Постанова

від 27.06.2018 по справі 903/295/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 903/295/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова

компанія "Ідеа Капітал" - Лойфер А.О.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" - Красуна В.В.,

Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськголовпостач" - Сафулька С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 (у складі колегії суддів: Коломис В.В. (головуючий), Мамченко Ю.А., Тимошенко О.М.)

та рішення Господарського суду Волинської області від 11.12.2017 (суддя Слободян О.Г.)

у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів", Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськголовпостач"

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу;

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськголовпостач"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів"

про визнання недійсною частини правочину та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

18.04.2017 ТОВ "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" (далі - ТОВ "ФК " Ідеа Капітал") звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" (далі - ТОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів") та Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськголовпостач" (далі - ПАТ "Івано-Франківськголовпостач") про визнання недійсними договорів: купівлі-продажу земельної ділянки від 15.08.2016 №682; купівлі-продажу диспетчерської, магазину від 15.08.2016 №681; купівлі-продажу трансформаторної підстанції від 15.08.2016 №680; купівлі-продажу прохідної від 15.08.2016 №679; купівлі-продажу лісопильного цеху від 15.08.2016 №678; купівлі-продажу адмінбудинку від 15.08.2016 №677; купівлі-продажу складу, лабораторії ВТК У-1 від 15.08.2016 №676; купівлі-продажу котельні Н-1 від 15.08.2016 №675; купівлі-продажу столярного цеху Б-1 від 15.08.2016 №674; купівлі-продажу компресорної М-1 від 16.08.2016 №693; купівлі-продажу виробничого корпусу №2 від 16.08.2016 №692; купівлі-продажу виробничого корпусу №4 від 16.08.2016 №691; купівлі-продажу виробничого корпусу №3 від 16.08.2016 №690; купівлі-продажу кузні Щ-1 від 16.08.2016 №689; купівлі-продажу гаража від 16.08.2016 №688; купівлі-продажу ремонтно-механічної майстерні від 16.08.2016 №687, посвідчених приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Мороз Л.К.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що позивач є іпотекодержателем майна, яке було відчужене ТОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" за оспорюваними договорами без згоди іпотекодержателя.

ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" звернулось до Господарського суду Волинської області з зустрічним позовом до ТОВ "ФК "Ідеа Капітал" та ТОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів", в якому просить визнати недійсним перше речення п. 6.1 договору іпотеки, укладеного 28.02.2012 між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів", посвідченого приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області, зареєстрованого в реєстрі за № 319 такого змісту: "Цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та додаткових договорів до нього". Також, просить визнати за ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" право власності на об'єкти нерухомого майна, набуті за оспорюваними договорами купівлі-продажу від 15-16.08.2016, посвідченими приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Мороз Л.К.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" посилається на те, що перше речення п. 6.1 договору іпотеки від 28.02.2012 суперечить положенням ч. 3 ст. 6, ст.ст. 251-254, п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України, ч. 5 ст. 3, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку".

Рішенням Господарського суду Волинської області від 11.12.2017 в задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено частково. Визнано частково недійсним п. 6.1 договору іпотеки, укладеного 28.02.2012 між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів", посвідченого приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області, зареєстрованого в реєстрі за № 319, а саме: частину першого речення пункту 6.1 договору такого змісту: "діє до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та додаткових договорів до нього". В іншій частині визнання недійсним першого речення п. 6.1 договору іпотеки, укладеного 28.02.2012 між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів", зареєстрованого в реєстрі за № 319, відмовлено. Припинено провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна за ПАТ "Івано-Франківськголовпостач".

Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що право іпотеки та договір іпотеки є припиненими відповідно до п. 6.2 договору іпотеки та на підставі ст. 17 Закону України "Про іпотеку"; частина першого речення п. 6.1 підлягає визнанню недійсною як така, що суперечить п. 6.2 договору іпотеки і ч. 3 ст. 6, ст.ст. 251-254, п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України, ч. 5 ст. 3, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку". Припиняючи провадження в частині зустрічних позовних вимог про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, суд послався на відсутність предмету спору у зв'язку з відсутністю підстав для визнання оспорюваних договорів купівлі-продажу недійсними.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 рішення Господарського суду Волинської області від 11.12.2017 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами, викладеними в рішенні місцевого суду, а також зазначив про те, що на момент укладення оспорюваних правочинів в Державному реєстрі іпотек були відсутні відомості про обтяження спірного майна.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій інстанції, 19.02.2018 ТОВ "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 та рішення Господарського суду Волинської області від 11.12.2017 скасувати, та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, а у задоволення зустрічного позову відмовити.

