Рішення

від 27.06.2018 по справі 922/395/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2018 р.Справа № 922/395/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

секретар судового засідання Каюков Ю.В.

за участі представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 9юр від 15.02.2018 року

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 1 від 31.05.2018 року

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", м. Харків, до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд-Харків", м. Харків, про розірвання договору

здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/395/18

ВСТАНОВИВ:

Позивач, державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд-Харків", про розірвання договору № 64х/10-УКС від 17 березня 2011 року, укладеного між позивачем та відповідачем; та про зобов'язання ТОВ "ГРАДО" звільнити земельну ділянку, за адресою: м. Харків, вул. Челюскінців, площею 0,4528 га, що належить на праві постійного користування позивачу, державний акт на право постійного користування Серія ЯЯ № 319514 від майна та повернути її позивачеві за актом приймання-передачі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 лютого 2018 року позовну заяву державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" залишено без руху. Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 березня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/395/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27 березня 2018 року. Протокольними ухвалами господарського суду Харківської області від 27 березня 2018 року долучено до матеріалів справи відзив відповідача на позовну заяву, на підставі ст.ст. 169, 170, 232 ГПК України; задоволено усне клопотання представника позивача про надання строку для підготовки відповіді на відзив з встановленням строку до 02 квітня 2018 року та відкладено підготовче засідання до 03 квітня 2018 року, на підставі ст.ст. 42, 166, 177, п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України. Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 квітня 2018 року прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог (вх. № 8495 від 30 березня 2018 року), відповідно до якої позивач просить суд: зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку, за адресою: м. Харків, вул. Челюскінців, площею 0,4528 га, що належить на праві постійного користування позивачу, державний акт на право постійного користування Серія ЯЯ № 319514 від майна та повернути її позивачеві за актом приймання-передачі. Протокольними ухвалами господарського суду Харківської області від 03 квітня 2018 року долучено до матеріалів справи відповідь позивача на відзив відповідача, на підставі ст.ст. 42, 166, 177 ГПК України; задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 16 квітня 2018 року, на підставі ст.ст. 42, 165, 167, 177, п. 10 ч. 2 ст. 182, п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України. 16 квітня 2018 року, ухвалою господарського суду Харківської області, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 30 травня 2018 року. Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 16 квітня 2018 року задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, відкладено підготовче засідання на 21 травня 2018 року, на підставі ст. 42, п. 10 ч. 2 ст. 182, п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України. Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 21 травня 2018 року відкладено підготовче засідання на 29 травня 2018 року, на підставі ст.ст. 177, 182, п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України. Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 травня 2018 року відмовлено відповідачу в задоволені клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 15501 від 29 травня 2018 року). Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 29 травня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31 травня 2018 року, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України. 31 травня судом розпочато розгляд справи по суті. Протокольною ухвалою від 31 травня 2018 року задоволено усне клопотання представника відповідача про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та оголошено перерву в судовому засідання до 12 червня 2018 року, на підставі ст.ст. 42, 216 ГПК України. 12 червня 2018 року, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області, по розгляду даної справи оголошено перерву до 18 червня 2018 року через погане самопочуття представника відповідача. 18 червня 2018 року, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області по розгляду даної справи оголошено перерву до 27 червня 2018 року, на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України. 27 червня 2018 року розгляд справи, відповідно ч. 6 ст. 216 ГПК України, продовжено зі стадії, на якій було оголошено перерву. В судовому засіданні 27 червня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі (з урахуванням прийнятої судом заяви про уточнення позовних вимог), представник відповідача позовні вимоги не визнає в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача та відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

