Ухвала

від 15.08.2018 по справі 813/2636/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/2636/18

У Х В А Л А

про забезпечення позову

15 серпня 2018 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Р.М., розглянув в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю Топ Форест про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Топ Форест до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Топ Форест звернулося 21.06.2018 до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ302/459/АВ/ФС від 18.05.2018. Цією постановою на підприємство накладено штраф у розмірі 446760 грн. за порушення вимог частин першої, третьої статті 3, статті 33 Закону України Про оплату праці ; частини п'ятої статті 95 Кодексу законів про працю України. Ухвалою від 02.07.2018 суддя відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом.

02.07.2018 представник позивача подала заяву про забезпечення позову, просить суд зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ 302/459/АВ/ФС від 18.05.2018 року про стягнення з ТзОВ Топ Форест на користь Головного управління Держпраці у Львівській області суми штрафу у розмірі 446760 грн. до набрання законної сили рішенням суду у судовій справі № 813/2636/18. Ухвалою від 04.07.2018 суд відмовив у задоволенні заяви ТОВ Топ Форест про забезпечення позову, оскільки заявник не навів обставин та фактів, підтвердженими належними доказами, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Водночас суд вказав, що у випадку відкриття виконавчого провадження на підставі оскаржуваної постанови до вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову можна повернутися, оскільки зупинення стягнення на підставі виконавчого документа за таких обставин може бути адекватним видом забезпечення позову про скасування цього виконавчого документа.

14.08.2018 представник позивача повторно подала заяву про забезпечення позову, просить суд зупинити дію оскаржуваної постанови про накладення штрафу №ЛВ 302/459/АВ/ФС від 18.05.2018 до набрання законної сили рішенням суду у судовій справі № 813/2636/18. Повторне звернення до суду обґрунтовує тим, що виникли нові обставини у справі, що можуть унеможливити ефективний захист прав та інтересів позивача. Представник позивача повідомила, що 06.08.2018 державний виконавець відкрив виконавче провадження № ВП 56858856 на підставі виконавчого документа, яким є оскаржувана у цій судовій справі постанова Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ 302/459/АВ/ФС від 18.05.2018; на майно підприємства накладено арешт. Ці обставини створили очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Зазначає, що у випадку задоволення адміністративного позову та скасування виконаної постанови позивачу доведеться докласти значних та довготривалих зусиль для повернення стягнених коштів, що покладе на позивача обов'язку сплатити додаткові витрати у вигляді судового/виконавчого збору. Представник позивача вважає, що наведені обставини є достатньою підставою для забезпечення позову, оскільки подання позову не зупиняє дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, просить забезпечити позов шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.

Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, керується таким:

статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з приписами частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З викладених в позовній заяві та заяві про забезпечення позову обставин суд встановив таке:

17.04.2018 посадова особа Головного управління Держпраці у Львівській області провела інспекційне відвідування ТОВ ТОП Форест щодо додержання вимог законодавства про працю. За результатами цього інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЛВ 302/459/АВ від 17.05.2018. На підставі висновків цього акта відповідач 18.05.2018 прийняв постанову про накладення штрафу № ЛВ 302/459/АВ/ФС від 18.05.2018, згідно з якою на ТОВ Топ Форест накладено штраф у розмірі 446760 грн. за порушення вимог частин першої, третьої статті 3, статті 33 Закону України Про оплату праці ; частини п'ятої статті 95 Кодексу законів про працю України.

Постанова Головного управлінням Держпраці у Львівській області пред'явлена стугувачем до примусового виконання. 06.08.2018 державний виконавець Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області відкрив виконавче провадження № 56858856 з виконання постанови Головного управлінням Держпраці у Львівській області № ЛВ 302/459/АВ/ФС від 18.05.2018 про стягнення штрафу, в межах цього виконавчого провадження державний виконавець також прийняв постанову, якою наклав арешт на все майно, що належить ТзОВ ТОП Форест .

Отже, в межах виконавчого провадження ВП № 56858856 здійснюється примусове виконання постанови ГУ Держпраці у Львівській області № ЛВ 302/459/АВ/ФС від 18.05.2018, яка є предметом судового оскарження у цій справі.

Згідно з пунктом 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМ України від 17.07.2013 №509 не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № № 1404-VІІІ) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закон № № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята статті 26).

Частиною сьомою цієї статті визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Суд враховує, що правомірність постанови Головного управлінням Держпраці у Львівській області № ЛВ 302/459/АВ/ФС від 18.05.2018 перевіряється судом в цьому судовому провадженні. Сам по собі факт оскарження постанови про накладення штрафу в судовому порядку не зупинив її виконання, на все майно підприємства накладеного арешт. Суд вважає, що стягнення штрафу в примусовому порядку на підставі оскаржуваної постанови до прийняття судом рішення може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі задоволення адміністративного позову. Поряд з тим, накладення державним виконавцем арешту на майно відповідача гарантує збереження активів підприємства та забезпечення стягнення штрафу у випадку, якщо суд дійде висновку про безпідставність позовних вимог. З огляду на це суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Обираючи вид забезпечення позову, суд дійшов висновку, що адекватним та ефективним буде зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Головного управлінням Держпраці у Львівській області № ЛВ 302/459/АВ/ФС від 18.05.2018.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Зупинити стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м. Львів, вул. Міцкевича, буд. 8, ідентифікаційний код 39778297) № ЛВ 302/459/АВ/ФС від 18.05.2018 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Топ Форест (81053, Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. І.Франка, буд. 4, кв. 92, ідентифікаційний код 33010136) штрафу в розмірі 446760 (чотириста сорок шість тисяч сімсот шістдесят) гривень - до набрання законної сили рішенням суду у справі № 813/2636/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя Москаль Р.М.