Постанова

від 03.07.2018 по справі 370/1066/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 370/1066/16-ц Головуючий у І інстанції Мазка Н. Б. Провадження № 22-ц/780/2270/18 Доповідач у 2 інстанції Фінагеєв В. О. Категорія 4 03.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кулішенка Ю.М., Яворського М.А.,

за участю секретаря Гуторки А.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою садівницького товариства Бучанка-2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 12 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до садівницького товариства Бучанка-2 , треті особи - голова садівницького товариства Бучанка-2 Савко Володимир Вікторович, Київська обласна рада садівницьких товариств і масивів, про визнання дій протиправними, скасування протоколу зборів та відшкодування моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом та просив визнати дії садового товариства Бучанка-2 в особі голови товариства Савко В.В. по відключенню енергопостачання будинку протиправними; скасувати протокол зборів садового товариства Бачанка-2 від 21 травня 2016 року в частині виключення ОСОБА_2 з членів садового товариства; стягнути з садового товариства Бучанка-2 10 000 грн. в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,12 га, що розташована в СТ Бучанка-2 Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області. Згідно протоколу № 1 виконавчого комітету Колонщинської сільської ради від 18 січня 2008 року ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво садового будинку в СТ Бучанка-2 на вказаній земельній ділянці. У подальшому ОСОБА_2 здійснив будівництво садового будинку та 25 вересня 2008 року виконавчим комітетом Колонщинської сільської ради прийнято рішення про оформлення права приватної власності на садовий будинок. 07 листопада 2008 року позивач отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Протягом всього часу ОСОБА_2 був членом садівничого товариства та вчасно сплачував всі необхідні кошти, зокрема, за використану електроенергію. 21 травня 2016 року без попередження і перевірки лічильника електриком СТ Бучанка-2 за вказівкою голови товариства Савка В.В. садовий будинок позивача було відключено від енергопостачання. Крім того, 21 травня 2016 року відповідно до протоколу зборів садового товариства Бучанка-2 прийнято рішення про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників товариства. Вказаними діями відповідача ОСОБА_2 було заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює у 10 000 грн.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 12 березня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії Садового товариства Бучанка-2 в особі голови Савко Володимира Вікторовича по відключенню енергопостачання будинку за адресою: АДРЕСА_5. Скасовано протокол зборів Садового товариства Бучанка-2 від 21 травня 2016 року в частині виключення ОСОБА_2 з членів Садового товариства Бучанка-2 . Стягнуто з Садового товариства Бучанка-2 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 2 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі садівницьке товариство Бучанка-2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що відключення садового будинку ОСОБА_2 від електропостачання загальної лінії СТ Бучанка-2 відбулося 21 червня 2016 року і станом на 22 червня 2016 року електропостачання вже було відновлено та з цього часу не припинялось. Судом безпідставно прийнято рішення про скасування протоколу загальних зборів СТ Бучанка-2 в частині виключення ОСОБА_2 із числа членів садівницького товариства, оскільки питання про виключення із числа членів товариства вирішувалось не на підставі протоколу зборів, а рішенням загальних зборів, яке у рамках даного позову не оскаржувалось. Обраний позивачем спосіб захисту - скасування протоколу зборів товариства чи кооперативу не визначений статтею 16 ЦК України, а відповідно до закону і статуту відноситься до внутрішньої компетенції товариства чи кооперативу. Оскарження зазначених дій не підлягає захисту в судовому порядку. Позивач не конкретизував у чому саме полягає заподіяна йому моральна шкода, а лише посилається на абстракті переживання його самого і його родини. При цьому, ОСОБА_2 не може визначитися хто саме завдав йому моральну шкоду - відповідач СТ Бучанка-2 чи фізична особа Савко В.В.

