду №ПП-06/16 від 06.12.2016: генеральний план комплексу, що проектується з розміщенням основних споруд; зонування території об'єкту проектування; схема організації руху транспорту та пішоходів; схема організації ландшафту та озеленення; основні техніко-економічні показники; візуалізація (статичні картинки в Lumion) 20 шт., візуалізація комплексу (відео презентація в Lumion) 7 хвилин CD диск; 2 оригінальних примірника журналу візуалізації по об'єкту: Almondo Сіті Holiday згідно договору підряду № ПП-06/16 від 06.12.2016; генеральний план комплексу, що проектується з розміщенням основних споруд; зонування території об'єкту проектування; схема організації руху транспорту та пішоходів; схема організації ландшафту та озеленення; основні техніко-економічні показники; візуалізація (статичні картинки в Lumion) 20 шт (а.с. 26-29).

Уся зазначена документація, направлялась на адресу місцезнаходження ТОВ Альмондо Фешн : 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0302208239437 та фіскальним чеком від 16.11.2017 (а.с. 24-25).

При цьому, як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, вмотивованої відмови від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, у відповідності до п. 9.5. договору, відповідачем за первісним позовом надано не було, зауважень щодо обсягу та якості виконаних робіт не висловлювалося.

Разом з тим, в обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилався на те, що оскільки ним було сплачено аванс 16.12.2016, в силу положень п. 5.2 договору, ТОВ Максима Буд повинно було виконати роботи та передати Акт здачі-приймання виконаних робіт у строк до 16.02.2017, однак, останній було надіслано лише 16.11.2017, тобто з простроченням виконання робіт на 9 місяців.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За приписами ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України (надалі - ГК України) та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК України),

Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 ЦК, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 ЦК, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом положень частини четвертої статті 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення неустойки, вона має бути передбачена законом або договором.

У п. 10.3. договору сторони погодили, що за невиконання генеральним проектувальником робіт у строки, встановлені договором, останній сплачує замовнику неустойку (штраф) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, але не більше 10 відсотків від вартості робіт/етапу робіт.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача за зустрічним позовом, що розмір договірної штрафної санкції обраховано у відсотковому розмірі за кожну добу прострочення, що за визначенням статті 549 ЦК України відповідає поняттю пеня .

Разом з тим, для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08 лютого 2017 року у справі № 3-1217гс16.

Отже, як правильно вказує апелянт, застосування пені до негрошового зобов'язання є правомірним. При цьому, у даному випадку сторони обмежили її розмір до 10 відсотків від вартості робіт/етапу робіт.

Разом з тим, як правильно встановлено судом першої інстанції, базою для нарахування визначеної сторонами договірної штрафної санкції є сума простроченого платежу генеральним проектувальником.

Проте, положення укладеного сторонами договору не передбачають обов'язку генерального проектувальника сплатити замовникові грошові кошти, а суть зобов'язання генерального проектувальника за договором полягає у виконанні ним проектних робіт.

Оскільки з умов п. 10.3 договору вбачається, що платником договірної санкції може виступати лише особа, що несе грошові зобов'язання перед своїм контрагентом, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що застосування такої санкції позивачем за зустрічним позовом до відповідача за зустрічним позовом є безпідставним.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість зустрічного позову ТОВ Альмондо Фешн до ТОВ Максима Буд про стягнення штрафу в розмірі 33 750,00 грн та відсутність підстав для його задоволення.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №910/348/18 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга ТОВ Альмондо Фешн має бути залишена без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Альмондо Фешн на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №910/348/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №910/348/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/348/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.07.2018.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська