Постанова

від 16.04.2018 по справі 5006/28/20/2012

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 5006/28/20/2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2017

(головуючий - Мартюхіна Н.О., судді: Будко Н.В., Сгара Е.В.)

та ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.09.2017

(суддя Левшина Я.О.)

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на бездіяльність державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

у справі №5006/28/20/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорадо"

про стягнення суми заборгованості у розмірі 791 785,16 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.03.2012 у справі №5006/28/20/2012 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - ПАТ "ПУМБ") до ТОВ "Дорадо" задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 470 400,00 грн, суму заборгованості за відсотками у розмірі 289 544,21 грн, пеню у розмірі 6 490,90 грн та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 15 328,70 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

13 квітня 2012 року на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 28.03.2012 видано відповідний наказ.

02 березня 2013 року державним виконавцем Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом від 13.04.2012 у справі №5006/28/20/2012.

20 грудня 2013 року Жовтневим ВДВС Маріупольського МУЮ винесено постанову про арешт коштів боржника, однак згідно з відповіддю ПАТ "ПУМБ" на рахунку боржника відсутні кошти для виконання постанови, згідно з відповіддю ПАТ "УкрСиббанк" рахунок боржника закрито.

Листом від 10.04.2013 за №9/4-406 Управлінням ДАІ ГУМВС України в Донецькій області повідомлено, що згідно з інформацією, що міститься у комп'ютерній базі даних, станом на 29.03.2013 за ТОВ "Дорадо" автомотозасоби не зареєстровані.

20 грудня 2013 року державним виконавцем, за участю понятих та представників стягувача та боржника, складено акт опису та арешту майна - комплексу нежитлових приміщень: МТ. А-1, Ж-1, Е-1, Д-1, Т-1, Н-1, Л-1, загальною площею 926,90 кв.м.

28 березня 2014 року державним виконавцем Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні та надання ним письмового висновку, звіту про оцінку майна (акт оцінки майна).

В подальшому суб'єктом оціночної діяльності складено висновок про вартість комплексу нежитловаих приміщень, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Прибрежна, буд. 17 - станом на 12.12.2016.

09 червня 2017 року ПАТ "ПУМБ" направило до виконавчої служби заяву №КНО-61.1.3/459 від 08.06.2017 про вжиття заходів примусового виконання рішення, а саме щодо передачі описаного та арештованого майна на примусову реалізацію шляхом проведення електронних торгів.

27 червня 2017 року позивач отримав від державного виконавця відповідь, в якій повідомлено, що 30.01.2017 ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області складено заявку №131 на реалізацію для проведення електронних торгів через ДП "СЕТАМ" майна боржника ТОВ "Дорадо" - комплексу нежитлових приміщень: МТ. А-1, Ж-1, Е-1, Д-1, Т-1, Н-1, Л-1, загальною площею 926,90 кв.м., розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Прибрежна, буд. 17.

Згідно з листом ДП "СЕТАМ" №211/23/477-17 від 08.02.2017 вказану заявку залишено без виконання, оскільки відповідно до ст. 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України або юридичним особам суб'єктам малого і середнього підприємства та перебуває в іпотеці, зупиняється дія ст. 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя та набуття права власності на предмет іпотеки), 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), 41, 43 - 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку".

1. Короткий зміст скарги ПАТ "ПУМБ"

1.1. Не погоджуючись із вказаними обставинами щодо залишення заяви без виконання та відмови ВДВС у проведенні реалізації нерухомого майна, стягувач - ПАТ "ПУМБ" звернувся до Господарського суду Донецької області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області.

1.2. В обґрунтування скарги позивач зазначає, що державний виконавець вдається до бездіяльності, яка полягає у невчиненні дій щодо передачі арештованого майна на реалізацію, та зазначає про відсутність підстав для застосування державним виконавцем ст. 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та ст. 41 Закону України "Про іпотеку".

1.3. Відтак, скаржник просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області щодо невжиття заходів в частині реалізації на прилюдних електронних торгах арештованого майна - комплексу нежитлових приміщень, загальною площею 926,90 кв.м, що розташований за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Прибрежна, буд. 17 та належить на праві власності ТОВ "Дорадо", в межах виконавчого провадження ВП №37164916 про стягнення заборгованості на користь ПАТ "ПУМБ" у розмірі 781 763,81 грн.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.09.2017 у справі №5006/28/20/2012 відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Перший Український Банк" на бездіяльність державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

2.2. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2017 ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.09.2017 залишено без змін.

2.3. Відмовляючи у задоволенні скарги, суди зазначили таке.

2.3.1. ПАТ "ПУМБ", як стягувач у виконавчому провадженні ВП №37164916, є одночасно й іпотекодержателем, права якого на об'єкти іпотеки та їх обтяження зареєстровані у Державному реєстрі обтяжень на нерухоме майно та в Державному реєстрі іпотек.

Отже, за висновком судів, реалізація майна (комплексу нежитлових приміщень, розташованих за адресою Донецька область, м. Маріуполь, вул. Прибрежна, 17), що є предметом іпотеки, в межах виконавчого провадження має відбуватися з дотриманням порядку реалізації майна, визначеного Законом України "Про іпотеку".

2.3.2. Суди дослідили, що в межах виконавчого провадження ВП №37164916 об'єкти іпотечного майна описані, арештовані, здійснено їх незалежну оцінку, ознайомлено боржника з оцінкою, встановлені відомості чинного обтяження майна стосовно наявності прав іпотеки, але державним виконавцем не передано їх на реалізацію до ДП "СЕТАМ" з посиланням на ст. 9 Закону України "Про тимчасові заходи на проведення антитерористичної операції" та неможливість реалізації іпотечного майна, яке знаходиться в м. Маріуполь.

Майно, в тому числі й іпотечне, підлягає продажу як на виконання рішення суду про стягнення заборгованості, так і на виконання рішення суду про звернення стягнення на таке майно в порядку визначеному розділом 7 (ст.ст. 48 - 53) Закону України "Про виконавче провадження".

Примусова реалізація майна здійснюється відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 за №2831/15 Державним підприємством "СЕТАМ" шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений у розділі V Закону України "Про іпотеку" та визначає спеціальну процедуру звернення стягнення на майно боржника, яке виступає предметом іпотеки.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог цього Закону.

2.3.3. Суди зазначили, що згідно з правовим висновком Верховного Суду України, здійсненим у постанові від 27.04.2016 у справі №6-54цс16 та у постанові від 27.04.2016 №6-103цс16 (на яку посилається позивач, цитуючи висновок Верховного суду України не повністю, а в окремій його частині), норми Закону України "Про виконавче провадження" дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України "Про іпотеку".

Таким чином, врахувавши зазначену правову позицію Верховного Суду України, суди дійшли висновку, що звернення стягнення на майно, яке є іпотечним, не може бути здійснено без врахування положень Закону України "Про іпотеку" (поза межами цього закону) в силу статусу та обтяження такого майна.

Проте оскільки реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах зупиняється відносно нерухомого майна, яке розташоване на території проведення антитерористичної операції відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність дій державного виконавця, а відтак, і відсутність правових підстав вважати неправомірною бездіяльність ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області щодо невжиття заходів в частині реалізації на прилюдних електронних торгах арештованого майна - комплексу нежитлових приміщень, загальною площею 926,90кв. м., що розташований за адресою: м. Маріуполь, вул. Прибрежна, буд. 17 та належить на праві власності ТОВ "Дорадо" в межах виконавчого провадження ВП №37164916.

3 . Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, ПАТ "ПУМБ" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.09.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2017 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ПАТ "ПУМБ" від 05.07.2017 про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії у повному обсязі.

3.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме, ст.9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", ст.48, 61 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.ст.39,41 Закону України "Про іпотеку" та неврахування позиції Верховного Суду України у постановах від 28.01.2015 у справі №6-199цс14 та від 04.02.2015 у справі №6-238цс16.

3.3. Скаржник наполягає, що стаття 9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" не повинна застосовуватись до спірних правовідносин, що виникли у справі, оскільки зупиняє виключно ст.41 Закону України "Про іпотеку", тоді як застосуванню підлягає ст.61 Закону України "Про виконавче провадженняя", яка є спеціальною нормою під час примусової реалізації арештованого нерухомого майна боржника в межах ВП №37164916.

3.4. Скаржник вказує на те, що іпотечне майно, що належить ТОВ "Дорадо" та знаходиться в місті Маріуполі Донецької області, повинно бути передано ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області на реалізацію для проведення електронних торгів, оскільки на примусове виконання стягувачем пред'явлено виконавчий документ із встановленим судом способом виконання стягнення заборгованості, а не виконавчий документ про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку".

3.5. Посилаючись також на практику Європейського суду з прав людини, скарник вважає, що відсутність відповідних змін та прямих заборон в Законі України "Про виконавче провадження", Законі України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" стосовно заходів зупинення реалізації іпотечного майна саме в межах виконавчого провадження з виконання судового рішення про стягнення заборгованості, позбавляє стягувача, як заінтересовану сторону, на виконання судового рішення взагалі.

