Постанова

від 22.06.2018 по справі 442/1691/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/1691/17 Головуючий у 1 інстанції: Кучаковський Ю.С.

Провадження № 22-ц/783/5859/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія: 53

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П. і Савуляк Р.В.

при секретарі Куцик І.Б.

з участю представника відповідача - Бобечко Т.В., третьої особи - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицький музичний коледж ім. Василя Барвінського" на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицький музичний коледж ім. Василя Барвінського" про поновлення на роботі та оплати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), в якому просить скасувати наказ від 14.02.2017 року № 27 про застосування дисциплінарного стягнення у виді його звільнення; поновити його на посаді викладача циклової комісії "Концертмейстерський клас та камерний ансамбль" КЗ ЛОР "Дрогобицький музичний коледж ім. В. Барвінського"; зобов"язати адміністрацію КЗ ЛОР "Дрогобицький музичний коледж ім. В. Барвінського" внести відповідні записи в трудову книжку; зобов"язати адміністрацію КЗ ЛОР "Дрогобицький музичний коледж ім. В. Барвінського" при поновлені на роботі нарахувати та виплатити йому заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14.02.2017 по день поновлення на роботі; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі п"ятдесят тисяч гривень; скасувати акти про відсутність на робочому місці від 12.01.2017 року та від 18.01.2017 року; стягнути з КЗ ЛОР "Дрогобицький музичний коледж ім. В. Барвінського" на користь позивача оплати за надання юридичних послуг в сумі 2 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15.09.1992 року працював на посаді заступника директора по виробничій роботі в Комунальному закладі Львівської обласної ради "Дрогобицьке державне музичне училище ім. В. Барвінського". Внаслідок оптимізації штату училища дана посада була ліквідована та натомість введена посада завідувача навчально-виробничої практики на яку його перевели на законних підставах.

30.06.2016 року керівництвом училища йому було вручено під розписку копію наказу № 130 від 29.06.2016 року "Про переведення ОСОБА_5.".

Наказом № 247 від 30.12.2016 року на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 23.12.2016 року по справі за №442/5018/16-ц його було поновлено на роботі на посаді завідувача навчально - виробничої практики. Цього ж дня наказом №248 його залишили на посаді викладача циклової комісії "Концертмейстерський клас та камерний ансамбль".

Відповідно до вищезазначеного наказу він виконував обов'язки викладача циклової комісії "Концертмейстерський клас та камерний ансамбль" з 30 .12. 2016 року

14.02.2017 року наказом № 27 його було звільнено з займаної посади відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України.

Вважає своє звільнення незаконним, а тому звернувся за захистом свої прав до суду.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 квітня 2017 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Скасовано наказ від 14.02.2017 року № 27 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення до ОСОБА_5.

Поновлено ОСОБА_5 на посаді викладача циклової комісії "Концертмейстерський клас та камерний ансамбль "Комунальний заклад Львівської обласної ради "Дрогобицький музичний коледж імені В. Барвінського" (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Музична, 3, ідентифікаційний код 02215029).

Зобов"язано адміністрацію Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицький музичний коледж імені В. Барвінського" (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Музична, 3, ідентифікаційний код 02215029) внести відповідні записи в трудову книжку.

Рішення в частині зобов'язання адміністрації Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицький музичний коледж імені В. Барвінського" (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Музична, 3, ідентифікаційний код 02215029) про нарахування та виплату йому заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14.02.2017 року по день поновлення на роботі - залишено без розгляду.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайному виконанню.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Комунальний заклад Львівської обласної ради "Дрогобицький музичний коледж ім.Василя Барвінського". Вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу, що судом враховано лише покази свідків, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які перебувають у дружніх стосунках з позивачем. В апеляційній скарзі просить скасувати рішення в частині:

скасування наказу КЗ ЛОР "Дрогобицький музичний коледж імені В.Барвінського" від 14.02.2017 року №27 "Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_5.";

поновлення ОСОБА_5 на посаді викладача циклової комісії "Концертмейстерський клас та камерний ансамбль";

стягнення з КЗ ЛОР "Дрогобицький музичний коледж імені В.Барвінського" судового збору в розмірі 1600 грн.

Ухвалити нове рішення по даній справі, яким:

визнати законним наказ КЗ ЛОР "Дрогобицький музичний коледж імені В.Барвінського" від 14.02.2017 року №27 "Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_5."