17 березня 2011 року між позивачем (замовник) та відповідачем (інвестор) було укладено договір № 64х/10-УКС про дольовій участі в будівництві житлового будинку № 1-а по вул. Челюскінцев. Відповідно до п.п. 1.1 договору, замовник зобов'язується здійснити всі необхідні дії для будівництва та прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомості (житловий будинок № 1-а, розташований по вул. Челюскінцев в житловому кварталі заводу "ФЕД" і вул. Матюшенко в місті Харкові, в подальшому - об'єкт) та передати об'єкт інвестору в строк встановлений договором, а інвестор зобов'язаний інвестувати будівництво в строк та на умовах встановлених договором. Під інвестуванням в даному договору слід розуміти фактичне виконання інвестором функцій замовника, інвестора та генерального підрядника будівництва об'єкта, в тому числі: фінансування будівництва об'єкта; розробка та погодження проекту будівництва; виконання будівельно-монтажних, будівельно-оздоблювальних, інженерних та інших видів будівельних робіт; надання необхідних витратних матеріалів, обладнання та інші ТМЦ, які використовуються під час виконання будівельно-монтажних робіт; розробити графік виконання будівельних робіт та виконати всі інші необхідні дії при умові, що ці дії здійснюються за рахунок інвестора та направлені на будівництво об'єкта, прийняття його в експлуатацію; виконати обов'язки замовника по отриманню вихідних даних, технічних умов та т.д. в тому числі сплачувати їх вартість; виконання інших дій, необхідних для будівництва об'єкта, від свого імені та на підставі довіреностей замовника (п. 1.2 договору). З моменту укладення даного договору сторони отримують майнові права на об'єкт в частинах встановлених наступним чином: замовнику - 10% від загальної площі квартир; квартири з числа усіх, побудованих в житловому будинку (конкретні номера квартир), які підлягають передачі замовнику, встановлюються додатковими угодами сторін та оформлюються письмово. Інвестору - всі інші приміщення об'єкта, за виключенням тих, які вказані в п.п. 1.3 договору. По закінченню будівництва, в момент прийняття об'єкта в експлуатацію, у власність інвестора переходить площа об'єкта, визначена в п. 1.3.2 даного договору, а у власність замовника - площа, визначена в п. 1.3.1 даного договору. Під моментом прийняття об'єкта в експлуатацію в договорі розуміється день затвердження відповідними органами (ГАСК) акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта (п.п. 1.3, 1.3.1, 1.3.2, 1.4 договору). Інвестор зобов'язується здійснити інвестування та здачу об'єкта в експлуатацію в строк не пізніше 31 грудня 2016 року (п. 1.5 в редакції додаткової угоди № 1 від 28 грудня 2012 року). Підписав даний договір, замовник дає свою згоду на залучення інвестором у випадку необхідності кредитних коштів за програмою, погодженою державною іпотечною установою, а також на передання в заставу державній іпотечній установі майнових прав, які належать інвестору (п. 1.7 договору). Сума інвестування по договору складає суму необхідну для будівництва об'єкта та здачі його в експлуатацію та підтверджується в акті приймання-передачі об'єкта. Зміна суми інвестування оформлюється додатковою угодою та не впливає на розмір долі сторін по договору (п.п. 2.1, 2.2 договору). Права замовника, здійснювати в будь-який час, не втручаючись в господарську діяльність інвестора, технічний нагляд, контроль над виконанням, якістю, вартістю та об'ємами виконання будівельних робіт. Можливість перевірки в будь-який зручний час стан та якість виконання будівництва об'єкту. Доручати виконання функцій замовника інвестору. На будь-якому етапі будівництва об'єкта розпорядитися належною йому часткою об'єкта. Ініціювати внесення змін в договір. Після здачі об'єкта в експлуатацію отримати прощу, визначену в п. 1.3.1 даного договору (п. 3.1, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3, 3.1.4, 3.1.5, 3.1.6 договору). Обов'язки замовника: до початку будівництва об'єкта замовник зобов'язаний видати інвестору безвідкличні довіреності, необхідні для: виконання вимог ділової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, визначеними вихідними даними в порядку, передбаченою ст. 27 Закону України "Про планування і забудови територій" виконання дій необхідних для розроблення та затвердження проектної документації будівництва об'єкта в порядку, встановленому діючим законодавством України; здійснювати дії, необхідні для отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт в інспекції держаного архітектурно-будівельного контролю та отримати такий дозвіл; виконання всього переліку дій, необхідних для будівництва об'єкта та введення в експлуатацію; здійснення дії, необхідних для прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва, передбаченого Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об'єктів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243; виконання інвестором дій, необхідних для закінчення будівництва об'єкта та прийняття в експлуатацію; виконання інвестором функцій замовника будівництва (забудовника) передається по договору доручення (п. 3.2., 3.2.1 договору). Права інвестора, зокрема, виконувати функції замовника по будівництву об'єкта на підставі окремо укладеного договору доручення. Зупиняти будівництво об'єкта у випадку невиконання замовником своїх зобов'язань по договору які призвели до ускладнень або неможливості ведення інвестором будівництва об'єкта (п.п. 3.3, 3.3.3, 3.3.4 договору). Після отримання від інвестора письмового повідомлення про готовність до здачі об'єкта, сторони не пізніше 5 днів з моменту отримання такого повідомлення здійснюють прийняття даного об'єкта, за результатами якого складається акт (п. 4.1 договору). Внесення змін до договору або розірвання допускається тільки по взаємній згоді сторін. Внесення змін оформлюється додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору. Сторона договору, яка вважає необхідним внесення змін в договір або розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій стороні. Сторона договору, яка отримала пропозицію про внесення змін до договору або його розірвання, в двадцятиденний строк повідомляє другій стороні про своє рішення (п.п. 8.1, 8.2 договору). За порушення термінів виконання зобов'язань по договору, винна сторона зобов'язана відшкодувати стороні пеню в розмірі 0,1% від вартості договору за кожен день прострочення. За невиконання (неналежне виконання) зобов'язань по договору, винна сторона зобов'язана сплатити другій стороні штраф у розмірі 0,1% від вартості договору (п.п. 9.4, 9.5 договору). Підтвердження повноважень інвестора по здійсненню функцій замовника є договір доручення. У випадку необхідності, інвестору можуть бути додатково видані необхідні довіреності (п. 12.1 договору). Згідно п. 12.5 договору, договір набирає законної сили з моменту його підписання сторонами та є діючим до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

