Ухвала

від 06.07.2018 по справі 242/4282/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 липня 2018 року

м. Київ

справа № 242/4282/17

провадження № 61-37940ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу Донецького фізико-технічного інституту імені О.О. Галкіна Національної академії наук України на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Донецького фізико-технічного інституту імені О. О. Галкіна Національної академії наук України про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, який обґрунтовував тим, що рішенням апеляційного суду від 23 квітня 2014 року з відповідача на його користь стягнуто суму вихідної допомоги при звільненні в розмірі 4 648,46 грн, недоплату за роботу в нічний час за квітень 2007 року в розмірі 89,96 грн, за квітень 2008 року - 130,81 грн, за листопад 2012 року - 21,65 грн, а також за період з 16 вересня 1997 року по 30 листопада 2004 року в розмірі 1 936,34 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 4 тис. грн, індексацію заробітної плати в розмірі 33 514,39 грн, а разом 42 405,27 грн. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 жовтня 2014 року рішення суду апеляційної інстанції в частині вимог про стягнення індексації заробітної плати скасовано та передано на новий розгляд до апеляційного суду, в іншій частині рішення залишено без змін. Загальна сума належних йому виплат із заробітної плати склала 10 827,22 грн. 26 грудня 2014 року відповідачем на його заробітну картку частково погашено суму заборгованості у сумі 4 645 грн, однак сума заборгованості в розмірі 6 182,22 грн по теперішній час відповідачем не сплачена. Вважає, що відповідач таким чином порушив трудове законодавство, тому просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з дня постановлення апеляційним судом рішення від 23 квітня 2014 року по день подачі позову до суду в сумі 65 816,58 грн. Уточнивши свої вимоги, позивач просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку з дня ухвалення рішення апеляційного суду, тобто з 23 квітня 2017 року по день винесення рішення у цій справі.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2018 року, позов задоволено. Стягнуто з Донецького фізико-технічного інституту імені О.О. Галкіна Національної академії наук України на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 23 квітня 2014 року по день винесення рішення суду в сумі 70 643,64 грн. Стягнуто з Донецького фізико-технічного інституту імені О.О. Галкіна Національної академії наук України судовий збір на користь держави у сумі 640 грн. Суми, що підлягають стягненню, визначені без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

11 червня 2018 року Донецький фізико-технічний інститут імені О. О. Галкіна Національної академії наук України подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2018 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8) .

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік передбачено, що у 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2018 року (на час подання касаційної скарги) - 1 762 грн.

Предметом спору в цій справі є стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 23 квітня 2014 року по день винесення рішення суду у сумі 70 643,64 грн, яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 грн х 100=176 200 грн).

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Судові рішення у даній справі ухвалено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , тобто після 15 грудня 2017 року.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалені у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Зазначення у постанові Апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2018 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для її розгляду судом касаційної інстанції, оскільки такий розгляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Донецького фізико-технічного інституту імені О. О. Галкіна Національної академії наук України на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Донецького фізико-технічного інституту імені О. О. Галкіна Національної академії наук України про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук