Постанова

від 25.06.2018 по справі 909/1124/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2018 р. Справа № 909/1124/17

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача): Якімець Г.Г.,

Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Коростенської О.І.,

та представників учасників справи:

від позивача (скаржника) - ОСОБА_1

від відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

від третьої особи (МОУ) - ОСОБА_4

від третьої особи (ОСОБА_5 КЕЧ району) - ОСОБА_6

від третьої особи (ТзОВ Станіславівміськбуд ) - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Військової частини А0780, вих.№350/173/129/85пс від 25 квітня 2018 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28 березня 2018 року (підписане 30.03.2018 року), суддя Кавлак І.П.

у справі №909/1124/17

за позовом Військової частини А0780, м. Львів

до відповідача ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Екокомбуд , м. Івано-Франківськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_8 оборони України, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 КЕЧ району, м. Івано-Франківськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Станіславівміськбуд , м. Івано-Франківськ

про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку та зобов'язання повернути земельну ділянку державі в особі ВЧ А0780 за актом прийому-передачі

в с т а н о в и в :

29 листопада 2017 року Військова частина А0780 звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Екокомбуд про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку №24084962 від 10 липня 2014 року та зобов'язання відповідача повернути державі в особі ВЧ А0780 за актом прийому-передачі земельну ділянку площею 4,8625 га кадастровий номер 2610100000:25:009:0159, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 161 А.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2017 року до участі у справі №909/1124/17 залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_8 оборони України та ОСОБА_5 КЕЧ району.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2018 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Станіславівміськбуд .

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28 березня 2018 року у справі №909/1124/17 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що докази, які знаходяться у матеріалах справи, свідчать про те, що спірна земельна ділянка знаходиться у господарському віданні ОСОБА_5 КЕЧ району. Разом з тим, суд встановив, що до позивача не перейшло право оперативного управління спірною земельною ділянкою, оскільки наявні у матеріалах справи докази не містять інформації щодо виду реорганізації; такі докази не підтверджують того, що до позивача перейшли усе майно, усі права та обов'язки Військової частини 13709. При цьому, суд зазначає, що право постійного землекористування є похідним від права власності, а тому може бути у позивача тільки за умови знаходження земельної ділянки в державній власності, проте, судом встановлено, що на час розгляду спору земельна ділянка вибула з державної власності поза волею власника і належить на праві власності відповідачу - ТзОВ Екокомбуд . Крім того, суд у рішенні зазначає, що землекористувач має лише право володіння і користування, відтак захистом користується здійснення саме цих повноважень власника. Отже, заявивши позов про визнання недійсним свідоцтва ТзОВ Екокомбуд про право власності на спірну земельну ділянку та зобов'язання повернути її позивачу, останній фактично вимагає позбавити ТзОВ Екокомбуд права власності на неї, при цьому просить застосувати положення ст.388 ЦК України, що не відповідає сформульованим позовним вимогам.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Військова частина А0780 звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28 березня 2018 року у справі №909/1124/17 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що спірна земельна ділянка є державною власністю, належить до земель оборони та перебуває у господарському віданні ОСОБА_5 КЕЧ району, а Військова частина А0780, як правонаступник Військової частини А3822, є належним користувачем такої ділянки. Крім того, скаржник наголошує на незаконності набуття права на спірну земельну ділянку ТзОВ Світ вторинної сировини , як першою особою, яка ініціювала заволодіння такою ділянкою, відтак, всі подальші дії та правочини слід вважати нечинними, з огляду на що, відповідач не набув права власності на земельну ділянку, що є предметом цього спору. З урахуванням наведеного апелянт вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Представники позивача та третіх осіб (МОУ, ОСОБА_5 КЕЧ району) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28 березня 2018 року у справі №909/1124/17 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі, з підстав, наведених у апеляційній скарзі та письмових поясненнях (б/н від 04 червня 2018 року). Крім того, представник позивача надав суду архівну довідку (на №350/173/129/66 від 26.03.2018 року), яка долучена до матеріалів справи за згодою представників учасників справи.

Представники відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 31 травня 2018 року). Зокрема, зазначали, що позивачем не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт передачі спірного майна Військовій частині А0780, крім того, долучені позивачем докази не містять відомостей, що позивач є правонаступником ВЧ3822. Крім того, посилалися на рішення суду у справі №909/769/15, вимоги у якій є ідентичними вимогам у цій справі, яким відмовлено у задоволенні позову.

Представник третьої особи (ТзОВ Станіславівміськбуд ) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду спору. При цьому, судом встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказане товариство з 19.04.2018 року перебуває в стані припинення.

Оскільки явка представника третьої особи (ТзОВ Станіславівміськбуд ) не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу командувача ПрикВО №005 від 22 лютого 1949 року сформована 57 ОСОБА_9, якій надано умовне найменування військова частина 13709.

З 04 січня 1969 року умовне найменування військова частина 13709 надано Штабу армії (57 ОСОБА_9) згідно з Директивою Генерального штабу Збройних Сил СРСР №410150 від 04 січня 1969 року.