12 травня 2011 року інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області було надано лист позивачу, відповідно до якого вбачається, що ступінь готовності незавершеного будівництва житлового будинку по вул. Челюскінців, 1 у м. Харкові станом на 12 травня 2011 року складає орієнтовно 58%. 04 квітня 2016 року, відповідачем було направлено на адресу позивача лист, відповідно до якого повідомлено останнього, що в зв'язку з тяжким фінансовим становищем відповідач планує провести закінчення будівництва по вул. Челюскінців 1-а в листопаді 2020 року, по вул. Челюскінців (об'єкт) - вересень 2022 року.

04 жовтня 2017 року, позивачем було направлено на адресу відповідача пропозицію щодо розірвання договору № 64х/10-УКС від 17 березня 2011 року. Вказана пропозиція отримана представником відповідача 27 жовтня 2017 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (арк.спр. 15), втім, відповіді на вказану пропозицію відповідач не надав.

Як вказує позивач у позовній заяві, станом на 14 лютого 2018 року, відповідач свої зобов'язання щодо побудови об'єкту та здачі його в експлуатацію, з передачею у власність позивачу частини житлових приміщень, не виконані, будівельні роботи не ведуться, інвестування не здійснюється, що свідчить про тривале порушення відповідачем основних умов договору № 64х/10-УКС від 17 березня 2011 року, що є підставою для розірвання вказаного договору та стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язок. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Відповідно ч. 1 ст. 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. В той же час, згідно з положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України). Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладанні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прями збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результат договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, необхідно встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упушеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотним різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

В обґрунтування наявності підстав для розірвання договору № 64х/10-УКС від 17 березня 2011 року позивач посилається на те, що відповідач істотно порушив свій обов'язок щодо своєчасного фінансування та будівництва об'єкта - житлового будинку № 1-а, за адресою: м. Харків, вул. Челюскінців.

Водночас, як вказано вище в даному рішенні суду, для застосування ч. 2 ст. 651 ЦК України необхідно встановити наявність істотного порушення стороною договору, внаслідок якого (порушення) другій стороні завдано шкоду і через яку остання значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Вказана обставина (шкода) позивачем є недоведеною, суд позбавлений встановити відповідне співвідношення, а вказані обставини є визначальними задля вирішення питання наявності правових підстав для розірвання договору.

Крім того, суд не може залишити поза увагою наявні в матеріалах справи докази, а саме лист Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, в якому визначено готовність незавершеного будівництва житлового будинку по вул. Челюскінців, 1 у м. Харкові - 58% та довідку відповідача - виконано будівельні роботи на 60%. Крім того, відповідачем з метою залучення грошових коштів на будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Челюскінців № 1а станом на 19 березня 2018 року укладено з фізичними особами 68 договорів про участь у будівництві та з юридичними особами - 22 договори про пайову участь.

З огляду на вище викладене в сукупності та враховуючи той факт, що роботи по будівництву об'єкта виконані на 60%, порушення відповідачем строків виконання зобов'язань по будівництву об'єкта не свідчить про завдання позивачеві шкоди, оскільки самим позивачем не доведено наявність істотного порушення з боку відповідача внаслідок якого (порушення) позивачеві завдано шкоду, через яку останній значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог в частині розірвання договору № 64х/10-УКС від 17 березня 2011 року, укладеного між позивачем та відповідачем. При цьому, при постановлені даного рішення, суд, керуючись нормами ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , виходив з правової позиції Верховного суду України , викладеній в постанові від 18 вересня 2013 року.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку та повернути її позивачеві за актом приймання-передачі, оскільки останні мають похідний характер від первісної вимоги про розірвання договору, в задоволенні якої судом відмовлено позивачу, задоволенню не підлягають. Отже, суд відмовляє в цій частині позову через необґрунтованість.

За ст. 129 ГПК України судові витрати по судовому збору залишається за позивачем.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 194, 195, 196, 201, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено 06.07.2018 р.

Суддя ОСОБА_3

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.