Постанова

від 05.06.2018 по справі 910/16804/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/16804/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Пожежна безпека та НС"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018

(головуючий - Мартюк А.І., судді: Алданова С.О., Зеленін В.О.)

у справі № 910/16804/17 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Пожежна безпека та НС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЗОНІН ЛТД"

про стягнення 291 154,49 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Пожежна безпека та НС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЗОНІН ЛТД" про стягнення 291 154,49 грн.

1.2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору підряду № 668/1010-16 від 25.10.2016 та додаткових угод до нього в частині оплати за виконані роботи.

1.3. Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач зменшив позовні вимоги в частині заборгованості на суму 8221,51 грн та нарахованих на неї пені, інфляційних втрат та 3% річних, яка прийнята до розгляду судом першої інстанції.

2. Короткий виклад обставин, встановлених судами попередніх інстанцій

2.1. 25.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕЗОНІН ЛТД" (далі - відповідач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Пожежна безпека та НС" (далі - позивач, Виконавець, Підрядник) укладено Договір №668/1010-16 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання в термін не більше двох місяців при умові надходження попередньої оплати та узгодження всіх технічних питань за наданим Замовником проектом, із своїх матеріалів, своїми силами та засобами, на свій ризик виконати роботи з монтажу обладнання систем СПЗ на об'єкті Замовника за адресою: м. Бровари, Київська область, вул. Об'їздна дорога 62, а відповідач - оплатити та прийняти їх.

2.2. Обсяг, характер та детальна вартість робіт було визначено на підставі Договірної ціни в Додатку №1 до Договору.

2.3. Враховуючи положення п. 1.5 Договору Додатковими угодами від 06.12.2016 та 22.03.2017 сторони дійшли згоди переглянути вартість Договору у зв'язку зі збільшенням обсягу робіт.

2.4. Розділом 2 Договору встановлено вартість робіт та порядок розрахунків. Так, з урахуванням Додаткових угод загальна вартість робіт за договором з урахуванням вартості матеріалів та обладнання складає 2 631 747,18 грн, в т.ч. ПДВ - 438 624,53 грн. Оплата за Договором здійснюється в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на рахунок Виконавця, згідно з Додатком №2 до Договору "Календарний план фінансування", який є невід'ємною частиною Договору.

2.5. Відповідно до календарного плану фінансування відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу вартість робіт протягом 5 (п'ять) тижнів з дати підписання Договору, зокрема, на п'ятому тижні після підписання Договору відповідач зобов'язаний був здійснити кінцевий розрахунок в розмірі 20% - 225 274,11 грн.

2.6. Позивачем за Договором було виконано роботи в повному обсязі на загальну суму 2 631 747,18 грн, про що ним було складено та підписано Акти приймання виконаних робіт. За фактом виконання робіт позивачем було проведено комплексні випробування та складено Акти від 17.04.2017. Акти направлені на адресу відповідача Кур'єрською службою доставки (листом з описом вкладень) та отримані відповідачем 27.04.2017

2.7. В листі від 20.07.2017 відповідач відмовився підписати Акти, які були направлені йому позивачем, посилаючись на виявлення визначеного ним переліку недоліків (всього п'ять пунктів), та зазначив про готовність підписання актів та проведення остаточного розрахунку за фактично виконані роботи.

2.8. 31.07.2017 позивач надіслав відповідь на зауваження відповідача, в якій зазначив про несвоєчасність та безпідставність пред'явлених претензій щодо якості та обсягу виконаних робіт.

2.9. В претензії від 06.10.2017 (направлено позивачу 09.10.2017 після порушення провадження у цій справі) відповідач повідомив про порушення умов Договору позивачем в частині своєчасності, повноти та якості виконаних робіт (14 пунктів), заявив вимогу про сплату пені за несвоєчасне виконання робіт та відмовився від сплати позивачу заборгованості за Договором в сумі 225 274,11 грн до виправлення заявлених недоліків. Наявність недоліків відповідач підтверджує звітом ТОВ "ТИТУЛ.ЛТД" від 29.05.2017.

2.10. Несплата відповідачем повної вартості виконаних позивачем робіт за Договором і стала підставою для виникнення спору у цій справі.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у справі №910/16804/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЗОНІН ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Пожежна безпека та НС" 225 274,11 грн основної заборгованості, пеню у сумі 30 671,55 грн, інфляційні втрати у розмірі 20 274,67 грн, 3% річних у розмірі 5 553,08 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 226,25 грн.

