Рішення

від 02.11.2018 по справі 813/2636/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2636/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Ісканін М.С., представника відповідача Романишин А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Топ Форест до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Топ Форест (далі - ТОВ Топ Форест ) звернулося 21.06.2018 до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - ГУ Держпраці у Львівській області, відповідач) з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ302/459/АВ/ФС від 18.05.2018. Цією постановою на підприємство накладено штраф у розмірі 446760 грн. за порушення вимог частин першої, третьої статті 3, статті 33 Закону України Про оплату праці , частини п'ятої статті 95 Кодексу законів про працю України. Позивач не погоджується з процедурою проведення інспекційного відвідування, вказує, що оскільки таке проводилось за відсутності уповноваженого представника - директора товариства, у присутності головного бухгалтера, позивач був позбавлений можливості належно скористатись своїми правами. Позивач зазначає, що враховуючи профіль підприємства (лісозаготівля та надання допоміжних послуг у лісовому господарстві) за відсутності сировини на підприємстві часто виникають простої, в цих випадках заробітна плата працівникам нараховується та виплачується за фактично виконану роботи. Представник стверджує, що ТОВ Топ Форест виконало вимоги припису №ЛВ302/459/АВ-П від 17.04.2018, про що проінформувало ГУ Держпраці у Львівській області письмовим повідомлення № 8/1 від 07.05.2018, тому у відповідача не було підстав приймати оскаржувану постанову.

Відповідач позов не визнає, просить суд відмовити в задоволенні позову ТОВ Топ Форест в повному обсязі. Стверджує, що оскаржувана постанова повністю відповідає вимогам, що встановлені частиною другою статті 2 КАС України до правомірного рішення суб'єкта владних повноважень. Відповідач зазначив, що за результатами проведення інспекційного відвідування, керівником ТОВ Топ Форест вчинено запис про отримання акта інспекційного відвідування № ЛВ302/459/АВ. Пояснив, що постанова №ЛВ302/459/АВ/ФС від 18.05.2018 про накладення штрафу була винесена за порушення вимог частини статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України Про оплату праці за непроведення індексації грошових коштів дванадцятьом працівникам. Вказує, що позивач виконав пункт 13 припису та провів донарахування та виплату індексації заробітної плати після завершення перевірки. При цьому відповідач пояснив, що згідно пункту 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Вказує, що оскаржувана позивачем постанова №ЛВ302/459/АВ/ФС від 18.05.2018 про накладення штрафу була винесена відповідно до абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП України, тобто за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а тому виходячи із вимог пункту 29 згаданого Порядку факт виконання вимог припису у встановлений термін не звільняє суб'єкта господарювання від відповідальності.

Суд з'ясував зміст та підстави позовних вимог, заслухав пояснення представників сторін, доводи заяв по суті спору, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ТОВ Топ Форест зареєстроване як юридична особа (а.с.45) 02.08.2004, для здійснення господарської діяльності використовує працю найманих працівників.

13.04.2018 заступник начальника ГУ Держпраці у Львівській області на підставі пп.6 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю за листом Головного управління Пенсійного фонду України від 28.07.2017 № 8476/07-74 видав наказ № 0725-П про проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманими працівниками, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків у ТОВ Топ Форест (а.с. 78).

В період з 16.04.2018 по 17.04.2018 на виконання цього наказу та на підставі направлення від 13.04.2018 за № 0665 (а.с. 82) посадова особа ГУ Держпраці у Львівській області провела інспекційне відвідування ТОВ ТОП Форест щодо додержання вимог законодавства про працю. За результатами цього інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЛВ 302/459/АВ від 17.05.2018 (а.с. 9-42). На сторінці 24 цього акта здійснено опис виявлених порушень законодавства про працю (а.с. 32,33). Серед інших порушень встановлено таке:

- законодавством передбачено, якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. При огляді відомостей нарахування заробітної плати за 2017 рік встановлено, як приклад, у травні 2017 року працівниками відпрацьовано 20 роб.днів, нараховано менше розміру мінімальної заробітної плати та не проведено доплати до рівня мінімальної заробітної плати 12 працівникам; у липні 2017 року відпрацьовано 21 роб.день, нараховано менше розміру мінімальної заробітної плати та не проведено доплати 13 працівникам; у вересні 2017 року працівниками відпрацьовано 21 роб.день, нараховано менше розміру мінімальної заробітної плати та не проведено доплати 12 працівникам; у жовтні 2017 року працівниками відпрацьовано 21 роб.день, нараховано менше розміру мінімальної заробітної плати та не проведено доплати 11 працівникам; у листопаді 2017 року працівниками відпрацьовано 22 роб.дні, нараховано менше розміру мінімальної заробітної плати та не проведено доплати 11 працівникам; у грудні 2017 року працівниками відпрацьовано 20 роб.днів, нараховано менше розміру мінімальної заробітної плати та не проведено доплати 12 працівникам.