3.6. Відзивів на касаційну скаргу ПАТ "ПУМБ" до Верховного Суду не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Відповідно до частини 1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За приписами частини 2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.2. Спір у справі стосується оскарження позивачем бездіяльності державного виконавця ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області, яка, на думку, скаржника, проявляється у невчиненні дій щодо передачі арештованого нерухомого майна відповідача на реалізацію на прилюдних електронних торгах арештованого майна.

4.3. Згідно з приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017, тобто на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій) судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов'язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Аналогічним за змістом є і п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У наведеному контексті слід враховувати, що під бездіяльністю розуміється певна форма поведінки, у даному випадку посадової особи державної виконавчої служби, пов'язана з невиконанням такою особою дій, які вона була зобов'язана вчинити в силу покладених на неї обов'язків та згідно з чинним законодавством України. Ухилення суб'єкта владних повноважень від вчинення дій, які він зобов'язаний вчинити у певних випадках, є бездіяльністю, протиправність її може мати місце лише у тому випадку, якщо внаслідок неї порушуються права, інтереси чи свободи інших осіб.

4.4. Як зазначено вище в розділі "Історія справи", встановлено, що державний виконавець ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області вчиняв відповідні дії на виконання наказу Господарського суду Донецької області від 13 квітня 2012 року у справі №5006/28/20/2012.

Разом з тим, єдиним майном, що є власністю відповідача, та на яке може бути звернуто стягнення в рахунок погашення стягнутої за рішенням суду у справі №5006/28/20/2012 заборгованості, є комплекс нежитлових приміщень: МТ. А-1, Ж-1, Е-1, Д-1, Т-1, Н-1, Л-1, загальною площею 926,90 кв.м, які, як встановили суди, перебувають в іпотеці у позивача, який і є стягувачем у ВП №37164916.

4.5. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина 3 ст.3 Закону України "Про іпотеку).

За змістом статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно з ч. 7 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

4.6. Як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, у постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі №6-54цс16 Верховний Суд України дійшов висновку, що Закон України "Про виконавче провадження" дозволяє державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України "Про іпотеку".

Тобто під час реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах в рахунок погашення стягнутої на користь іпотекодержателя заборгованості, спеціальними нормами, які повинні бути застосовані державним виконавцем є положення Закону України "Про іпотеку", зокрема, ст.41 Закону України "Про іпотеку".

Згідно з пунктом 7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України. У цій справі, що переглядається у касаційному порядку, колегія суддів не вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Крім того, аналогічий висновок вже здійснено Верховним Судом у постанові від 07.02.2018 у справі №464/5754/14-ц.

4.7. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 43 - 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку".

4.8. Оскільки ПАТ "ПУМБ" є іпотекодержателем належного боржнику спірного нерухомого майна, розташованого у м.Маріуполь, яке включене до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015, суд касаційної інстанції погоджується з правильним висновком судів попередніх інстанцій про те, що державний виконавець, здійснюючи виконавчі дії в межах виконавчого провадження ВП №37164916, діяв відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

4.9. Відтак, відсутніми є правові підстави для задоволення скарги стягувача на бездіяльність ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області в частині реалізації на прилюдних електронних торгах арештованого майна - комплексу нежитлових приміщень, власником яких є ТОВ "Дорадо".

Протилежні доводи скаржника є необґрунтованими та не приймаються до уваги судом касаційної інстанції, оскільки здійснені внаслідок помилкового тлумачення норм чинного законодавства.

4.10. Посилання скаржника на судову практику Верховного Суду України (п. 3.2 постанови) є непереконливим, оскільки позивач не звернув уваги на те, що зазначена у цих постановах позиція змінена Верховним Судом України у постановах по справах №654цс16 від 24.04.2016 та №6-103цс16 від 27.04.2016, про які йшла мова у п.2.3.3 цієї постанови.

4.11. Зважаючи на конкретно встановлені у цій справі обставини, про що зазначено вище, невмотивованими є і аргументи скаржника про недотримання судами попередніх інстанцій правових позицій ЄСПЛ, оскільки такі доводи є передчасними.

4.12. Таким чином, звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення його скарги та не довів неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З огляду на зазначене вище, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ПАТ "ПУМБ" без задоволення, а постанови Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2017 та ухвали Господарського суду Донецької області від 12.09.2017 - без змін.

6. Судові витрати

6.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ч.13 статті 8, статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2017 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.09.2017 у справі №5006/28/20/2012 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.Ткач

Судді Л.Стратієнко

В. Студенець