Постанова

від 26.06.2018 по справі 731/292/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 731/292/17 Провадження № 22-ц/795/622/2018 Головуючий у I інстанції - Семенченко О. М. Доповідач - Вінгаль В. М. Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

голови судового засідання - судді ВІНГАЛЬ В.М.,

суддів: ГУБАР В.С., ХАРЕЧКО Л.К.,

за участю секретаря судового засідання: Поклада Д.В.

позивач: ОСОБА_2,

відповідач: Гнідинцівська сільська рада, ОСОБА_3,

особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_2,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Гнідинцівської сільської ради, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, визнання недійсною технічної документації з землеустрою та рішення Гнідинцівської сільської ради 2 сесії 5 скликання від 11 липня 2006 року Про затвердження технічної документації із землеустрою про надання дозволу на виготовлення державних актів на право власності на землю ОСОБА_5 ,

прізвище судді: Семенченко О.М.; час і місце ухвалення рішення: 12 год. 46 хв.; смт. Варва;

дата складання повного тексту рішення: 12 березня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, в якому з урахуванням уточнених, збільшених позовних вимог просив:

- усунути перешкоди в користуванні його земельною ділянкою, наданою в користування по АДРЕСА_1, шляхом визнання недійсними державних актів на право власності на землю серії НОМЕР_1 на 0,25 га кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 і серії НОМЕР_3 на 0,3680 га кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4 та свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 17 лютого 2012 року, зареєстрованих в реєстрі за № 297 та № 295, розташованих в АДРЕСА_2, після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємцем яких є ОСОБА_3;

- визнати недійсним рішення Гнідинцівської сільської ради 2 сесії 5 скликання від 11 липня 2006 року про затвердження технічної документації із землеустрою про надання дозволу на виготовлення державних актів на право власності на землю ОСОБА_5;

- визнати недійсною технічну документацію землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_5 від 14 березня 2006 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що земельні ділянки, якими користується ОСОБА_4 та земельні ділянки, які належать ОСОБА_3 мають спільну межу, тобто є суміжними. У позивача як з колишнім, так і з теперішнім власником суміжної земельної ділянки постійно виникали та виникають сварки щодо меж. При цьому, в Акті встановлення і погодження меж земельної ділянки з суміжними землевласниками (землекористувачами) від 26.04.2006 року, складеному Гнідинцівською сільською радою, при передачі земельної ділянки ОСОБА_5 його підписи на Акті про згоду з межами земельних ділянок відсутні. В даний час відповідач визначила межу захвативши частину земельної ділянки, що знаходиться у користуванні позивача. Належна відповідачу земельна ділянка повністю виходить за межі, що визначені технічною документацією, і спільна межа по всій довжині зміщена углиб земельної ділянки позивача на 19,93 м, тобто земельна ділянка ОСОБА_3 накладається на земельну ділянку, що знаходиться у фактичному користуванні позивача. Позивач зазначає, що технічна документація землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_5 від 14 березня 2006 року виготовлена з помилками, якщо використовувати кординати, які зазначені в технічній документації, межі земельної ділянки ОСОБА_3 накладаються на земельну ділянку позивача. Технічна документація не відображає дійсний стан речей. Оскільки вищенаведені обставини порушують його право користування земельною ділянкою, він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Гнідинцівської сільської ради та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, визнання недійсною технічної документації з землеустрою та рішення Гнідинцівської сільської ради 2 сесії 5 скликання від 11 липня 2006 року Про затвердження технічної документації із землеустрою про надання дозволу на виготовлення державних актів на право власності на землю ОСОБА_5 . Судові витрати віднесено за рахунок держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в порушення п.1 ч.6 ст.256 ЦПК України суд не вирішив спір в частині позовних вимог про визнання недійсними державних актів на право власності на землю серії НОМЕР_1 на 0,25 га кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 і серії НОМЕР_3 на 0,3680 га кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4 та свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 17 лютого 2012 року, зареєстрованих в реєстрі за № 297 та № 295, розташованих в АДРЕСА_2, після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємцем яких є ОСОБА_3

Скаржник не погоджується з ненаданням доказів щодо позовних вимог про визнання недійсними технічної документації землеустрою, так як суду надані висновки земельно-технічного експертного дослідження від 22.10.2014 року та висновок спеціалістів ПП Елітзем від 30.04.2014 року.

У наданому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить відмовити ОСОБА_4 у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі та заперечує про зміну або ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Заслухавши голову судового засідання, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині усунення перешкоди в користуванні його земельною ділянкою, наданою в користування по АДРЕСА_1, шляхом визнання недійсними державних актів на право власності на землю серії НОМЕР_1 на 0,25 га кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 і серії НОМЕР_3 на 0,3680 га кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено жодних доказів, які б підтверджували факт порушення його прав як землекористувача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в частині визнання недійсним рішення Гнідинцівської сільської ради 2 сесії 5 скликання від 11 липня 2006 року про затвердження технічної документації із землеустрою про надання дозволу на виготовлення державних актів на право власності на землю ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що жодних підстав для визнання такого рішення недійсним не встановлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 17 лютого 2012 року, зареєстрованих в реєстрі за №297 та №295, розташованих в АДРЕСА_2, після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємцем яких є ОСОБА_3 та технічної документації землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_5 від 14 березня 2006 року, суд першої інстанції виходив з недоведеності заявлених вимог.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

У справі встановлено, що 20 листопада 2006 року ОСОБА_5 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель та площею 0.3680 га для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Гнідинцівської сільської ради по АДРЕСА_2 (а.с.6,9).

На підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом відповідачка ОСОБА_3 є спадкоємицею зазначених земельних ділянок після смерті ОСОБА_5 (а.с.7,8).

Рішенням Гнідинцівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області від 23 вересня 2002 року ОСОБА_4 було надано дозвіл на використання земельної ділянки і набуття права власності площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.28).

Земельні ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є суміжними.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 2 ст.152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 1 ст.155 ЗК України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими доказами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).

Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на висновок ТОВ Судова незалежна експертиза від 22.10.2014 року та відсутність його підпису на Акті встановлення і погодження меж земельної ділянки з суміжними землевласниками (землекористувачами) від 26 квітня 2010 року.

Апеляційний суд враховує наступне.

Складений ТОВ Судова незалежна експертиза висновок №ЕД-1-1-131/14 від 22.10.2014 року щодо дослідження межі між земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою по АДРЕСА_2, був виготовлений більше трьох років до звернення позивача до суду з даним позовом, на запит адвоката ОСОБА_4 - ОСОБА_6 При цьому, в експертному висновку не міститься посилання за обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а тому даний висновок вірно не враховано судом першої інстанції.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відсутність підпису у Акті встановлення і погодження меж земельної ділянки з суміжними землевласниками (землекористувачами) від 26 квітня 2010 року не є підставою для задоволення позовних вимог. Відповідно до ч.3 ст.158 ЗК України земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, вирішуються органами місцевого самоврядування. Зокрема, межі між земельними ділянками учасників справи були погоджені сільською радою у серпні 2016 року.

Не приймається до уваги в якості доказу на підтвердження заявлених вимог висновок ПП Елітзем від 23.05.2014 року, складений на підставі ухвали Варвинського районного суду Чернігівської області від 30 квітня 2014 року у справі №731/876/13-ц щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_2 і належить ОСОБА_3 (ОСОБА_3.), за яким встановлено наступне:

1. Межі земельної ділянки відповідають кадастровому плану, що міститься в технічній документації із землеустрою, довжини ліній та відстані співпадають з існуючими межами в натурі.

2. Координати земельної ділянки, які знаходяться в технічній документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку, яка знаходиться в с.Гнідинці, Варвинського району Чернігівської області по АДРЕСА_2 і належить ОСОБА_3 (ОСОБА_5.) не відповідають дійсності, але на думку комісії це не суттєво, тому що у 2006 році, коли виготовлялась документація, ще не було загальнодоступних досконалих приладів визначення просторового положення земельної ділянки.

Оцінюючи висновок ПП Елітзем від 23.05.2014 року, апеляційний суд вважає такий висновок неналежним доказом заявлених вимог, оскільки не містить інформації про наявність накладень між суміжними земельними ділянками сторін в системі геодезичних координат, на яких відрізках і в яких розмірах відбувається накладення земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою.

Разом з тим, ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 18 жовтня 2017 року за клопотанням Гнідинцівської сільської ради у даній справі була призначена земельно-технічна експертиза, яка була повернута без виконання у зв'язку з тим, що не було уточнено зміст та обсяг експертного завдання, а також додатково не надані документальні матеріали (вихідні дані), необхідні для проведення дорученої судової експертизи, а наявних даних в матеріалах справи не достатньо для її проведення, що в свою чергу унеможливило проведення такої судової земельно-технічної експертизи.

У судовому засіданні апеляційним судом в порядку п.3 ч.5 ст.12 ЦПК України роз'яснено позивачу необхідність призначення у даній справі експертизи та наслідки невчинення такої процесуальної дії, проте позивач відмовився скористатися таким правом, також позивач відмовився від проведення судової експертизи і в суді першої інстанції.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, позивачем не доведено належними і допустимими доказами створення відповідачем перешкод у користуванні його земельною ділянкою, накладення земельної ділянки ОСОБА_3 на земельну ділянку, що знаходиться у фактичному користуванні позивача, а тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою позивача, наданою в користування по АДРЕСА_1, шляхом визнання недійсними державних актів на право власності на землю серії НОМЕР_1 на 0,25 га кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 і серії НОМЕР_3 на 0,3680 га кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4 та свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 17 лютого 2012 року, зареєстрованих в реєстрі за № 297 та № 295, розташованих в АДРЕСА_2, після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємцем яких є ОСОБА_3

Також судом першої інстанції грунтовно відхилено похідні позовні вимоги про визнання недійсним рішення Гнідинцівської сільської ради 2 сесії 5 скликання від 11 липня 2006 року про затвердження технічної документації із землеустрою про надання дозволу на виготовлення державних актів на право власності на землю ОСОБА_5 та технічної документації землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_5 від 14 березня 2006 року.

Посилання в апеляційній скарзі на висновки земельно-технічного експертного дослідження від 22.10.2014 року та висновок спеціалістів ПП Елітзем від 30.04.2014 року не приймаються до уваги з підстав викладених вище.

Доводи апеляційної скарги про те, що в порушення п.1 ч.6 ст.256 ЦПК України суд не вирішив спір в частині позовних вимог про визнання недійсними державних актів на право власності на землю серії НОМЕР_1 на 0,25 га кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 і серії НОМЕР_3 на 0,3680 га кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4 та свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 17 лютого 2012 року, зареєстрованих в реєстрі за №297 та №295, розташованих в АДРЕСА_2, після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємцем яких є ОСОБА_3 є помилковими, позивачу відмовлено у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Голова судового засідання:Судді:

Повний текст постанови складено 02 липня 2018 року.