Ухвала

від 02.07.2018 по справі 922/3412/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/3412/17

Провадження № 12-182гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Уркевича В. Ю.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко O. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.

перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 922/3412/17 Господарського суду Харківської області за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Сінтрекс про стягнення 6 150 799,96 грн за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2018 року (головуючий суддя Медуниця О. Є., судді Гребенюк Н. В., Пелипенко Н. М.) та

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2017 року Харківська міська рада вернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сінтрекс (далі - ТОВ Сінтрекс ) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати сумою 6 150 799,96 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ Сінтрекс , набувши право власності на об'єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності площею 0,9332 га, розташованої за адресою: вул. Клочківська, 140, м. Харків, належним чином не оформило та не зареєструвало речові права на цю земельну ділянку, в період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2017 року не вносило плату за користування нею, внаслідок чого зберегло в себе безпідставно набуте майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Господарський суд Харківської області рішенням від 05 грудня 2017 року позов задовольнив. Стягнув з ТОВ Сінтрекс на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати сумою 6 150 799,96 грн та витрати зі сплати судового збору.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не уклав договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване належне йому нерухоме майно, та не сплачував орендну плату за її користування, тому позивач фактично втратив належне йому майно - орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної власності, що підлягає відшкодуванню йому на підставі статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Харківський апеляційний господарський суд постановою від 21 лютого 2018 року рішення скасував. Постановив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази фактичного користування відповідачем земельною ділянкою в більшому розмірі, ніж 0,8880 га, який визначено договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 24 грудня 2015 року № 200, № 204 та підтверджується даними Державного земельного кадастру. Також суд апеляційної інстанції вказав, що оскільки відповідач фактично користується земельною ділянкою за межами площі, зазначеної в наданих сторонами документах (витягу з Державного земельного кадастру та договорах купівлі-продажу нерухомого майна), то відсутні й підстави для стягнення з нього безпідставно набутих коштів в розмірі орендної плати з огляду на те, що за таких обставин у відповідача виник обов'язок з відшкодування збитків за самовільне зайняття земельної ділянки, а не обов'язок зі сплати орендної плати за користування частиною земельної ділянки, площею, більшою за 0,888 га.

У березні 2018 року Харківська міська рада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2018 року та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 05 грудня 2017 року.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно взяв до уваги площу земельної ділянки, яка використовується ТОВ Сінтрекс , оскільки відповідач не оформив право користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташоване належне йому нерухоме майно, а використовував її без належних на те підстав і без сплати орендної плати, розмір якої є безпідставно набутими ним коштами, що підлягають стягненню на користь позивача.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 10 квітня 2018 року відкрив касаційне провадження та зупинив виконання оскаржуваної постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2018 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку, а ухвалою від 14 червня 2018 року - передав справу разом з поданою Харківською міською радою касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (статей 1212 - 1214 ЦК України стосовно можливості стягнення суми орендної плати, за відсутності укладеногоміж сторонами договору оренди землі), викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справі № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) та від 12 квітня 2017 року у справі № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду звернув увагу, що в указаних постановах Верховний Суд України зазначив про необхідність застосування положень статей 156, 157 Земельного кодексу України, Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, статті 22 та глави 82 ЦК України при вирішенні спору про стягнення збитків у виді неодержаних доходів (орендної плати за землю), заподіяних міській раді внаслідок користування юридичною особою земельною ділянкою, на якій розташоване належне їй на праві власності нерухоме майно, без укладення договору оренди. При цьому Верховний Суд України вказав про можливість стягнення таких збитків, посилаючись на статті 1212 - 1214 ЦК України, оскільки підставою заявленого позову є не саме посилання на ці норми права, а обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Проте, за твердженням Касаційного господарського суду, відповідно до положень статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом відшкодування заподіяних збитків, тому відповідно до положень статей 156, 157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, стягнення таких збитків можливе лише в разі встановлення судами наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України, справа № 922/3412/17 має бути розглянута Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 301 Господарського процесуального кодексу України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

Оскільки Велика Палата Верховного Суду є визначеним судом касаційної інстанції для розгляду таких справ, а також ураховуючи, що ціна позову в цій справі перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням її учасників.

За приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Ухвала, якою суд повідомляє про призначення судового засідання, повинна містити, зокрема, вказівку про те, що участь особи не є обов'язковою. Отже, явка учасників справи та їх участь у судовому засідання не є обов'язковою.

Ураховуючи наведене й керуючись частиною другою статті 120, частиною другою статті 121, статтею 234, частинами першою та третьою статті 301, підпунктом 7 пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Прийняти до розгляду справу № 922/3412/17 Господарського суду Харківської області за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Сінтрекс про стягнення 6 150 799,96 грн за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2018 року.

2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 20 листопада 2018 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов'язковою.

4. Направити учасникам справи копії цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Ю. Уркевич Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко С. В. Бакуліна Н. П. Лященко В. В. Британчук О. Б. Прокопенко Д. А. Гудима Л. І. Рогач В. І. Данішевська І. В. Саприкіна О. С. Золотніков О. М. Ситнік О. Р. Кібенко О. С. Ткачук В. С. Князєв О. Г. Яновська