29 травня 2018 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що підставою для його звернення до суду стали неправомірні дії голови СТ Бучанка-2 по відключенню будинку позивача від електроенергії. ОСОБА_2 своєчасно сплачував всі необхідні кошти як член садівницького товариства. Енергопостачання до земельної ділянки позивача було відключено у зв'язку з нібито не допуском правління та електрика протягом двох років до електролічильника для зняття показників та контролю наявності пломб. Проте, з акту від 01 вересня 2016 року, який складено ревізором ОСОБА_4 та бухгалтером ОСОБА_5 вбачається, що ними були перевірені показники електролічильника, незайманість пломб та встановлено відсутність заборгованості за членські та цільові внески. У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила, що ОСОБА_2 не мав заборгованості по сплаті членських внесків та за електроенергію.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено , що на підставі договору дарування ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,12 га, яка розташована в СТ Бучанка-2 в межах Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 05 липня 2006 року (а.с.5).

Відповідно до витягу з протоколу №1 від 18 січня 2008 року виконавчим комітетом Колонщинської сільської ради ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво садового будинку в СТ Бучанка-2 діл. № 2 (а.с.6).

Згідно з актом про закінчення будівництва та впровадження в експлуатацію садового будинку від 10 вересня 2008 року, ОСОБА_2 здійснив будівництво садового будинку (а.с.7-8).

Рішенням виконавчого комітету Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області № 75 від 25 вересня 2008 року затверджено акт від 10 вересня 2008 року про закінчення будівництва та впровадження в експлуатацію садового будинку в АДРЕСА_1, вирішено оформити право приватної власності на вказаний садовий будинок за ОСОБА_2 (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07 листопада 2008 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20846154 від 07 листопада 2008 року ОСОБА_2 є власником садового будинку АДРЕСА_2 (а.с.9,10).

З членської книжки садовода, виданої на ім'я ОСОБА_2, вбачається, що позивач з жовтня 2012 року по травень 2016 року сплачував членські внески по 50 грн. кожного місяця (а. с. 28-31).

05 вересня 2015 року та 14 травня 2016 року представниками СТ Бучанка-2 складено акти про їх не допуск на земельну ділянку АДРЕСА_3 для зняття показників електролічильника, що належить ОСОБА_2 (а. с. 80, 81).

Згідно з протоколом загальних зборів обслуговуючого кооперативу садівницького товариства Бучанка-2 № 1-16 від 21 травня 2016 року, серед інших питань, зокрема, розглядалось питання про виключення з членів товариства ОСОБА_2 за не допуск правління та електрика протягом двох років до електролічильника для зняття показників та контролю за наявністю пломб, а також за перекриття парканом земель загального користування товариства, та вирішено виключити з членів СТ Бучанка-2 ОСОБА_2 та позбавити права користування лінією електропередач (а.с.68-70).

21 травня 2016 року електриком СТ Бучанка-2 була відключена електроенергія дачного будинку, який належить ОСОБА_2

Згідно акту від 01 вересня 2016 року, складеного ревізором ОСОБА_4 та бухгалтером ОСОБА_5, ними було перевірено показники електролічильника, незайманість пломб та встановлено відсутність заборгованості за членські та цільові внески (а.с.116).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що виключення позивача з членів кооперативу, наслідком чого стало відключення його ділянки від енергопостачання, відбулося з порушенням вимог ст. 13 Закону України Про кооперацію та статуту СТ Бучанка-2 .

Апеляційний суд частково погоджується з висновками суду першої інстанції, а саме щодо визнання протиправними дій садівницького товариства Бучанка-2 в особі голови Савко В.В. по відключенню енергопостачання будинку ОСОБА_2 та стягнення моральної шкоди, з наступних підстав.

Згідно Закону України Про громадські об'єднання садове товариство визначається як добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що до 21 травня 2016 року ОСОБА_2 був членом садівницького товариства Бучанка-2 . Підставою для виключення позивача з членів товариства став не допуск правління та електрика протягом двох років до електролічильника для зняття показників та контролю за наявністю пломб, а також за перекриття парканом земель загального користування товариства.

У зв'язку з цим, відповідачем було прийнято рішення про відключення будинку ОСОБА_2 від електроенергії.

Згідно з пунктами 2.4.3, 2.5.4 статуту садівницького товариства Бучанка-2 член садівницького товариства зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість витраченої електроенергії. У разі грубого порушення статуту член товариства може бути виключений з товариства і позбавлений права користуватися майном, у тому числі, лінією електропередач.