При огляді відомостей нарахування заробітної плати за 2018 рік встановлено, як приклад, у лютому 2018 року працівниками відпрацьовано 20 роб.днів, нараховано менше розміру мінімальної заробітної плати та не проведено доплати до рівня мінімальної заробітної плати 2 працівникам (ОСОБА_3 та ОСОБА_4); у березні 2018 року працівниками відпрацьовано 21 роб.день, нараховано менше розміру мінімальної заробітної плати та не проведено доплати до рівня мінімальної заробітної плати 2 працівникам (ОСОБА_3 та ОСОБА_4). Жодних документів, що вищевказані працівники працюють неповний робочий день під час проведення інспекційного відвідування не надано;

- індексація заробітної плати не проводиться при наявності на те підстав. При огляді відомостей нарахування заробітної плати за 2017 рік впродовж 2017 року не проводилась індексація грошових доходів працівників щомісячно, відповідно до приросту індексів споживчих цін 18 працівникам.

З метою усунення цих інших порушень (а.с. 32-34) інспектор 17.04.2018 на підставі пункту 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМ України від 26.04.2017 № 295, винесла припис №ЛВ302/459/АВ-П про усунення виявлених порушень до 07.05.2018 (а.с. 37-41).

Акт інспекційного відвідування №ЛВ 302/459/АВ від 17.04.2018 та припис № В302/459/АВ-П від 17.04.2018 вручено директору ТОВ Топ Форест 17.04.2018, про що останній розписався (а.с. 35, 42).

У визначений в приписі строк, ТОВ Топ Форест подало ГУ Держпраці у Львівській області письмове повідомлення за вих № 8/1 від 07.05.2018, в якому прозвітувало про здійснені заходи щодо усунення виявлених порушень згідно припису №ЛВ302/459/АВ-П від 17.04.2018 (а.с. 89-92). Зокрема, підприємство вказало, що провело донарахування доплати до рівня мінімальної заробітної плати за відповідні періоди 2017-2018 роки в сумі 82,9 тис.грн., нараховало та утримало податки по доплатах, які сплачено до бюджету; провело доплату 15 працівникам в сумі 62 тис.грн., а також нарахувало в сумі 3,5 тис.грн. та виплатило компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошових доходів працівників в сумі 2,8 тис.грн. Також підприємство донараховало індексацію за 2017 рік в сумі 1,1 тис. грн.

На підставі висновків згаданого акта інспекційного відвідування відповідач 18.05.2018 прийняв постанову про накладення штрафу № ЛВ 302/459/АВ/ФС від 18.05.2018 (а.с. 43-44). Згідно з цією постановою на ТОВ Топ Форест накладено штраф у розмірі 446760 грн. за порушення вимог законодавства про працю, а саме:

- частин першої, третьої статті 3 Закону України Про оплату праці , з огляду на те, що законодавством передбачено, якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, а роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плат. При огляді відомостей про нарахування та виплати заробітної плати за 2017 рік встановлено, як приклад, у травні 2017 року працівниками відпрацьовано 20 робочих дні, нараховано менше розміру мінімальної заробітної плати та не проведено доплати до рівня мінімальної заробітної плати 12 працівникам; у липні 2017 року відпрацьовано 21 робочий день, нараховано менше розміру мінімальної заробітної плати та не проведено доплати 12 працівникам; у вересні 2017 року працівниками відпрацьовано 21 робочий день, нараховано менше розміру мінімальної заробітної плати та не проведено доплати 12 працівникам; у жовтні 2017 року працівниками відпрацьовано 21 робочий день, нараховано менше розміру мінімальної заробітної плати та не проведено доплати 12 працівникам; у листопаді 2017 року працівниками відпрацьовано 22 робочі дні, нараховано менше розміру мінімальної заробітної плати та не проведено доплати 12 працівникам; у грудні 2017 року працівниками відпрацьовано 20 робочих дні, нараховано менше розміру мінімальної заробітної плати та не проведено доплати 12 працівникам, що підтверджується відомостями нарахування заробітної плати за 2018 рік. Зазначено, що жодних документів, що вищевказані працівники працюють неповний робочий день під час проведення інспекційного відвідування не надано;

- частини п'ятої статті 95 Кодексу законів про працю України, статті 33 Закону України Про оплату праці , оскільки встановлено, що у товаристві не проводиться індексації заробітної плати, а саме: при огляді відомостей нарахування заробітної плати за 2017 рік впродовж 2017 року не проводиться індексація грошових доходів 12-м працівникам щомісячно, відповідно до приросту індексації споживчих цін.

