Ухвала

від 02.07.2018 по справі 826/14196/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14196/17                                                                               УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху   02 липня 2018 року                                                                                   м. Київ Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Горяйнов А.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно-Центр» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві 25 червня 2018 року подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2018 року. У відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2018 року було складене в повному обсязі протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частини. Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Копія рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2018 року була вручена відповідачу 06 березня 2018 року. Отже, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві мало б право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі подачі апеляційної скарги у строк до 05 квітня 2018 року. Разом з тим, дана апеляційна скарга була подана лише 25 червня 2018 року. Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. Разом з апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Скаржник посилається на те, що у межах встановленого строку 03 квітня 2018 року подавав апеляційну скаргу, яка була залишена без руху. Відповідач зазначає, що був позбавлений можливості сплатити судовий збір у строк, визначений судом, у зв'язку із зупинення операцій за рахунками. Апеляційна скарга ухвалою суду від 29 травня 2018 року повернута у зв'язку з несплатою судового збору. Разом з тим, саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка не відповідала вимога ст. 298 КАС України, не є достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою. Згідно з матеріалами справи, апеляційна скарга відповідача була залишена без руху ухвалою суду від 19 квітня 2018 року. За клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ухвалою суду від 07 травня 2018 року було продовжено строк усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою суду від 29 травня 2018 року у задоволенні повторного клопотання про продовження строку усунення недоліків було відмовлено, а апеляційну скаргу – повернуто скаржнику. Відповідач вказує на те, що рахунки Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві були заблоковані відповідно до листів Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві. Надаючи правову оцінку зазначеним доводам скаржника, враховую, що з 16 березня 2018 року набули чинності зміни до п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі – Порядок), відповідно до яких зупинення операцій по рахунках органами Державного казначейства України не є перешкодою для проведення такого платежу, як сплата судового збору. Так, у відповідності до п. 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів: за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України; із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору; за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв; з рахунків із спеціальним режимом використання; за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами; у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку. Таким чином, починаючи із 16 березня 2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві мало можливість сплачувати судовий збір навіть у разі зупинення операцій на рахунках відповідно до листів Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві. Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду від 07 лютого 2018 року є неповажними. Документ про сплату судового збору у розмірі 275550 грн. 03 коп., визначеному ухвалою суду від 19 квітня 2018 року про залишення апеляційної скарги від 03 квітня 2018 року без руху, відповідач також не надав. У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга також залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на викладене приходжу до висновку про те, що апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві слід залишити без руху та надати скаржнику час для підготовки заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та документа про сплату судового збору у розмірі 275550 грн. 03 коп. Реквізити для сплати судового збору з 02 липня 2018 року: отримувач – УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) – 38004897; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) – 899998; номер рахунка – 34312206081055; код класифікації доходів бюджету – 22030101. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 293, 295, 296, 298 КАС України, – УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С Д ГРУП» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – залишити без руху. Встановити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві строк для усунення вказаних недоліків – десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.   Суддя                                                                                           А.М. Горяйнов