Разом з тим, порядок відключення від електроенергії споживача регулюється Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1375 (далі - ПКЕЕН).

Так, відповідно до пункту 2 ПКЕЕН електропостачальник - учасник ринку електричної енергії України, який купує електричну енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживачам.

Відповідно до п. 35 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1375 від 26 липня 1999 року повноваженнями з відключення споживачів наділена енергопостачальна організація або населений пункт на її вимогу чи за її погодженням. Енергопостачальник має право відключити побутового споживача у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження засобу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості; не оплати за встановлення нового засобу обліку відповідно до пункту 17 або інших платежів згідно з цими Правилами; не виконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; зниження показників якості електричної енергії з вини побутового споживача.

Згідно пункту 27 ПКЕЕН у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного в договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.

У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

Таким чином, законом встановлено чіткий перелік випадків відключення побутового споживача від електроенергії та порядок його відключення, яких має дотримуватися енергопостачальник.

В даному випадку порядок надання послуг енергопостачальниками побутовим споживачам та порядок відключення від електричної енергії встановлений Правилами користування електричною енергією для населення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1375 1999 року.

Відповідно до вимог ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Отже, зазначені правила користування електричною енергією для населення є обов'язковими для виконання усіма побутовими споживачами та енергопостачальниками незалежно від форм власності, в тому числі і для садових товариств.

У зв'язку з цим, усі установчі документи та рішення органів управління товариства, укладені ними договори повинні відповідати правилам користування електричною енергією для населення.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 вересня 2015 року та 14 травня 2016 року представниками СТ Бучанка-2 складено акти про їх не допуск на земельну ділянку АДРЕСА_3 для зняття показників електролічильника, що належить ОСОБА_2

21 травня 2016 року на загальних зборах обслуговуючого кооперативу садівницького товариства Бучанка-2 було прийнято рішення щодо виключення з членів СТ Бучанка-2 ОСОБА_2 та позбавлення його права користування лінією електропередач за не допуск правління та електрика протягом двох років до електролічильника для зняття показників та контролю за наявністю пломб, а також за перекриття парканом земель загального користування товариства. Цього ж дня електриком СТ Бучанка-2 була відключена електроенергія дачного будинку, який належить ОСОБА_2

Проте, у силу вимог п. 35 ПКЕЕН не допуск правління та електрика до електролічильника для зняття показників та контролю за наявністю пломб, а також перекриття парканом земель загального користування товариства не є підставою для відключення споживача від енергопостачання.

Відповідно до положень п.п. 2.5.4 Статуту СТ Бучанка-2 у разі грубого порушення статуту член товариства може бути виключений з товариства і позбавлений права користуватися майном товариства, в тому числі, лінією електропередач.

Однак, у всіх випадках відключення має відбуватися лише в порядку, передбаченому Правилами користування електричною енергією від 26 липня 1999 року.

Заперечуючи проти позову, садівницьке товариство Бучанка-2 не надало доказів порушення позивачем Правил користування електричною енергією, що стало підставою для відключення споживача від електроенергії.

Враховуючи зазначене, дії відповідача по припиненню енергопостачання до земельної ділянки позивача є такими, що порушують визначений чинним законодавством порядок припинення енергопостачання та обмежують права та інтереси позивача, як споживача електричної енергії.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що відключення садового будинку ОСОБА_2 від електропостачання загальної лінії СТ Бучанка-2 відбулося 21 червня 2016 року і станом на 22 червня 2016 року електропостачання вже було відновлено та з цього часу не припинялось.

Однак, відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Предметом розгляду в даному випадку є дії відповідача саме 21 червня 2016 року, а не будь-які інші дії вчинені після незаконного відключення.

Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в пункті 5 постанови Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня 1995 року обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, коли закон передбачає її відшкодування незалежно від вини заподіювача.

Заявляючи позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, ОСОБА_2 вказує на те, що внаслідок неправомірних дій садівницького товариства в особі голови правління щодо відключення будинку від електроенергії, позивач був змушений жити в напрузі. У позивача порушився психоемоційний та психосоціальний рівень його існування та існування його родини. Неправомірні дії відповідача перешкоджають можливості активної та повноцінної життєдіяльності на земельній ділянці та у цілому.