3.2. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив таке.

3.2.1. Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт.

Оскільки роботи за Договором було виконано позивачем, а акти приймання-передачі виконаних робіт направлено відповідачу, проте відповідач не скористався своїм правом негайно заявити про наявність недоліків у виконаній позивачем роботі, суд дійшов висновку про належність та допустимість наданих позивачем доказів виконання робіт, якими є Акти, підписані в односторонньому порядку.

3.2.2. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3.2.3. Твердження відповідача, наведені у відзиві, суд не прийняв до уваги у зв'язку з недоведеністю їх в повному обсязі та немотивованою зміною заявлених в претензіях вимог.

3.2.4. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором в сумі 225 274,11 грн, а також пені у сумі 30 671,55 грн за період з 30.11.2016 по 29.05.2017, інфляційні втрат у розмірі 20 274,67 грн та 3% річних у розмірі 5 553,08 грн, нарахованих за період з 30.11.2016 по 25.09.2017.

3.3. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 рішення Господарського суду міста Києва скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено позивачу у задоволенні позову повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Пожежна безпека" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЗОНІН ЛТД" 4 818,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

3.3.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до п.6.3 Договору сторонами договору встановлений порядок передачі робіт, а саме: виконавець зобов'язаний передати замовнику роботи виконані за Договором у присутності третьої незалежної особи.

3.3.2. Роботи вважаються прийнятими після підписання виконавцем, замовником (відповідач) та третьої незалежною особою Акту приймання - передачі виконаних робіт.

Таким чином обидві сторони за договором зобов'язані були залучити третю незалежну сторону з метою здійснення перевірки виконаних виконавцем робіт за Договором на відповідність стандартам, нормам, нормативам, ДТУ, встановлених чинним законодавством України, але позивач проігнорував зазначене зобов'язання, не звернувся до відповідної третьої сторони та склав Акти без участі як відповідача, так і третьої незалежної сторони, чим порушив зобов'язання за Договором.

3.3.3. Разом з цим, відповідач по справі, отримавши від позивача Акти, звернувся до третьої особи, а саме до ТОВ "ТИТУЛ. ЛТД", яке є акредитованою організацією з інспектування систем протипожежного захисту. ТОВ "ТИТУЛ. ЛТД" надало звіт від 29.05.2017 №97/СПЗ/2017 за результатами інспектування систем протипожежного захисту, у якому зазначено про недоліки системи протипожежного захисту.

3.3.4. Крім того, суд зазначив, що проведеною з 22.01.2018 по 23.01.2018 позаплановою перевіркою щодо додержання суб'єктом господарювання (відповідачем) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що підтверджується наявним у матеріалах справи Актом №43, складеним ГУ ДСНС України у Київській області, виявлено ряд порушень системи протипожежного захисту (система автоматичного водяного спринклерного пожежогасіння, пожежної сигналізації та оповіщення людей про пожежу), які позивачем на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції не усунуті.

3.3.5 Таким чином, за висновком суду апеляційної інстанції позивач не виконав своїх зобов'язань за договором, відтак, його позовні вимоги є необгрунтованими.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду 06.02.2018 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у цій справі, а також стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору.

4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник зазначає таке.

4.2.1. Суд апеляційної інстанції порушив ч.3 ст.269 ГПК України, оскільки прийняв новий доказ (акт №43) без жодних обґрунтувань його надання відповідачем до суду апеляційної інстанції.

4.2.2. На думку скаржника, апеляційний господарський суд вийшов за межі розгляду справи, оскільки встановив обставину, яка взагалі не є предметом цього судового розгляду, а саме - прострочки виконання позивачем робіт за Договором.

4.2.3. Акт №43, покладений в основу постанови суду, що оскаржується, суперечить за формою та змістом як чинному законодавству, так і сам собі.

4.2.4. Покладений в основу судового рішення інший доказ - звіт ТОВ "ТИТУЛ ЛТД", датований 29.05.2017, суд також помилково вважав належним та допустимим доказом. В порушення вимог ст.ст.77,78 ГПК України щодо допустимості і достовірності доказів нічим не обґрунтованим є припущення апеляційного суду твердження, що відповідач неодноразово звертався до позивача з вимогою про усунення виявлених недоліків. Відповідне звернення було лише один раз і лише під час судового розгляду у справі в жовтні 2017 року.