звільнити ОСОБА_5 з посади викладача циклової комісії "Концертмейстерський клас та камерний ансамбль".

Судові витрати просить покласти на позивача.

Відповідно до норм ЦПК України в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення, ст. ст.11,59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов"язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України в чинній редакції, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 працює викладачем циклової комісії "Концертмейстерський клас та камерний ансамбль" КЗ ЛОР "Дрогобицький музичний коледж імені В.Барвінського".

14 лютого 2017 року видано наказ по коледжу № 27 "Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення до ОСОБА_5.". Даним наказом ОСОБА_5 звільнено з посади викладача циклової комісії "Концертмейстерський клас та камерний ансамбль". Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 147, ст. 149 Кодексу Законів про працю України до ОСОБА_5 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення та відповідно до п. 4 ст. 40 Кодексу Законів про працю України звільнено із займаної посади.

12 січня 2017 року встановлено відсутність на робочому місці викладача ОСОБА_5 з 11.55 год. до 15.15 год., про що посадовими особами КЗ ЛОР "Дрогобицький музичний коледж імені В.Барвінського" складено відповідний акт про відсутність на робочому місці.

16 січня 2017 року листом № 10 викладачу ОСОБА_5 запропоновано до 13.00 год. надати пояснення стосовно його відсутності на робочому місці.

Крім цього, 18 січня 2017 року встановлено відсутність на робочому місці викладача ОСОБА_5 з 15.20 год. до 18.40 год., про що посадовими особами КЗ ЛОР "Дрогобицький музичний коледж імені В.Барвінського" складено відповідний акт про відсутність на робочому місці.

19 січня 2017 року листом № 17 викладачу ОСОБА_5 запропоновано до 12.00 год. надати пояснення стосовно його відсутності на робочому місці.

24.01.2017 року на адресу КЗ ЛОР "Дрогобицький музичний коледж імені В.Барвінського" надійшов рекомендований лист з повідомленням про вручення з поясненням ОСОБА_5 від 19.01.2017 року.

У своїх поясненнях ОСОБА_5 не підтверджує факту своєї присутності саме: 12 січня 2017 року з 11.55 год. до 15.15 год. та 18 січня 2017 року з 15.20 год. до 18.40 год. Посилання на те, що його бачили працівники коледжу не відповідають дійсності, оскільки він був присутній на робочому місці 12 січня з 08.30 год. приблизно до 11.50 год. та 18 січня з 08.30 год. приблизно до 12.40 год., проводив уроки згідно розкладу, саме тоді його і бачили працівники коледжу, але саме 12 січня 2017 року з 11.55 год. до 15.15 год. та 18 січня 2017 року з 15.20 год. до 18.40 год. ОСОБА_5 був відсутній на робочому місці.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_5, суд виходив з тих обставин, що при застосуванні дисциплінарного заходу, у вигляді звільнення з роботи за п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України адміністрацією КЗ ЛОР "Дрогобицький музичний коледж ім. В. Барвінського" порушено процедуру дисциплінарного стягнення передбаченого статтею 149 КЗпП України, оскільки, відповідачем не доведено факту неналежного виконання ОСОБА_5 трудових обов'язків, в зв"язку з чим позивач був звільнений з роботи без законної на те підстави.

Позов в частині зобов'язання адміністрації Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицький музичний коледж імені В. Барвінського" про нарахування та виплату йому заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14.02.2017 року по день поновлення на роботі - залишено без розгляду, у зв"язку з цим, що ані позивачем, ані відповідачем не було надано суду розрахунку середнього заробітку позивача, то з метою недопущення порушення конституційного права позивача на отримання заробітної плати (ст. 43 Конституції України), оскільки відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦПК України в разі якщо позивач самостійно не виплатить йому середній заробіток за час вимушеного прогулу, то позивач зможе звернутися до суду знову. Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд зазначив про відсутність причинно-насідкового зв"язку з госпіталізацією, хворобами позивача та його звільненням.

Колегія суддів з висновками суду в частині задоволення позовних вимог не погоджується з наступних обставин.

Відповідно до ч.1 ст.147 та ст.149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення як догана чи звільнення. За одне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яким вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Статтею 149 Кодексу Законів про працю України не передбачено доведення факту неналежного виконання обов'язків працівником. Дана стаття регламентує виключно порядок застосування дисциплінарних стягнень, відповідно до якого до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмового пояснення. При обранні стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.