Заперечуючи проти позову в цій частині, відповідач зазначає, що позивач не конкретизував у чому саме полягає заподіяна йому моральна шкода, а лише посилається на абстракті переживання його самого і його родини. При цьому, ОСОБА_2 не може визначитися хто саме завдав йому моральну шкоду - відповідач СТ Бучанка-2 чи фізична особа Савко В.В.

В уточненій позовній заяві ОСОБА_2 вказує на те, що неправомірні дії СТ Бучанка-2 в особі голови правління садівницького товариства Савка В.В. обумовили порушення психоемоційного та психосоціального рівня його існування та існування його родини. Отже, позивач пов'язує заподіяння йому моральної шкоди з неправомірними діями відносно нього відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що садівницьке товариство Бучанка-2 здійснило відключення садового будинку ОСОБА_2 від електроенергії. Таке відключення відбулося з порушенням пунктів 27, 35 ПКЕЕН, внаслідок чого було порушено права ОСОБА_2 як споживача послуг енергопостачання.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що такими діями відповідача позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього та членів його сім'ї.

Згідно вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд першої інстанції визначив розмір відшкодування за спричинену моральну шкоду та стягнув на користь позивача 2 000 грн., що цілком відповідає засадам розумності, виваженості, справедливості та характеру спричиненої позивачу моральної шкоди.

За таких обставин, суд першої інстанції ухвалив рішення суду в частині визнання протиправними дій садівницького товариства по відключенню енергопостачання будинку та стягнення моральної шкоди з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення в цій частині відсутні.

Разом з тим, апеляційний суд не може погодитися з рішенням суду в частині скасування протоколу зборів садівничого товариства Бучанка-2 від 21 травня 2016 року, яким, зокрема, виключено позивача з членів садівницького товариства.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови Про практику розгляду судами корпоративних спорів № 13 від 24 жовтня 2008 року у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів.

За своєю правовою природою, протокол є лише виконаним у певному форматі (у письмовому рукописному чи друкованому вигляді) записом, який тільки фіксує наявність певних подій чи проведення дій, і сам по собі протокол зборів не є тим правовим актом, законність чи дійсність якого може оспорюватися в судовому порядку.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_7 в частині скасування протоколу загальних зборів щодо виключення його з числа членів товариства. У зв'язку з цим, рішення суду першої інстанції в частині скасування протоколу загальних зборів підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині постанови про відмову у задоволенні позову.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 сплатив судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1 653 грн. 60 коп. та подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 290 грн. (підлягало сплаті 275 грн. 60 коп.). Загальна сума судових витрат, яка підлягала сплаті при подачі позову становить 1 929 грн. 20 коп. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню з відповідача судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме у розмірі 769 грн. 75 коп. (39,9 %). На користь відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подачу апеляційної скарги, пропорційно до задоволеної частини апеляційної скарги (60,1%), а саме у розмірі 1 490 грн. 72 коп. ( (2480,40*60,1)/100.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПУ України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь СТ Бучанка-2 різницю у сумах судових витрат, що підлягають стягненню зі сторін, у розмірі 720 грн. 97 коп. (1 490,72 - 769,75).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу садівницького товариства Бучанка-2 задовольнити частково.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 12 березня 2018 року в частині скасування протоколу зборів садового товариства та судових витрат скасувати та прийняти в цій частині постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до садівницького товариства Бучанка-2 , треті особи - голова садівницького товариства Бучанка-2 Савко Володимир Вікторович, Київська обласна рада садівницьких товариств і масивів, про скасування протоколу зборів садового товариства відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого АДРЕСА_4, на користь садівницького товариства Бучанка-2 , місце знаходження - с. Миколаївка, Макарівського району Київської області, ЄДРПОУ 24888674, судовий збір у розмірі 720 (сімсот двадцять) гривень, 97 копійок.

В іншій частині рішення Макарівського районного суду Київської області від 12 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 03 липня 2018 року.

Головуючий: Фінагеєв В.О.

Судді: Кулішенко Ю.М.

Яворський М.А.