Ухвала

від 04.07.2018 по справі 813/2636/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2636/18

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

04 липня 2018 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Р.М., розглянув в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Форест» про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Форест» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Топ Форест» звернулося 21.06.2018 до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ302/459/АВ/ФС від 18.05.2018. Цією постановою на підприємство накладено штраф у розмірі 446760 грн. за порушення вимог частин першої, третьої статті 3, статті 33 Закону України «Про оплату праці»; частини п'ятої статті 95 Кодексу законів про працю України. Ухвалою від 02.07.2018 суддя відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом.

02.07.2018 представник позивача подала заяву про забезпечення позову, просить суд зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ 302/459/АВ/ФС від 18.05.2018 року про стягнення з ТзОВ «Топ Форест» на користь Головного управління Держпраці у Львівській області суми штрафу у розмірі 446760 грн. до набрання законної сили рішенням суду у судовій справі № 813/2636/18.

Подану заяву обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова Головного управління Держпраці у Львівській області набрала законної сили 18.05.2018, строк пред'явлення цієї постанови до виконання – до 18.08.2018. Представник позивача зазначає, що з огляду на значний розмір штрафних санкцій у позивача відсутні кошти на оплату суми штрафу. Вказує, що оскарження цієї постанови в судовому порядку не зупиняє її виконання, а тому існує реальна загроза пред'явлення відповідачем цієї постанови до примусового виконання в будь який час. Пояснює, що у разі вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання постанови це призведе до накладення арешту на майно та банківські рахунки позивача, що тягне за собою блокування господарської діяльності позивача. За наведених обставин просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, керується таким:

статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

          Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з приписами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Заявник вказує, що відновлення прав товариства внаслідок пред'явлення такої постанови до примусового виконання та стягнення штрафу потребуватиме значних зусиль, часу та витрат. Оцінюючи обґрунтованість клопотання представника позивача про забезпечення позову, суд враховує, що як зазначено в самій постанові, вона може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення або з дня залишення скарги або протесту на постанову без задоволення, а також те, що постанова може бути оскаржена в судовому порядку. Станом на дату подання заяви про забезпечення позову відсутні докази того, що відповідач вживає будь-які дії щодо стягнення з позивача суми штрафу. Заявник не надав докази того, що постанова ГУ Держпраці у Львівській області звернута до виконання та державний виконавець розпочав процедуру її виконання із застосуванням заходів примусового виконання цієї постанови. Суд на стадії відкриття провадження у справі не встановив наявності очевидних ознак протиправності цієї постанови. З огляду на ці обставини суд, оцінюючи доводи заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, робить висновок про необґрунтованість та передчасність цієї заяви. Заявник не навів обставин та фактів, підтвердженими належними доказами, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Тому суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити. Суд також враховує, що у випадку відкриття виконавчого провадження на підставі оскаржуваної постанови до вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову можна повернутися, оскільки зупинення стягнення на підставі виконавчого документа за таких обставин може бути адекватним видом забезпечення позову про скасування цього виконавчого документа.

З огляду на висновок суду по суті розглянутої заяви витрати позивача по сплаті судового збору слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 132, 143, 150, 151, 154, 248, 256, 294, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

відмовити у задоволенні заяви представника позивача в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Форест» про забезпечення позову.

Судовий збір у сумі 528,61 грн., сплачений у зв'язку із поданням заяви про забезпечення позову, покласти на позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Суддя                                                                       Москаль Р.М.