Ухвала

від 06.07.2018 по справі 5/452/06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

06 липня 2018 року м. ОдесаСправа № 5/452/06 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Мишкіної М.А., Таран С.В.

розглянувши апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на її подання товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Дісконт

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006

по справі №5/452/16

за позовом Приватного підприємства "БРИЗ-ЮГ"

до відповідача Українського молдавського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина"

про визнання договору купівлі - продажу від 23.10.2006 року дійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006 р. позов Приватного підприємства "БРИЗ-ЮГ" задоволено, визнано договір купівлі-продажу від 23.10.2006 року дійсним.

11.05.2018 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Дісконт на вищевказане рішення Господарського суду Одеської області від 15.11.2006.

Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження даної ухвали.

Звертаючись із клопотанням про поновлення строку скаржник обмежився лише посиланням на те, що він не повідомлявся про розгляд справи та не був залучений до участі у справі.

Між тим, вказане клопотання не містить відомостей щодо того коли саме апелянту стало відомо про оскаржуване судове рішення із належним обґрунтуванням наявності обставин та поважності причин пропуску строку.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 апеляційну скаргу ТОВ Фірма "Дісконт" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006 по справі №5/452/06 залишено без руху. Визначено ТОВ Фірма "Дісконт" надати Одеському апеляційному господарському суду обґрунтовану заяву про поновлення строку апеляційне оскарження з належним обґрунтуванням наявності обставин та поважності причин пропуску строку та доказами того коли саме скаржнику стало відомо про оскаржуване рішення господарського суду та доказами того, що здійснити відповідні процесуальні дії на оскарження рішення раніше у заявника не було можливості. Заява разом із доказами мали надійти до Одеського апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з вручення скаржнику ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.05.2018, вищевказану ухвалу не було вручено апелянту та повернуто відділенням поштового зв'язку з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання . Колегія суддів зауважує, що судова ухвала від 16.05.2018 надсилалась ТОВ Фірма Дісконт за адресою, що визначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вказана скаржником в апеляційній скарзі, а саме 54052, Миколаївська область, м. Миколаїв, площа Заводська, 1.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Дісконт", з ініціативи суду, строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 та визначено скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, встановлені ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2018, на протязі десяти днів, з урахуванням строків поштового перебігу, з дня вручення скаржнику ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2018.

05.07.2018 Одеським апеляційним господарським судом отримано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Дісконт" про відновлення строків на апеляційне оскарження рішення господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006 у справі №5/452/06.

В обґрунтування означеного клопотання скаржник зазначає, що він не приймав участь у розгляді справи, копії оскаржуваного рішення не отримував, а дізнався тільки у 2015 році під час розгляду справ господарським судом Миколаївської області та кримінальної справи про шахрайські дії директорів ПП Бриз-Юг , ТОВ Перлина Чорноморя , УМ СП ТОВ Жемчужина . До того ж апелянт зазначає, що про те, що оскаржуваний договір є незаконним та таким, що порушує права та інтереси заявника було встановлено тільки рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.06.2015 у справі №5016/3073/2012(20/83). За твердженням апелянта, оскаржуване судове рішення було отримано ним 20.04.2018. Також апелянт зазначає, що не мав можливості подати апеляційну скаргу з огляду на те, що з 2007 року діяльність не веде та не має прибутку для оплати судового збору.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2018 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №5/452/06 у зв'язку із тимчасовою непрацездатність судді Богатиря К.В. з 02.07.2018.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2018 для розгляду апеляційної скарги ТОВ Фірма Дісконт на рішення Господарського суду Одеської області від 15.11.2006 у справі №5/452/06 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Мишкіної М.А., Таран С.В.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 261 цього Кодексу.

Згідно з ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Колегія суддів відзначає, що з правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яке передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява N 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 15.11.2006. Доказів направлення даного рішення апелянту - ТОВ Фірма Дісконт матеріали справи не містять.