В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами безпідставно не було враховано, що не зважаючи на відсутність у Державному реєстрі іпотек відповідних записів, іпотека відчуженого за оспорюваними договорами нерухомого майна була дійсною; суди дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для визнання частково недійсним п. 6.1 договору іпотеки від 28.02.2012.

ТОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" та ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" подали відзиви на касаційну скаргу, у яких просять рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 28.02.2012 між ПАТ "Кредобанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Олєйніковою О.В. за реєстровим № 319, який забезпечує виконання зобов'язань ТОВ "Торгова група "Західсталь" (позичальника) та вимог іпотекодержателя за генеральним договором №06/12 від 24.02.2012, який укладено між ТОВ "Торгова група "Західсталь" та іпотекодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі.

Згідно з п. 1.3 договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно: ремонтно-механічна майстерня Ч-1 пл. 193,4 кв.м; гараж на 11 автомобілів Ж-1 пл. 279,6 кв.м; кузня Щ-1 пл. 20,7 кв.м; котельня Н-1 пл. 605,7 кв.м; столярний цех Б-1 пл. 3 787,4 кв.м; диспетчерська, магазин Х-1 пл. 141,0 кв.м; прохідна Ф-1 пл. 7,8 кв.м; трансформаторну підстанцію № 91 Т-1 пл. 26,9 кв.м; компресорна М-1 пл. 234,9 кв.м.; бетонно-змішувальний вузол, виробничий корпус № 1 (формувальний цех) Е-1, пл. 971,8 кв.м; виробничий корпус № З Є-1, пл. 2179,6 кв.м; виробничий корпус № 2 И-1, пл. 462,3 кв.м; виробничий корпус № 4 К-1, пл. 1495,2 кв.м; склад цементу Д-1, пл. 105,4 кв.м; лісопильний цех В-1, пл. 1420,5 кв.м; склад, лабораторія ВТК У-1, пл. 639,0 кв.м; адмінбудинок А-3, пл. 1333,1 кв.м, що знаходяться за адресою: Волинська область, Ковельський район, село Дубове, вулиця Кутузова, будинок № 27 (двадцять сім); земельна ділянка, площею 8,4297 га за призначенням для обслуговування виробничих приміщень, що розташована на території Дубівської сільської ради, Ковельського району, Волинської області.

03.03.2012 та 11.12.2012 між сторонами були укладені договори про внесення змін до договору іпотеки.

04.02.2014 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком Сергієм Володимировичем вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 321, яким звернуто стягнення на майно (зазначене у договорі іпотеки), що належить ТОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів".

05.03.2014 заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 321 від 04.02.2014.

26.06.2014 між ПАТ "Кредобанк" (банк) та ТОВ "ФК "Ідеал Капітал" (новий кредитор) було укладено договір факторингу із відступлення прав грошової вимоги за кредитним договором та прав за забезпечувальними документами №22, за змістом якого банк відступає новому кредитору з 08.07.2014 права вимоги за кредитним договором (генеральним договором від 24.02.2012 № 06/12) та забезпечувальними документами (у тому числі за договором іпотеки від 28.02.2012, посвідченим приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Олєйніковою О.В. за реєстровим № 319) в повному обсязі під фінансування від нового кредитора, а новий кредитор набуває від банку права вимоги в повному обсязі та здійснює їх оплату банку за плату.

Крім того, 26.06.2014 між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "ФК "Ідеал Капітал" було укладено окремо договір відступлення прав за забезпечувальними документами, відповідно до якого ПАТ "Кредобанк" відступає ТОВ "ФК "Ідеал Капітал" всі прав заставодержателя/ іпотекодержателя за договором іпотеки від 28.02.2012, посвідченим приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Олєйніковою О.В. за реєстровим № 319.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки відомості про відступлення прав були зареєстровані державним реєстратором Юріяком М.І. 08.07.2014.