Наведені порушення норм процесуального права призвели до прийняття незаконного рішення.

4.2.5. Крім того, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме ст.853 ЦК України, якою визначено обов'язок замовника прийняти виконану підрядником роботу, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору негайно заяви про них підрядникові. Якщо замовник не зробив такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

4.2.6. Апеляційний суд не застосував ст.ст.525, 526, 530 ЦК України в частині порядку та строків прийняття відповідачем виконаних роботів.

4.2.7. Стаття 882 ЦК України визначає підписаний лише однією стороною договору акт виконаних робіт як достатню підставу вимагати оплати. Третя особа - ТОВ "ТИТУЛ ЛТД", яке залучено на вимогу відповідача, контролюється відповідачем, тому так само як і відповідач відмовилась від підпису акта перевірки відповідності системи протипожежного захисту від 17.04.2017.

4.2.8. Таким чином, постанова, що оскаржується, на думку скаржника, ґрунтується на неналежних, недопустимих і недостовірних доказах. Звіт ТОВ "ТИТУЛ ЛТД" та ідентичний за змістом зауважень акт ДСНС №43 не змінюють обов'язку замовника (відповідача) прийняти виконані позивачем роботи і підписати акт або негайно заявити про недоліки. Зазначені докази створені самостійно відповідачем, без виклику і присутності позивача, який штучно усунутий від будь-яких перевірок та можливості доступу на об'єкт відповідача з моменту направлення актів 26.04.2017.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача та просить залишити постанову, що оскаржується, без змін. Відзив аргументований доводами, які відповідають висновкам суду апеляційної інстанції, про які йшла мова вище.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір у справі стосується правовідносин, що виникли з договору підряду.

5.2.2. За приписами ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (п. 2 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.2.3. Статтею 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

5.2.4. За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

5.2.5. Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

5.2.6. Як вірно встановлено судом першої інстанції та обгрунтовано зазначено скаржником, замовник (відповідач) в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки, а отже, він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

5.2.7. Протилежні висновки суду апеляційної інстанції, здійснені з посиланням на звіт третьої особи - ТОВ "ТИТУЛ ЛТД" та акт перевірки ДСНС №43, поданий до суду апеляційної інстанції як новий доказ, зазначеного вище не спростовують.

Крім того, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що акт перевірки додержання відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яка проводилась у період з 22.01.2018 по 23.01.2018 (тобто більше ніж через сім місяців з дня отримання відповідачем направлених йому позивачем Актів приймання-передачі виконаних робіт) не може підтверджувати належність чи неналежність виконаних позивачем підрядних робіт за Договором. Зазначений акт перевірки за своєю суттю є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог норм чинного законодавства у діяльності відповідача, та документом, на підставі якого приймається відповідне рішення такого органу в межах визначеної йому законом компетенції. Проте висновок такого органу не звільняє відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань за Договором.

Таким чином, висновок апеляційного господарського суду про те, що позивач не виконав своїх зобов'язань за договором, не відповідає наявним у матеріалах справи документам та не спростовує обґрунтованого висновку місцевого господарського суду про зворотне.

Відтак, суд касаційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду міста Києва про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

5.2.8. Пункт 1 статті 612 ЦК України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Суд першої інстанції встановив, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки не провів остаточні розрахунки з позивачем, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягненні пені, 3% річних та інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, про що йшла мова вище.

5.2.9. Відповідно до ст.312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За обставин, наведених вище, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017, який правомірно задовольнив позов.

6. Судові витрати

6.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

6.2. Враховуючи, що в даному випадку Верховний Суд задовольняє касаційну скаргу позивача, судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Пожежна безпека та НС" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі №910/16804/17 скасувати.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у справі №910/16804/17 залишити в силі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЗОНІН ЛТД" (ідентифікаційний код 40645844, адреса місцезнаходження: 04080, м.Київ, вулиця Кирилівська, будинок 82) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Пожежна безпека та НС" (ідентифікаційний код 34588401, адреса місцезнаходження: 49040, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Житловий масив тополя-2, будинок 37, квартира 102) 8 453,20 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят три) грн 20 коп судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді О. Мамалуй

Л. Стратієнко