Разом з цим колегія суддів відзначає, що у заяві про відновлення строку на апеляційне оскарження ТОВ Фірма Дісконт зазначило, що порушення його прав оскаржуваним судовим рішенням встановлено рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.06.2015 у справі №5016/3073/2012(20/83). Як вбачається зі змісту даного рішення ТОВ Фірма Дісконт звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Українсько-молдавського спільного підприємства ТОВ Жемчужина та ПП Бриз-Юг в якому просило визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна бази відпочинку Жемчужина , укладений 23.10.2006 укладений між відповідачами. В мотивах вказаного рішення місцевий господарський суду посилається, зокрема, на рішення господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006 р. у справі №5/452/16, яке наразі оскаржується ТОВ Фірма Дісконт .

Судова колегія відзначає, що апелянт був обізнаний про зміст рішення господарського суду Миколаївської області від 11.06.2015 у справі №5016/3073/2012(20/83). Представник апелянта брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції.

До того ж, у відповідності до даних, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, дане рішення оскаржувалось ТОВ Фірма Дісконт в апеляційній та касаційній інстанціях. Зі змісту постанов Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 та Вищого господарського суду України від 16.03.2016 р. у справі №5016/3073/2012(20/83) також вбачається, що в мотивах суди посилались на рішення господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006 р. у справі №5/452/16. ТОВ Фірма Дісконт було обізнано про наявність таких судових рішень, оскільки приймало участь у розгляді справи як у суді апеляційної інстанції, так й касаційної.

За таких обставин колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апелянту ТОВ Фірма Дісконт було відомо про оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006 р., щонайменше з червня 2015 року, тобто з дати винесення рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №5016/3073/2012(20/83). Судова колегія відзначає, що скаржник у своєму клопотанні про відновлення строку на апеляційне оскарження також зазначає, що про оскаржуване судове рішення йому стало відомо у 2015 році.

Колегія суддів вважає, що апелянт не був позбавлений можливості звернутись до господарського суду Миколаївської області із заявою про отримання копії рішення від 15.11.2006 р. у справі №5/452/16.

Також, відповідно до приписів Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Будь-які обмеження права вільного користування офіційним веб-порталом судової влади України не допускаються, крім випадків, визначених цим законом.

Отже, апелянт мав можливість ознайомитися з процесуальним документам, прийнятим за результатами судового засідання господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006 року у справі №5/452/16 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для загального доступу.

З огляду на викладене колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що повний текст оскаржуваного рішення господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006 року у справі №5/452/16 останній отримав лише 20.04.2018.

Судова колегія не приймає до уваги посилання скаржника на відсутність коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, як на підставу пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, оскільки на підтвердження свої посилань щодо відсутності коштів скаржником було надано довідку, яка датується 02.07.2018 та міститься посилання на те, що станом на день видачі довідки на рахунках підприємства відсутні кошти. Разом з цим апелянтом не надано доказів на підтвердження того, що у ТОВ Фірма Дісконт були відсутні кошти на апеляційне оскарження рішення господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006 р. у справі №5/452/16 станом на час коли йому стало відомо про дане рішення. Крім того, відсутність коштів на сплату судового збору за подання апеляційної скарги не є тією виключною обставиною, що може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

За вищенаведених обставин, колегія суддів вважає, що апелянт був обізнаний про наявність оскаржуваного судового рішення господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006, а тому причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали наведені останнім у клопотанні про поновлення строку не є тією виключною обставиною, що може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006 року у справі №5/452/06 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Зважаючи на приписи статті 74 ГПК України, поважність обставин, які стали причиною пропуску встановленого законом процесуального строку повинна доводити та сторона, яка на такі обставини посилається.

Частиною 4 ст. 261 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, з огляду на вищезазначене судова колегія дійшла висновку про відмову ТОВ Фірма Дісконт у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006 року у справі №5/452/06.

Керуючись ст. ст. 234, 242, 255, 256, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, -

У Х В А Л И Л А:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ Фірма Дісконт на рішення господарського суду Миколаївської області від 15.11.2006 року у справі №5/452/06.

2. Апеляційну скаргу та додані до неї документи надіслати ТОВ Фірма Дісконт .

3. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Мишкіна М.А.

Суддя Таран С.В.