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області від 05.06.2015 замінено сторону виконавчого провадження, а саме: первинного стягувача - ПАТ "Кредобанк" на нового стягувача - ТзОВ "Фінансова компанія "Ідеа Капітал".

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.07.2015 року у справі №903/28/14 про банкрутство ТОВ "Торгова група "Західсталь", затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Торгова група "Західсталь", ТОВ "Торгова група "Західсталь" - ліквідовано.

29.07.2015 ТОВ "Торгова група "Західсталь" виключено з ЄДРПОУ.

15.08.2016 та 16.08.2016 між ТОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" (продавець) та ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" (покупець) було укладено ряд договорів купівлі-продажу: земельної ділянки від 15.08.2016 №682; купівлі-продажу диспетчерської, магазину від 15.08.2016 №681; купівлі-продажу трансформаторної підстанції від 15.08.2016 №680; купівлі-продажу прохідної від 15.08.2016 №679; купівлі-продажу лісопильного цеху від 15.08.2016 №678; купівлі-продажу адмінбудинку від 15.08.2016 №677; купівлі-продажу складу, лабораторії ВТК У-1 від 15.08.2016 №676; купівлі-продажу котельні Н-1 від 15.08.2016 №675; купівлі-продажу столярного цеху Б-1 від 15.08.2016 №674; купівлі-продажу компресорної М-1 від 16.08.2016 №693; купівлі-продажу виробничого корпусу №2 від 16.08.2016 №692; купівлі-продажу виробничого корпусу №4 від 16.08.2016 №691; купівлі-продажу виробничого корпусу №3 від 16.08.2016 №690; купівлі-продажу кузні Щ-1 від 16.08.2016 №689; купівлі-продажу гаража від 16.08.2016 №688; купівлі-продажу ремонтно-механічної майстерні від 16.08.2016 №687.

Предметом первісного позову є вимоги про визнання вказаних договорів купівлі-продажу недійсними, як таких, що укладені ТОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" без згоди позивача як іпотекодержателя відповідного нерухомого майна.

За змістом ст.ст. 203, 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Кожна з цих вимог є самостійною підставою недійсності правочину.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсними.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Волинської області від 08.12.2015 у справі №903/1026/15 в позові ТОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" до ТОВ "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" про визнання договору іпотеки від 28.02.2012 припиненим, таким, що втратив чинність, виключення з реєстру інформації про державну реєстрацію обтяжень, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 рішення Господарського суду Волинської області від 08.12.2015 у справі №903/1026/15 скасовано, прийнято нове рішення. Позов задоволено, визнано припиненим договір іпотеки від 28.02.2012, посвідчений приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Олєйніковою О.В. за реєстраціним №319, укладений між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів". Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 04.02.2014 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком Сергієм Володимировичем (реєстраційний номер 321) про звернення стягнення: на нерухоме майно згідно переліку, що знаходяться за адресою: Волинська область, Ковельський район, село Дубове, вулиця Кутузова, будинок № 27 (двадцять сім); на земельну ділянку, площею 8,4297 га за призначенням для обслуговування виробничих приміщень, що розташована на території Дубівської сільської ради, Ковельського району, Волинської області. Вилучено запис про іпотеку з Державного реєстру Іпотек (реєстраційний номер іпотеки №12218505 від 28.02.2012). Знято заборону відчуження нерухомого майна ТОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" (45031, Волинська область, Ковельський район, село Дубове, вул. Кутузова, 27, ЄДРПОУ 32028210) накладену приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Олейніковою О.В. по договору іпотеки від 28.02.2012 за реєстровим №319 (з усіма наступними змінами і доповненнями) записи про заборону відчуження від 28.02.2012 року реєстраційні №№: 12219510, 12220308, 12220343, 12220366, 12220393, 12220428, 12220458, 12220490, 12220527, 12220570, 12220600, 12220634, 12220654, 12220713, 12220754, 12220774, 12220810, 12220826.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2016 у справі №903/1026/15 скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.02.2016, рішення Господарського суду Волинської області від 08.12.2015 залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог, суди попередніх інстанцій послались на те, що на час укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу в реєстрі були відсутні записи про обтяження рухомого майна іпотекою, а відтак ТОВ "Ковельський завод сучасних будівельних матеріалів" мало право відчужувати таке майно.