Звільнення позивача не відбувалося за неналежне виконання ним посадових обов'язків, як зазначає суд у своєму рішенні, а за прогул.

Колегія суддів не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що відповідачем щодо позивача підставно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення у зв'язку з його діями.

Окрім цього, додатково колегія суддів звертає увагу на наступні обставини:

Судом першої інстанції при прийнятті рішення не було враховано покази свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які підтверджували відсутність позивача на робочому місці, а враховано лише покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Зокрема, свідок ОСОБА_15 чітко зазначив, що чергував у приміщенні коледжу 18 січня 2017 року з 08.00 год. до 14.00 год., після чого на роботі не затримувався та пішов додому, що підтверджується службовою запискою заступника директора з адміністративно-господарської роботи ОСОБА_17, яка є в матеріалах справи.

Свідок ОСОБА_12 повідомив суду, що 12 січня 2017 року двічі особисто, за дорученням заступника директора з навчальної роботи, перевіряв клас, в якому мав би проводити уроки ОСОБА_5, у класі було зачинено, жодних звуків із дверей чути не було.

Свідок ОСОБА_13 зазначив, що 12 та 18 січня 2017 року проводив перевірку занять у музичному коледжі. Помітивши відсутність на робочому місці ОСОБА_5, він особисто та спільно із посадовими особами коледжу ОСОБА_12, ОСОБА_3. неодноразово перевіряв клас, в якому мав би проводити уроки ОСОБА_5, клас був зачинений.

Свідок ОСОБА_14 повідомила суду, що чергувала у приміщенні коледжу 18 січня 2017 року з 14.00 год. до 20.00 год., спільно з юрисконсультом ОСОБА_3. підходила до класу в якому мав би проводити уроки ОСОБА_5, клас був зачинений. Також ОСОБА_14 не змогла чітко пригадати, що вона підходила до класу не близько 16.00 год., а, як зазначив представник музичного коледжу при розгляду справи, о 18 год. 30 хв. Крім цього, вона зазначила, що після початку її чергування, приблизно о 14.00 год. до неї підходив ОСОБА_5, який сказав, що він є на роботі та вийшов з коледжу, після того вона його не бачила.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_16 одноголосно заявляли, що бачили біля чергового коледжу 18 січня 2017 року приблизно о 16.00 год. ОСОБА_5 та одночасно запевняли, що чергував в даний час ОСОБА_15 Як відомо з показів суду ОСОБА_15 та службової записки заступника директора з адміністративно-господарської роботи ОСОБА_17, яку судом також не було взято до уваги та не надано їй належної оцінки, ОСОБА_15 чергував до 14.00 год., після чого пішов додому.

Крім цього, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_16 дуже чітко пам'ятали ті події, які мали місце 18 січня 2017 року, в якій саме годині бачили позивача, коли і з ким, в який час прийшли на роботу та пішли з роботи, але не змогли пригадати, на запитання представника коледжу ОСОБА_3, ті події, які відбувалися ні в аналогічний період (близько трьох місяців тому), ні в період тижневої давності.

Аналогічно припускала, що бачила 18 січня 2017 року ОСОБА_5 і свідок ОСОБА_10 Однак вона не могла бачити ОСОБА_5, оскільки згідно поданого нею розкладу індивідуальних уроків на ІІ семестр 2016-2017 н.р. не працювала 18 січня 2017 року (середа).

Свідок ОСОБА_11 зазначала, що бачила ОСОБА_5 12 січня 2017 року, оскільки була в приміщенні коледжу, де приймала перездачу іспиту у студента. Однак згідно талону на перездачу, який був зданий ОСОБА_11 в навчальну частину, даний іспит вона приймала 11 січня 2017 року, про що свідчить її власний підпис на талоні на перездачу, також згідно розпорядження КЗ ЛОР Дрогобицький музичний коледж імені В.Барвінського , ОСОБА_11 12 січня 2017 року перебувала на курсах підвищення кваліфікації у Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І.Франка, про що свідчить свідоцтво про проходження курсів підвищення кваліфікації, де зазначено, що з 10 по 14 січня вона була на практичних заняттях.