У 1982 році військовій частині 13709 видано державний акт №024794 на право користування землею площею 351,6 га.

На підставі наказу Міністра оборони СРСР №0018 від 26 лютого 1988 року Штаб армії з 01 травня 1988 року переформовано в управління 14 ОСОБА_9.

На підставі Директиви Міністра оборони України №115/1/0120 від 02 березня 1994 року Управління 14 ОСОБА_9 з 01 вересня 1994 року переформовано в 14 Авіаційний корпус, якому надано умовне найменування військова частина А3822. Умовне найменування військова частина 13709 анульоване.

На підставі Директиви Міністра оборони України №Д-312/1/029 від 25 грудня 2004 року 14 Авіаційний корпус (військова частина А3822) розформований, правонаступником визначено військову частину А0780, яка знаходиться за адресою: 79008, м. Львів.

Поряд з тим, судом встановлено, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01 квітня 2014 року у справі №5010/750/2012-з-9/30 за позовом ТзОВ Актуаріс до ТзОВ Комфорт місто сервіс , за участю ОСОБА_5 прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, про визнання права власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2610192001:25:009:0157, площею 12,2114 га, місце розташування якої: Івано-Франківська область, ОСОБА_5 міська рада, село Крихівці та на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер 2610100000:25:009:0158, площею 5,5625 га, місце розташування якої: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 161а, встановлено, що до складу земельної ділянки, наданої в постійне користування Військовій частині 13709, входили земельні ділянки військових містечок №88 та №104. Дана земельна ділянка та території Івано-Франківського гарнізону відведена ОСОБА_8 оборони України на підставі постанови Ради Міністрів України від 16.05.1947 року №695/024. Відчуження вказаних земельних ділянок з військових містечок не проходило, станом на час розгляду справи земельні ділянки відносяться до земель ОСОБА_8 оборони України та перебувають у господарському віданні ОСОБА_5 квартирно-експлуатаційної частини району, яка є структурним підрозділом ОСОБА_8 оборони України.

Земельна ділянка площею 5,5625 га, що знаходиться у м. Івано-Франківську по вул. Чорновола, 161а, перебуває на обліку у ОСОБА_5 КЕЧ району і на території військового містечка розташовано ряд будівель, балансоутримовачем яких є ОСОБА_5 КЕЧ району, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна від 27.10.2017 року №10-15-20304, актом обстеження від 14.12.2016 року, технічним паспортом від 01.04.2013 року, інформаційною довідкою ОСОБА_5 КЕЧ району за вих.№11/890 від 27.07.2015 року.

У акті звірки щодо обліку площ земельних ділянок, які рахуються за ОСОБА_8 оборони України та управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області по ОСОБА_5 КЕЧ району, станом на 01 жовтня 2017 року відображено земельну ділянку військового містечка №104 (м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 161-а, площа 9,5600 га), яка закріплена та використовується КЕЧ.

Крім того, судом встановлено, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06 жовтня 2015 року у справі №909/769/15 відмовлено у задоволенні позову першого заступника військового прокурора Західного регіону України, заявленого в інтересах держави в особі: ОСОБА_8 оборони України та ОСОБА_5 КЕЧ району до ТзОВ Екокомбуд та Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно №24084962 від 10.07.2014 року, виданого ТзОВ Екокомбуд , яким посвідчено право останнього на земельну ділянку площею 4,8625 га, яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ , вул. Чорновола 161а; визнання за державою в особі ОСОБА_8 оборони України права державної власності на вказану земельну ділянку; витребування її з володіння ТзОВ Екокомбуд на користь держави та зобов'язання Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області зареєструвати за державою в особі ОСОБА_8 оборони України право власності на спірну земельну ділянку.

Згідно з ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч.5 ст.75 ГПК України).

Судом встановлено, що судовими рішеннями у справах №5010/750/2012-з-9/30 та №909/769/15 встановлено, що для ТзОВ Світ вторинної сировини виготовлено технічну документацію щодо проведення земельно-кадастрової інвентаризації земельних ділянок товариства та надано довідки Управління Держкомзему у м. Івано-Франківську про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам на території ОСОБА_5 міської ради №3957/04-03 від 12.07.2011 року та №3958/04-03 від 12.07.2011 року на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2610192001:25:009:0157, площею 12,2114 га, місце розташування: Івано-Франківська область, ОСОБА_5 міська рада, с. Крихівці та земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер 2610100000:25:009:0158, площею 5,5625 га, місце розташування: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 161 а.

ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Світ вторинної сировини передало вказані вище земельні ділянки ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Комфорт місто сервіс в якості майнового внеску до статутного капіталу товариства, що відображено у статуті ТзОВ Комфорт місто сервіс , затвердженому загальними зборами учасників товариства від 13.06.2012 року, та пройшли державну реєстрацію змін до установчих документів 13.06.2012 року (номер запису державного реєстратора 10711050003024235).