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Аналогічні положення містяться й у ч. 2 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої взаємні права й обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктами 74, 75 Порядку держаної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, передбачено, що рішення суду щодо обтяження прав на нерухоме майно, що набрало законної сили, є документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

За таких умов у разі скасування незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі незаконного рішення суду, оскільки відпала підстава виключення цього запису.

Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.

Вказаний правовий наведений у постановах Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі № 6-53цс15, від 27.05.2015 у справі № 6-332цс15, від 25.05.2016 у справі № 6-2858цс15.

Однак суди попередніх інстанцій наведеного не врахували, у зв'язку з чим дійшли передчасного висновку щодо відсутності підстав для задоволення первісних позовних вимог.

При цьому, місцевий суд безпідставно вдався до оцінки наявності підстав для припинення іпотеки з посиланням на припинення основного зобов'язання за генеральним договором № 06/12 від 24.02.2012 у зв'язку з ліквідацією ТОВ "Торгова група "Західсталь", оскільки вказаним обставинам було надано оцінку в межах справи №903/1026/15 та встановлено, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в державний реєстр іпотек.

У вказаній справі Вищий господарський суд України зазначив, що закінчення господарським судом розгляду справи про банкрутство боржника за основним зобов'язанням (за генеральним договором № 06/12) ТОВ "Торгова група "Західсталь" і внесення запису про його припинення до ЄДРПОУ не є безумовною підставою припинення іпотеки. Інше свідчило би про неспівмірне обмеження прав кредитора, який своєчасно вжив необхідних заходів і вчинив достатні дії на захист своїх порушених прав. З огляду на викладене Вищий господарський суд України зазначив, що саме по собі постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-боржника за основним зобов'язанням і його виключення з ЄДРПОУ не призводить до припинення зобов'язання іпотекодавця з виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання, адже до цього іпотекодержателем було реалізовано його право на звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки боржник належним чином не виконував узяті на себе зобов'язання з погашення боргу.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду України у постановах від 24.02.2016 у справі № 3-952гс15, від 10.02.2016 у справі № 6-216цс14 та №6-84цс15, від 17.02.2016 у справі № 6-245цс14.

Передчасними є також висновки судів попередніх інстанцій в частині зустрічного позову про визнання недійсним п. 6.1 договору іпотеки від 28.02.2012.

Відповідно до п. 6.1 договору іпотеки від 28.02.2012 цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та додаткових договорів до нього.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

У ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Реалізуючи свободу договору, сторони договору іпотеки у п. 6.1 дійшли згоди про те, що він діє до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, вдавшись до формального тлумачення наведених у ЦК України визначень "строк" і "термін", залишили поза увагою зміст ст. 631 (строк договору) та не надали оцінки наявності підстав для визнання недійсним п. 6.1 договору іпотеки, з рахуванням вказаної статті, а також загального принципу свободи договору.

Крім того, відповідно до ст. 1 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою зобов'язаний довести наявність порушених його прав та законних інтересів, а суд, в свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.

Крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Водночас, розглядаючи позовні вимоги ПАТ "Івано-Франківськголовпостач" (яке не є стороною договору іпотеки) про визнання недійсним першого речення п. 6.1. договору іпотеки, суди попередніх інстанцій не з'ясували, яким чином оспорюваний пункт договору, який було укладено у 2012 році, порушує права позивача за зустрічним позовом, який став власником нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, у 2016 році.

За змістом ст. 84 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та ст.ст. 236, 238 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, при цьому рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні правової кваліфікації відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, та визначенні правових норм, які підлягають застосуванню для вирішення спору.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначене, рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду суду першої інстанції слід надати оцінку обставинам справи з урахуванням практики Верховного Суду України у подібних правовідносинах та положень ст. 12 Закону України "Про іпотеку", а також змісту ст. 631 ЦК України та загального принципу свободи договору.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 та рішення Господарського суду Волинської області від 11.12.2017 у справі №903/295/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді І.С. Міщенко

В.Г. Суховий