В показах даних свідків вбачається невідповідність та вплив на об'єктивність їхніх показів.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення посилається на покази свідка ОСОБА_11 та одночасно зазначає, що "…критично ставиться до показань свідка ОСОБА_11 щодо того, що вона бачила ОСОБА_5 12.01.2017 на роботі".

Крім цього, в рішенні суду першої інстанції зазначено, що "19.01.2017 року ОСОБА_5 було надіслано рекомендованим листом письмові пояснення, в яких зазначено та проставлено підписи, що 12 та 18 січня 2017 він був присутній на роботі та виконував функціональні обов'язки, що також підтверджується письмовими поясненнями студентів та викладачів".

Судом не взято до уваги, що дане пояснення на якому проставлено підписи викладачів та студентів коледжу взагалі не надходило на адресу коледжу, а було надано лише при розгляді справи судом першої інстанції, а на адресу коледжу надіслано лише листз повідомленням про вручення з поясненням ОСОБА_5, в якому він зазначає, що був присутній на робочому місці 18.01.2017 року.

Крім цього, суд першої інстанції у своєму рішенні зазначає: "При дослідженні письмових доказів суд визнає неналежними доказами посилання обох сторін на письмові пояснення свідків, студентів і їх батьків, оскільки такі докази як показання свідків відбираються за спеціальною процедурою, а суду невідомі особи, які підписали письмові пояснення."

Також, суд першої інстанції прийшов до висновку, що враховуючи на те, що відповідачем було подано заяви студентів і їх батьків про відсутність студентів 18.01.2017 року на навчанні, з врахуванням культурних і релігійних традицій регіону щодо святкування Щедрого вечора, звільнення педагога за відсутності студентів на навчанні є занадто суворою мірою дисциплінарного стягнення.

Суд прийшов до висновку, що відповідач звільнив ОСОБА_5 без законної на те підстави, а тому, відповідно до положень ст. 235 КЗпП України зобов'язаний поновити його на попередній роботі.

Статтею 149 Кодексу Законів про працю України не передбачено доведення факту неналежного виконання обов'язків працівником. Дана стаття регламентує виключно порядок застосування дисциплінарних стягнень, відповідно до якого до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмового пояснення. При обранні стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.

Слід зазначити, що звільнення позивача відбувалося запрогул.

Суперечливі твердження ОСОБА_5, про не ознайомлення з посадовою інструкцією викладача, про проведення уроків зі студентами, не знаходять свого підтвердження, оскільки такі спростовуються як поясненнями представника відповідача так і наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно п. 4 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 18, 22, 24 Постанови № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом і перевіряти їх відповідність законові.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Згідно з ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці, а також не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно зі ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення як догана чи звільнення.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне правопорушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Наявні в матеріалах справи докази, щодо прогулів (відсутності на робочому місці більше трьох годин) 12 та 18 січня 2017року позивача, не викликають у колегії сумніву про правомірність застосування до ОСОБА_5 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Враховуючи доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині:

скасування наказу КЗ ЛОР "Дрогобицький музичний коледж імені В.Барвінського" від 14.02.2017 року №27 "Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_5.";

поновлення ОСОБА_5 на посаді викладача циклової комісії "Концертмейстерський клас та камерний ансамбль";

стягнення з КЗ ЛОР "Дрогобицький музичний коледж імені В.Барвінського" судового збору в розмірі 1600 грн.

не підлягають задоволення, оскільки такі вимоги є безпідставними, а звільнення ОСОБА_5 відбулося з дотриманням норм чинного законодавства.

Рішення суду в іншій частині рішення колегією суддів не перевіряється, оскільки сторонами не оскаржується.

Згідно ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Оскільки суд приходить до висновку про скасування рішення суду в оскаржуваній частині, судові витрати понесені відповідачем підлягають компенсації за рахунок держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у справі даної категорії.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального закладу Львівської обласної ради "Дрогобицький музичний коледж ім. Василя Барвінського" - задовольнити частково.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 квітня 2017 року скасувати в частині задоволених позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5.

Скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 квітня 2017 року в частині вирішення питання судових витрат.

В решті рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 квітня 2017 року залишити без змін.

Компенсувати за рахунок держави Комунальному закладу Львівської обласної ради "Дрогобицький музичний коледж ім. Василя Барвінського" судові витрати в розмірі 1760 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 02 липня 2018 року.

Головуючий: О.Я.Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

Р.В. Савуляк