В подальшому ТзОВ Комфорт місто сервіс включено до складу учасників ТзОВ Актуаріс , а вказані земельні ділянки внесло в якості майнового внеску до статутного капіталу останнього (рішення загальних зборів учасників ТзОВ Актуаріс від 18.06.2012 року.

На підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2012 року у справі №5010/750/2012-з-9/30 за позовом ТзОВ Актуаріс до ТзОВ Комфорт місто сервіс за позивачем визнано право власності на вказані земельні ділянки, проте, зазначене рішення місцевого господарського суду скасоване постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Поряд з тим, за період чинності рішення на земельну ділянку площею 5,5625 га по вулиця Чорновола, 161а в м. Івано-Франківську видано державний акт від 13.09.2012 року.

В жовтні 2012 року вказана земельна ділянка поділена, та на земельну ділянку площею 4,8625 га, яка розташована по вул. Чорновола, 161а у м. Івано-Франківську, ТзОВ Актуаріс видано Державний акт на право власності серії ЯМ №672229.

У листопаді 2012 року ТзОВ Актуаріс та ТзОВ Станіславівміськбуд уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 4,8675 га.

ТзОВ Станіславівміськбуд видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №672229.

За рішенням загальних зборів учасників товариства від 03.07.2014 року (протокол зборів від 03.07.2014 року №3) ТзОВ Станіславівміськбуд включено до складу ТзОВ Екокомбуд . В якості внеску в статутний капітал ТзОВ Станіславівміськбуд внесло земельну ділянку, площею 4,8675 га кадастровий номер 2610100000:25:009:0159.

ТзОВ Екокомбуд на вказану земельну ділянку видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 10.07.2014 року серії САК №608820 (індексний номер: 24084962).

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.10.2015 року у справі №909/769/15 відмовлено в задоволенні позову першого заступника військового прокурора Західного регіону України, заявленого в інтересах держави в особі: ОСОБА_8 оборони України та ОСОБА_5 квартирно-експлуатаційної частини району до ТзОВ Екокомбуд та Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно за №24084962 від 10.07.2014 року; визнання за державою в особі ОСОБА_8 оборони України права державної власності на таку ділянку; витребування останньої з володіння ТзОВ Екокомбуд на користь держави в особі ОСОБА_8 оборони України та зобов'язання Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області зареєструвати за державою в особі ОСОБА_8 оборони України право власності на спірну земельну ділянку.

Зазначене рішення суду набрало законної сили та є чинним.

Поряд з тим, у листопаді 2017 року Військова частина А0780 звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з цим позовом до ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Екокомбуд про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку №24084962 від 10 липня 2014 року та зобов'язання відповідача повернути державі в особі ВЧ А0780 за актом прийому-передачі земельну ділянку площею 4,8625 га кадастровий номер 2610100000:25:009:0159, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 161 А.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Вважаючи порушеним право користування спірною земельною ділянкою, позивач - Військова частина А0780 наголошує на тому, що остання є правонаступником Військової частини 13709.

Відповідно до ч.1 ст.136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

При цьому, право оперативного управління визначене в ч.1 ст.137 ГК України і є речовим правом суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

В даному випадку колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач є правонаступником Військової частини 13709, однак, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами перехід до останнього права на спірну земельну ділянку, на яку відповідачу видано свідоцтво про право власності.

При цьому, судом встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться у господарському віданні ОСОБА_5 квартирно-експлуатаційної частини району.

Одночасно, згідно з ч.1 ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Як зазначалось вище, рішенням суду у справі №909/769/15 відмовлено в задоволенні позову про визнання за державою в особі ОСОБА_8 оборони України права державної власності на спірну земельну ділянку та витребування її з володіння ТзОВ Екокомбуд , у зв'язку з чим, спірна земельна ділянка на час розгляду цього спору в державну власність не повернулась, у зв'язку з чим, не може бути захищене право позивача на користування такою ділянкою, яке є похідним від права власності.

Слід зазначити, що спірна земельна ділянка належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва на право власності, при цьому, у державну власність така ділянка не поверталась, з огляду на що, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що звертаючись з цим позовом до суду про визнання недійсним свідоцтва ТзОВ Екокомбуд про право власності на спірну земельну ділянку та зобов'язання повернути її позивачу, останній фактично вимагає позбавити ТзОВ Екокомбуд права власності на неї, при цьому, не довівши своє право на таку земельну ділянку.

У ст.41 Конституції України, зокрема, визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За приписами ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Беручи до уваги все наведене вище, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, зважаючи на обставини, встановлені рішенням суду у справі №909/769/15 колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм щодо виключної підсудності справ, які передбачено ч.5 ст.30 ГПК України, оскільки, скаржником не вказано які саме документи, що знаходяться у матеріалах справи №909/1124/17 містять державну таємницю, що давало б підстави для передачі цієї справи за виключною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Позовна давність в даному випадку не підлягає застосуванню, оскільки за змістом ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28 березня 2018 року у справі №909/1124/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Військової частини А0780 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Матеріали справи №909/1124/17 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області .

Повну постанову складено 02.07.2018 року.

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.