При оцінці спірних правовідносин та прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 N 877-V (далі - Закон N 877-V ).

Як зазначено в статті 1 Закону N 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 2 Закону N 877-V визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону N 877-V).

Відповідно до положень статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановою від 26.04.2017 № 295 затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (пункт 3 Порядку № 295).

Відповідно до пп. 6 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про, зокрема: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі (пункт 8 Порядку № 295).

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (пункт 9 Порядку № 295).

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (пункт 19 Порядку № 295).

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування (пункт 20 Порядку № 295).

Пунктом 21 Порядку № 295 визначено, що якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з пунктом 23, 24 Порядку № 295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (пункт 27 Порядку № 295).

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються (пункт 28 Порядку № 295).

Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (пункт 29 Порядку № 295).

Відповідно до статті 3 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Частиною першою статті 3 1 Закону № 108/95-ВРвизначено, щорозмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 33 Закону № 108/95-ВР в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Згідно з частинами п'ятою, шостою статті 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Як визначено в пункті 5 цього Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначено в Законі України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000, № 2017-III. В статті 18 цього Закону з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначено постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Позивач не висловив зауважень до арифметичної правильності обчислення суми штрафу.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

Відповідно до положень статті 12 Закону України Про оплату праці норми оплати праці встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України та є мінімальними державними гарантіями. Індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією. Недотримання юридичною особою - роботодавцем цих гарантій є підставою для застосування штрафу, передбаченого абзацом 4 частини 2 статті 265 КЗпП.

Позивач на не заперечує зафіксованого в акті інспекційного відвідування факту систематичної виплати в 2017 році оплати праці дванадцяти працівникам в розмірі, меншому за мінімальну заробітну плату. В позові посилається на ту обставину, що враховуючи профіль діяльності (лісозаготівля) за відсутності сировини та несприятливих погодних умов на підприємстві відбувалися простої, тому заробітна плата працівникам була нарахована за фактично відпрацьований час. При цьому будь-яких доказів простою підприємства в період, охоплений інспекційним відвідуванням, позивач не надав ані інспектору, ані до матеріалів справи. Встановлені судом обставини справи та зміст відповіді підприємства на припис свідчать про фактичне визнання ним встановлених перевіркою порушень, в тому числі - як непроведення донарахування та доплати до рівня мінімальної заробітної плати за відповідні періоди 2017-2018 років дванадцяти працівникам, так і непроведення індексації заробітної плати працівникам за 2017 рік. Отже, підчас інспекційного відвідування встановлено факт порушення підприємством мінімальних державних гарантій норм оплати праці.

Суд не бере до уваги твердження позивача про порушення його прав внаслідок відсутності керівника на підприємстві в перший день інспекційного відвідування та проведення перевірки за участі головного бухгалтера. Оскільки ревізора було допущено до інспекційного відвідування, а складений за наслідками перевірки акт підписано керівником без зауважень, ці доводи позивача жодним чином не доводять протиправності рішення про накладення штрафу.

Оцінюючи аргументи позивача про те, що на підставі частини одинадцятої статті 7 Закону N 877-V ГУ Держпраці у Львівській області не мало підстав приймати оскаржувану постанову, оскільки проінформувало про виконання вимог припису у встановлений строк, суд керується такими міркуваннями. Відповідно до пункту 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Норми частини одинадцятої статті 7 Закону №877-V відсутні у переліку норм, наведеному у частині п'ятій статті 2 Закону № 877-V, забезпечення дотримання яких є обов'язковим для відповідача. З огляду на це доводи позивача не підтверджують протиправності дій відповідача.

Підсумовуючи свої висновки суд констатує, що оскаржуване рішення відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийняте обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КЗпП та Порядком № 509. Водночас доводи позивача є хибними та свідчать про безпідставність позовних вимог.

З огляду на висновки суду по суті спору, понесені ТОВ Топ Форест судові витрати не відшкодовуються та покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.11.2018.

Суддя Москаль Р.М.